Чому ???

Історія правдива. Імена я змінила , щоб хтось випадково не впізнав про кого я пишу....

Ми були на відпочинку , на нашому поверсі жило ще кілька родин з дітьми .
Діти швидко здружилися між собою і файно бавилися.
Одного дня я побачила, як Сашко , якому 9 років піднімає мого сина за голову . Я не належу до мам - панікерів і рідко втручаюся в дитячі забави чи вирішую дитячі " розборки ", але тут мене зачепило. Для мого 5 річного сина -це була тільки гра ....
Я підійшла і чемно попросила Сашка більше так не робити , що Михайло не лялька і його не можна піднімати за голову .... Мене вразив відсторонений погляд Сашка .
Не знаю, що змусило мене повернутися за хвилину , напевно інтуїція ... Сашко тягнув сина вже не за голову, але по підлозі за руки.....

Я вирішила поговорити з його мамою і попросити, щоб Сашко бавився зі своїми однолітками , яких достатньо відпочиває....

Розмова з мамою шокувала ... Виявляється її чоловік б"є Сашка щодня ... не вибираючи ударів - голова, дупа, спина , тому що він не виправдовує його очікувань. Всі на нього жаліються - вчителі в школі... вдома він постіно щось чудить ( наприклад забуде вдягнути тапочки і забруднить білі шкарпетки , чи пісяє вночі в ліжко ..... ) Сашко відстає в розвитку і йому важко вчитися .... Він любить малювати , а понад усе ліпити з платиліну чи глини .
Дідусі і бабусі підтримують в тому її чоловіка, що добре, що тато виховує і може його нарозумить.
Дівчата я слухала і не могла видушити з себе жодного слова , в серці було лише одне питання :
- Чому ти дозволяєш бити свою дитину і чому ти з ним живеш ????
В Наталі троє дітей Сашко - 9 років, і двоє дівчаток .... .

Я спромоглася спитати :
- Чи ваш чоловік б"є і дівчат ???
- Так б"є , але не так часто і несильно....

Тепер я зрозуміла, чому в Сашка був такий " блукаючий погляд " і причину його поведінки ... Подзвонила своєму духівнику і радилася, як бути в тій ситуацій, бо нам до кінця відпочинку ще залишалося 8 днів .
Духівник пояснив мені, що діти які зазнали агресії , відповідно самі шукають жертву , щоб отримати " відшкодування ...." щоб хтось відчував те, що відчули і пережили вони..що я такій дитині нічого не зможу пояснити, а також не зможу з нею домовитися .... Єдине , що я можу зробити в цій ситуації - це твердим стальним голосом попросити Сашка, щоб не підходив до Михайлика, бо він ще маленький і не вміє бавитися з великими хлопцями . Відповідно самій пильнувати сина ....
До кінця відпочинку я ще кілька разів говорила з Наталею.
Вона ходить з Сашком до психолога, але це нічого не дає, бо треба, щоб чоловік змінився ..... Я питала, чи психолог говорив їй про те, щоб вона зверталася в соціальну службу, чи викликала поліцію....
Ні, ніхто не говорив, ні психолог, ні священник , ні друзі....

Питала, чому її батьки підтримують чоловіка у тому, що він б"є дітей ???
Виявилося, що тато Наталі хронічний алкоголік, а для мами вона все була тупа, дурна , яка нічого не розуміє і не вміє в тому житті... Мама притримується такої думки і тепер, підтримуючи зятя....

Всі ті дні, коли я бачила тата Сашка в мене в серці було єдине бажання - спустити його сходами, щоб боліло добрий тиждень все тіло і не міг ходити, щоб відчув, що таке біль.... Якщо б ви побачили збоку цього чоловіка , то ніколи б не здогадалися , що він може агресивно бити дитину - спокійний , врівноважений , усміхнений . Про таких в народі кажуть - "такий тихонький і благонький " ...

На жаль , Наталя неготова щось змінювати , її самооцінку зруйнували в дитинстві і тому вона нездатна захистити своїх дітей ..... Але про цю ситуацію знають вчителі в школі, друзі.... Вчителі мають обов"язок захистити таку дитину хоча б мінімально - зверненням в соціальну службу ....
Ми виросли в суспільстві, яке не навчило діяти ... Коли є насилля в сім"ї , то думають, що треба чекати, щоб чоловік-жінка змінилися.... ніхто не думає ,що хтось вбиває ту дитину " медленно и уверенно "....

Перед від"їздом я забігла попрощатися , побажала Наталі відваги ... Сашкові сказала, що його мама розповіла мені , що він вміє дуже гарно ліпити і є дуже талановитим....що колись ми прийдемо на його виставку скульптур і будемо брати в нього автограф !!! Вперше за цей час я побачила посмішку на його лиці і дитина засяяла від щастя !!! Як мало треба дитині для щастя - трошки підбадьорення , трошки похвали і віри в неї .

Аж тепер я вповні оцінила, яке багатство подарували мені мої батьки !!! Вони завжди підбадьорували мене у всіх невдачах , допомагали вірити в свої сили і раділи моїм успіхам !!! Часто мої батьки мене не розуміли ... Часто не сприймали моїх рішень чи моїх вчинків, але вони завжди приймали мене такою, якою я є і любили мене такою якою я є .... Це величезний дар від Бога мати таких батьків і це я усвідомила аж тепер.....

Знаю, що нічого не можу зробити для Наталі, бо вона сама має дозріти до прийняття рішень. Я можу лише молитися за їхню родину, щоб Господь захищав її дітей і змінив серце її чоловіка ......