Казки та колискові.

Тема у розділі 'Читальний зал', створена користувачем Дана, 11 Вересень 2008.

  1. Дана

    Дана Well-Known Member

    Я шукала для племінника віршик/казку про лелеку і натрапила на ось цю казку, і вирішила вам підняти трішки настрій:

    Ніч... Тиха чарівна ніч...
    У бездонному синьому Небі пливе срібний Місяць... Молодий і дужий Вітер погойдує ним ніжно-ніжно, ніби колискою. Він то голубить і пригортає Місяць, то ніжним подувом легко відводить його убік. Срібний Місяць гойдається у бездонному Небі, як човен...
    На борту човна сидять малесенькі Ангелики і стривожено поглядають навкруги... Вони когось виглядають... Деякі Ангелики обережно ловлять манюні кришталеві зорі, любуються ними, як чарівними самоцвітами, і укладають на ложе човна. Зорі колишуться на цьому ложі, перекочуючись з боку на бік... Інші Ангелики ловлять у просторі ніжний серпанок і загортають у нього теплі заколисані зорі.
    У човен заглядає Бог... Він ніжно усміхається, торкається заколиханих теплих зірок... І гладить по голівці кожного старанного Ангелика...
    Щасливі Ангелики виводять колискову. Ніжна пісня лунає у Космосі, як чарівна сопілка Бога, а у човні – зручно лежать щасливі і сонні дитинчата:
    Люлі-люлі, колисанка
    Для Іванка і Оксанки...
    Люлі-люлі, крапелинка
    Для Юрасика й Іринки...
    Люлі-люлі, дві краплинки
    Для Андрійка і Даринки...
    Люлі-люлі, крапелюсі
    Для Жоржика і Мартусі...
    Люлі-люлі, Срібні Лілії
    Для Тарасика і Юлії...
    Люлі-люлі, рідний Всесвіт
    Для Василька і для Лесі...
    Люлі-люлі, три краплинки
    Для Віталіка й Галинки...
    Люлі-люлі, Божі роси...
    Для Михася і Миросі...
    Люлі-люлі, вже Світанки...
    Для Євгенка й Адріанки...
    Люлі-люлі, срібні Хмари
    Для Ганнусі і Захара...
    Люлі-люлі, Хмарок двійко
    Для Марічки і Сергійка...
    Люлі-люлі, ясних клейнодів
    Це для Олі і для Володі...
    Люлі-люлі, мрії-Мрії
    Для Інґвара і Надії...
    Люлі-люлі, ясні Ранки
    Для Олександра і Тетянки...
    Люлі-люлі, ясна Зірка,
    Це для Мірка, мого Мірка :)

    Чутно дужий Вітер. «Тихше! Тихше...» – просять Ангелики. То прилетіли Лелеки. Кожен Лелека заглядає у човен і акуратно бере сповиток із ніжного серпанку. У сповиточку лежить немовлятко, воно сонно позіхає і зручно вмощується.
    Лелеки летять додому – на Землю... Вони знають вірну дорогу.
    Цієї ночі у когось з’являться такі довгождані маленькі дива ... :)
    :shy:
     
    • Подобається Подобається x 22
  2. Irus'ka

    Irus'ka Well-Known Member

    Відповідь: Казки та колискові.

    :clapping::clapping::clapping:Дано а чи можна вам подякувати за цей пречудовий допис сотки-сотень разів?!!!!!
     
    • Подобається Подобається x 1
  3. Дана

    Дана Well-Known Member

    Відповідь: Казки та колискові.

    Іринка, мені досить і одно разу, дуже тішуся що сподобалось людям:rolleyes: сьогодні знайшла автора,, ось тут http://maysterni.com/publication.php?id=8428 Оксана Яблонська

    Лідуся і Місяць (Лідія Дзюпіна)

    Сидить сумна Лідуся,
    Тре кулачками очі,
    А Місяць жовтощокий
    Питається з вікна:
    „Чого не спиш, Лідусю?”
    „Не сплю, бо я боюся:
    Кудись поділась киця.
    Мабуть, вона втекла.”

