Які дитячі віршики Ви вчите своїх діточок? Давайте поділимся. Моя Ліля знає вже багато, хочу ще якісь цікаві і доступні для маляток. Тож почну з тих, декількох , що знає моя доця : Для мами Сказав мені мій тато, Що скоро в мами свято, Я так його чекаю, Хустинку вишиваю. Червоними нитками Для рідної, для мами Де ти, білочко, живеш? Що ти, білочко, гризеш? У зеленому ліску, У дуплі, у соснячку Я гризу горішки, І гриби, і шишки. Новий рік У нічний казковий час Рік Новий прийшов до нас, Він приніс свої вітання І найкращі побажання - І людині, і родині, І матусі-Україні! Бабуся Працьовита та весела, Завжди гарний настрій має, І її порада мудра Нам усім допомагає. Це бабусечка моя, Привітаю її я: Побажаю щастя й долі, Щоб всього було доволі, Щоб життю вона раділа І ніколи не хворіла! Колядка Коляд, коляд, колядниця, Добра з медом паляниця, А без меду не така, Дайте, дядьку, п’ятака! Падав сніг на поріг Кіт зліпив собі пиріг Поки смажив, поки пік А пиріг водою стік Кіт не знав, що на пиріг Треба тісто, а не сніг Білі мухи налетіли, все подвір"я стало білим, Не злічити білих мух, що летять, неначе пух. Галю, Петрику, Кіндрате, годі ледарі вам спати і побігли до санчат Галя, Петрик і Кідрат, а санчата їм усім змайстрував старий Максим А таке співали - У лісі-лісі темному, де ходить хитрий лис, росла собі ялиночка і зайчик з нею ріс. Ой снігу-снігу білого насипала зима прийшов сховатись заєнько, ялиночки нема. Ішов тим лісом Дід Мороз, червоний в нього ніс він зайчика-стрибайчика додому нам приніс. Маленький сірий заїнько, ходи, ходи до нас! Дивись, твоя ялиночка oсяяла всіх нас! Чекаю Ваших віршиків...
Відповідь: Дитячі віршики Мама! Мама! - гарне слово, Тільки скажеш - все готово! "Мамо, кашки!" - кашка є. "Мамо, чаю!" - вже наллє. "Мамо, спатки!" - вже роздітий, І у ліжку, і укритий. "Мамо, ніжку зав"яжи!" "Мамо, казку розкажи!" Мама! Мама! - гарне слово, Тільки скажеш - все готово!
Відповідь: Дитячі віршики В. Паронова З нетерпінням я чекаю – Нині свято Миколая. Як надворі стане темно, Він приходить потаємно. Ще ніхто його не бачив. Та у ліжечка дитячі Він кладе під подушки Подарунки і книжки. Хочу я побачить чудо І сьогодні спать не буду. Довго-довго я не спав: Все чекав, чекав, чекав… Починаю вже дрімати… Миколай зайшов в кімнату, Він схилився наді мною І лоскоче бородою. Щось тихесенько шепоче, Хочу я відкрити очі, Та не можу, мабуть, сплю. Миколая я люблю! ---------- Додано в 20:41 ---------- Попередній допис був написаний в 20:39 ---------- Місяці СІЧЕНЬ – Я народивсь на Рік Новий, Люблю мороз і сніг, І тчу я килим зимовий – Дарунок мій для всіх. Я холод не послаблюю, З хурделицями мчу, Морозом, наче шаблею, Січу! Січу! Січу! ЛЮТИЙ Із братом Січнем схожі ми, Хоча і не близнята. Без нас не буде і зими, Як нас без мами й тата. Зима відходить. Їй сліди Я замітаю вчасно! Лечу – туди, біжу – сюди, Тому й лютую часто. БЕРЕЗЕНЬ Що вище сонце – довші дні. Зима ховається в барлогу, А я сестрі своїй весні Встеляю травами дорогу. Ще не прокинусь ліс від сну, Ще ручаї стежки вивчають, А вже берізоньки весну Пташиним співом зустрічають. КВІТЕНЬ Я змалечку квіти люблю, як життя. Їх знаю напам''ять, на дотик. Вирощую, пещу, як мама дитя, І дня не сиджу без роботи. У домі без квітів, як без немовля. Батьки в ньому, наче сирітки... Я хочу, щоб наша планета Земля Була дуже схожа на квітку. ТРАВЕНЬ – Я у весни – останній місяць. Її я славлю, як поет. І, мов художник-живописець, Малюю травами портрет. Ще й покриваю