Життя на периферії

Тема у розділі 'Хатні клопоти', створена користувачем iriwa, 16 Січень 2018.

  1. iriwa

    iriwa Особлива мама

    Хто живе за містом, як воно вам там?
    От ми будемо жити у Сокільниках. Задумалася, як воно? Базару нема, ніяких там Сільпо і тд. Закінчилося щось - треба їхати до Львова чи перебитися тим що є в сільському магазинчику. Дітисьок возити в школу чи садок до міста. Вставати в 6 ранку чи що, аби то встигати.. Йой, такі зміни в житті, цікаві і хвилюючі. Разом з тим і купа всього незвичного.
    Чи робите ви запаси продуктів і побутової хімії? Як ви звикали до нового стилю життя?
     
    • Оптимістично Оптимістично x 2
    • Подобається Подобається x 1
  2. Rodionochka

    Rodionochka Безнадійна оптимістка

    Ми вже 2 роки живемо за містом. Основне для мене - власне авто. Без нього дуже складно. Особисто я в сільські магазини не ходила ще жодного разу - посилаю малого. Є практично все необхідне. Але це лише на випадок якось нагальної необхідності. Основні закупи у місті. Ну і ринок у Винниках, машиною 5 хвилин. Люблю туди їздити, нормальний вибір всього необхідного, нормальні ціни. Там же аптека, банкомат.
    В селі є медпункт, лікар, аналізи можна здати. Стояла тут на обліку підчас вагітності. В загальному необхідний мінімум є, лікаря можна викликати. До професіоналізму є питання, але оглянути хворого можуть, далі можна вже проконсультуватись з перевіреним лікарем.
    Садок, школа - возимо. Підйом у 7 ранку, виізжаємо о 7-50, щоб встигнути до корків. Діти ще жодного разу не спізнились). У селі є школа і приватний садок, але ми таки вибрали місто.
    Загалом при наявності власного авто у кожного дорослого - у проживанні за містом лише +. Особливо кльово літом). Маємо за вікном скелі та ліс, ягоди-фрукти, максимум часу на свіжому повітрі, пес.
    Мені бракує можливості довгих піших прогулянок з візочком. Зі спальним районом не порівняти. Про дитячі майданчики взагалі мовчу. Ну і на гуртки дітей таки знову треба у місто везти. Дітям мало друзів). Возимо дітей деколи до бабці на Оевандівку - там їм рай).
     
    • Подобається Подобається x 3
  3. Mavpysuk

    Mavpysuk Well-Known Member

    Яка знайома до болю тема))) Я, центрова дівчина)))) зі Львова, переїхала жити за місто. Останні роки життя взагалі не можу об’єктивно оцінити життя за містом, бо так складається що живемо на дві країни. Як тільки переїхала за місто було дуже не звично, мені бракувало міста, суєти, шумних сусідів, прогулянок по супермаркетах і магазинах, мені просто бракувало міста...Це при тому, що щодня я їздила на роботу до Львова. Пройшов час і я зрозуміла, що вже не так мені і зле. Як я люблю зранку з горнятком кави посидіти на свому подвір’ячку, дихати ароматами жасмину та інших різновидів квітів, які милують моє око під вікнами спальні, які ж чудові ці моменти. На роботу вставала ні хвилиною швидше ніж у Львові, тут ключовий фактор власне авто. Щодо запасів продуктів та хімії-ми завжди за купляємося хімією наперед, а от продукти купляємо по мірі необхідності, бо щодень я або ж чоловік у місті. Приємним бонусом виявилося те, що можна знайти людей, які вирощують свинок, курочок та іншу живність не на хімії і я можу купити свіже мяско, яйця. Ми купуємо зазвичай у перевіреної господині свинку, вона мені одразу все гарно розпаковує по пакетах і в морозилку. Відношу це до бонуса, бо в теперішньому часі дуже важко знайти справді якісні продукти ( одного разу поверталися до Німеччини і я в дорогу спекла котлетки, всі не з’їли і коли привезла їх і сестра спробувала, то питала що то за м’ясо таке смачне, бо вже давно не відчувала смаку чогось справді натурального).