    І стали ще сумніші
    Лідусині очата,
    А Місяць у кватирку
    Шепоче: „Засинай!
    Я бачив твою кицю –
    Лягла на кухні спати.
    Нема чого боятись,
    І ти собі лягай.”

    „А хто ж мене врятує? –
    Заплакала Лідуся, -
    Коли прийде Ревило*
    З мішком своїм страшним?”
    Всміхнувся добрий Місяць:
    „За тебе я вступлюся.
    Спи, засинай, Лідусю.
    Я впораюся з ним!”

    Лідуся втерла слізки,
    Закрила оченята
    І тихо засинає
    Посеред подушок.
    І сон Лідусі сниться:
    Прийшов Ревило в хату,
    А Місяць його садить
    В його страшний мішок.
     
    Останнє редагування модератором: 12 Вересень 2008
    • Подобається Подобається x 7
  4. Дана

    Дана Well-Known Member

    Відповідь: Казки та колискові.

    Казочка про Бджілку Олесю

    У хатинці під величезною вишнею жила маленька дівчинка. Вона була дуже цікава і непосидюча. Мама ніяк не могла за нею встежити, як вона втрапляла із однієї шкоди в іншу. Вона вже не знала, що робити, бо дівчинка, крім усього, ніяк не хотіла лягати спати ні вдень, ні увечері. Вона довго лежала і просила розповідати їй казочки, або віршики, або довго плакала, потім просила гладить їй животика, потім спинку і тому подібне. Але одного разу мамі довелося покинути на хвильку доню саму і в цей час у кватирку до неї залетіла маленька бджілка. Вона трішечки поповзала по шибці, а тоді злетіла прямо на подушку до дівчинки і сказала:
    - Привіт, ти чому тут репетуєш?
    Дівчинка спочатку злякалася, але притихла і уважно подивилася на бжілку.
    - А хто ти така? – спитала вона.
    - Я маленька Жу-Жу-Жу – бджілка, а тебе як звати?
    - Олеся.
    - То чому ти тут кричала, Олесю?
    - Не знаю... спати не хочу.
    - Оце і всього?! То я тобі допоможу. Давай я замість тебе посплю, а ти замість мене політаєш, попрацюєш.
    - А що треба робити? – зацікавилася Олеся.
    - Ти лягай на подушку, а я тобі буду на вушко пошепки розповідати, щоб твоя мама не почула нас. І очі закрий. Добре?
    - Добре, - погодилась Олеся і підсунулася ближче до бджілки.
    - Так от, - почала Жу-Жу-Жу, - як тільки ти станеш бджілкою, вилетиш у віконце – побачиш величезну вишню. Ти полетиш туди і будеш сідати на квіти та збирати нектар, потім будеш відносити його у вулик, а потім знову будеш повертатися назад. Тільки гляди, не загуби дороги. І як тільки ти стомишся і схочеш знову стати маленькою дівчинкою, прилітай сюди і сідай на подушку...
    Олеся вилетіла через віконце і побачила багато величезних білих квітів. “Що це, - подумала вона, - адже раніше тут нічого такого не було?” Вона підлетіла ближче і зрозуміла, що це вишня, бо це ж вона так гарно пахла на все подвір’я. Олеся сіла на одну квіточку і почала збирати нектар. Так вона весело перелітала з квітки на квітку і збирала, аж поки не наповнила маленький казанок, що дала їй бджілка. Далі вона полетіла туди, де літали інші бджоли, що працювали з нею по сусідству. Вулик стояв досить далеко, але Олесі так подобалося літати, що вона перед тим, як летіти до своєї вишні вирішила трішечки покружляти вгорі і подивитися, що там робиться.
    Як тільки вона роззирнулася на різні боки, помітила свого котика Шнурка, який причаївся у траві. “Чого це він там так принишк?” – подумала Олеся і злетіла нижче. Аж ось вона побачила маленького горобчика, який ще не дуже добре умів літати і ніяк не міг підлетіти до стріхи, де було його гніздечко. Ось Шнурко задер хвоста і стрибнув. Олеся злякалася, їй шкода стало маленьке горобеня і вона прожогом кинулася до кота, вдарилася йому прямо в носа і помахала маленьким кулачком. Кіт зупинився. Він не одразу зрозумів, що це у нього перед очима блимає, а потім упізнав бджілку.
    - Тільки не кусай мене, будь ласка, я дуже боюся бжіл! - попросився Шнурко.
    - Ага, противний ти кіт, маминого віника та ціпка не боїшся – шкоду робиш, – а маленьку бджілку боїшся.
    Кіт Шнурко здивувався, звідки це бджоленя знає такі подробиці, але нічого не встиг запитатися, бо її вже не було. А Олеся полетіла до горобеняти, щоб якось йому допомогти.
    - Ну давай, спробуй ще раз, - просила вона, - я тебе буду підпихати.
    Горобчик відчайдушно замахав своїми слабенькими крильцятами, а бджілка Олеся щосили підштовхувала його з-під низу. Проте, ні горобчикової, ні бджілкиної сили не вистачило, щоб злетіти так високо. І тоді Олеся придумала.
    - А ти візьми і підлети спочатку на підвіконня, потім на гілочку вишні, а потім уже на стріху.
    Горобеня вилетіло на підвіконня, але до гілки все ніяк не могло долетіти. Воно не могло розмахнутися – лише лупотіло крильцятами і стукало ними об шибку.

