На створення теми мене наштовхнув однойменний фільм і опитування в журналі "Країна", про чудасії керівників. Отже, фільм підняв питання, що інколи нам дуже вже хочеться "убити" свого боса, напевно кожен, хто працює по найму хоч раз у житті уявляв собі помсту босові за образу, за зверхність. Ну може помста звучить надто жорстоко, але поставити шефа на місце мабуть хотілось А в журналі я читала про різні дивацтва босів, такі наприклад, як мити руки після кожного рукостискання, ненормативна лексика, наради під релаксаційну музику і тд. Відразу згадала свою шефиню з минулої роботи, яка ставилась до нас (підлеглих) як до учнів... Розсадила мене з співробітницею, щоб ми менеше спілкувались (хоч ми говорили, лише коли не було клієнтів і роботи), заборонила пити чай на робочому місці, коли просила у неї пораду, то вислуховува довгу нотацію про те, що "сама нічого вирішити не можеш" в результаті чого я тільки втрачала час... Змінювати свою думку вона теж вміла дуже швидко. Дуже любила доносчиків одного разу я поплатись за те що обурилась при нашій доносчиці, як можна так безсовісно використовувати людей, які приходять на випробувальний термін, і наради на яких розказувала нам що час треба використовувати по максимуму, при чому наради могли тривати по дві-три години, бо вона паралельно ще з кимось переписувалась, відволікалась на дурниці, а клієнти в той час нервово чекали, поки менеджери повернуться з наради... Ну і про те, що фірма викидала "бєшенні бабки" на тренінги по саєнтології тоді коли нам нічим було платити зарплату я взагалі мовчу... Так от, я подумки тисячі разів ставила начальницю на місце, ближче до звільнення я таки почала це робила в реальності, правда довго вона мені ЗП не віддавала, з того приводу був ще один скандал, співробітниця розповідала, що весь офіс чув, як вона репетувала до мене, коли я їй телефонувала. А при зустрічі вже була шовкова, навіть вибачилась (це після того, як мій друг їй подзвонив і представився моїм адвокатом). Отже, чи хотілось Вам "убити" свого боса (підлеглого)? І з якими дивацтвами керівників (чи підлеглих) Ви стикались на роботі
Відповідь: Нестерпні боси Мій (вже давно колишній бос) заборонив мені вести записи в комп"ютері - все мало бути лише на папері, щоб я могла представити все у фізичному вигляді. Ггггг. Прогрес на обличчя...
Відповідь: Нестерпні боси Ууу! Болюча тема! Таке враження, що тих придуркувати босів штампує якась одна машина. Бо у дуже багатьох приблизно одні і ті ж за...би! А з другого боку, приходжу до висновку, що для того, щоб стати керівником, босом фірми потрібні абсолютно протилежні якості від доброти, порядності, справедливості та ін. чеснот.
Відповідь: Нестерпні боси це з одної сторони так, бо якщо треба тримати велику компанію - то вилізуть на голову. Але часом вони на себе забагато мудрості беруть Моя колишня директорка теж іноді такі перли видавала, що не всім вони були зрозумілі,також проводила наради по 2-3 години, збиралась відкривати новий офіс, коли в старому не було багато клієнтів, і не було чим зарплату платити. Але то її справи. Коли мене почали пересаджувати з одного робочого місця в друге, з одного офіса в інший, без вагомих на то причин і пояснень, ось це і стало останньою краплею в мому терпінні
Відповідь: Нестерпні боси Папа мой был такой весёлый, Мы с ним увлекались футболом, Ходили в поход с папой вместе, И пели солдатские песни А теперь мой папа печальный, У папы плохой начальник, Папу он совсем не уважает, Только всё ругает и ругает... Папа мой стал такой грустный, Суп ему кажется невкусный, По этой по самой причине Игрушек мне теперь никто не чинит. А недавно, конечно, нечаянно, Раздавил мою любимую матрёшку. Папа, когда ты будешь начальником, Пожалуйста, будь хорошим!!! ..
Відповідь: Нестерпні боси Не скажіть... Тут поводження за компом деяких форумлянок викликає аналогічні наслідки...