    Надіслано із мого iPhone за допомогою Tapatalk
     
    • Подобається Подобається x 5
  4. iriwa

    iriwa Особлива мама

    То напевно маєте мати все готове вранці, бо я зараз живу на Сихові, малого вожу в школу на Батальну і то мені мало часу на все: сніданок, вдягнутися, заїхати..
    --- дописи об"єднано, 16 Січень 2018 ---
    Ми поки переїжджаємо в "містечко" квартал квартирних будинків. Власний будинок то мабуть буде наступний етап :) ну але випити кави на свому балконі, вдивляючись у поля чи куди там - мені вийде :)
     
    • Подобається Подобається x 3
  5. Rodionochka

    Rodionochka Безнадійна оптимістка

    Якщо чесно, з появою доні, тим питанням повністю чоловік займається). Сам встає в 7-00, готує сніданок (сир з ягодами, розігріває оладки, чай, канапки дітям в школу). Потім будить дітей (тут важко))), снідають, миються і вдягаються у те, що приготували з вечора. І бігом в школу. Я це робила довше, в чоловіка все чітко і командним тоном))). Підвозять ще дітей знайомих, тому спізнюватися не можуть).
    Ще напишу, що звикла швидко. Оскільки до того жили в маленькій квартирі, то великий будинок був приємною зміною. Дуже згодилось вміння їзди за кермом. Спочатку мали одне авто на двох, було трохи напряжно, але викручувались. Та і маршрутки тут більш-менш їздять нормально.
     
    • Подобається Подобається x 4
  6. HappyViki

    HappyViki Well-Known Member

    Ми орендували житло раніше у Сокільниках. То мені дуже подобалось там. Продукти/хімію закупляли на вихідних на Шуварі та в Ашані. У місцевих магазинчиках, окрім масла та хліба, практично нічого не купували. Ціни дорожчі, ну і вибір не завжди тішив. Але, якщо що - то можна перебитися. Та і до Львова там реально близько навіть без машини. Оскільки у нас з чоловіком не регульований графік, то запізнювалися завжди, ну і діти з нами разом. Оскільки возили у школи/садочки до Львова. Але з дітками там прикольно: стадіон, можна футбола поганяти, на велику є де покататися. Я взагалі - дитина села, так обставини склалися, що тепер у квартирі. Тому, про переваги заміського життя можу писати безкінечно )))).
     
    • Подобається Подобається x 2
    • мімімі мімімі x 1
  7. basia

    basia Well-Known Member

    Я типова 'дитина асфальту'. Школа в центрі, садок в парку Культури.
    Переїхала в село ( в межах кільцевої) вже в дуже 'бальзаківському' віці.
    Дитина ходила в Львівську гімназію, на гуртки. Так, возили, так, приїжджали пізніше.
    Є свої приколи, набагато більше роботи- квіти, городець, сад. Овочами себе забезпечуємо, ягоди- надлишок.
    Тварини на волі.
    Я не маю власного авто, тому закупи великі- з чоловіком, а щось привезти в кульку не проблема.
    Плюси у всіх різні , лиш можу сказати ,що тепер розумію, чому старші люди не можуть жити в квартирах. Сама в квартиру не повернулася б добровільно.
     
    • Подобається Подобається x 4
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
    • Смішно Смішно x 1
    • Оптимістично Оптимістично x 1
  8. iriwa

    iriwa Особлива мама

    У нас житло з тої сторони де Скнилів, за Галіцією. Поняття не маю що там і де. Дякувати Богу і настирливості чоловіка, то маємо 2 авта. Якось до транспорту не прив'язуємся, але все є " дорога родина" і друзі які захочуть приїхати, то зі сполученням трохи напряг.
     
  9. Raven

    Raven Мама малятка

    отут великий плюс такому житлу, а друзів завжди можна зустріти-провести))
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 2
    • Подобається Подобається x 1
    • Смішно Смішно x 1
  10. fiesta

    fiesta Well-Known Member

    Я за містом живу ще відколи студенткою стала. За містом є + і -
    Класно влітку, коли в місті страшна спека.
    З 2 років я відкриваю двері і діти вибігають на подвір'я. Я хіба з вікна заглядаю. А як канікули, то всі малі собі на дорозі збираються...
    Простір- кожному є куток, де ніхто не заважає.
    Легше паперові справи вирішувати. В селі всі знайомі, менше черг, легше домовитись.
    - як замете снігом - ніхто крім вас подвір'я чи біля брами не почистить. І газони, і всі-всі дрібниці тільки господаря чекають
    - ввечері або в глуху осінь за вікном сумно :)
    - дуже прив'язана до машини. В мене навіть діти не люблять ходити, бо переважно приіжджаєм в конкретне місце, там тусуємся, тоді їдем далі.
     
