...Прийде додому жiнку б'є...

я так розумію що чоловік був в АТО. І тут контузія якраз при тому може бути. Тут треба і лікаря, і психолога, і просто небайдужих людей.

 

@Руда Лисиця, нехай АТО, нехай контузія треба себе захистити.....Може він агресивний і небезпечний для всіх, тоді його треба ізолювати, хто тим має зайнятися, брат тут пас....

 

ну брат теоретично міг би допомогти з пошуком спеціалістів, що тут такого надзвичайного.

але як до такого доходить, то я б з чоловіком не жила. Це не значить що би не підтримувала, чи розлучилася, просто до його одужання убезпечила себе. Бо так можна і не дожити.

 

Брат засц..в, це зрозуміло але проігнорити... нелюди. В крайньому -поліцію можна було викликати. Блін, та один невдалий удар і
Рятуйтесь і рятуйте чоловіка. Звертайтесь до спеціалістів, самі Ви з таким не впораєтесь і ніяка родина не допоможе навіть.

Надіслано від мого GT-I9505, використовуючи Tapatalk

 

100%

 

Чоловік форумчанки думає що він на війні, чуть що і він її в квасе яблуко....Може і контузія, але людей які звідти повертаються потрібно соціально адаптувати....Тема нова, але думаю що гріха не буде коли вона від нього переїде....

 

Віддалені наслідки контузії через 5 і більше років це агресія в тому числі. Поза цим ми батьки і партнери по житті тому переїзд на варіант. Звісно ми задумались після цього про терапію.в колективі чи компанії він дуже стримана людина серед знайомих тримаємо імідж пристойної пари . Але проступок визнає і готовий на варіант з лікуванням. Мене більше розчарував на той факт як віднісся до цього рідний старший брат і дорога кума котрій ой як багато помагали в її ранньому шлюбі і материнстві. Мені конче треба було знати думку неупереджену саме тут

--- дописи об"єднано, 30 Березень 2016 ---

І ще - це не АТО а ДТП . Хтось залишився інвалідом , хтось помер, а ми от... контузія і шрам на всю голову й обличчя.

 

@VIKKSYt а Вас не бентежить той факт, що на людях чоловік стримується?
І Ви не забагато хочете від чужих людей, навіть брата?...Брат не хоче грати свою роль за Вашим сценарієм "Вас побили до присмерті >він Вас спасає, наражаючись на агресію чоловіка....", і так до безкінечності, бо поведінку Вашого чоловіка Ви перевели в ранг нормальної, бо він бачте контужений...Брату такий сценарій не сподобався, він Вам запропонував свій....То ж не на раз так треба буде Вас спасати.....

 

у вас діти? І вони це бачать?
Звичайно, переїзд варіант. Наражання свого життя на небезпеку - оце не варіант.

все цікавіше стає. Це вже п'ять років триває? І якось піддається корекції, чи оце щойно ви вирішили до спеціалістів звернутись?

*починаю розуміти родичів*

 

Контузія, як і черпно-мозкова травма, можуть мати наслідком власне вже розлад психіатричного напрямку. З цим можна працювати ( і треба), причому чим швидше буде звернення до спеціалістів ( власне психіатрів, не лише психологів), тим краще. Якщо це триває вже 5 років, то процес запущений, але і з ним працюється.

У мене є знайомий, який власне влане мав 2 розлучення через те, що зривався на дружинах. Причому власне приступи агресії у нього почалися після черепно-мозкової травми і зриви провокувалися якоюсь конфліктною ситуацією у сім ї. Він зміг з цим впоратися. Але тут був комплекс: власне усвідомлення проблеми і бажання її позбавитися (поки цього не відбулося- товк і дружин, і навіть тещі одній діставалося) , величезна підтримка близьких ( батьки, рідні), робота із психіатром і розмови із священником, якому довіряв. Тобто це все у комплексі і на протязі не одного місяця. Поступово приступи припинилися, він навчився себе контролювати. Після того він одружився втретє, народив 2 діток. І власне уже приступів не було. Крім того, важливо ще і те, що після лікування він знайшов ту справу, яка йому близька і де він зміг знайти свою реалізацію. ( п.с. і так, на той час, поки людина агресивна і потребує допомоги спеціалістів, жінка сама має подбати про свою безпеку. БО це дійсно загроза здоров ю і навіть життю. Бути чи ні далі разом- це вирішується індивідуально. Але поки є загроза- спрацьовує навіть банальний інстинкт самозбереження.)

