Бабуся/дідусь у процесі виховання

Тема у розділі 'Маленькі бешкетники', створена користувачем Haidee, 20 Травень 2013.

  1. Haidee

    Haidee Well-Known Member Команда форуму

    Ситуація банальна , звичайно, але вирішила я створити окрему тему, бо хочеться почути поради.
    Чим старшою стає моя дитина, тим стресовішими стають наші відвідини бабусі і дідуся. Бабуся традиційно дозволяє дитині їсти все підряд, тепер вже за моєю спиною, хоч 150 разів було пояснено, що в дитини після тої доброти повно висипки на ногах і я тиждень борюся з поганим травленням. Відмазка: "Від кусочка нічого їй не буде". Ну з свекрухою я ще даю собі раду і за 151 разом вона мене таки чує і питає, чи можна щось дати малій. На дитину то все впливає таким чином, що вона не знає, кого слухати. Тобто слухає вона таки маму, але якщо вдома якісь заборони сприймає цілком адекватно, то при бабусі починає дутися і хникати. Нічого дивного, зважаючи на коментарі "бідна дитина", "їй нічого не можна", "ти її так залякала, що без твого дозволу в рот нічого не візьме".
    З свекром веселіше. Спочатку дозволяє дитині вилізти собі на голову, а потім вдає на її збитки надутого і починається "Юстинка вредна", "Юстинка погана", "Юстинка не слухається". Дитині своїй я таких речей не говорю, але зауваження мої в одне вухо влітають в інше вилітають. Коли мала вже конкретно переходить з ним межі, в хід йде важка артилерія "Мене ти не слухаєш, йду розкажу мамі, хай тебе насварить". Або ще краще: дозволить зробити якусь пакість, а потім лякає злою мамою. Я дитині потім наодинці пояснюю, що з дідусем треба бавитися гарно, як з мамою чи татом, але що ті пояснення дають? До прикладу, Юстина бавилася з ним в піску і насипала того піску дідові на голову. Він собі посміявся, вона повторила. Дід вдав, що плаче, Юстину то так розвеселило, що вона вирішила ще й лопаткою його настукати. Після того прийшов кликати мене, щоб я її насварила. То капут, моя дитина ніколи так не поводилася!
    Потім ми вертаємся додому і я пару днів борюся з капостями малої, бо вона вже не знає, як себе поводити. То при тому, що без сторонньої "допомоги" в нас з чоловіком навіть нема потреби її сварити, бо максимум з третього разу дитина чудово розуміє пояснення.
    Як мені себе поводити в таких ситуаціях? Діда-бабу перевиховувати справа невдячна, бо їм здається, що таким чином вони найкраще проявляють любов до дитини.
     
  2. allja

    allja Well-Known Member

    Відповідь: Бабуся/дідусь у процесі виховання

    Нам ще рости і рости до Вашого віку, але схожа проблема вже зараз проявляється. Як з нею боротися я також не знаю. Якщо з батьками чоловіка проблем немає, бо я сказала, що не можна - значить не можна, то з ріднею з моєї сторони - важче. Поки боримося методом тисячного повторення, якщо ж не допомагає, то починаю сваритися, а не спокійно повторювати. Як далі буде - не знаю...
     
  3. Haidee

    Haidee Well-Known Member Команда форуму

    Відповідь: Бабуся/дідусь у процесі виховання

    То Вам так здається:) Що цікаво, поки мала була зовсім мала, ні бабця, ні дід навіть не пробували якось отак по дурному з нею поводитися. Зараз вона вже багато розуміє, і отаке почалося...
     
  4. Ljolik

    Ljolik Well-Known Member

    Відповідь: Бабуся/дідусь у процесі виховання

    Я дала собі спокій з вихованням діда і баби. Вони мені дітей не бавлять, спілкування дозоване, навіть при тому, що з моїм батьком живемо разом. .Це ЇХНІ стосунки з внуками, і їм потім мати справу з наслідками. Бо таки так, діти розуміють що з ким можна, а що ні.
    Скільки я пояснювала свекру, що не треба казати дитині називати його "просто Вадік", дозволяти давати собі ляпаси по дупі і вилазити на голову, у відповідь було "А мнє нравіца, она відіт во мнє друга". Ну і коли в 7 років він почав старшу виховувати (щодо школи) і "вчити жити", вона його всерьоз не сприйняла, образилась, і кілька місяців відмовлялась до діда з бабою в гості їздити.
    В мого тата свої заскоки, він любить пошантажувати типу "я тебе любити не буду". І чим старші діти стають, тим менше вони на це реагують, бо наш підхід зовсім інший.
     