    • Подобається Подобається x 1
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  11. Happy Fiancee

    Happy Fiancee Well-Known Member

    Ми вже три роки живемо за містом. Половину з цього терміну жили без власного авто. Ото геть не весело. Хоч транспортне сполучення є, але вставати треба було дуууже рано. На роботу в інші кінці міста нам йшло від 1,5 год в одну сторону. З появою авто стало значно легше. Хоча майже одночасно я пішла в декрет.
    Стосовно покупок. Всяку побутову хімію та товари тривалого використання (олія, борошно, цукор, крупи тощо) купуємо на місяць. Таке що швидше псується купуємо 2-3 рази в тиждень. Морозилка використовується активно.
    Так як наша дитина ще маленька, то питання садочків і школи нам ще не є актуальне. Але попередньо думаю віддавати у місцевий сільський садочок (якраз нещодавно відкрився). За місцеву амбулаторію нічого не скажу, обслуговуємося у Львові.
     
  12. iriwa

    iriwa Особлива мама

    Люди, а ви медично обслуговуєтеся далі у Львові? Так можна, наприклад, бути прописаним в селі, а обслуговуватися у Львові?
     
  13. Orman

    Orman Модератор-бомба

    Я прописана в іншій області. А ходжу в найближчу поліклініку. БЕЗ написання жодних заяв, чи ще чогось такого. Беру талончик в реєстратурі, й іду. Це до того що спокійно можете ходити туди де вам зручно. Особливо з цією реформою новою.
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  14. Freedom UK

    Freedom UK Well-Known Member

    1. Оптові закупи - плюсую, раджу, рекомендую. Ми тільки молочне підкупляємо по мірі необхідності. Ну і якусь дрібницю типу кондитерки. Хліб випікаю. На оптовому все: від спецій, консервів (рибні, горошки, кукурудза, ананаси...), мішків з цукром-борошном-овочі, ящик яблук, заморожена риба, сири, ковбаси (якщо їсте). Ми ведемо облік своїх витрат, то вже 4 місяці як почали оптом закуповувати раз в місяць (наприклад, овочі, борошно, цукор вистачає на декілька місяців), то на бензині економія біля 1500-2000 грн (але це у нас. Сільські магазини мають ціни дорожчі і вибір менший, а до найближчого супермаркету 10 км. І часто було таке: заїдеш, купиш пару пакетів продуктів, а через два дні плануєш якусь страву, і тре щось докупити, потім ще докупити, потім чоловік з роботи заїзджає докупляє, потім... і ось ці докупи витягують час, бензин).
    2. Простір. Тиша. Відкрив двері - діти гуляють :). Тут у кожного своє місцерозташування будинку, близкість до сусідів чи до траси... але у нас такий плюс.
    3. Більше часу та сил на підтримання порядку. Будинок вимагає більше уваги. Особливо, коли є малі діти. Подвіря вимагає більше уваги (в тому числі чоловікової хазяйновитості :)). Я не відношусь до тієї категорії, які можуть собі дозволити 1-2 рази на тиждень найняти прибиральницю та садівника. Тому, самостійний контроль. Плюс, якщо є собака, город.. час та зусилля, щоб був порядок, чистота та затишок. І гроші на клумби та дрібні ремонти :).
    4. Мінімізація витрат по комунальним - треба думати, чим ефективніше і дешевше опалювати, як електрику економити, джерело і використання води тощо...
    5. З друзями бачишся рідше, зато зустрічі довші, тепліші та атмосферні :).
    6. Авто має бути. Хоча б одне. Можна і без нього. Але це - свобода і комфорт пересування.
    7. Лікарня: по суттєвим питанням їдемо в місто. Ну ось так, є з чим порівняти.
    Це коротко мої спостереження.
    +8. Для чоловіка плюс: робиш шашлик, коли захочеш. ;)
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 3
    • Подобається Подобається x 1
    • Зе бест! Зе бест! x 1
    • Корисно Корисно x 1
  15. Rodionochka

    Rodionochka Безнадійна оптимістка

    Ми обслуговуємось у селі (амбулаторія на нашій вулиці), дуже зручно. Здати кров, послухатись, укол вколоти. Більше на примітивному рівні. Але поряд і без черг.
    При необхідності їздимо в місто. Але за новою реформою прописка значення не має.
     
