Відповідь: Мамо, мамо... От моя мама весь час каже, що ми як діти малі. Щоб я не зробила, каже коли ти подорослішаєш? А в чому проявляєтся моя "дитячість" пояснити не може. Я теж весь час роблю не так, як треба. А останнім часом такий контроль став, навіть ворогу не побажаю. Що робила цілий день, де гроші діли і т.д. Інколи так сумно з того всього стає, що плакати хочеться
Відповідь: Відкрита велика жилєтка В нас така сама ситуація. Мама моя має дуже тяжкий характер і чоловік в неї вдався Дуже не люблю ті дні коли в повітрі висить онте незадоволення чимось, якісь непотрібні нерви, якесь дорікання що те не так чи тамте не так. Або коли нічого не кажуть а просто ходять з незадоволеною міною. Єдине що можна порадити то вчитись обходити гострі кути аби передбачити і уникнути сварок. Це дуже важко але треба пробувати. Мені наразі кілька днів вдається мати спокій в хаті, але чи на довго? В мене що чоловік що мама вимагають звіту про те які мої плани, що робила цілими днями, де була, чому грошей нема, чому при компютері сиджу, чому хату не підмету ітд. ітп. Спочатку мене то так зачіпало, думала УСЬО!!! УБ*Ю і піду геть від них. Але тепер просто коли починаються наступні нападки спокійно на то відповідаю або вдаю що не почула, і даю до зрозуміння що не бажаю продовжувати тої теми. Мама спочатку дуже дратувалась на таку мою поведінку але з часом привикла, що якщо я не хочу обговорювати недоліки мого чоловіка то я їх обговорювати не буду і не її справа лізти там де я не допускаю. Їй дуже тяжко з тим змиритись але мусить, бо ані їй ані нам іншого виходу нема.
Відповідь: Мамо, мамо... Ой дівчата, читаю я ваші дописи і сльози на очі навертаються. Шкода і вас і себе. Ми раніше жили окремо, але конфлікти з мамою все одно були: чому мало буваємо, чому не економимо і т.д. А три роки тому через певні обставини переїхали до моїх батьків. Що тоді було... Нападки ні за що, сварки, докори, сльози, образи мене і чоловіка. І це не зважаючи на те що я була вагітна. Ми навіть думали знімати квартиру. Потім все трохи внормувалось. Але все одно час від часу виникали сварки або принаймні придирки за дрібниці. Зате невістка в неї найкраща (в мене ще є брат). Деколи здавалось що мама зовсім чужа мені, наче мачуха... Та недавно в моєї мами був інсульт, а потім їй робили операцію на серці (хвора вона була ще з дитинства). Я як подумала що можу її втратити, то все стало байдуже- і сварки, і образи, бо ж як я буду без своєї матусі, яку дуже люблю! Ну ось, знову плачу... Дівчатка! Пробачайте своїм мамам, бо їх вже не зміниш, а ми, думаю, взмозі змінити своє ставлення до ситуації. Я так і зробила. І хоч зараз мама іноді чимось мені дорікає, я не беру це близько до серця, як раніше. )))
Відповідь: Мамо, мамо... І зле зробили що прилетіли. Якщо вона така добра бабця то могла собі дати раду з дитиною. Мої також до мене так відносяться, особливо чоловік, що як но тільки щось що він собі не запланував все скандал такий що сусіди чують. А я тепер мудра і фіґу з маком реагую на його шкАндаль. Я також людина і маю право на свій час. Мама мені з дитиною такого не робить принаймі тепер. Тато може
Відповідь: Мамо, мамо... Єдиний період, коли я ладила з мамою, то була моя вагітність, бо тоді вона старалась мене не нервувати, але тепер вона "відривається" наповну.. Жодного дня без дорікань, криків, повчань, при тому я мовчу, бо не маю вже сили щось відповідати, а вона все тисне і тисне на мене: чому я чоловікові м`ясо рідко даю, чому дитина молоко не п`є, і взагалі дитина недоїдає і з баньками під очима, чому гроші наші лежать там, а не там, і далі чому, чому, чому.... А починається це все словами :"Іра, я до вас не пхаюся, але.." І жодного звертання до мене спокійним тоном, тільки крики... Я на ту тему можу стільки писати, що страх, але це все так боляче, краще не буду...
