Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Нині щасливий день- 15 літ тому народилися мої пташечки Софійка і Наталонька! Та всі домашні зійдуться лише пізно ввечері, то нині не святкуватимемо. Але в суботу буде тортик і в подарунок- Веселий Парк до несхочу! Дійсно подарунок, бо дівчатка розважатимуться там вперше, раніше їм не дозволяли.
Нині трохи дощить. Як завжди, ми разом з Любчиком на господарстві- хатні справи, форум, листування. День заповідається рухливим-незабаром вирушаємо з дому на мій масаж, потім до лабору-вибрати результат щорічних аналізів крові дітей, до оптики -по нові, модерновіші, лінзи, після обіду на гімнастику, а ввечері- батьківські збори в консерваторії (музучилище) у Данила. Цього року захищає Атестат зрілости, випускний рік видається для нього, як і для нас, батьків, нелегким...

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

А в мене не звичні дні...а дурдом...та сесія так втомлює...доцьку бачу лише 2 год на день, вона постійно за мною плаче, а я як почую по телефону, то вже ні про шо не можу думати...

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

і мене сесія з понеділка чекає, а найважче те, що прийдеться кожного дня доїжджати до Львова......

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

А в мене теж не звичний день - я повернулася лицем до своєї дисертації. От і перечитую купу матеріалів про соцреалізм. О 16.00 піду за Любчиком до садочку, потім ідемо гуляти - все як завжди. Почуваю себе вже краще, тому тішуся з того...

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

А я нарешті записала доню в садочок і аж сльози муляти очі почали коли подумала, що дитинку треба віддавати в доросле життя... а потім школа, університет, заміж...
Зараз втікатиму на форум...

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

А в мене такий плаксивий настрій. Дитина ніяк не одужає; чоловік на пару з дитям бухікає. Нічого запланованого не виходить. Ніякої радості від дня народження. На форум не потрапила і вже, мабуть, не потраплю, бо всеодно вже грошей нема щось хороше купити, а так хотіла накупити дитячих книжок. :umbrage: Хочеться сказати - ну все не так! :8:
Написала, ніби трохи легше стало... Хм, піду ще поскаржусь на "Жевжик", може ще попустить.
Не хотілось таке писати, але інколи просто накочує хвиля смутку.

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

У мене "лід тронувся" - пішла робота на поправку. Працювати, правда, доводиться вночі, як малий засне і ніхто зранку мені теж не дає виспатись, але то вже дрібниці. Головне, що замовниці сподобалось те, що я почала.

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

сьогодні цілий день лійняюся ....пішла до батьків і бавлю песика.А на дворі ..брррр...


Ввечері буду мучити мужа, щоб він мені масаж обив

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

А в нас радість, нарешті переїжджаємо потроху. Ще купу треба доробити в хаті, але вже чекати не можемо і перетаскуємо потроху речі.

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Працюю, працюю і працюю. Вже очі вилазять, але я не скаржусь. Просто боюсь дуже не встигнути з термінами.

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Вчора був урочистий об"їзд усіх родичів. Сьогодні всьо то осмислюю, бо вчора голова кругом йшла від отриманої корисної і "найкориснішої" інформації. Головне, що цю "велику прогулянку" нормально перенесла Соня: трохи спала, трохи кричала, в основному їла як з переляку, що дало родичам масу можливостей повправлятись на тему "Дитина постійно голодна". Тепер до празника Михайла мо буде спокій...

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Гнилий день, нічого не хочу! Лягла б і спала цілий день, але Діма не дає спокою зі своїми новими іграшками. Я тільки вляжуся а він вже всі машини по мені возить, то прийде і каже "мама, малять" (мама, малюй), от так і мурдуюся цілий день. Ще сьогодні гості мають бути, які вчора не дійшли....

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

І все добре,а настрій чомусь ніякий...
Чи ця погода на мене так впливає?..
Вчора підстриглась,як на мене,то невдало :confused:.Чоловік каже,що добре.
Вчора в магазині побачила симпатичну кофтинку,зібралась приміряти,а продавець каже:
-Якщо Ви собі,то вона Вам буде маленька ...
Треба з"їсти щось смачненьки.Не знаю чи підніметься настрій,а вага точно :xaxa:.

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

в мене геть таки нестандартне і геть плачевне питання:
померла мам мого чоловіка. сьогодні вранці.
він мені не подзвонив (вдома його не було 2 дні). я зателефонувала його сестрі і дізналася про це. написала йому смс, що зранку буду. він мені віддзвонюється, що просить, щоб я не їхала.
чому??? як це пояснити? як це виглядатиме?
з одного боку, я боюся порушити його прохання, з іншого - а хто я після цього?

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

рідні мої форумлянки, порадьте щось...
бо я розгублена як незнати що...

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Іренко, може він не хоче, щоб Ви переймалися тим всім ...тим більше, що Ви плануєте дитинку, а тому Вам потрібні ЛИШЕ позитивні емоції. Тому й не хоче, щоб Ви все це бачити.

Коли в мого чоловіка помер батька, я теж не їздила на похорон. Була вагітною. Замість мене помогти поїхала моя мама, і приїхавши казала, що важка атмосфера ...всі плакали....і т.д.

Я поїхала на 9 днів, була і в Церкві і на Цвинтарі....а в той день, коли свекра хоронили, то просто молилась....за його душу..

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

дала прочитати своєму чоловікові...то він мені каже, нічого дивного :confused: він напевне хоче побути сам в цьому горі, або нехоче, щоб кохана людина побачила його слабким...
але тих чоловіків так важко часами зрозуміти :umbrage:
але як на мене, то мені важко щось сказати тут...як помер мій тато, то першому кому я сказала, це своєму хлопцеві (тепер чоловікові) і я дуже потребувала його підтримки в той момент...

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

справді важко мені це зрозуміти...
мені ж тут теж важко буде...
з другого боку - звикла виконувати його волю... не хочу дратувати його хворе серце....
а з іншого боку: говорила з його дочкою - його колишня дружина там буде. а я ні. як то воно виглядатиме?..
хоча на людські перемови не звикла зважати...

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Може, він не хоче й через те, що там буде його бувша...

Іренко, ну не переймайтеся Ви так. Візьміть малого і підіть на службу..

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

вибачте, а ви пробували з ним поговорити, чи тільки смс обмінялись?