Viewing blog entries in category: Діти- найкращий дарунок Бога - Сторінка 3

ШКОЛА БЕЗ КОМПЬЮТЕРОВ, ИЛИ ЧТО ДЕЛАЮТ УМНЫЕ ЛЮДИ, ПОКА ОСТАЛЬНЫЕ ПОДСАЖИВАЮТ СВОИХ ДЕТЕЙ НА ИГЛУ ГАДЖЕТОВ

Технический директор eBay отправил своих детей в школу без компьютеров. Так же поступили ТОПы других гигантов Кремниевой долины: Google, Apple, Yahoo, Hewlett-Packard.

Школа без компьютеров

Называется эта школа — Waldorf of the Peninsula. Она имеет очень простой старомодный вид — доски с цветными мелками, книжные полки с энциклопедиями, деревянные парты с тетрадями и карандашами. Для обучения в ней используют привычные, не связанные с новейшими технологиями инструменты: ручки, карандаши, швейные иглы, иногда даже глину и др. И ни одного компьютера. Ни одного экрана. Их использование запрещено в классах и не поощряется дома.

Ученики 2 класса, стоя в кругу, повторяли за учителем стихотворение, одновременно играя с мешочком, наполненным фасолью. Цель этого упражнения — синхронизировать тело и мозг.

Что делают умные люди, пока остальные подсаживают своих детей на иглу планшетов и смартфонов - школа без компьютеров

В прошлый вторник в 5 классе дети вязали на деревянных спицах небольшие образцы из шерсти, восстанавливая навыки вязания, полученные в младших классах. Этот вид деятельности, как утверждает школа, помогает развитию способности решать сложные задачи, структурировать информацию, считать, а также развивает координацию.

И это в то время, когда по всему миру школы торопятся оснастить свои классы компьютерами, а многие политики заявляют, что не делать этого — просто глупо. Интересно, что противоположная точка зрения получила широкое распространение в самом центре высокотехнологичной экономики, где некоторые родители и педагоги дают понять: школа и компьютеры не совместимы.

Приверженцы обучения без IT уверены, что компьютеры подавляют творческое мышление, подвижность, человеческие взаимоотношения и внимательность. Такие родители считают, что когда будет действительно нужно познакомить своих детей с последними технологиями, у них всегда будут для этого требующиеся навыки и необходимые возможности у себя дома.

Что делают умные люди, пока остальные подсаживают своих детей на иглу планшетов и смартфонов - школа без компьютеров

Пол Томас, бывший учитель и профессор Университета Фурмана, написавший 12 книг об образовательных методиках в государственных учреждениях, утверждает, что для образовательного процесса лучше, если компьютеры используют как можно меньше. «Образование — это прежде всего человеческое переживание, получение опыта, — говорит Пол Томас. — Технология только отвлекает, когда нужны грамотность, умение считать и способность критически мыслить».

Когда сторонники оснащения классов компьютерами заявляют, что компьютерная грамотность необходима, чтобы противостоять вызовам современности, родители, считающие, что компьютеры не нужны, удивляются: зачем спешить, если все это так легко освоить? «Это супер легко. Это примерно так же, как научиться чистить зубы, — говорит мистер Игл, сотрудник кремниевой долины. — В Google и подобных местах мы делаем технологии настолько тупо простыми, насколько это возможно. Не вижу причины, по которой ребенок не сможет освоить их, когда станет старше».

Сами же ученики не считают себя обделенными высокими технологиями. Они время от времени смотрят фильмы, играют в компьютерные игры. Дети говорят, что даже разочаровываются, когда видят своих родителей или родственников, опутанных разными устройствами.

Орад Камкар, 11 лет, рассказал, что недавно ездил в гости к двоюродным братьям и сестрам и оказался в окружении пяти человек, которые играли со своими гаджетами, не обращая на него и друг друга никакого внимания. Ему пришлось трясти каждого из них за руку со словами: «Эй, ребята, я здесь!» (с

Синочок молиться :
- прошу Тебе Господи, щоб ти послав мамі і татові гроші на матрацики в наші ліжечка.
А донечка :
- Михайле, але ж Господь не кидає гроші з неба .
Синочок :
- Ну то добре, прошу тебе Господи , щоб тато і мама багато працювали і заробили нам гроші на матрацики

Люблю свою малечу !!!