ніжним цвітом Закучерявлені сади, Щоб працьовиті бджілки дітям Збирали сонячні меди. ЧЕРВЕНЬ – Я відкриваю двері в літо, Де теплим сонечком зігріто Повітря, небо, землю, води, Де все росте і плодородить. Й мені дістанеться роботи: Лише встигай бур’ян полоти І проганяти без перерви З плодів жуків, пташок і черви. ЛИПЕНЬ Від спеки можна закипіти. Я ж в холодочку не лежу. Що брат не встигне доробити, Те я йому допоможу. Цвітуть довкола густо липи І бджоли мед несуть в село... Узимку чаю з цвітом випий – Простуди – наче й не було! СЕРПЕНЬ Я – завершальний місяць літа. Мені в цей час – не заважай. Не можу й хвильки відпочити – Спішу зібрати урожай. Колись жита серпом косили, Від того й Серпнем звуть мене. Тепер комбайни мчать стосилі, Їх дядько Серп не дожене. ВЕРЕСЕНЬ Про осінь кажуть: золота. А я додав би: ще й багата. Йдучи по селах і містах, Вона несе з собою свято. І я за щедрий урожай, Який зібрати нам вдалося, Вручу їй теплий коровай І верес, вплетений в колосся. ЖОВТЕНЬ Не встигла осінь відпочити, Пройтись лісами і садами, Все листя їй позолотити, Намилуватися плодами, А вже земля про літо мріє І я спішу її зорати, Щоб золотим зерном засіять Поля на урожай багаті. ЛИСТОПАД Пожовкло листя і трава – І я вступив в свої права. З дитинства до роботи звик: Я садівник, орач, двірник. Шаную дуже чистоту – Зриваю листя і мету З своїми друзями-вітрами Бо вже зима не за горами. ГРУДЕНЬ Зима. І як тут не радіти – Її давно чекають діти. І я спішу з морозом, снігом, Переробляю воду в кригу. Під снігом спить промерзле груддя, Воно збирає силу в груддях. У кожній грудочці вважай Живе майбутній урожай.
Відповідь: Дитячі віршики Pravovuk, у віршику "білі мухи" ви пропустили слова "всі летять згори щодуху щоб спіймати білу муху" А тоді вже "а санчата їм усім змайстрував старий Максим". Кріт кротові говорив: "Ти дарма город порив, краще вирив би криничку, хай хлюпоче в ній водичка". А цей віршик вчив в дитинстві мій дідусь (тому деякі рядки можливо не дуже достовірні, але віршик гарний): Ку-ку пташка із-під дашка та до хлопця каже: "покинь, хлопче, книжку, та біжи ся грати." "Ні, не піду, люба пташко, маю ще читати."
Відповідь: Дитячі віршики Ми спеціально нічого не вчимо (хіба вчились колядувати, щедрувати і гімн України). Читаємо книжечки з віршиками, а дитина потім то все напам'ять видає
Відповідь: Дитячі віршики Моя доня відразу запам"ятала пісеньку Два півники. Але в нас то віршик Дуже смішно чітко вимовляє "туп-туп", "круп-круп". Два півники, два півники Горох молотили, Дві курочки-чубарочки До млина носили. Цап меле, цап меле, Коза насипає, А маленьке козенятко На скрипочці грає. Танцюй-танцюй, козунечко, Ніженьками туп-туп, Татусенько з матусенькою Принесуть нам круп-круп. А вовчик-сірячок З лісу виглядає Та на біле козенятко Скоса поглядає. Ще любить "Ходить гарбуз по городу" (мені віршик видавався нудним, аж тепер полюбила А співати любимо про лисичку. То я ще зі свого садочку пам"ятаю, може щось наплутала... Я лисичка, я сестричка Не сиджу без діла, Я гусятка пасла, Полювать ходила А сьогодні у неділю Треба відпочити, Свою хатку гарнесенько Треба прикрасити А щоб краще, а щоб краще Була моя хата, Піти треба у гайочок, Квіточок нарвати.
Відповідь: Дитячі віршики а це перший віршик, який моя доня вивчила, коли мала 1,5 року, вона дуже його любила - казала, що то про неї Їла Катя паляницю Пригостила нею кицю Киця бігає по хаті Чим же я віддячу Каті? Як стемніло киця в ліжко Принесла Катрусі мишку.
