Цілий рік!

Півдоби до першої річниці твого народження, доню. І коли минув цей рік?
Нещодавно читала свій щоденник і знайшла запис про дівчинку, який зробила ще до твоєї появи в нашому житті. Я вже здогадувалась, що дівчатка - це інший світ. Але той світ здавався якимось "не моїм". Таким, за яким я можу хіба спостерігати здалеку з замилуванням і захопленням. Але ось воно - диво. Прямо коло мене, у мене на ручках, на моїй кухні, зі мною скрізь - кокетливо кліпає очками, солодко лопоче, кругло танцює, діловито клопочеться дівчиночка у спідничечці. Моя! Хіба ж таке буває?
Таткове серце тане, коли доця тулиться до нього, обіймає маленькими ручками. Сльози навертаються на очі, коли вона підчас нашої вечірньої молитви на кілька секунд чемно складає долоньки докупи.
Цілий рік ми відкривали для себе нашу Вірусю, а вона приносила свою дівчачість у наш світ. Вона почала змінювати мене ще з перших тижнів вагітності. Хто мене знає, не повірив би, що я сама вишила бісером рушничка на Великдень. А саме це я і робила навесні минулого року. А зараз чекає на рукодільне оздоблення червона спідниця. Я і червона спідниця? Так! Мої пляцочки стали набагато смачніші, вдома стало затишніше, я віднедавна сама можу прикрасити свій одяг аплікаціями чи вишивками. І все - завдяки доні, з якою у нас тепер такий спеціальний дівчачий сектор в сім'ї. Ми разом купаємось, разом розчісуємо волосся (до речі, такої довжини волосся у мене років з 12ти не було). Разом на кухні - і всі сміються, коли я кажу, що Віруня мені допомогла приготувати вечерю. А смішного нічого нема. Хоч вона і не різала овочів, і не мішала страву, щоб не пригоріла, але такими смачними звичайні продукти стають лише коли їх готувати в чудовому настрої. А у піднятті настрою немає кращої помічнички, аніж малесенька солодка донечка.
Як же вона посміхається! А які ж у неї оченята і війки! А як же пахне абрикосочкою її щічка!
Завтра будуть рожеві повітряні кульки і стільки спогадів - і про те, як я трепетно розкладала по полицях твій крихітний рожевий одяг, звикаючи до думки, що ти - дівченяточко. І про те, як ти чудово і святково народилась. І про те, як ми обирали тобі ім'я. І про багато, багато радощів і солодощів спілкування з малюсінькою рідною лялею, які ти нам даруєш вже рік. Дякую, Вірусю!