    - Доню, як ти міцно спала, - поцілувала мама Олесю. – я тебе ледве добудилася.
    Олеся глянула у віконце, а там билась об скло маленька бджілка, намагаючись вилетіти на волю. Олеся відчинила вікно і весело сказала:
    - До побачення, бджілко, прилітай до мене ще.
    Але бджілка цього разу нічого не сказала, лише загула своє “Жу-Жу-Жу” і помахала маленькою лапкою. А може, то лише так здалося... Олеся сіла і задумалася – що саме їй приснилося, а що було насправді. “Треба буде обов’язково пошукати горобенятко, чи може запитати у Шнурка?” – подумала Олеся. Шнурко нічого не сказав, а горобенятка поки що ще не зустріла, чи може не впізнала. Але одного разу мама відчинила увечері віконце і в хату влетів свіжий вітерець. Він приніс із собою колисанку, яка линула десь від густого віття вишні.
    Киця спить, мишка спить
    І маленька бджілка,
    Горобця-молодця
    Колисає гілка.

    Людмила Юрченко
     
    • Подобається Подобається x 9
  5. Дана

    Дана Well-Known Member

    Відповідь: Казки та колискові.

    автор: Даринка Шубіна (Квітка)

    КАЗКА ПРО КАКУ – БЯКУ…

    Вийшла якось погуляти
    У садочок Кака – Бяка.
    Кожен день вона гуляла,
    Бо мети в житті не мала.

    І робила що хотіла,
    І за вчинки не красніла.
    Тільки сміхом заливалась,
    Ні над чим не замишлялась.

    Іграшки могла забрати,
    І ніколи не віддати,
    Укусити, зачепити,
    Обізвати, налякати.

    І нічого не жаліла,
    Бо нікого не любила.
    Кожен день ось так гуляла,
    Діточок всіх ображала.

    І ніхто не знав де дітись,
    У пустелі б опинитись…
    А вже там, в пісках сховатись,
    Й більше Бяки не боятись.

    І ніхто не міг зробити
    Так, щоб Каку зупинити.
    Панував над дітьми страх,
    Лиш при згадці – в очах жах…

    Але в Світі ж є герої,
    Їм не треба навіть зброї,
    Щоб Добро перемогло
    Все все все на світі Зло…

    Кака – Бяка була зла,
    Розуміло це й Маля,
    Бо щодня було в садочку
    Та ховалось у тіньочку.

    Бяку воно пильнувало,
    Вчинки всі злі рахувало,
    І на камеру знімало,
    У комп’ютер закладало.