Відповідь: Мамо, мамо... Жити окремо - то вже половини конфліктів не буде. Лише якби то так легко було кожному отримати свою квартиру! Я частково припинила чіпляння, коли скзала мамі, що ми одна родина, але у мене тепер своя сімя, і саме я буду дбати і вирішувати там. і тепер коли мама щось таке починає казати, то кажу "Я сама знаю що робити. Все" Може трохи грубо звучить, але це не дає розвитку суперечці, і ми переходимо на інші теми. А коли йде якась критика від мами, то кажу "ну така я є...". Звичайно, образи і суперечки бувають, але багато таким чином уникаємо.
Відповідь: Мамо, мамо... Якасуперова тема!!!!! Це дійсно наболівше З народженням дитини всі стали такі розумні, одна я виходить, що дурна і ще лікарі і всі, хто ввів нову техніку виховання!!! Знали б ви скільки я в свекрухи та маими відстоювала, що дитину не треба пеленати,купати в марганцівці, стригти налисо,обгризати нігтики, бо вже є ножнички для немовлят і т.д. Зараз у них нова манічка, що дитину в 2,5 місяці треба догудовувати гречкою з молоком, бо вже бачиш мого молока типу їй малоЯк я зараз з цим мучусь, боюсь навіть малу на них лишати, бо можуть накормити Єдине спасає, що ми живемо окремо!!!! Люди бережіть свою сім'стьарайтесязнайти можливості, щоб житиокремо!!!! Я знаю, що зхараз молодим сімям це дуже важко, але скількице нервів збереже!!!!
Відповідь: Мамо, мамо... І я сьогодні хотіла бігти в жилєтку, а тут така актуальна тема Пересварились, я в 8.00 вибігаю з хати, прошу маму завести дитину в садок, а в обід забрати, а вона мені, то я шо весь час так буду бігати? Головне, що роботи вона не має, сидить вдома ні забот ні хлопот, то ще й тяжко дитину в садок завести. Я кажу, що мушу рано з хати виходити, а вона мені, що садок відкритий з 8.00. І як я маю бути?
Відповідь: Мамо, мамо... Класна тема. З мамою я з маленокого періодично сварилися. Просто не люблю під чийсь вплив піддаватися. Це ще пів біди. Потім я попала за невістку. А там в хаті: свекруха, свекор, бабуля(злості на сто кілограм). Народилася мала, і тут почалося......... Кажен пхав свої "знання". Кожен день я чула яка я погана мама. Бабуля всім сусідам нарозказувала, що люди на дворі від мене шарахалися. Одним словом: Молоко в мене холодне, потрібно грілку на груди класти,щоб загріти. Купати дитину до 10 години,щоб спокійніше спала.Класти спати головою до дверей... Крутити волосся на пальці, щоб дитина була кучерява. І най головніше, не назавати дитину "зайчиком", бо вуха великі виростуть........ Писати можна ще довго. Але після відстоювання своїх прав бути мамою з другою дитиною навіть ніхто не пхається.Але, як і в кожному "сімейному гуртожитку" деколи накаляється обстановка. Люблю собі уявляти, що я живу сама.........Цікаво, як воно......
Відповідь: Мамо, мамо... перечитала я гілочку.... м -да.... що стосується допомоги - мама в мене золота, бо завжди сидить з малим, коли потрібно, хоча сама ще працює, годує його краще ніж я (цілий день напихає, щоб тих пару грам які набрав часом не втратив, і важить його кожен день), часто нам щось гарненьке купляє, в неї талант знаходити якісне, гарне і дешево. але у всьому решта нічим не відрізняється від вище перелічених мам. виховує мене цілодобово , і дочка я найгірша, і мама, і людина і все що з тим пов"язано, нічого доброго мене в житті більше не чекає з моїм характером. і малого не так виховую, постійно захищає його, від того стає ще неслухняніший. одним словом, типічна мама, для якої і в 50 років залишатимусь дитиною. але я її люблю, іншої немаю, таку собі вибрала.... давніше цікаву статтю читала про те, що дітки собі самі мам (батьків) вибирають ще до зачаття чи в момент зачаття. от малому своєму якось це припущення розказала, то він завжди тішиться, що саме таку мамусю собі вибрав і найкращий спосіб уникнути цих неприємних суперечок, не вступати в них. мама поговорить собі, виплесне емоції, позлиться на весь світ .... потім все добре. теж стараюсь послухати її, потім непомітно зробити по-своєму
Відповідь: Мамо, мамо... Даніелло, як я вас розумію, мої теж такі забобонні А ще їм здається, що дитина постійно голодна і їй холодно 25 градусів в кімнаті, а свекруха одягла малу в теплющий костюм, замотала в рушник і зверху ще наккрила байковим одіялом в мене аж мову відняло, як я це побачила. Я давай дитину з тої капусти діставати, а вона щей свариться Каже, щоя тиран, дитину в хаті без шапочки ношу Ось так: і сміх і гріх!
