Плач, комашко, плач.

Published by cjomcjomka in the blog Блог cjomcjomka. Перегляди: 961

Часом батьки, коли їхня дитинка плаче, одразу починають казати їй: все, годі, не плач. Наче бояться голосних звуків, переживають, що про них подумають оточуючі, або просто не мають окремо виділеного часу на те, щоб маля поплакало.
Я маю багато вільного часу. На все важливе. І на те, щоб діти поплакали - зокрема. Тому я не кажу: "Усе, годі". Я кажу: "плач, Мурах".
І ось, він, Дрібний Мурах, з закопиленою губою і повними сліз крихітними очками, тремтячи, йде до мене і кидається мені на шию. Плач, малюсінька моя. Плач голосно, плач так, щоб з твоїми соленими теплими сльозками витекло все твоє розчарування, всі емоції, які ти поки що не в змозі осягнути. А поки ти схлипуєш мені в шию і поки моє плече мокрішає, я буду сильно-сильно любити тебе. Я так стисну тебе в обіймах, щоб ти наче сховалась всередину мене. Я зігрію тебе, я захищу тебе. Я - велика і м'яка Мама, я - суцільна любов до дрібноти. Я дихаю разом з тобою. Я чую, як тріпочеться в тобі твоє крихітне серденько. Ти поплачеш, втомишся, станеш мякесенька, засопиш гаряче. Може, заснеш, а може - просто посидиш отак на мені і відпочинеш. Ти ніколи не будеш плакати від того, що тобі нема до кого пригорнутись і виплакатись. Я завжди з тобою. Ти така крихітна - і твої біди і розстройства - теж. Але для тебе твої неприємності - гігантські і неподоланні. Тому неси їх до мене, виплач їх коло мене, і після рясного дощика знову засяє сонечко твоєї посмішки.
Малі діти плачуть легко, голосно, відкрито. Дмитрик потроху хоче закриватись, але я не дам йому. Він ще теж дуже потребує виплакатись. Але плаче майже без звуку, і я сильно-сильно обіймаю його, твердого і худенького, теж дуже ще маленького і тремтячого. І він теж знає, що в нього є я, і що нічого поганого нема в тому, щоб в скрутну хвилину покликати маму. "Мужчини не плачуть", "ти вже дорослий" - це для дорослих мужчин, а не для 6-річних. Та і дорослим ті слова не знадобляться, якщо свого часу вони вдосталь виплакались коло люблячої мамочки.
Обставини життя - не завжди сприятливі. Живемо в непростий час, у якому так важко пообіцяти щось, наприклад, що "завжди, коли ти попросиш мене купити цукерку, я зможу це зробити для тебе". Але малятка знають, що завжди, коли їм захочеться поплакати коло мами, мама відкладе всі справи, обійме їх і розчинить весь біль у своїй любові. Це я можу обіцяти.
Мені часто сниться, що мої діти - розміром з ліпучки (stikkies) з ВАМу. Так я їх і сприймаю: крихітні, завжди захищені у мами на долоньці.
Jusi, Mansikat, truskaffka та 6 іншим подобається це.
  • svoybox
  • Panadolka
You need to be logged in to comment