Вчора коханий чоловік питає мене
- Чого б тобі хотілося на іменини ?
- В мене єдине бажання, щоб синочкові стало легше і дитина перестала блювати ....
- А може ще круасан ?

Я дуже хотіла круасану з італійського магазину від Миколая , а в них пекарня на ремонті .
Донечка бавилася з братиком, але як справжня жінка уважно слухала нашу розмову :
- Мамо , Миколай нечемний . Він зовсім не читав твого листа. Ти хотіла круасан, а він приніс рукавиці . Так нечесно, мамо, так нечесно

А мама вже навіть забула, що писала листа разом з дітьми і чемно клала на віконечко

- Миколай чемний, просто в нього не було круасанів з персиковим варенням, а лише з малиновим.
- А ти не любиш з малиновим ?
- Ні, з малиновим не люблю
- Тому Миколай приніс тобі рукавички ?
- Так, тому Миколай приніс мамі рукавички

Сподіваюся, що мені вдалося реабілітувати св.Миколая в дитячих очах !!!

Сьогодні чоловік ввечері загубив телефон...

Я ходжу по хаті , переживаю за нього і молюся вголос

- Господи, будь ласка, поможи моєму чоловікові знайти телефон

Донечка десь через кілька хвилин каже до мене :

- Я думаю мамо, що Господь чує одразу і непотрібно йому 10 разів повторювати ...

І то правда , Господь чує одразу !!!
Телефон наш татко таки знайшов

Цього вечора в нас ще гамірніше звичайного.
Приїхало двохповерхове ліжечко. Це величезна радість для моїх діток, для мене і для чоловіка. Ця радість є завдяки форумляночкам, які зробили покупку і долучилися до дива !!!
Ми щодня молилися разом з малечею про кошти на ліжечко і Бог допоміг так, як тільки він вміє це робити- підказав ідею з домашнім розпродажем

Галя Соло , дякую

Знаю, що тепер, коли дивитимусь на ліжечко, то пам"ятатиму про Божу опіку і віритиму, що пройде ще трошки часу і купимо матраци.

Диво можливе !!! Потрібно лише вірити

Дякую тобі Господи, бо ти направду НАЙКРАЩИЙ

Сьогодні моє день народження. В цей день багато років тому я отримала від Бога дар життя.
Ще тиждень тому я чулася розчарованою, змученою і злилася на цілий Божий світ .... Але Бог вміє так все поскладати, щоб я розуміла, що час від часу треба вправлятися в прощенні і довірі .
Нині зранку мала побачення з Ісусом, який є найбільшим джерелом сили і любові для мене. Йшла з Літургії весело підстрибуючи , немов мала дитина Пригадувала слова дитячої художниці Гапчинської, що коли ти є в гармонії з собою , то можеш весело підстрибувати , коли цього хочеться не думаючи про те, як це виглядає збоку або що про це подумають
Отак підстрибуючи я знову чулася маленькою пустункою , яка деколи своїми витівками досить глибоко перевіряла терпеливість батьків.
В коридорі мене вже зловив в обійми найбільший подарунок мого життя - мій коханий чоловік з яким познайомилася в цей день 6 років тому. Ми часто жартуємо ,що він є ощадливим , тому Бог дав можливість пожиттєво економити на подарункові, пригадуючи, що в цей день ми відшукали один одного.

Мої солодкі діти вітали дуже креативно, але про це завтра, бо я жену на побачення. А вам залишаю свою улюблену пісеньку і бажаю класного дня незалежно від погоди за вікном

- Я пілот - гордо промовляє синочок на голові якого пласмасове відерко- я лечу на ракеті !!!
- Зачекай трошки -підбігає до нього сестричка - я тебе поцьомаю . А тепер лети

