Страх... Що лякає Вас?

Published by Pistyokha in the blog Блог Pistyokha. Перегляди: 1397

Настає день, коли помічаєш перші зморшки на обличчі, коли здається, що починаєш в’янути, так і не розцвівши. В такий момент відчуваєш страх і пустоту. Невже це все?! Ти жила і чекала, що одного дня станеш справжньою красунею, без прищів і зморшок, з розкішним волоссям, що не треба буде ніякого макіяжу, бо шкіра і так світитиметься здоров’ям. А цей день так і не настав. Ти бачиш в дзеркалі перед собою втомлену молоду дівчину з темними кругами і дрібними зморшками під очима, з незначними жировими відкладеннями у проблемних зонах (як годиться називати живіт, зад і стегна), перші сиві волосини на голові. Чого варте життя?! Ти старієш у двадцять сім. Це страшно. Ти дивишся на свої довгі міцні доглянуті нігті, на свої ніжні красиві руки і розумієш, що одного дня вони вкриються глибокими рівчаками, покрутяться від ревматизму, нитимуть на дощ, і ніхто, більше ніхто тобі не скаже, що в тебе неймовірно гарні пальці. Ти з боязні береш гантелі в руки і починаєш робити вправи, бо розумієш, що настане той час, коли шкіра обвисне, вона буде теплою, м’якою, але геть не пружною, м’язи ослабнуть, і ти перетворишся на хвору, нікому не потрібну стару, на яку вже ніхто не заглядатиметься, не кидатиме голодний погляд на вулиці, не внюхуватиме аромат, ніхто не мріятиме про тебе. І стає лячно. Значною мірою страшно не від того, що тебе це все чекає, а від того, що поруч досі нема того, котрий зустріне з тобою гідно цю старість, того, хто потребуватиме тебе навіть немічною бабусею, тому що йому також буде страшно старіти і вмирати наодинці.
20 Квітень 2015
syxivska подобається це.
  • Kandya
    Kandya 20 Квітень 2015
    не страшно бути дідом, страшно спати з бабою:girl_haha: 27? Які зморшки! Все у вас буде ок! Більшість дівчат із мого оточення виходять заміж під 30. Причому, так аналізую, що не було такого, щоб по багато років зустрічались, а в 30 вирішили розписатись. Навпаки. Нікого не мали, або це були якісь недолугі романи і всі казали: така умніца, а в лічной жизні не щастить. А потім бац, зустріли ТОГО і за півроку -- заміж. Тепер вже і діток понароджували, і хто вдруге вагітний, хто на роботу вже повернувся
    Apelsynka подобається це.
  • maric
    maric 20 Квітень 2015
    ейййй - та ви так не лякайте такими дописами. та то справді страшно стає. на стадіон і в фітнес зал і не треба забивати голову такими думками.
  • Khrystik
    Khrystik 20 Квітень 2015
    тю... всі проблеми в нас в голові. полюбіть себе і не треба зациклюватися на цифрах у паспорті, кількості сивих волосків чи зморшках.життя-це великий дар і кожен день є безцінний. тіштеся життю! і головне пам*ятайте, що негативні думки притягують лиш негатив. думайте позитивно, живіть позитивно і зміни на краще не забаряться!
  • Pistyokha
    Pistyokha 20 Квітень 2015
    Ну хто ж сказав, що я себе не люблю, не ходжу в спортзал, і що хочу заміж (вже була там, і знов не дуже рвуся)?!... Просто іноді находить якась паніка, що час не підконтролний. Скільки б не працювала над собою, все одно з часом постарію, стану повільнішою, мислитиму з затримкою. Провела трохи часу на вихідних з мамою. Вона колись такою красунею була. Зараз вона також еталон елегантності і грації для мене. Але коли порівняти дівчину на фото і жінку поруч на дивані, якось трішки моторошно. Щодо "заміж" і т.п., не те важливо, щоб просто хто-небудь був поруч, а щоб була споріднена душа, коли секс відійде з головних позицій, гіпотетичні діти житимуть своїм життям, а на роботу більше не буде сили ходити.
  • Ahaha
    Ahaha 20 Квітень 2015
    Теж бувають схожі думки у мене, але вони стосуються не так зовнішності, а загалом здоров"я. Але я можу сказати зараз, що в деяких аспектах я сьогодні здоровіша ніж рік чи півтора тому, тому що докладаю певних зусиль. Завжди хотілось бути абсолютно здоровою, мене гнітять мої рубці, видалений нерв зуба і т д. Тобто гнітить що, те що було від Боженьки вже не таке... Але потім намагаюсь перевести думки у те русло що мої шрами то моя наука і мої життєві уроки. Ідеал недосяжний імхо, але як кажуть до нього треба прагнути, але не зі страху а з любові, це ключове. Але то не значить що я так вмію ))) То я умнічаю.... сама така ж ))
    Pistyokha подобається це.
  • mitla
    mitla 20 Квітень 2015
    Процес старіння невідворотний для кожної людини від народження. Так кожен з нас час від часу про це задумується. Але я знайшла одну "терапію" або навіть можна сказати "шок терапію". Тільки відчуваю, що "накриває", то переглядаю фільми н-ад "Винні зірки" або читаю книги по стилю схожі до Ремарка "Позичене життя". А в теперешній час інколи достатньо включити новини і відразу попускає. Думаєш про свої дріб'язкові проблеми і аж соромно. Дякуєш Богу за кожен день!
    OLZELI та Pistyokha подобається це.
  • Pistyokha
    Pistyokha 21 Квітень 2015
    "Позичене життя" Ремарка - гарна книжка. Недавно також її читала. Якийсь легкий сумний осад від неї залишився, але корисний - такі книжки заставляють задуматися.
  • Supernatural
    Supernatural 19 Серпень 2015
    Якраз відео по темі страха старості)) Все розяснено коротко і ясно)
    Ahaha подобається це.
You need to be logged in to comment
Log in