Відпочинок (1-й день)

Перший день відпочинку виявився м'яко кажучи не вдалим. По-перше - дуже важка дорога в поїзді. Треба вже собі запам'ятати, чи краще десь записати, що в 3 і 6 купе не відкриваються вікна, бо це рахується аварійний вихід. Тому в літню спеку не буде чим дихати. Хібашо виходити на двір на кожній більш-менш довгій зупинці.
Я дуже хочу дітей, але чужі діти, які сидять навпроти тебе цілу дорогу - це складно. Особливо,якщо 4-річний хлопчик ну зовсім не керований. І щоб там йому мама не казала, як не вговорювала заспокоїтися - він знав своє. І ті пару годин вночі, десь з 12 до 6 ранку був спокій. Але коли в дорозі 19 годин, то ті пару годин тишини - це ніщо Бо і заснути не встигла, як малий навпроти проснувся
Ще угараздило мене в перший день відпочинку отравитися. Знаю, що у всяких їдальнях краще не харчуватися, але коли після дороги хочеться їсти і часу готувати нема - то вибрали їдальню. Тепер замість того, щоб піти на море, а вже з 2 дня сиджу в кімнатці, і на двір хібашо під ту кімнатку виходжу, бо на більше сили нема. Шкода чоловіка Ще якщо згадати, що в нас сьогодні річниця весілля, мали би святкувати - а в мене такий сюрприз з головним болем і тошнотою
І це ще не все. За місяць часу наперед домовилися про проживання, вчора подзвонили, сказати, що ми вже їдем, як нам заявили, що місць в них нема, і ще й ціни підняли десь на 30 відсотків. Прийшлося в останні години перед поїздом шукати якісь місця. Звичайно проживання не супер - але вільного практично нічого не було. І то ше тут маєм жити тільки до 16 серпня, бо потім вїжджають інші туристи. А квитки на потяг в нас на 21. Значить, є пару варіантів : або будемо жити на пляжі, або до когось проситися, може десь знайдеться вільна кімната. Хоч як нам сказали, що зараз в Лазурному наплив, і тому знайти місця не просто.
От так. Ну що ж, буду надіятися на краще. Що завтра мені вже буде легше, в морі буде менше медуз і ми будемо мати де жити 5 днів От такі на даний момент бажання
Зате, потім буде що згадати.