П"янкий запах осіннього листя і чудова погода наповнила мене сьогодні шаленим позитивом. Гуляли з малечею в парку культури і я вбирала в себе ту чудову осінню ковдру, яку бачила і була далеко-далеко від Львова - в країні дитинства - в карпатському лісі, де листя так багато, що на ньому можна з"їжджати згори, як по снігу достатньо підкласти великий пакет під дупу. Шурхіт листя- шурх-шурх, - для мене це особливі спогади , бо моя мама дуже любить осінні прогулянки, то брала мене до лісу від маленької дитини з собою. А я гасала по лісі взад -вперед , взад-вперед, під ногами тисячу шурхотінь і все навколо помальоване неймовірною гамою кольорів... Торба опеньків і радісна усміхнена мама , як давно то було....
Тепер я сама вже мама і моя малеча ганяє взад-вперед , збираючи кленові листочки для тата , не обминаючи жодної калюжі машинкою і даруючи мамі та всім хто проходить поряд радість . Важко стримати посмішку , дивлячись, як наполегливо машинка переїжджає калюжу, або як маленька дівчинка тримає в руках іграшкового песика пояснює йому, що вона бачить навколо. Песик, то її синочок, а вона мама

Діти дуже уважні . Проходимо повз ялицю і донечка промовляє :
- Мамо, дерево пахне олійкою, якою ти нас мастиш, щоб ми не кашляли
- То правда донечко, а мама навіть не зауважила

Для того , щоб Бути Щасливою потрібно зовсім небагато - просто БУТИ , смакуючи життя хвилину за хвилиною

Малеча бавиться в кав"ярню. З табуретки зробили столик, підсунули два маленькі кріселка і розмовляють :
- Мені смутно було за тобою на мотоциклі - каже синочок
- Але я зараз ТУТ перед тобою - спокійно відповідає донечка

Люблю свою малечу . Коли хворіють то неймовірно важко, але слухаючи, як бавляться серце оживає

Вчора ввечері коханого чоловіка боліла спина і він вперше наважився лягти на аплікатор Ляпко. В нас килимок найбільшого розміру.
Синочок, як побачив , то так лагідно-лагідно промовив ( в мене сльози текли рікою...)
- Тату, будь обережний, бо я за тебе переживаю.... і обдарував солодкими поцілунками в обидві щоки .
- Дякую синочку - розчуленим голосом відповідає татко.
- Тобі не боляче, не боляче
- Не дуже боляче , все добре .


2. Минулого тижня дзвонить хресна ввечері ( львівська хресна у нас одна на двох, бо друга далеко ... ) і питає синочка :

- Що ти хочеш на день народження ?

У відповідь чує такі слова ( вона дзвонила шпацеруючи по вулиці і в телефоні дзенькали рейки трамваю, чути гул машин ....)

- Хресна, говори , будь ласка, голосніше , бо я тебе не чую.

Хресна ділилася потім з нами, що в той момент розцвіла, бо почувалася королевою. Казала, що дорослі хлопці б просто сказали, чого ти так тихо говориш на вулиці або що в тебе з телефоном, а тут такі ніжні слова від дитини ....

Пригадалася мені пісня :
- Ти говорив мені ніжні слова , не знала я що я буду твоя ....

3. - Мамо, а давай подзвонимо до тата - каже мені синочок.
- Давай
Синочок старанно набирає під диктовку цифру за цифрою ( перепитуючи де 6 , а де 9 і т.д)
- Татку , ти де ???
- На роботі , синочку, я на роботі.
- Ти бачив, що за вікном вже нічка і ти напевно дуже змучувався і треба вже їхати додому
- Ще трошки і татко приїде додому

1. Дуріємо зранку з малечею в ліжку :
-Лізе гава, де би сісти, щоби з"їсти, щоби з"їсти , хап і з"їла маминого синочка , мамине зайченятко
- Гава мене не з"їла, бо я ще живий


2. - Що тобі снилося синочку ?- питаю зранку
- Мені снилася машинка- маквін, яка заїхала в сніг і не могла виїхати. А поїзд приїхав на допомогу і стриг сніг . Машина розмовляла з поїздом по роботі, куди їй потрібно їхати. І почистив поїзд дорогу і машинка шусь у шпарку.