Відповідь: Мамо, мамо... І я вам співчуваю. З шапочкою і кутанням ми довго воювали. Головний аргумант. щоб дитина не була клаповуха....... Недавно залишила малого Данила, прихожу, а він в теплих шкарпеткахі тапках... Досі воюємо з питям і іжею. Все повинно бути майже кип"яток. Недавно мала Аня прихотить, і шукає тапки(хоча з дитинства не любить. В нас тепло, тому не заставляю) Каже:"мама бабця казала, що якщо ходити без тапків через поріг, то хтось з хати помре...."
Відповідь: Мамо, мамо... і будь мудрим нас бабуся теж намагається одягнути потепліше, але малий вже сам роздягається ))))) а от без шапочки на вулиці йому не завжди подобається. він вітер не любить, і якщо вітряно буде закривати вуха руками і намагатись натягнути шапочку
Відповідь: Мамо, мамо... ой дівчатка начиталася вашого про прикмети і виховання, зара як розкажу своє то попадаєте зі сміху, бо то більше на анегдот схоже. Спершу розкажу про прикмети своєї мами, а потім про бздури Ясиної другої баби. Значить так - вечером ніхто не має вгості приходи і потім іти з хати, бо сон в дитини вкрадуть - не можна виносити сміття рано вранці і вечером. Вранці - дитина вдень буде неспокійна, наніч - сон винесу. - не можна купати у великій ванній бо дитина води буде боятися (це при тому що купання для нас свято і Яна з води б не вилазила) а ше у великій ванній неодмінно у вуха натече купа води і почнеться утіт. - не можна класти дитину спати без носочків, бо всьо життя будуть потіти і смердіти ноги - не можна дитину класти спати без шапочки бо хтось там прийде і з голови розум висмокче. і т.д. тепер вар*яцтва другої баби - не можна дитині жити у тій хаті де ми живемо поки що бо тут негативна енергетика і полтергейст, який неодмінно вселиться в дитину - не можна вивозити коляску з кімнати або хату ногами дитини вперед, бо дитина вмре - не можна давати дитині їсти банан, бо її діти того не їли і то не український продукт, а вот манка, бульба і коров*яче молоко - саме то шо тра моїй дитині шоб не вмерти з голоду - не можна попрані лахи вішати наніч на балкн, бо дитина не спатиме і хтось там в лахах поселиться, а потім мучитиме дитину - дитині постійно слід зливати віск, бо вона здригається, значить перелякана, а переляк треба знімати. Я не люлю своєї дитини бо не даю того робити і ввжаю то бздурою (я сама коли дверима гупнути то здригнуся, певно мені тож тра яйця, віск і шо там ше зливають зливати) - не можна ходити гуляти пізніше ніж 20:00 бо то погана прикмета. - про вуха і "зайчика" вже було сказано - пеленати я мала перестати тільки тепері у зв*язку з тим шо я не пеленала в дитини будуть криві ноги - якщо йти в церкву то неодмінно слід прив*єзати червону нитку, пришпилити шпильку і вдіти шось на виворіт, бо там є люди які можут врікти - моя Яна паталогічно піддєаться врокам і тільки ми приїжаємо до другої баби, як вона починає ті вроки знімати. Палить якісь там сіркники на воду, потім чекає 12 годин і коли деякі сірники падають вниз то починає на мене орати куди то я дитину вожу і хто то до мене приходить шо я вічнно вречену дитину їй привезу. Ой я можу певно цілу книжку-посібних по забобонах і всяких таких от бздурах написати. Здуріти можна....
Відповідь: Мамо, мамо... Адріася, я в ауті :eek: ого скільки прикмет, а тому випадку певно краще не вагітніти взагалі, бо підозрюю що ще про вагітність кучу прикмет є, і взагалі - на всі випадки життя є якась прикмета "отмазка"-пояснення. але від виділеною мною - я взагалі балдію. якщо таке поняття про церкву, то НАЩО взагалі туди йти?
Відповідь: Мамо, мамо... а я ще раз скажу: МАМУСІЧКА Я ТАК ТЕБЕ ЛЮБЛЮ. ТИ В МЕНЕ НАЙКРАЩА!!!!!!! п.с. частіше все ж таки то треба в реалі мамі казати
Відповідь: Мамо, мамо... Як приємно таке читати!!! Я теж свою дуже люблю, нема такого дня, щоб ми не зідзвонились. А для своїх внуків готова хоч зірку з неба дістати.
