Жінка в християнстві

Спеціальна пропозиція для жінок: вихідні на природі зі Словом Божим | CREDO
Може когось зацікавить.
.......

Це не дурниці. В Старому Заповіті купа прикладів багатоженства, більше того, служниця могла народити панові дитину від імені безплідної дружини. У
Це точно є відображення юдейської традиції. Щось подібне на те як пояснюють багатоженство мусульмани:жінок багато, принців мало, хто ж про них подбає. Заодно і гарантії що хоч котра, та й народить дітей (безпліддя тоді було сором, а не просто нещастя).

Християнство - це правила викладені в Новому Заповіті + ті з Старого, які їх не заперечують. Тому Старозавітні царі і їх дружини не вписуються.

Правила змінено Новим Заповітом, в сторону забезпечення більшої чистоти і надання меншої можливості для статевих зловживань. Якщо проаналізувати, то тенденція мати всього одну дружину почалась ще до того. Але Новий Заповіт її закріпив. Спаситель своїм приходом відмінив правила, які діяли до того часу. Я так розумію, правила давалися згідно можливості їх дотриматися і виконати в тогочасному світі.

Ставлення до жінки в Християнстві є певною мірою поблажливим, як до слабшої фізично і емоційно істоти. На цьому місці можна починати себе бити в груди, що "я не така", але тут відбувається неплавний перехід до того про що питала @Patty "Адам був створений перше...". Є також тлумачення і пояснення які говорять що правила викладені Богом для людей є не для того щоб їх обмежити чи пригнітити. Просто Він знає нашу природу найкраще і всі ті правила спрямовані щоб захистити нас від самих себе.

Щодо навчання. Йдеться конкретно про навчання. Не про якусь розширену діяльність, а про те коли перші християни збирались разом і апостоли, а потім їхні інші навчали про те що їх вчив Христос. Павло не дозволяв щоб жінка була вчителем в цьому випадку, і не задавала питань. Чому він так вважав, я не знаю. Але відомо, що він мав дуже суворі уявлення про справжнього християнина, в першу чергу всі високі вимоги і аскези він застосовував до себе.

Про переступ. Таки так, перша була зведена жінка. Мене це особисто не зачіпає. В сенсі якогось пониження в правах.

Про спасіння дітородженням - мене в цьому моменті нічого особливо не турбує і не викликає нерозуміння. В любові і вірі народжуючи дітей - це ж чудово!
Якщо виникає питання щодо безплідних жінок, то мені колись сказали дівчата-послушниці, які готувались до постригу, що для монахині дітьми є всі люди - вона їм служить і про них дбає (місійні) чи молиться. Так само є варіант усиновлення чи просто опіки в загальному розумінні. Є досить дітей і людей в світі яким потрібне материнське піклування. Я не думаю, що йдеться саме про особисте "народження в муках", а скоріше про жертовність матері у турботі і вихованні.

Ось тут ще стаття про вчення Йоана Златоустого про шлюб Сім’я у вченні Отців Церкви | CREDO

Це були мої роздуми на тему.

 

Хтось читав?
Жінка – Божа таємниця | CREDO

Уривок з книги.
Так чутливо!

 

Ось з Євангелія від Марка, 10 Глава:
2 Приступили фарисеї і, спокушаючи його, питали: Чи можна чоловікові відпустити жінку?
3 А він у відповідь сказав їм: Що заповів вам Мойсей?
4 Вони сказали: Мойсей дозволив написати грамоту розлуки та й відпустити.
5 То з-за серця вашого запеклого, - сказав Ісус їм, - написав він вам отой припис.
6 А на початку створення Бог створив їх чоловіком та жінкою.
7 Ось чому чоловік покине свого батька - матір і пристане до жінки своєї,
8 й обоє будуть одним тілом; тому вже не двоє, лише - одне тіло.
9 Що, отже, злучить Бог, людина хай не розлучає.
10 Удома ж учні знов його про те запитали.
11 А він сказав їм: Хто відпускає свою жінку й бере другу, чужоложить з нею.
12 І коли жінка покине свого чоловіка й вийде за іншого, - чужоложить.

Старий Завіт описує далеко не ідеальний світ, люди тоді не були зразковими. Тобто єдинство партнера в шлюбі - це і є задум Божий, а не якась теоретична догма колись комсь прийнята. Те, що людина не завжди хотіла того дотримуватися то інша річ. Для мене цей уривок зокрема показує, що проблеми в стосунках в шлюбі існували в людини завжди. І дві тисячі років тому теж було так, що хтось комусь не хотів терпіти і йшов собі геть з подружжя. І ось Христос пояснює сам що і як має бути.

