Робота в держустановах: і сміх, і гріх

Після першої спроби працювати в держустанові - заріклась більше ніколи туди не потикатись, але все-таки піддалась улесливим обіцянкам начальника і таки відважилась..
тепер м.яко кажучи жалкую: оплата мізерна, а понтів - більше, ніж треба
і маю з чим порівнювати: працюючи в одній галузі на приватника, і на державу - сказати, що у приватника краще - це нічого не сказати

а що у вас?

 

Відповідь: Робота в держустановах: і сміх, і гріх

у меня в госучреждении стаж идет и это прекрасно

 

Відповідь: Робота в держустановах: і сміх, і гріх

У нас - те ж саме.спокусили були, та не витримала навіть року. Не моє категорично. Чоловік теж пробував того хліба, то він відразу скептично був налаштований, навіть пропонував парі, що я не витримаю. А от мама, свекри ну і всі старші родичі і знайомі вважали, що мені НЕЙМОВІРНО пощастило. Знаєте, які були аргументи? По-перше, ти інспектор, а для старших людей інспектор - то звучить гордо!
По-друге, сидиш в кабінеті, перекладаєш папірці, до тебе люди в двері стукають, а не гонишся по всяких тренінгах-презентаціях як раніше.
По-третє, ефемерна пенсія держслужбовця girl_haha: мені було 32)
ну і наостанок (тільки не смійтеся) аргумент дядька, колишнього голови колгоспу (дослівно) - "коли цей дурдом скінчиться і все вернеться назад, то так і залишишся в кабінеті, а твої трєнінги тоді собаці не будуть потрібні." Ось!
Незважаючи на всі ці "желєзобетонні" переконання, я не витримала. І ні краплі не жалкую. Нудна, низькооплачувана, нетворча робота, плюс зовсім нездорові відносини в колективі. Хоча маю знайому, яка все життя прагне саме на держслужбу, знаю і людей, яким там дуже подобається, та і колективи є різні. Мені просто не пощастило, напевне.

 

Відповідь: Робота в держустановах: і сміх, і гріх

а що ви маєте на увазі під поняттям держустанова?
я працюю у бюджетній організації - це те? зарплата маленька, понти великі, колектив не завжди здоровий, ініціатива не вітається, зате стаж і т.д. але головне - ненормований робочий день! і я працюю ще на приватників - дві великі різниці.
АЛЕ, є одне велике але - хто хоче працювати і реалізуватися, ну,і заробляти також, тому на заваді не стануть мури держустанови!

 

Відповідь: Робота в держустановах: і сміх, і гріх

буду нині узагальнювати: держустанова - все те, що не приватної власності

 

Відповідь: Робота в держустановах: і сміх, і гріх

В роботі держслужбовця є БАГАТО "+". Ясно, що робота в ЖЕКу (вони теж себе рахують держслужбовцями, бо працюють на державній роботі) з\п мізерна!

 

Відповідь: Робота в держустановах: і сміх, і гріх

З однієї сторони робота в держустанові добра. -Бо є певні соціальні гарантії, -бо неможуть завтра вигнати, бо так комусь захотілося. Тут трохи складніше ніж в приватника. -Бо часто посади в держустановах звучать якось вище і солідніше, ніж в приватника...
З іншої сторони... Низькі зарплати - так. Як тільки приходиш туди, то маєш саму нижчу зп, хоч часто працюєш найбільше (бо є різні надбавки від стажу і від категорії, яку звичайно ставлять з нижчиї спочатку). Загалом часто ті хто працює багато, і ті хто часом навіть вигляду не робить, що працює мають однаково, а то й з різницею в більший бік тому, хто не працює. І ніхто тут ніц не зробить. Закон і т.д.
В приватника значно більше перспектив зросту, якщо стараєшся, заслуговуєш. І не під пенсію, коли вищого чином в білих тапочках винесуть. Часто там сидять мудрі пенсіонери, які мають багато досвіду, і дурниця, що ти також щось знаєш. Вони ж стільки років відпрацювали... І до зп не дуже допросишся, бо є визначені ставки, а збільшити, то ледь не зміни до держбюджету треба робити.

