Я співав, співав, а більше ...

Нині в мого синочка було свято Матері в садочку.
Цілий ранок ми домовлялися, якщо він не буде плакати , а буде співати і розказувати віршик , то підемо завтра на батут. Синочок мужньо тримався до того часу, поки не перевдягнувся в вишиту сорочку і зрозумів, що треба йти в групу.... Далі були . Пишу СМС колежанці, щоб помолилася, бо малий реве, як корова. Колежанка відписує - " не як корова, а як бичок ... " Синочок щодня розказував мені віршик і історію про маму -квочку і мені так хотілося, щоб йому було добре на святі....

Всім батькам роздали маски, щоб діти не плакали і не бігли до мами . На святі я завжди ловлю кожне слово і затамовую дихання, бо це така відвага дитини розповідати віршика на публіку і колосальна праця виховательок

Синочок відразу відшукав мене поглядом , незважаючи на маску Я віддала ситуацію в Божі руки . Було видно, як дитина роздумує , бо він поглядав на мене потім на виховательку , знову на мене, але чемно співав , танцював і розповідав віршика. Потім ще після свого віршика проспівав пісеньку і через цілий зал погнав до мене.
- Мамо, ти була ТИГРИКОМ , а Софійка песиком ( поряд зі мною сиділа донечка також з маскою )
- Що сталося Михайлику ?
- Мамо , я співав -співав і БІЛЬШЕ НЕ ЗМІГ , то прийшов до тебе

Кожній мамі дитина подарувала відбиток своєї долоньки , зроблений фарбою.
- То я сам лобив ( робив ) - гордо заявляє синочок !!!

Діти , то є великий Божий дар , велика Божа радість і велика відповідальність перед Богом !!!

Всіх ЦЬОМКАЮ і