--- дописи об"єднано, 16 Жовтень 2017 ---

о, я колись читала, але шось то так давно було...

 

Не зовсім про жінку, а про чоловіка у християнстві (точніше про жінку тамтеж є але зовсім трошки ) - Джон Елдредж "Дике серце" від Свічада

ще би мужу якось її підсунути

в мене паперова, але отут є електронний варіант Дике серце: Таємниця чоловічого серця. Зміст.

Мені якось подобається його бачення жінки у християнстві не лише як "покірної овечки"

У співавторстві з дружиною у нього є ще "Чарівна" "Чарівна" (таємниця жіночої душі). Зміст , але до неї я ще не добралася

ну і в продажі її зараз нема

 

Уривок просто чудовий.

Не підсовуй нічого чоловіку.

От зараз багато жінок самі хочуть бути пригодою. І то такою на одне місце.

Покірна овечка і покірна жінка - це різні люди.

Так, жінка має коритись чоловіку. Як Церква Христові. Про авторитет Христа, я думаю все зрозуміло. Так от вибираючи чоловіка треба дивитися щоб був достойним, щоб його судження були мудрими, і дії відповідали словам. Тоді і хочеться слухати. І нема внутрішнього супротиву. Є ще хороша новина, що чоловіки без клінічних проявів здатні розвиватись, якщо жінка вступиться на своє місце.

В зацитованих уривках все ж ясно прослідковується хто кого рятує і від чого )))

 

Мені найбільше оце подобається:

А то зазвичай виходить якось, наче, лише 2 варіанти існує: або ти слабка дівчинка-дівчинка тоді тебе захищають і борються за тебе, або ти сильна - ну і що хочеш, вирішуй тоді сама свої проблеми дарагая. А частина пригоди - це дуже круто

я не про леді-яструба, але колись там в студентські часи фанаткою фентезі була, а там дівчата зачасту якраз не пасивні красуні в замках а дуже навіть ого-го але при тому все одно дуже дівчата

Ну і там в книжці ще на біблійних жінок посилання далі були

 

@Akina
А ти читала книгу Рут? Чи тільки понасмикуване?

Бо мені воно все зовсім не так виглядає.

 

До того ж книга Рут належить до історичних книг Біблії, і як би це не подобалося автору книги, таки мають місце певні "реалії". Оці фрази "я не думаю, що вони кохалися", - будьмо уважні, там чітко написано, що Вооз увійшов до неї ПІСЛЯ одруження, там нема жодних двозначностей.

 

Також думаю, що оті нічні відвідини можна вважати актом вияву прихильності і проханням захисту. Для цього за порадою свекрухи був обраний момент, коли Вооз був у гарному настрої, а всі приготування, одяг і намащування — щоб справити гарне враження. Це ж всім жінкам властиво).
І Вооз поступив порядно, оцінивши високо прихильність саме до нього, а не до довільного молодика. Одружився і вже тоді «увійшов до неї».)

 

Про те що християнство нищить жінку вказуючи на те що краса суєтна - це якась дикість. А що не суєтна краса? От зараз в нас таке суспільство в якому в пошанівку вічна молодість і краса. Мільйони заробляють. Харчові розлади цвітуть буйним цвітом. 8-річні дівчатка сидять на дієтах. Ніколь Кідман купила тіло іншої жінки, щоб та народила їй дитину, щоб красу не попсувати...

--- дописи об"єднано, 16 Жовтень 2017 ---

і вони там не вечірку вночі влаштовували. Як автор книги подає, що Вооз наклюкався і впав під парканом.

 

ніхто нічого за вуха не притягує?
Я думала в книзі Рут йдеться про це: повагу до старших, про послух і незалишення свекрухи в біді. А воно про ЦЕ, ну про ЕТО.

Хто ці люди? Я ще такого не чула, про богословську метафору.
Книга відноситься до навчальних якщо що. Обов'язкова до читання всім постраждалим з теми про третину жінок.

 

якісь дивні висновки вимальовуються - все, що може жінка, то хіба спокушати. І в чому тоді полягає оте "стати чоловіком" - повестися на спокусу?