  5. Haidee

    Haidee Well-Known Member Команда форуму

    Відповідь: Бабуся/дідусь у процесі виховання

    Я теж так думаю, але не влаштовують мене 2 моменти:
    1. Мене вплутують в ті "розборки" і виставляють злюкою.
    2. До дитини застосовують порівняння і погрози, які я не допускаю в жодному випадку.
    Що з тим робити?
     
  6. HAPPY NATA

    HAPPY NATA Форумляночка

    Відповідь: Бабуся/дідусь у процесі виховання

    людоньки... То у всіх, значить, так... А я думала, тільки в нас...
    і я не знаю. Не розумію, чому, коди дитина переходить/намагається перейти межі дозволеного хі-хікати ("не боляче!") або, навпаки, театрально плакати??? Дитині 4! роки! Дуууже свідома дитина. Чому не сказати чітко, спокійно "мені це неприємно"? Не розумію... (і ше море різних дрібніших/крупніших моментів, які описувати можна довго і нудно)
    А потім косо подивитись на маму (на мене, тобто), мол, то ТИ так розпустила, то ТИ не виховуєш.

    ---------- Додано в 20:03 ---------- Попередній допис був написаний в 19:55 ----------

    і ще. В нас з появою молодшого з'явились фрази типу: "не ламай/не рви/не вимазуй, бо це ще братику буде". Нормально?....
     
  7. napoleona

    napoleona Well-Known Member

    Відповідь: Бабуся/дідусь у процесі виховання

    у мене ідентична ситуація - мама-тиран)))
    мене так нервує то, щось мала робить, а баба щось там скаже і вона зразу дивиться на мене:girl_emo:
     
  8. BlackSheep

    BlackSheep Active Member

    Відповідь: Бабуся/дідусь у процесі виховання

    Перевиховувати то дійсно справа невдячна,але слід провести "розяснювальну бесіду"-чітку і коротку,без різних ліричних прикладів )).Пояснити що стосунки з внуками вони будують самостійно (бо е дорослими людьми) і ви можете пробувати корегувати,проте те що баба/дідо дозволять то так і буде!і впливати ви не будуте.поставити це як факт.
    Мене чекае така бесіда з свекрухою.Мала ще не говорить але все добре пояснюе жестами і інтонаціею,любить командним тоном показувати кому що робити,або куди піти (на кухню ..та інше) особливо це до баби приміняе .а бабця і виконуе.Бачу як далі таке продовжиться то буде з баби "вірьовки вити".
     
  9. ZaKohana

    ZaKohana New Member

    Відповідь: Бабуся/дідусь у процесі виховання

    До нас вчора в гості приходила свекруха-бабуся.
    Дитину ми виховуємо/ростимо самі (виховуємо - то ще зарано так казати, та все ж), допомоги я не потребую, тому рідні просто приходять в гості "погостити" до дитини.
    Дві години гралися/носилися з малою, зі слів 90% було: "І що..?" і "Ба-ба-ба-ба-ба....." (і так до безкінечності).
    Ні, ну я розумію, хочеться, щоб перше слово дитини було баба, та все ж.. Я підійшла, розказала дитині віршики, поспівала трішки, пішла... а там далі: "бабабабаба....." Ну не можу ж я прямим текстом сказати, що з дитиною треба спілкуватися (ну і що, що дитина ще не відповідає), а не склади завчати?
     
  10. Almariel

    Almariel Well-Known Member

    Відповідь: Бабуся/дідусь у процесі виховання

    та ще б дякую сказали. нам бабуся-свекруха до такої маленької дитинки завжди казала: "що, обіжають тебе батьки? ух, ми їм покажемо!"
     
    • Інформативно Інформативно x 1
  11. Ная

    Ная Well-Known Member

    Відповідь: Бабуся/дідусь у процесі виховання

    і я такої ж думки. Мені найважче було з моєю мамою, зараз ніби все нормально але періодично нагадую, що вона сама будує свої стосунки з внуками і якщо дозволяє крайнощі, то значить їй таке підходить і прошу потім не нарікати і не шукати винних. Якщо дитина нечемна і бабця чи дідо каже "зараз мама тебе насварить", то дозволяю насварити самим, якщо на те мають причину. Якшо бачу, шо дитина неприпустимо себе веде по відношенню до баби чи діда, а ті мовчки то зносять, то роблю зауваження з поясненням, якшо бабі чи дідові все одно то відпускаю ситуацію але потім наодинці з дітьми при нагоді ( не планово чи спеціально) таки розказую як вести себе не слід, щоб мені за них не було соромно.

