Бабця втікла

Published by Ligymunka in the blog Блог Ligymunka. Перегляди: 839

Вчора поїхала моя мама і так сумно мені на серці. Тиждень так швидко пролетів, що кожен раз, коли вона їде ловлю себе на думці, що навіть добре не наговорилися. Мама то є мама, зробила нам відпочинок від кухні і дітей, бо розуміє, як то непросто з двома гіперактивними мацьопами 24 год на добу.
Мама живе далеко і не може приїхати часто, але щоразу, як має приїхати, то вже рахуємо дні з чоловіком, а потім відпускаємо з обіцянкою, що приїде знову.
З татом за той тиждень мама переживає період перших днів закоханості, бо дзвонить їй купу разів на день і розмова закінчується словами " бери білєт і завтра їдь додому, бо скучив за тобов :girl_blum: "
Питаю дітей вчора : "Де бабця поділася ? "
а донечка відповідає - "Втікла до вуйка :girl_blum:", а синочок біжить до дивана- нема, до вхідних дверей " бабо ,бабо "- приходить і так розчаровано - "ма " , баби , ма (нема)

Питаю донечки, хто нам тепер допоможе, а вона так серйозно " татко знає, куди поставити посуду на місце, татко нам поможе :connie_pull-pigtail

Мріяла, що цього року поїдемо на ціле літо до бабці, але так складаються обставини, що не можемо їхати, але закриваю очі і бачу свій сад, город з кропиком, картоплею, огірочками, цибулькою. Уявляю, як розстеляю коцик на траві і дивлюся на гори, а ввечері залізаю на розлогу яблуньку і дивлюся, як сонце ховається за горами.
Ніколи не думала, що мої діти будуть рости і жити у Львові. Минулого року, як приїхали до батьків, то мацьопи боялися високої трави, яка була одного з ним зросту, але вже до вечора освоїлися і їх неможливо було затягнути до хати. Вони пізнавали геть інший світ, ступали босими ногами по подвір"ї, годували козочку, курей і півника, бачили живу свиню, а не на малюнку в книжці, кидали камінчики в річку і пробували злапати мацюпусіньких рибок.......

А коли поверталися назад, то я ревіла в поїзді "як корова ", бо дуже мені бракує того всього в місті......
  • cjomcjomka
  • Ligymunka
You need to be logged in to comment