Відповідь: Нестерпні боси У мене зараз уже 4-тий директор за останніх 7 років роботи, якому я безпосередньо підпорядковуюсь.... але останній - це щось....типовий прораб,який ніколи не працював директором, нетактовний, грубий, який часто на нараді з керівниками відділів як матюкнеться:eek:, Я першого разу аж до крісла приросла, за 7 років жодного разу такого не чула ні від жодного з керівників...Маю до нього таку відразу та страшну атипатію.....з першим директором спілкуємось і до сьогодні ( він працює поверхом вище, часто заходить у гості, оскільки є одним із засновників), чудова людина, розумна, завжди усміхнена, одним словом позитивна. ну а на разі маємо те, що маємо Тут можна подумати, яка різниця який він, головне, щоб прибутки були...та де там....прибутків немає і за рік його "царювання" на сьогодні постало питання скорочення 30 % працівників, оскільки ми не даємо достатнього обсягу робіт та відповідно прибутку....
Відповідь: Нестерпні боси В мене шефів було багато, траплялись всякі і різні, здебільшого адекватні і хороші. Але були і "перли". На одній роботі шеф ввів список спізнень, ми мусили постійно підписуватись коли прийшли на роботу і пояснювати чому спізнились хоча б на 5-10 хв, це при тому, що робота творча, й іноді більше можна було зробити поза офісом, аніж прийшовши супер-пунктуально. В той час дружина шефа чіплялася до більшості з підозрами, що всі хочуть її чоловіка і сплять з ним. Ну і ще самодурство в багатьох інших моментах, нерозуміння нюансів роботи і управління у галузі, купа нелогічних і непотрібних завдань, звітувань і т. д.. П. С. До речі, після звільнення останню зарплату він так і не віддав. А через деякий вище керівництво допетрало про ті нюанси- його звільнили. Ще мала шефову, яка не розуміла, що окрім роботи в людей є своє життя. Від неї можна було "дістати", наприклад, за те, що 22.00 в неділю ти не взяв трубки телефону, а в неї бачите було для тебе якесь завдання (яке як виявлялося, спокійно могло почекати до ранку).
Відповідь: Нестерпні боси Ну як би там не було навряд чи розумній і мудрій людині хтось на голову вилізе, незважаючи на чесність і гарні манери.
Відповідь: Нестерпні боси перший допис,таке враження,що про мою попередню начальницю. я перейшла до неї у відділ з адміністративної посади, я маю другу вищу економічну. вона дуже хотіла мене бачити у своєму відділі. у нас по політиці спершу внутрішній конкурс, а потім розглядають кандидатів з зовні. так от, вона зробила таку показуху при відборі, мовляв,от бачиш, було 9 людей на місце, була навіть одногрупниця нашого директора, а я тебе взяла. даю можливість повчитися, і карєрного росту, бла-бла-бла. я, звичайно, тоді була дуже рада і думала, що так воно і є. але бабський колектив її відділу мене "зжер".при чому,до переведення ми були коліжанками. виявляється, вся робота була побудована так, що всі молоді дівчата з її відділу виконували всю роботу, а начальниця була як мамочка. головне для неї було порозпихати всю роботу на всіх. сама вона була страшенно неорганізована, тайм менеджмент для неї - це фантастика. часто відволікалася, все мусіла слухати-бачити і все знати. чи прийшов директор, а хто до нього прийшов. а шо сказав. як тепер я розумію,вона думала,що я як людина,яка працювала з головним босом буду їй доносити інфо. при тому, вона всяко намагалася догодити головному босу, розказувала, як вона "вчора до 10 вечора планування робила". коли мене брали у відділ, казали ми тебе навчимо. за мною закріпили старшу, яка мала б мені допомагати. "ти все в неї питай, вона тобі поможе". а як прийшло до діла, то "включи мозги і думай". вилетіла я тому,що як виявилося,"нічого не знає". і та,яка була за мною закріплена бігала до начальниці в кабінет і розказувала казки начальниці. в результаті я не пройшла випробний термін і написала заяву на звільнення. це був найнеприємніший випадок в моєму професійному житті. я 1000 раз пошкодувала, що перейшла в цей відділ і що мені довелося покинути компанію. бо здружилася з колективом і про моїх головних босів дуже хорошої думки. в мене на адмін посаді було 4 чоловіків - керівників. з радістю згадую час роботи з ними. ні пліток, ні доносів, ні підлабузництва. все таки - баба-начальник - то зло!
Відповідь: Нестерпні боси Ви наче прочитали мої думки про жінок начальниць. Було у мене таких три - одна іншої варта. А з чоловіками начальниками все складалось добре, могла пожалітись, що щось не виходить і отримувала реальну допомогу! А начальниць згадую із жахом. І теж спершу велась на їх теревені, поки не побачила що то пусті балачки. І відпір навчилася давати.