де? в якому місці і яка церква таке каже? Фраза дуже "голосна і задириста". Припускаю, що Елдредж належить до якоїсь із протестантських церков, яких в Америці більшість, тому деякі його міркування грунтуються якраз на тому, що є в тій його церкві.

мені не доведеться, бо я знаю багато сімей, які демонструють протилежне.

Деякі фрази з того уривку мені звучать дуууже дивно, та я не хочу тут її розбирати на шматки, тим більше я не богослов, щоб якісь детальні трактування наводити, а хочу сказати от що: з подібними текстами слід бути уважними. Є багато можливостей маніпулювати. Якщо я є християнкою , тобто сама себе такою вважаю, належу до певної церкви, то я цікавлюся вченням моєї церкви перш за все. Багато є статей і книг, які дискредитують вчення церкви, буквально трактують певні вислови. Але коли цікавлюся власне першоджерелом, правдивим змістом, то розумію, що багато що є просто маніпуляцією, перекручуванням.

Як на мене, бути правдиво покірною в Євангельському розумінні - це вершина досконалості. Це не бути затюканою, сидіти тихо і нікуда не пхатися. Але одне слово "покора" скільки відразу може породити протилежних закликів - чого ти маєш слухатися?! ти можеш сама! в тебе взагалі набагато краще виходить! і так далі... Так простіше трактувати, навіщо намагатися заглибитися і шукати чогось ще!

 

Як сейлормун (чогось одразу ця анімешка згадалась)

 

Ооо, Вікторія, якраз хотіла написати в темі про цю книжку. Мені брат подарував її на День народження, надзвичайна!!! Таке тепло йде від неї, тобі би дуже сподобалася!!! Там про право жінки бути собою, вибирати свій шлях, дехто спокійно чаює вдома, дехто шукає пригод. Книга шикарна!!!

 

А я Чарівну не сприйняла абсолютно. Тобто, в частині того, щоб виявити свої рани — ОК, погоджуюсь, маленький плак, з почуттям полегшення натхненно йдемо далі, легко читаємо.. Задумуємося. Очевидно бачення автором жінки не відповідає моїй сутності. ) І багато суперечливих тверджень, шкода, що не маю зараз, то б навела: так, для роздумів...

 

Марія, тут не про те йдеться. Мова про щось глибше. І не кажіть мені, що Ви не хочете відчувати себе красивою в 60, 70 і дальше років. Тут мова не про силікон, ботокс і т.д., а про відчуття себе красунею, про усвідомлення цього і зчитування цього в очах свого чоловіка.

 

*відчуваю себе дуже-дуже старим драконом*
Перше: краса не корелюється з зовнішністю. По-друге: краса в очах, того хто дивиться. Третє: зовнішність - це таки суєта. Це не значить що людина має занедбати своє тіло. Ні вона навіть зобов'язана про нього дбати. Головне не забути що головне.

Я вчора ввечері надумала вам відповідь на трьох сторінках з наведенням прикладів, але я певно змучилась.

 

Ну я таки геть не згідна. Я не говорю про стандарти зовнішності і т.д., але все ж таки краса йде від зовнішності. Коли по вулиці йде жінка, Ви ж легко можете сказати свою думку, красива вона чи ні, і це саме від зовнішності ефект, Ви ж не знаєте її душі.

Згідна з Танею. Мої стосунки з Богом - це мої стосунки зі світом, з собою, з іншими людьми.

Мабуть, домашні справи ще мене не стосуються, тому що я, як і Таня, часто думаю про вічне. Якщо чесно, то матеріальні думки займають десь 20% від загальної кількості. Хіба це не стосунки з Богом, мої роздуми про красу, велич, закони природи, світостворення, відчуття себе частиною Великого задуму, вічності і т.д.? Що тоді розуміється під стосунками з Богом, виключно з Ним?

 

Я собі думаю, що від зовнішності йде привабливість (прикормка ) ), а краса (те, що постійно живить чоловіка, жінку, стосунки ) — таки у внутрішньому наповненні. Буває ж, що жінка доглянута, стильно одягнена, а як гляне чи говорити почне — і все, магія привабливості вже не працює. Краса — це внутрішнє світло, і формують його дуже багато факторів , від виховання до почуття власної гідності. Про це можна трактати писати ))

 

)) Одну (ну, добре -не одну) знаю, що красива справді але, купа купезна в житті недо... і вона часом питає сама Чому?. А тоді сама ж "Та, пофіг, всеодно я красуня".

Надіслано від мого GT-I9505, використовуючи Tapatalk