Відповідь: Дитячі віршики Їжачок Їжачок пішов у ліс. Що із лісу він приніс? Під листком жовтеньким Знайшов гриб смачненький Пташка В небі пташечка летіла, На галявину присіла. Посиділа, відпочила, Й до гніздечка полетіла. Як раненько я встаю, (встати на пальчики, потягнутися) то багато справ роблю: (розвести руками) личко я своє умию, (миють лице) вушка, носик, очка, шию. (миють вушка, очка, шию) одягнуся, причешуся (нахилитися, причесатися) і усім я посміхнуся. (посміхаємося!) (Ідемо одне за одним, тримаючись за руку, при цьому перевалюємося з ніжки на ніжку): Раз доріжка, два доріжка, На доріжці кривоніжка, Качуляє, кривуляє, Тишком -нишком промовляє: Раз доріжка.... (лоскотка, пальцями пробігаємо від п'яточок до шийки або під ручки) Бігла мишка, несла книшика, не мала, де сісти, книшика з'їсти. А тут-тут сіла - книшика з'їла! Сірий зайчик сів і жде,(Присідають) Спритно вушками пряде. (Приклавши руки до вух розгинають, то згинають їх) Зимно зайчику стоять, Треба трошки пострибать.(Стрибають). Пострибавши – відпочить. Я - малесеньке дитятко: В мене мама є і татко! Ніжки, ручки, пуп, животик, Носик, вушка, щічки, ротик... (світанкові) Відганяєм соню І цілуєм доню, Бо уже в віконечко Заглядає сонечко! (зарядка) Вушка, щічки, носик, ротик, Ручки, ніжки і животик... Всім зарядочку зроблю, Адже я тебе люблю!
Відповідь: Дитячі віршики В лісі є зелена хатка Там поснули ведмежатка Лиш маленький вереда Мамі в очі загляда, Каже він: Не буду спати! Утечу вночі із хати, Якщо меду не даси, Сала, риби й ковбаси! Люлі-люлі, -каже мати- Мій маленький, треба стапи, Як заснеш, тобі усе Сон в корзині принесе! Платон Воронько
Відповідь: Дитячі віршики Я такий з дитинства пам"ятаю: Біля озера щодня Бавить жабка жабеня Обнімає лапкою, Називає жабкою. А ще такий: Ой болить у мене зуб, Бо не хоче їсти суп, А як кинути сметани, Враз боліти перестане!
Відповідь: Дитячі віршики Ти - грибочок, я - опенька, ти - великий, я - маленька. Почекай до літа, ой буду кобіта.
Відповідь: Дитячі віршики А я у гай ходила по квітку ось яку! А там дерева - люлі І все отак зозулі Ку-ку! Я зайчика зустріла, дрімав він на горбку Була б його спіймала - зозуля і злякала: Ку - ку!
Відповідь: Дитячі віршики Як кошеня шукало маму (Віра Паронова) Кошенятко заблудилось. Кошенятко розгубилось. Плаче, бідне, серед двору. Всім розказує про горе. Няв, няв, няв! Знайдіть матусю! Без матусі я боюся. Тут ворона прилетіла. Походжає, склавши крила. Запитало кошеня: Може, мама Ви моя? Ні! У тебе крил немає. Ти біжиш, а я літаю. В тебе шерсть, а мене пір"я. Зверху бачу все подвір"я. Поможу тобі, кра-кра! Є під хатою нора, Там живе така ж тваринка: Довгий хвостик, сіра спинка. Кошенятко біля хати Стало матінку чекати. Раптом з нірки тишком-нишком Вибігає сіра мишка. Котик радісно:"Мяв-Мяв! Мамо, я тебе шукав!" А вона йому: "Дурненьке! Ти - великий, я - маленька. В мене лапочки тонкі, А у тебе он - які! Пі-пі-пі, шукай ти маму Із великими ногами". Що лишилось кошеняті? Знову маму йде шукати, Бачить звіра. В нього роги І великі довгі ноги. Запитало кошеня: Може, мама Ви моя? А корівонька: "Му-му! Я до себе не візьму! Мій синочок не такий. Він - великий, ти - малий. На ногах копит не маєш, Босий по землі гуляєш. В тебе лапки з пазурами. Біля будки твоя мама". Няв - няв - няв! Знайшлась матуся! Все, як в мене: вушка й вуса! А собачка каже: "Ні! Бо не родич ти мені! Всі коти живуть у хаті. Ми ж повинні працювати. Гав - гав - гав! Не плач, маленьке. Мамочка твоя близенько. Он гуляє між кущами, Доганяй швиденько маму!". Киця запитала: "Няв, Де, синочку, пропадав? Я тебе шукаю зранку І готова до сніданку". Пригорнула, обійняла, Молочком нагодувала.