    а чому б не сказати, якщо то для вас важливо?
    З першою дитиною я ревнувала до кожного слова, не надто раділа як мою дитину носили-бавили "не по-моєму", а з появою другої мені взагалі було за щастя якщо хтось мав бажання дитину побавити і мені було все одно чи "ба-ба" чи віршики :) дитині важлива інтонація, сам факт спілкування.

    ---------- Додано в 15:36 ---------- Попередній допис був написаний в 15:34 ----------

    то вже занадто навіть до маленької дитинки.
     
  12. Haidee

    Haidee Well-Known Member Команда форуму

    Відповідь: Бабуся/дідусь у процесі виховання

    Нє судьба, після вихідних зі мною демонстративно спілкуються "добрий день - до побачення":) То свекор, якраз зараз такий період, що буде часто вгості навідуватися. Приніс дитині чоколяду (яку зашугане дитя відразу віддало мамі), далі розмовляв з малою фразами "ти колись чемна була, а тепер" і так далі. Словом, якраз ті два моменти, на які я попросила звернути увагу, дуже мило повторилися. Я вже трохи вистигла після вихідних, то просто проігнорила, але певно поговорю з чоловіком на ту тему, може йому вдасться доступніше пояснити батьку, чому так робити не варто.
    Я не хочу сваритися, бо малу він дуже любить, і вона від діда фанатіє, але хотілося б якось донести, що ті прояви любові можуть бути шкідливі.
     
  13. Ljolik

    Ljolik Well-Known Member

    Відповідь: Бабуся/дідусь у процесі виховання

    А сказати щоб самі розбирались :girl_bye: ? Хоча звичайно залежить від ситуації.
    Не знаю, я в тих випадках, коли розмови з дідом/бабою не дають результату, пояснюю потім дитині що, наприклад, це було сказано дідом жартома, чи дідо просто не знає як іншим чином змусити слухатись і т.п. Правда в мене діти вже трохи старші, ваша ще напевне замала для таких розмов.

    В мене такі розмови не давали результату, дід заохочував до такої поведінки (може в мене параноя, але мені здається, що не в останню чергу і тому, що бачив наскільки мені то не подобається). В розмові зі мною діти погоджувались, що то не гарно, і так не будуть, а потім при зустрічі все знову повторювалось. При чому так вони себе не поводять більше ні з ким - ні вдома,ні на вулиці з однолітками. Тільки от років після 6-7 старша вже собі таких речей з дідом не дозволяє, навіть не зважвючи на його провокації. В середньої ще того "гальма" немає.


    Загалом, не так то все страшно виявилось, як мені виглядало, коли перша дитина була мала і почались перші запльоти .... Не є той вплив аж такий критичний, якщо він не постійний, з дня в день. Діти підростають, і вирішальним є все таки вплив батьків. Частина ситуацій з часом вирішується сама собою, частину допоміг врегулювати чоловік. Загалом він так само старається не втручатись через дрібниці, втручався і мав розмови з батьками тільки в критичних ситуаціях.
     
  14. lilitdance

    lilitdance New Member

    Відповідь: Бабуся/дідусь у процесі виховання

    Мені тоже дуже не подобалось, коли малу намагались навчити говорити, хоч бабуся показово при мені і "ма-ма-ма" повторяла. Але найбільше нервувало ото "Ну кажи-кажи!" ( в 3-6 міс) і "Посварися з ними (з батьками тобто) трохи" , "Ну покричи-покричи!" (ну хоча б від незадоволення, ну видай хоть якийсь звук).
    Але не переживайте, ви з дитиною проводите в сотні раз більше часу ніж хтось інший, і все що треба навчите. І дитина почне говорити, то що їй вийде, а не то що хтось завчив :) (моя почала з Ба-ба)
    О, і ще згадала, ще досі мене виводить, коли до дитини говорять в минулому часі замість теперішнього, раніше я такого не чула, але в їхній сім‘ї то мабуть норма. Наприклад, дивляться на іграшку і "Де жабка була?" або "Де в тебе ножки БУЛИ?". Але згадую своє дитинство, мама до мене говорила правильно, і коли в 2 роки чужі намагались сюсюкатись, типу "ляля" чи "бібі", то мені здавалось що вони "того" і що вони мене за дурненьку мають, і ставлення до цих дорослих зразу погіршувалось :)
    Тому набираюсь терпіння і займаюсь вихованням своєї дитини, щоб коли вона виросте змогла правильно оцінити ситуацію і зробити висновки.