3. Бавляться . Донечка до братика :
- Наша бабуся народила тобі сестричку
- Ой, яка гарна, але я такої не хочу !!! Хочу машинку і трайтор


4 . В нашому палільоні - ПАВІЛЬЙОН

5. Синочок намалював мене :

- Це ти , мамо , ти просиш Ісусика, щоб він подарував тобі донечку і синочка . І поклав Ісусик зернятко мамі в животик , а мама встала і чує, що в животику хтось росте і виросла дівчинка. І знов поклав Ісусик зернятко , ріс животик ріс і виріс Михайлик

6. Були в батьків. Бабуся чистить бульбу і поклала миску з водою на підлогу , а сама сіла на диван. Синочок злізав з дивана і ногою зачепив миску
- Подивися, що ти наробив, ціла кухня мокра - йойкається бабуся
- Бабусю, все в порядку ,я тут можу пускати кораблика


7. Йдемо з річки і мені дзвонять друзі , які відпочивають на морі .

Донечка чула розмову про море і розмірковує :
- Коли на море поїдеш ти, плюхнеш в воду і почуєш смак солі соленої

Донечка ще жодного разу не була на морі, але описати вміє так, що аж слюнки котяться в мами і в тата

8. Синочок :
- Мамо, а де яблука ростуть ?
- На яблуні .
- Ні , мамо, яблука ростуть на деревах, ти забулася ?

9. Новий метод складання іграшок :
- Чари-бари окуляри - Лего з"явись в коробці

10. - Мамо, ти куди зібралася ? - питає донечка

- В перукарню, принцеско .

- Ти така кудлатка , мамо, так ?

- Так я кудлатка - ще бульше утверджуюся в намірі постригтися

Ввечері під час молитви мої діти просять Ісуса :
1. спочатку за здоров"я тата, мами, бабусь і дідуся
, за наших солдатів, щоб Ісус захищав їх від москалів, за друзів в садочку і т.д.
2. а наступні прохання йдуть такого плану :
Синочок :
Прошу тебе Ісус , щоб мені на день народження хресна подарувала швидку допомогу і пожежну машинку, а "дзябчиків "

фігурки -чоловічки з конструктора Лего

непотрібно . Трохи подумавши продовжує :
-Але Ісус, ну як машинки будуть без дзябчиків , треба ще дзябчики.
Донечка :
Прошу тебе Господи , щоб мені хресна подарувала ведмежатко, песика і лялечку- а синочок доповнює - А ванночку для лялечки ?

Після молитви я пояснюю дітям , що хресна купить такі подарунки, на які їй вистачить грошей. Діти простіше сприймають все, як ми :
- Ну то добре мамо, хресна купить щось одне

А вчора ввечері після молитви коханий розсміявся :
- Знаєш сонце, напевно деколи наші прохання до Бога виглядають так само , як прохання дітей про іграшки ... Як складно бути Богом ....

Направду важко навіть уявити наскільки Бог є терпеливий, слухаючи кожного з нас і даючи лише те, чого ми насправді потребуємо. Часто має пройти великий проміжок часу, щоб людина подякувала Богові, що він не виконав її прохання, бо насправді те, чого вона просила не було б для неї добрим... Пригадую собі ті роки , коли молилася про доброго і мудрого чоловіка. Часто була розчарована, бо мені здавалося, що Бог не чує мого прохання або я не можу розпізнати того, кого Він створив для мене... Через багато-багато років в день нашого шлюбу я дякувала Богові за те, що довго чекала . Зустрівши свого коханого чоловіка я усвідомила, що довге чекання допомогло мені цінувати дар кохання. Той час також навчив мене терпеливості, довіри, розуміння і ті труднощі, які я долала загартували мене і підготували до подружнього життя. Якщо б я пропустила частину цього шляху, то навряд , чи змогла б долати труднощі подружнього життя - жахливий 7-місячний токсикоз, цілодобову втому після народження донечки, новину , що коли донечці виповниться рік , то я подарую їй братика, кілька переїздів з квартири на квартиру, роботу під час декрету і т.д....