    Врешті докази зібрало,
    І на суд те все подало.
    Справу судді так відкрили:
    Проти Бяки – злої сили.

    Бяка – Кака як дізналась…
    В неї серце надірвалось!
    Хоча ні, його давно
    Вже на місці не було…

    В цей же день вона з’явилась
    У суді, й не запізнилась.
    Прийшла навіть з адвокатом,
    По секрету, справжнім катом.

    Справу стали розглядати.
    Кожен міг там виступати.
    Перша Бяка закричала,
    Все брехнею те назвала.

    А Малюк сказав одне:
    Докази – ось головне!
    Маю я їх майже сто,
    Свідчать всі, що Бяка – зло.

    Довго суд цей так тривав,
    Поки вечір не настав,
    І суддя з за столу став –
    Час для вироку настав.

    Гучно голос залунав:
    Каку – Бяку суд пізнав.
    Винною її вважаєм,
    І в в’язницю відправляєм!

    Хай же знає інше Зло,
    Переможе лиш Добро!
    Все одно те Зло піймаєм
    І в суді ми покараєм!

    Знайте діти ж ви одне:
    ДОБРІ ВЧИНКИ – ГОЛОВНЕ!
     
    • Подобається Подобається x 4
  6. Irus'ka

    Irus'ka Well-Known Member

    Відповідь: Казки та колискові.

    Дівчата шукаю казочку Василя Симоненка "Цар Плаксій і Лоскотон"! Це моя улюблена з дитинства, а зараз по книгарнях знайти не можу. Якби десь хтось бачив, напишіть будь-ласка (можна в ПП)
     
  7. Liliyah Romanova

    Liliyah Romanova Superova Moderator Команда форуму

    Відповідь: Казки та колискові.

    Ось тут
    http://www.velib.com/book_ua.php?avtor=s_375_1&book=9895_1_1
     
    • Подобається Подобається x 3
  8. Koza-Dereza

    Koza-Dereza Well-Known Member

    Відповідь: Казки та колискові.

    А я б хотiла знайти вiршик мого дитинства про Вереду
    "мала мама одинця
    одинця мазунця (чи щось таке)
    одинець був вереда..."
     
  9. Liliyah Romanova

    Liliyah Romanova Superova Moderator Команда форуму

    Відповідь: Казки та колискові.

    Мала мама одинця,
    Одинця-мазунця.
    Мамі з ним була біда:
    Одинець був вереда.
    Вереда вередував,
    Всім спокою не давав:

    І бабусі, й тьоті Ірі,
    І сусідам по квартирі.
    Навіть котику-Воркотику
    Малому від плачу
    Тікать доводиться із дому.
    А горобчики сміються
    У садах:— Цвір-цвірінь!
    Уже проснувся
    Ве-ре-да!

    Ось у ліжку він сидить,
    В стінку стука:
    — Мамо, йди!Іди сюди!
    Візьми на руки! —
    Хлопець дригає ногами,
    Обливається сльозами
    І подушку обніма:
    — Ма-ма-ма!

    Стала мама умивать
    Одинця,—
    Репетує мазунець
    Без кінця!
    Кулачками тре він очі:
    — Я вмиватися не хочу!
    Теплої води нема!
    Ма-ма-ма!

    Мама мило червоненьке
    Узяла, вереду свого
    Вмивати почала.
    Знову плаче:— Я не хочу!
    Ой, заходить мило в очі!

    Не намилюй!Не вмивай!
    Ай-ай-ай!
    Стала мама вереду
    Утирать,
    Вереда давай
    Ще дужче кричать.
    Він до лоба приклада кулачок:
    — Ой, колючий рушничок, рушничок!
    Ти мене не обдирай,
    Ти гладеньким витирай!

    Ай-ай-ай!
    Мама супу із каструлі
    Налила, мама ложку
    Вередулі подала.
    — Нащо ложка? Забери ти!
    Хочу суп з тарілки пити! —
    І руками обома
    Він тарілку підніма.
    — Ма-ма-ма!