    Ха, в нас таке саме. Був випадок, мала перед купанням капризувала поки я її роздягала, бабуся каже " Що замучили вони тебе?" , а я їй - "Останню годину бабуся мучила" (ну бо бавилась з нею)

    І взагалі має чомусь звичку акцентувати що малій щось не можна, в 4 міс я сказала не садити малу, то та приговорювала "Не можна тобі сідати, мама не дозволяє!", поки я не розізлилась і не відповіла "Сідай-сідай, донечко, бабуся тобі проблем з хребтом хоче!" то вже перестала.
    Або мала тягнеться до ялинкових іграшок, кажем не давайте то чіпати - "Нічого тобі ті батьки не дають!"

    Бабусю перевиховувати справа не вдячна і не моя, вся надія на дитину, вважаю що в мене достатньо часу щоб дати їй зрозуміти що все необхідне роблю для неї.
    І якщо бабуся буде її вчити якось негарно себе поводити, то я думаю моя лінія буде "Хто тебе так навчив? Вот з нею так і поводься! Я (ніхто) ж так себе з тобою не веде." А як буде мамою лякати, то при дитині "Ти ж в мене чемна, знаєш що погано робити не слід"
     
  15. Іруня

    Іруня Well-Known Member

    Відповідь: Бабуся/дідусь у процесі виховання

    Згадую і я себе 6 років тому ))). Аналогічно думала... Така страшна ревність була! Носити на ручках, переодягати, годувати, гуляти, бавитись мала тільки Я! Ну, ще дозволялося чоловікові ))). Бо ж це дитина - МОЯ! І ніхто не знає, як краще з нею себе поводити, крім мене :).
    З другою дитиною страсті трохи "поутихли" ).
    Зараз я взагалі спокійно відношуся до бабусь :). Завжди заспокоювала себе думкою, що для мене головне, щоб дітям було добре. А бабуся їх любить і поганого не побажає точно... Ну і саме головне - по мінімуму зустрічатися зі свекрухою-бабусею ). Ну, бувають у неї трошки заскоки... В кого ж їх нема?
     
  16. truskaffka

    truskaffka Well-Known Member

    Відповідь: Бабуся/дідусь у процесі виховання

    Я собі живо це уявляю (маю таку 4-місячну племінничку-пельменьку :)) - а відколи то кримінал? Хіба Вам ніколи не хотілось полюляти до дитини? Мені хочеться. Чому то так зле? Так ніби то свідчить про якийсь прихований мотив. Ну так, мене он дратує, коли моя свекруха до поза-30-річного сина сюсюкає :) . Але лялюсіки - біля них би лопотіти і лопотіти :) От чесно скажіть -ви самі так ніколи не робите? Якщо ні, то я якась неправильна, бо точно так би робила :). Коли ще полюлюкати, коли не до того малюсічка?

    Я знаю, що є думка, що до дитини треба говорити лише "дорослою мовою", але мені все ж здається, що якби то було щось супер-неприроднє, то не робили б так люди усі покоління.
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  17. Іруня

    Іруня Well-Known Member

    Відповідь: Бабуся/дідусь у процесі виховання

    І я до своїх говорила правильною "людською" мовою ). Вони і говорити почали обидві дуже рано. Зате зараз люблю посюсюкати з ними ))). Мамусі, не будьте такими строгими Вчителями для своїх діток! Ці надзвичайні перші роки - не повернеш, як би не хотілося... І справді дивно, коли мама до дорослого сина сюсюкає, ніж до маленької дитини... Всьому свій час.
     
  18. truskaffka

    truskaffka Well-Known Member

    Відповідь: Бабуся/дідусь у процесі виховання

    Може бабусі колись теж все правильно робили, зате тепер відводять душу :). І хто знає, як воно колись буде вже з вашими внучатками...Солоденькими, рожевенькими, пампулястими, пухнастими :)
     
    • Подобається Подобається x 1
  19. Іруня

    Іруня Well-Known Member

    Відповідь: Бабуся/дідусь у процесі виховання

    100%. Ото вже я відірвуся на внуках ))). Добре, що хоч свекрухою не буду, а то би невістка моя тільки би і писала в тему"Свекруха-бабуся", "Забилам би" тощо )))
     
  20. Женічка

    Женічка Well-Known Member

    Відповідь: Бабуся/дідусь у процесі виховання