Але я думаю, що і там і там може бути як добре, так і погано. Все залежить від того що ви хочете робити, що вас влаштовує і т.д.
Часом і в держави буває ліпше, ніж приватника, в якого слова не можеш сказати. А часом лише на приватній фірмі можеш отримати те, про що мріяв.
Головне хотіти працювати, знати чого прагнеш і шукати те, чого хочеш. Під лежачий камінь вода не тече. І ніколи не знаєш, де знайдеш те, що хотів (чи в держустанові, чи в приватній фірмі).

 

Відповідь: Робота в держустановах: і сміх, і гріх

Працювати держслужбовцем і просто на держпідприємстві - то різні речі, в другому випадку ні про які пенсії чи пільги навіть не йдеться.
Я протрималася на держпідприємстві 2 роки, потім пішла в декрет з твердим наміром назад не повертатися. Невелика зарплата, постійні зміни керівництва "під нову владу" і багато-багато інших речей, які просто вбивали. І найжахливішою з них були хабарі. У тій сфері, де я була зайнята - земельні ресурси - жоден пан з печаткою не поставить її на документі за просто так. Дуже нездорове місце.

 

Відповідь: Робота в держустановах: і сміх, і гріх

З початку 90-х чухнув з державної установи.
Най мене Бог боронить...
Луччє вільним художником (робота, вона дурних любить, завжди знайдеться).

 

Відповідь: Робота в держустановах: і сміх, і гріх

тут немаловажно чтобы за нее платили

 

Відповідь: Робота в держустановах: і сміх, і гріх

Ґгг...
Згадав.
Нині в ОблРаді жіночка в банкоматі гроші знімала, не втримала, посипалися...

 

Відповідь: Робота в держустановах: і сміх, і гріх

я працюю на державу. Знаєте ті плюси (не виженуть, соціальні гарантії тощо) то така туфта, в порівняні з тої зарплатою і тими вимогами які до тебе ставлять. А те ганяння і призначання тебе (затикання усіх дірок тобою) і все це за одну зарплату, якої на 1/3 менше ніж треба для мінімально порядного життя. Я працюю в Універі Франка. То там така ганялка, що це просто завал. Колектив цілого Універу, так нічого, але от попадаються всілякі "криси" з ще радянським щепленям, то з ними сварися хоч горло переріж, вона тобі твого не зробить і все. А про загублені бумажки і безвідповідальність то я взагалі мовчу. Одним словом, я зараз в декреті, то мені є файно. А чим ближче до виходу, то мене тим частіше відвідують думки про своє...

 

Відповідь: Робота в держустановах: і сміх, і гріх

Ой ця тема для мене....За освітою я педагог, але так ся стало, що після універу мені не пощастило працювати в школі, і я як більшість українців подалася в менеджери....робота непогана, гроші хороші, був ще в мене вільний графік...і тут мені запропонували йти в школу вчителькою!!!Я звичайно втішилася, думаю збулася моя мрія....ага...даром ся тішилаЗ дітьми проблем ніяких, і слухалися і завдання виконували, а от з керівництвом не склалося...на тодішню зарплату 400 грн, я щомісяця МУСІЛА БО ВСІ ВЧИТЕЛІ ТАК РОБЛЯТЬ носити хабаря завучам і директору..Пропрацювавши рік в колективі, де молоде покоління не сприймають взагалі, і коли була педрада то виступала голова профкому і казала нашо ЇЙ премію, коли в неї нема дітей і чоловіка, мол нашо їй гроші...то то для мене було все вирішено, що школа то явно не для мене....але директор дужжже просив лишитися, бо нема кого взяти, я погодилася і занесла йому хабаря, немалого....він сказав йдіть у відпустку, з 1 вересня приходьте, коли я прийшла в кінці серпня мені прямо той же директор сказав "шо є вже людина" і я можу звільнитися...Так сумно, що в нашій державі все вирішуть гроші. Мені було гірко і дивно як людина може так поступати. Я далі вернулася на свою стару роботу, в чудовий колектив, і до успішного директора, де маю повагу і розуміння, а за той рік пропрацьований в школі згадую, і мені здається що то все було не про мене....