    Враз за шию
    Потекло —Гаряче!
    Верещить він:

    — Ой, пече!
    Ой, пече! —
    Як затупає ногами,
    Та до мами із сльозами:
    — Суп гарячий... їж сама!
    Дай того... чого нема!
    Ма-ма-ма!

    Ось бабуся
    Вже зайшла
    До кімнати,
    Булку з маком
    Принесла
    Для внучати.

    — Я не хочу їсти так!
    Виберіть із булки мак!
    Чом варення в ній нема?
    Ма-ма-ма!

    Вереда
    Усе кричить,
    Не змовка:
    — Ви з вареннячком
    Спечіть пиріжка!
    Я з варенням хочу їсти,
    Тільки так, щоб був без тіста,
    А начиночка сама!

    Ма-ма-ма!
    Стала мама одягать Вереду,
    Вереда галасувать:
    — Не піду!
    Хочу дома я сидіти!
    Вже набридло мені літо!
    Хочу, щоб була зима!

    Ма-ма-ма!
    Мама слоника
    Купила заводного.
    Вереда горла щосили:
    — Не такого!
    Я не хочу заводного!
    Ти купи мені живого,
    Із ногами чотирма!

    Ма-ма-ма!
    Він із мамою

    Гуляв

    У саду.

    Хто проходив —

    Впізнавав

    Вереду.

    Знов розплакався синочок:
    — Мамо! Хочу в дитсадочок,
    Гратись з дітками всіма!
    Ма-ма-ма! —А йому відповіли
    Малюки:
    — Ну, навіщо вереда
    Нам такий?
    Ні, не візьмемо тебе
    Ми сюди:
    В дитсадку нам не треба
    Ве-ре-ди!
     
    • Подобається Подобається x 11
  10. Koza-Dereza

    Koza-Dereza Well-Known Member

    Відповідь: Казки та колискові.

    АААААААААААААААААААААААААААААААААА!!!!!!!
    Дякую! Який довгий вiршик, а я його колись на пам'ять знала. Старiсть не радiсть. Добре що до тепер хоч якiсь окремi слова пам'ятаю.
     
    • Подобається Подобається x 2
  11. Irus'ka

    Irus'ka Well-Known Member

    Відповідь: Казки та колискові.

    Красно дякую за казочки і віршики!
    Чи бачив вже хтось 2-ий том "Сто казок" від А-БА-БИ-ГА-ЛА-ЬА-ГИ обіцяли на Форумі видавців презентувати?
     
  12. Olenka

    Olenka Well-Known Member

    Відповідь: Казки та колискові.

    Нам бабця його купила і ще багато інших...
    супер!!!
     
    • Подобається Подобається x 1
  13. Irus'ka

    Irus'ka Well-Known Member

    Відповідь: Казки та колискові.

    Дівчатка! Викладіть ще раз, будь-ласка, колисанку у виконанні Ніни Матвієнко із анімацією (як аватарка Ksani)
    Душа просить...:clapping:
     
  14. Liliyah Romanova

    Liliyah Romanova Superova Moderator Команда форуму

    Відповідь: Казки та колискові.

    http://www.youtube.com/watch?v=fwEtAwXgeaQ
     
    • Подобається Подобається x 4
  15. Дана

    Дана Well-Known Member

    Відповідь: Казки та колискові.

    Забавлянки для масажу та купання дитини
    Ототушки-тутушки

    Погладжуючи тільце дитини, розводять ручки:
    Ототушки-тутушки!
    На котика потягушки,
    А на Василька ростушки.
    Ой тошки, тотошки!
    Щоб підросли трошки.

    Потягусі, потягусі

    Потягусі, потягусі,
    На Галю ростусі.
    Щоб Галочка росла,
    Росла-виростала,
    Щоб Галочка своїй мамці
    Скоріш в поміч стала.
    У поміч стала,
    Діток колихала
    Й хату доглядала.

    Печу, печу хлібчик

    Беруть у долоні дитячу голівку і, злегка її перекидуючи з руки на руку, роздільно проказують:

    Печу, печу хлібчик
    Дітям на обідчик.
    Меншичкому - меньший,
    Більшичкому - більший.

