Розкажіть, як ставитеся до людей, які стоять на дорогах із табличками з назвами міст? Чи мали цікавий досвід щодо такого? Чи не боїтеся зупинятися таким мандрівникам?
Сівши за кермо, переосмислила для себе це питання. Раніше я б "підвозила" всіх і кожного просто з відчуття жалю до людини, яка мокне/мерзне/втомлюється, йдучи. А живемо ми за містом і такі ситуації виникають нерідко. Тепер зі мною в машині одне або двоє дітей майже завжди. Яке я маю право наражати їх на небезпеку? я не впевнена, чи ця людина достатньо адекватна і здорова. І я не готова до зустрічі з туберкульозом чи гепатитом, якщо можна цього уникнути. Зрештою, давайте подивимось з іншого боку. Люди, які роками добираються в село-з села "пішки від траси" і не мають машини, керуються простою логікою "хтось підвезе", не вважаючи за необхідне робити цю покупку, отримувати права, вчитися їздити, обслуговувати автомобіль (та ви шо, я ж жінка! я вже стара!) - а ще в таких людей часто на подвір'ї стоїть машина зятя чи сина, який береже машину чи економить на бензині, неймовірно, але факт. Дійсно працьовиті молоді люди рано чи пізно куплять собі авто, і хлопці, і дівчата. Для них період без машини - тимчасовий і дуже короткий, вони самі це розуміють. А ті, що не подбали для сім'ї і допускають таке "добирання" для своїх мам, жінок, дітей — хай далі ходять пішки, а вдома лежать на дивані і паскудять владу. Інша справа - підвозити знайомих в межах населеного пункту. Підвезу, кого добре знаю: сусідів, добрих знайомих. Дітей - в автокрісло. Без крісла - максимум до автобуса і посаджу.
А закон такий існує? Бо в ПДД немає змін навіть по самому визначенню поняття автокрісла Я підвожу іноді. Коли в Брюховичі часто на озеро з дітьми їздили то по дорозі назад завжди підбирала мам з дітьми. Я пам"ятаю як мені важко було з дітьми в громадському транспорті, хоча це мене не зупиняло від вилазок з дому. В зливу зупинялась не раз на зупинках. Але люди переважно шарахаються і не сідають. Якось раз йшла зі своїми по місту вздовж дороги і дощик накрапав. Біля нас зупинилась жінка з дітьми і запропонувала нас підвезти. Я це дуже добре пам"ятаю і стараюсь "віддавати" далі. У нас були ситуації коли на задньому сидінні ми з коліжанкою возили 4-х дітей. То я своїх пристібала одним ремнем.