 

@сніжна цілком погоджуюся, але тут питання мотивації, чи буде чоловік форумчанки готовий докласти зі своєї сторони надзусиль щоб навчитися контролювати агресію.....Яка мотивація, коли є виправдання і всі то терплять....
Вашого знайомого навчили, що коли нічого не змінить в собі лишиться сам.....тому попередні дружини йому ще тим допомогли.

 

можливо кума не могла помогти, бо сама боялася? ну от як вона може захистити Вас, якщо приїхавши теж могла попасти під ті напади агресії чоловіка? а брат, то звісно мав би постояти за сестру, але то треба розібратися в ситуації, які в нього були причини (в брата), що він про то все думає?
якщо ви партнери по житті і батьки, то маєте в першу чергу подумати про дітей, і чи не може черга дійти до них в тих нападах. тому звернення до спеціалістів, якщо і чоловік розуміє свої помилки, тут обов'язкове! пробачати просто так, бо він не спеціально б'є, чи не контролює своїх дій, не можна. це не вихід грати на публіці роль пристойної пари, а приходячи додому боятися, щоб знов не стався напад. підтримувати чоловіка потрібно, але залишати все як є небезпечно.

 

От з такої точки зору я не оцінювала ситуацію тому так ретельно перечитую коментарі. Це за останні два роки по наростаючій так ми докотились. Від брата я очікувала хоча б словесної підтримки .Від куми просто поплакати- понити, знаю що в інших родичі добре мозги промивають винуватцю.ніхто ж не відмінив виховних розмов.

 

А може це я його так доводжу. Бо з іншими він ок. Є така думка, що можливо я доводжу чи так підігріваю агресію.

 

Ага, і ще ми партнери, я його не кину, буду напівмертва валятись на підлозі
Жінка просто хоче бути жертвою, навіть від куми їй потрібно --

Тут не його, а її треба до фахівця

 

ну та жертва завжди винна, і як дотлумить Вас - теж ви будете винні. ПРосто цікаво як треба довести чоловіка, щоб він до синців збивав жінку, ЩО таке можна йому сказати, щоб викликати таку агресію? То нездорово і крапка. Скільки років вашим дітям? Вони це все бачать, як він знущається з вас? Тут вже дівчата пишуть, допомога потрібна однозначно чоловіку і то кваліфікована. ПОбережіть себе, не дай Бог один сильніший удар і все. Ваші діти сироти, і де гарантія, що наступними "грушами для ударів"стануть не вони ?

 

Жертва не винувата по любе, ви ж не ідете на нього з ножем, що він має захищатися і то, надто жорстоко то все....

 

ну тоді принаймні треба вияснити, що ж саме заставляє його кидатися на Вас з кулаками. і по можливості уникати цього, просто заради власної безпеки, і безпеки дітей. хоча це не є нормально, що чоловік переходить на агресивні нападки після сварок чи чогось такого.
ну словесна підтримка від брата чи куми сильно би помогла? плакатися і жаліти, коли Вам завдають фізичного болю - це хіба варіант?
якщо Ви пишете, що так за останні 2 роки прийшло до такого, накопичувалося все, то значить не не тільки в тих його нападах справа. а які у вас стосунки взагалі? яке відношення у чоловіка до дітей, чи проявляється його агресія до них, чи тільки до Вас, і то після того як його виведете з себе?

 

Будинок великий і що там у спальні розборки із зали чи дитячої не чути. Старший за моїм настроєм здогадується, по опухших від сліз очах. Але вони так люблять тата, як я можу їм щось погане казати. це між нами з чоловіком стоять машини, гроші,кредити, алкоголь, дорогі розваги, нічні ресторани ( предмети сварок) дітей це не стосується.так, я усвідомлюю що веду себе як типова жертва, але мені важливіше зараз зайняти всі його ресурси новим будівництвом ніж розїхатись і шукати свою тиху гавань без копійки з дітьми. Спочатку пролікуємо ці стани, заспокоїмось а тоді все зважу і вирішу. зараз я зла і ображена ,а це точно до об"єктивності в стосунках не приведе.

 

цікаво як бути доброю і спокійною, як тебе луплять до півсвідомості?
Якщо чоловік згоден, однозначно йдіть до психіатра, нехай пролікується, бо зриватися на жінці - неприпустимо.