 

Відповідь: Робота в держустановах: і сміх, і гріх

Мала я "солодкий" досвід працювати в Управлінні юстиції...Тихий ужас....Не буду углублятись в усі норки, скажу лише, що депресивнішого і похмурішого періоду в житті ,ніж період праці в цій супер установі у мене не було...А зарплата...:shutup: Тому, всім хто мав можливість праці в таких установах - Як я вас розумію!!!!!!

 

Відповідь: Робота в держустановах: і сміх, і гріх

Дівчатка, хто може мені, немудрій, підтвердити/спростувати мої стереотипи про роботу в приватному секторі?
1. До приватника на роботу неможливо потрапити "з вулиці" або через оголошення в газеті. Обов"язково мусить бути "своя людина".
2. На приватній роботі обов"язково робочий день 9.00-18.00, по змінах не працюють, не дай Бог запізнитися на роботу або піти раніше.
3. Треба дотримуватися дрес-коду.
4. Перевагу надають особам з презентабельною (читайте "модельною") зовнішністю.
5. Свою роботу мусиш знати на 5+++, бо звільнять і візьмуть кого іншого. Помилишся - викликають "на килим" і "чешуть в хвіст і в гриву".
6. Небажано хворіти і брати лікарняний. Тим більше, якщо раптом захворіє дитина...
7. Якщо не ходиш з усіма на перекур (бо не куриш) і не прикидаєшся "солоденькою дурочкою", автоматично стаєш "білою вороною".
8. Перед поступленням на роботу перевіряють всі твої навички "вздовж і впоперек".
9. Зарплату дають невчасно (особливо під час кризи), і вона не є фіксованою.

 

Відповідь: Робота в держустановах: і сміх, і гріх

Ясько, можу в принципі спростувати абсолютно усі пункти, але ні разу не претендуючи на істину в останній інстанції, бо приватники теж різні бувають. Меду немає ніде.
Але наскільки я розумію в даній темі приватники, це не лише ППшки, а усі недержавні установи, а таких дохвіга і трошки з різними масштабами, видами діяльності, своїми бздурами і перевагами.

 

Відповідь: Робота в держустановах: і сміх, і гріх

Як на мене, такі стереотипи ДУЖЕ підходять державній роботі.

 

Відповідь: Робота в держустановах: і сміх, і гріх

1. згідна.
2.не згідна. залежно від обставин і людяності керівника.
3. не обвязково, залежно від займаної посади і політики компанії.
4. не згідна, якщо це не посада яка вимагає такої зовнішності.
5. однозначно, свою роботу краще знати. а звільнити можуть будь-де
6.не згідна. залежить від людяності керівника, я к я казала, ну і звичайно, якщо не зловживати.
7.ні. це вже залежить від людини - як себе покажеш, так і буде.
8.ні. особливо якщо познайомвству. якщо з вулиці - то можуть перевірити усякими там тестами.
9. зарплата - тема тяжка. на усіх фірмах, що я працювала - керівник з часом старається першу домовленість анулювати. і дуже важко добитися підвищення зарплати. під час кризи - це взагалі не реально. у всіх залізна відмазка.

 

Відповідь: Робота в держустановах: і сміх, і гріх

а у вас есть ученая степень? после защиты полегче

 

Відповідь: Робота в держустановах: і сміх, і гріх

тут все зависит от индустрии и от взглядов владельца