Відповідь: Дитячі віршики Похресниці я купувала щомісяця книжечки, до трьох років А донечка моя ще малесенька, наразі слухає пісеньки. Віршики для неї я вишукую та нотую. Дуже їх мало добрих українською, нажаль... Ось деякі з них: У нашій хаті сонечко живе. Але не те, що в небі, а живе! Воно таке маленьке, червоненьке, із цяточками чорними, гарненьке. У нашій хаті сонечко живе. Воно б, напевно, і не дивина, коли б надворі літо чи весна. Та зиму треба якось переждати, і залетіло сонечко до хати. І залетіла разом з ним весна. Тепер літає в хаті залюбки, сіда на підвіконні на квітки. А стріло раз мою малу сестричку і сіло їй довірливо на щічку! Зима. Мороз. Хурделиця реве. А в нашій хаті сонечко живе! Сергій Цушко Скопав я грядку сам один В городі біля тину. Хотів зростить багато динь, Зросла ж одна-едина. Та ласував не я один, А наша вся родина, І всі хвалили як один Мою єдину диню. Наталя Забіла На Різдво горить ялинка, Свічечки блищать... Дітки бігають круг неї, Ніжки тупотять. Дід Мороз прийшов у хату І поклав мішок, А в мішку всього багато Для малих діток. Стали діти розбирати, Рвуть мішок із рук... Зацікавивсь і спустився Над мішком павук. Олександр Олесь
Відповідь: Дитячі віршики Аналогічно. Важко знайти збірку, щоб були гарні добрі вірші для дітей українською мовою. Ми отак по різних книжках назбирали штук 30. Ну і щоб не оффтопити, один з улюблених доніних: Бешкетує хробачок, Вилізає з пелюшок, І ховається хитрющий То у яблука, то в груші. Поки мама доповзе, Він пів"яблука згризе.
Відповідь: Дитячі віршики Віршик, який асоціюється з моєю бабунею Сів горобчик зажурився, що його робити, Як йому цю люту зиму, довгу пережити. Та й поглянув на село, та й став щебетати -- У стодолі знайду збіжжя, в стрісі буду спати. Милий мені рідний край, я його не кину, Тут родився, тут я зріс, тут я і загину. Може емоційно віршик і спірний, але в для мене він завжди був дуже життєстверджуючим
Відповідь: Дитячі віршики Я маленька жабка Скачу на двох лапках Кажу: "Ква, ква, ква Вже весна прийшла" Я маленька мушка, Залечу у вушко Скажу: "Жу, жу, жу Я тебе люблю" Я маленька киця Пухнаста мурмиця Кажу: "Мяв, мяв, мяв Хто б то м'яска дав?" Я маленький павучок Заховався у куток Сплету собі павутинку Буде в мене хатинка Софія Яцків Це мої власні віршики придуманий для мого старшого сина п.с. при копіювання прошу вказувати автора.
Відповідь: Дитячі віршики ОХ і АХ Через ліс ішли удвох Полохливі Ах і Ох. І здавалось Оху, Аху, Що багато в лісі страху! Пролетить над ними птах - Чути зразу: ох! та ах! Жолудь з дуба пада в мох_ Ах - в кущах, в дуплі вже Ох... Чують, поряд щось трах -трах! Ледь не вмерли Ох і Ах. І невтямки Оху, Аху: Серце гупає від страху. Йдуть луною охи, ахи, Де проходять бідолахи.
Відповідь: Дитячі віршики Бідний зайчик По дорозі зайчик скаче, Сніг глибокий, зайчик плаче, Змерз він дуже, і тремтить, І не знає, що робить. Де спочити, де присісти? Щось поїсти. Треба швидше у лісочок, Де стоїть старий пеньочок. Сніг лапками розгрібати І корінці там шукати. Аби кори трохи згризти.... Ой, як хоче зайчик їсти! Дуже люблю Матусю, дай ручки твої поцілую, За шийку тебе обійму, І щічки погладжу. Ти знаєш, матусю, Як дуже тебе я люблю! І ти мене любиш, хоч я неслухняний, Частенько і шкоду роблю. Та ти все пробачиш, Мене поцілуєш, І я тебе дуже люблю! Хмаринка Небо зранку засмутилось, Сонечко десь загубилось, Холодно без нього стало, Хмаринка в гості завітала. І хмаринка засмутилась: - Мабуть, я вже запізнилась? Вітерець її знайшов, І осінній дощ пішов.