    Після цього, нахиляючи голівку то наперед, то назад, продовжують:
    Шусть у піч!
    Сажай - виймай,
    Їжу, ріжу
    Я, куштую -
    Гам!

    Кра, ворона, кра!

    Дитині, яка, тримаючись за палець дорослого, то опускає, то піднімає руку, примовляють:

    Кра, ворона, кра!
    На полиці сиділа,
    Дітям кашу варила.
    Діти пішли до села,
    Сама кашу поїла.
    Гиш, гиш, гиш!

    Дибки, дибки!


    Примовляють, навчаючи дитину ходити:
    Дибки, дибки!
    Ходить котик по лавочці,
    Водить кішку за лапочки:
    Диб, диб, диб.

    Куй, куй, чобіток

    Постукують по ступні дитини...
    Куй, куй, чобіток,
    Подай молоток,
    Не подаси молотка -
    Не підкую чобітка.
    Молоток золотенький,
    Чобіток дорогенький.
    Ш-ш-ш.

    Коточку, де ти був?

    Гладять долонями обличчя дитини й приказують:
    - Коточку, де ти був?
    - У коморці.
    - Що там робив?
    - Молочко пив.
    - А мені залишив?
    - Забувся.
    - Апчхи! Апчхи!
    - Апчхи! Апчхи!

    Печу, печу хлібчик


    Забавлянки з ручками та пальчиками дитини.... Перекладаємо ручки і кажемо:
    Печу, печу хлібчик
    Дітям на обідчик.

    Перебираємо пальчики:
    Цьому дам, цому дам, цьому дам і цьому дам....
    А цьому не дам:
    Він хліба не місить,
    Він води не носить,
    Він в печі не палить,
    То я цьому й не дам....

    Ладі-Ладусі

    - Ладі-ладусі,
    - А де були?
    - В бабусі.
    - А що їли?
    - Кашку.
    - А що пили?
    - Бражку!
    - А що на закуску?
    - Хліб та капустку.
    - Гай, гай на бабину хату
    Калачі їсти!

    Наш хлопчик

    Оцей пальчик - наш дідусь,
    Оцей пальчик - баба,
    Оцей пальчик - наш татусь,
    Оцей пальчик - мама,
    Оцей пальчик - хлопчик наш,
    А зовуть його....!

    Пальчику

    Пальчику, пальчику,
    Де ти бував?
    Пальчику, пальчику,
    Що ти чував?
    - З меньшеньким братом
    Я кашу варив,
    Із безіменним
    Я кашу поїв,
    Із середульшим
    У лісі гуляв,
    А із найбільшим
    Пісню співав.

    Сорока-Ворона

    Сорока-Ворона
    На припічку сиділа,
    Діткам кашку варила.
    - Цьому дам, цьому дам,
    Цьому дам і цьому дам,
    А цьому не дам,
    Бо цей буцман
    Дров не носив,
    Діжі не місив,
    Хати не топив,
    Діток гулять не водив -
    Справжній лежень.

    Скачу, скачу діда

    Дитину підстрибуємо на колінах:
    Скачу, скачу діда
    За скибочку хліба.
    Я не дурно скачу,
    А я їсти хочу.

    Гойда-да!

    Гойда-да!
    Гойда-да!
    Добра в коника хода,
    Поводи шовкові,
    Золоті підкови.

    Чук, чук

    Ой, гоп,
    Чук, чук
    Захотів
    Кіт щук.
    Але чуки,
    Чуки, чуки,
    Повтікали
    Усі щуки.

    Їде пан

    Їде, їде пан, пан
    На конику сам, сам.
    А за паном хлоп, хлоп,
    На конику гоп, гоп.
    А за хлопом жид, жит
    На конику брик, брик.
    А за жидом жиденята
    Познімали майтенята
    Вай. вай. Вай :xaxa:

    Заохочують пританцьовувати:

    Гоп, гоп, горобейки,
    На бабині конопельки,
    А на дідів мак
    Нехай буде так.