  16. marianast

    marianast Well-Known Member

    Я теж типове « дитя асфальту», зараз тимчасово ( не відомо на скільки) живемо в селі. Плюси зрозумілі, дівчата багато написали. А от найбільший мінус для мене то можливість здичіти. В нас вулиця на краю села, всі сусіди за високими парканами. Зранку всі у Львів, на вечір з’їжджаються. Мій чоловік і тато так само. Всі закупи на них. Мені нема потреби у Львів вибиратися. Дуже скучно, особливо взимку.У Львові з двома малими можна було піти куди завгодно, тут проблематично, або я ще не пристосувалася. У нас Жовківський напрямок, я до цієї частини Львова на звикла, шевченківський район ніколи не подобався, чужий якийсь.
     
    • Подобається Подобається x 1
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  17. Haidee

    Haidee Well-Known Member Команда форуму

    В нас в тому плані геть інакше. На вулиці ніде нема глухих парканів, дітиська через дірки ходять бавитися одні до одних. З одного боку мене то нервує, бо я люблю приватність, з іншого - вийшла на грядку, сусідка теж вийшла на грядку і вже пів години є чим зайнятися))) думаю, в майбутньому, як будемо жити вже цілий рік, одну частину подвір'я таки відгороджу чимось непрозорим, а та, що ближче до дороги, хай далі буде прохідним двором.
    Ми близько, на окраїні Винник, то там при наявності машини взагалі жодних проблем: до Сихова по об'їзній 10 хвилин, до центру по-різному (Личаківська то "любов"), до Святослава 15 хвилин пішки (любителям спорту тепер класно), магазинчик найближчий за 50 метрів від дому (щось дрібне купити можна). Мені не вистачає базару прямо під хатою (привчилася, гг, у Львові він в нас через дорогу) і великого супермаркету. Дитина у Львові вчиться, оки що не знаю, яе буде звідти возити до центру, якось буде. Мінус: відсутність дороги під хату. Метрів 300 грунтовий "напрямок", як тільки дощ чи сніг розтопився, хіба човном або в високих ґумаках(((
     
    • Подобається Подобається x 1
  18. Orman

    Orman Модератор-бомба

    Видиш а я ніби у Львові, а до базарів 1км і 1,5км і все вниз, а потім вгору. Як добре, що я не ходжу на базар ггг

    Паркани в нас невисокі і неглухі, але говорити нема з ким. Але дітей в мене вже стільки, що компанію їм шукати не обов'язково.

    Якщо є машина, то з дітьми можна їздити у Львів.
    Хоча в нас тут так вийшло цікаво. Чоловік час від часу возить дітей в Бірки на майданчик, а знайома з Бірок дивувалася і казала, що вони з Бірок їздять у Львів на майданчик.
    Мої взагалі любителі майданчиків. Можу здати точки по дорозі на Жовкву і в Жовкві і всі майданчики по Мазепи, Щурата, Грінченка, Миколайчука )))

    Взимку важче не стільки через віддаленість, а поки їх збереш, в машину запакуєш, десь завезеш...

    Тому зима має бути із снігом: санки в руки - найближча гірка - всі щасливі!
     
    • Подобається Подобається x 3
    • Погоджуюся Погоджуюся x 2
  19. Freedom UK

    Freedom UK Well-Known Member

    Ще вже зі спостережень.
    Ми в котеджному районі села, на краю, на території соснового лісу.
    2 шикарних будинки на районі зараз пусті, бо чоловіки привезли жінок з міста - а жінки не витримали.. їм не вистачало моллів, променадів по центру і нічим було зайнятись.
    Сусіди через забор (корінні кияни) вже 7 років як переїхали. Перші роки дітей возили в школу в місто, а ось вже другий рік їхні діти переведені в сільські школу-садочок, сусідка активно втручається в організаційні питання, всім задоволені. Кажуть, в Києві за сам статус столичної школи шалені переплати. Плюс витрати часу/грошей на дорогу. Вивчаться, а далі - вища освіта будь-де, хоч за кордоном.
    Мої ще дошкільнята, несадочкові, тому власного досвіду не маю в цьому питанні. Ясно, що в школі тре контролювати науку: хоч в селі, хоч в місті.
    На рахунок роботи: знаю замістян задоволених і офісною роботою в місті, і фрілансерів, і домогосподарок, і підприємців.
    Роззнайомились з сусідами, взаємовиручка, можливі файні посиденьки, високий паркан не проблема.
     
    • Подобається Подобається x 5
  20. iriwa

    iriwa Особлива мама

    Дівчата, а комуналка вам у скільки обходиться? Тарифи такі ж як у Львові?