Відповідь: Нестерпні боси В мене також першим начальником була жінка. Якраз, коли я прийшла на роботу, вона розлучалась із чоловіком. Яка ж вона була нестерпна: орала на підлеглих без причини, легше їй ставала після обіду, коли приїжджала із дому трішки під хмелем. Найбільше діставалось молодим і неодруженим. Отримували "на горіхи" навіть за колір колгот. А про те, щоб вчасно піти з роботи додому не могло бути і мови. Їй же не було до кого вертатись додому, от і змушувала нас всіх сидіти.
Відповідь: Нестерпні боси На зорі моєї трудової кар"єри була в мене начальниця, вона ж фін. директор...То була просто мама мія...мало того, що у фінансах вона була ні в дуб ногою (а стала фін. директором, бо коханка була одного з босів ), тататрка, 1,5 росту, товстенька, 40 років....Говорила і вимагала всі документи на російській, бо українську вона не "понімала". Противна і стервозна баба, якій винаймали тут квартиру, ну і так як їй скучно було, то вона сама частенько сиділа довго (підозрюю, що просто лазила нетом і робила видимість страшної зайнятості) і мене тримала, я правда не дуже "трималась", робота роботою, але чому я маю отак понаднормово задурно працювати . А так як татарка, то в них звичаїв не дуже дотримуються - то якраз зима була - перший Святвечір, другий - а вона швидше не пускала додому...Коза. Добре, що протрималась вона тільки 3 місяці, бо звільнився той бос, ну і їй вже місця під сонцем не стало..Але дотепер згадую її жахом. Правда до неї у фінансових директорах ходив теж не найкращий кадр - любив собі забухати..Часто. Теж з ним весело було. Добре, що я пішла в декрет і вже на ту роботу більше не поверталась, змінила їїї, бо чую там й далі така плинність фінансових директорів.
Відповідь: Нестерпні боси В мене за життя було 3 начальниці-власниці. Не можу сказати про них нічого такого аж геть поганого. Звичайно, у кожної з них були свої мінуси. Але якщо порівнювати з останнім моїм шефом мужиком, вони просто янголи.
Відповідь: Нестерпні боси За трудову кар"єру змінила аж 10 начальників/-ниць. Всяке бувало, але якась така тенденція склалась, що вони йшли, а я залишалась Дуже хороший в мене бос був, німець, багато мене навчив, як в світі жити. Завжди сам собі каву/чай робив, аж одного разу признався. Каже: - В мене тоже колись начальник був, нестерпний не те слово! Все мені казав зробити йому кави, то я йому завжди в кружку плюну і тішуся То тепер, коли я сам бос, мушу бути на сторожі А після нього була начальниця, німкеня польського походження, неадекватна, легко кажучи. Але вона зле скінчила, засудили її в Бундесі за національну зневагу (полюбляла сказати, що ми українське ніщо) і сумнівні оборудки, і не без моєї допомоги
Відповідь: Нестерпні боси розкажу, і я два слова і про маю колишню начальницю:матом крила так, що чоловіки сховаються. Я до того таких слів і не чула. Мала свої таракани, але багато чого я в неї і навчилась. Теперішній мій бос теж не ангел, для нього не існує вихідний, після робочий час ітд, може подзвонити і в 12 ночі, а раз смс в 3 ранку прислав, але дуже розумний, тому багато чого можна пробачити, а от з шефом самодуром не змогла би працювати, нема гіршого як бути підлеглим дурака.
Відповідь: Нестерпні боси Із жінками справді важко, тільки ЧОМУ не розумію...Деколи ставлю собі запитання, як би я була начальником то як би себе поводила...Моя перша начальниця була строгою, і деколи з нею було важко говорити,хоча вона мене і любила, і деколи відгрібти можна було нізащо...Зараз мій шеф - мужчина, і з ним простіше набагато, хоча є деколи певні нюанси,але я його не боюся...А моя добра знайома мала шефа-мужчину (я його знаю і мені він здається милим),то він так її обзивав (наприклад -ТУПА) що аж обідно...
Відповідь: Нестерпні боси У мене зараз страшенно надоїдливий бос, і тявкає до мене і дратує мене дуже часто. Але зауважила що як нагаркаю на нього трохи, то сидить кілька днів тихо.