Мені дуже подобаються слова Матері Терези :
"Бог не дав мені всього, чого я просила, але дав мені все, чого я насправді потребувала "

Вчора ввечері донечка каже таткові :
- Татку, а хочеш я розповім історію твого народження ?
- Звичайно хочу, синичко
- Тоді слухай. Колись давно, дуже давно, я , Михайлик і татко бавилися на небі . Коли настав час народжувати тата , то ти шусь в трубу, потім вийшов з труби і побачив зернятко . Ти заліз всередину і закрився, а Ісус поклав зернятко в рюкзак і поніс на землю. А на землі поклав зернятко мамі в животик і народився тато. Коли настав час мого народження, то я віддала свою ляльку Людочку іншим діткам, а сама шусь в трубу і знайшла своє зернятко , закрилася всередині і полетіла на землю з Ісусом. Потім Ісус поклав зернятко мамі в животик і народилася я. А вже потім Ісус приніс нам Михайлика. Я народилася першою, бо Михайлик ще хотів бавитися машинками з дітками на небі Отака історія

- Дуже гарна історія донечко

Отак вчора ввечері я дізналася, що я народжувала і виховувала спочатку свого чоловіка Тепер все стало на свої місця- що виховала, то маю Тепер залишилося визначити, чи я задоволена результатом на всі 100 % ???

хоч насправді за результат виховання мені треба бути вдячній свекрусі

Кожен раз ,коли діти довго не ходять в садочок , а потім знов треба йти мене починає " точити хробачок ", чи правильно ми робимо з чоловіком, чи добре це для них і т.д. ...

На початку вересня я ділилася цими переживаннями зі своїм духівником і він пояснив мені, що для дітей непотрібно створювати " парникові умови життя ", важливо дарувати їм свою любов і бути з ними той час, який є можливим.
Важливо, щоб вдома дитина чулася прийнятою незалежно від вчинків чи заслуг, успішності в школі....
А вчора прочитала в книжці " Батьки , якими ви б хотіли стати " такі слова .
- Більшу частину того, що мені насправді було необхідно знати про те, як жити, що робити і ким бути я дізнався ще в дитячому садочку - написав Роберт Фулгхам . - Мудрість ховалася не на вершинах гір, а в садочковій пісочниці.
Чого він навчився ?
- Поділитися
- Бавитися за правилами
- Не битися
- Все класти на місце
- Прибирати за собою
- Не брати без дозволу те, що не є твоїм
- Вибачатися, коли завдав болю іншій дитині
- Не розпускати руки
- Комунікувати з іншими людьми.

Я погоджуюся з автором слів , що частину з цих правил діти засвоюють в дитячому садочку + беручи приклад зі своїх батьків і їхнього способу життя.
А ще можу сказати, що ввечері,чи у вихідні, мої діти часто бавляться в садочок і це їм дуже подобається. Вони складають свої м"які іграшки, а самі є вихователями. Донечка і синочок класно проводять заняття з ляльками , накривають стіл для їжі з іграшковим посудом , потім вкладають всіх до сну, беруть на прогулянки, зустрічають батьків . В такі моменти мені є затишно на серці, що насправді в садочку їм не є зле

1. -Мамо, чому ти не спала вночі ? -питає мене донечка, почувши мою розову з коханим, що я не могла спати всю ніч...

-Не знаю, донечко, чомусь не могла заснути...
- Бо треба сильно закрити очка і попросити Ісуса.
Ісус чув лише УКУК, а треба говорити ГОЛОСНО ...

2. Донечка в садочку в роздягалці чує російську мову і каже :
- Будете розмовляти російською , то поїдете жити в Росію.
Чоловік пояснює донечці, що ми українці і розмовляємо українською, а є росіяни, то вони розмовляють російською, бо це їхня рідна мова і так не пасує казати, бо зараз війна і вони напевно втекли від ворогів і тому зараз тут і так розмовляють. Ти мене зрозуміла донечко ?
- Так, тату , зрозуміла ....

Наступного дня донечка до тієї самої мами зранку знову в роздягалці :
- Мій тато мені забороняє з вами розмовляти. Забороняє питатися, чому ви розмовляєте російською, бо може ви втекли від москалів, може вас там били ....

Не уявляю, що думала мама тієї дівчинки про нас, бо в чоловіка був СТУПОР

3. Я кащляю, донечка так спокійно :
- Не переживай мамо, я тобі зараз дам олійку хрипапан або хринопан і ти будеш здорова