    Ой без дуди, без дуди
    Йдуть ніженьки не туди.
    А як дудочку почують,
    Самі ніженьки танцюють.

    Два півники, два півники

    Масаж та погладжування:

    Два півники, два півники
    Горох молотили,
    Дві курочки, дві курочки
    У млинок носили.
    Коза меле, коза меле,
    Кізка підсипає,
    А маленьке козенятко
    З ковша вигрібає.
    Старий дід та й ведмідь
    Встав да й пришиває,
    А лисичка-майстеричка
    Красні хустки вишиває.
    А сова із дупла
    Очицями луп, луп:
    - Якби мені не діточки,
    - То я пішла туп, туп.

    Ходив кіт по току

    Ходив кіт по току
    В червоному ковпаку,
    В червоному ковпаку,
    А миші сміються,
    Аж в боки беруться.

    Миш книш проточила

    Миш книш проточила,
    Муха борщ пролила,
    Півень коня задавив -
    Нічим їхать до млина.
    А бабині коноплі
    На печі попріли,
    А дідові постоли
    На льоду згоріли.

    Заєць косив

    Заєць косив, заєць косив,
    Лисиця згрібала,
    Павук метав у копицю,
    А муха топтала.

    Комар траву покосив

    Комар траву покосив,
    Муха посушила,
    Заєць в пластя ізметав,
    А миш повозила.

    Купалися ластів"ята

    Співають під час купання:
    Купалися ластів"ята
    Та в чару-водиці,
    Щоб були ми білотілі
    Та ще й білолиці.

    Купалися ластів"ята
    Та в чару-водиці,
    Щоб були ми чорноброві
    Та ще й білолиці.

    У любисточку купали, Живу воду наливали,
    Щоб здоров"я тіло мало,
    Лиха-горенька не знало.

    Іди, іди, дощику

    Іди, іди, дощику,
    Зварю тобі борщику
    В зеленому горщику,
    Поставлю на вербі,
    Щоб випили горобці.
    Я яєчком забілю,
    А яєчко прісне,
    А сонечко блисне.

    Ходи, ходи, дощику


    Ходи, ходи, дощику,
    Зварим тобі борщику,
    Зварим тобі галушок
    Та виллємо на пісок.

    Хлюп, хлюп....
    Хлюп, хлюп, водиченько,
    Хлюп, хлюп на личенько,
    І на ручки, і на ніжки
    Хлюп, хлюп, хлюп!
     
    • Подобається Подобається x 21
  16. левиця

    левиця Well-Known Member

    Відповідь: Казки та колискові.

    Хтось дуже гарну тему придумав. Але де це все можна купити у Львові?
     
  17. natka75

    natka75 Well-Known Member

    Відповідь: Казки та колискові.

    І моя теж улюблена, ще навіть маю її, але вже старенька і потерта наша книжечка, а ще колись мали проектор і дивилися діафільм на цю казочку, ой це моє дитинство було:)
     
    • Подобається Подобається x 2
  18. dimalozz

    dimalozz Well-Known Member

    Відповідь: Казки та колискові.

    Колискові для дітей (вик. Лідія Максимяк)
    [​IMG]
    • Над колискою
    • Сни ці раз у рік приходять
    • У хатинці
    • Зіроньки засяяли
    • Сон
    • Колискова
    • Спи маленький козачок
    • Теплі сни
    • Місяць і зорі
    • Пробудження
    • Маєва нічка
    • Спи, засни...
    завантажити: http://depositfiles.com/files/6481830
     
    Останнє редагування: 8 Жовтень 2008
    • Подобається Подобається x 5
  19. tslezinska

    tslezinska Well-Known Member

    Відповідь: Казки та колискові.

    В Росави дуже файний альбом з колисанками був. Там навіть 2 відеоряди є до колисанок.
     
    • Подобається Подобається x 2
  20. Уляночка

    Уляночка Well-Known Member

    Відповідь: Казки та колискові.

    Дуже класний диск: я його Любасику на 1 місяць купувала в подаруночок!!!!!!1