Про безпеку на воді, і не тільки

Шість років тому, ми відпочивали в Болгарії з чоловіком. Одного дня штормило добряче і ми знайшли пляж, де хвиль майже не було. Людей там купалось багато, бо як і ми, всі вони шукали придатне для купання місце. Туди-сюди ходили рятівники з оранжевими поплавками на мотузочці, і свистіли тим, хто на їх думку заплив задалеко, і показували, щоб пливли до берега. Ми чемно нікуди не запливали, дно у тому місці було чудернацьке і можна було знайти місця досить далеко від берега, де можна і постояти. Раптом мою увагу привернула дивна пара. Напевно, мама і доросла донька пливли за руку в напрямку до берега. Вони ніби і пливли, але чомусь майже стояли на місці. Ще й вираз обличчя у матері видався мені дивним, і я вирішила прослідкувати за ними. Я плавала поблизу, і не спускала з них погляду. "Хм, якби тонули, то може б попросили про допомогу", - подумала я. Не знала, я тоді, що людина, яка тоне, тоне мовчки. Через якийсь час підпливла ближче. Опинившись навпроти жінки, вираз обличчя якої мене став ще більше насторожувати, я спитала її: "У вас все нормально?". Замість того, щоб відповісти мені, вона просто булькнулась під воду. Я схопила її за руку і вона вистрибнула з води. Дно було близько, і вона напевно від нього відштовхнулась плюс трималась за мою руку. Чоловік мій був в кількох метрах, я покликала його до себе: "Пливи сюди - вони тонуть". Коли він наблизився до молодої дівчини, вона відпустила мамину руку і вчепилась в нього. А я тримаючи руку жінки, добуксувала її до місця, де можна було стояти - всього метри два-три, не більше.
Навколо була купа людей. Між людьми середня відстань була, близько метра. Повз них, тонучих, пропливли десятки людей за той час, що я за ними спостерігала. Ми були там, куди рятівники, напевно, дивляться рідше, або просто ж неможливо слідкувати за усіма.
Цей мій пост не тільки про те, що нам потрібно бути пильними на воді, актуально зараз - в купальний сезон. Він ще про те, що нам потрібно частіше звертати увагу один на одного. Глибока вода лиш показує, які ми один від одного буваємо відсторонені і чим може обернутись наша байдужість і неуважність. І не тільки у воді. Часто і на суші людина тоне. Мовчки. І вона зовсім не схожа на тонучу.