Про провал і гордість

Published by Kandya in the blog Блог Kandya. Перегляди: 2107

Сьогодні мені баба принесла газету, а там про батька мого чоловіка написано. Потім сканую -- покажу. Але, поки ви не знаєте, про що йдеться, я вам лише мораль скажу: ніколи не жалкуйте про те, що зробили. Якщо зробили це через свої переконання. Навіть якщо по п"яні. Бо в той момент, коли пішло щось не так, ми бичуємо себе (і він, напевно, жалкував). Але минули роки, десятиліття, а цей вчинок досі пам"ятають і описують і в газетах, і в книгах спогадів, і, на якихось зустрічах (п"янках). Тоді, може, це був величезний провал, зате тепер -- це гордість. Всьо, біжу сканувати)
8 Листопад 2016
Jusi, Zaychenya, Samhayne та 4 іншим подобається це.
  • Kandya
    Kandya 8 Листопад 2016
    Дівчата, звиняйте за інтригу але не встигаю на роботі посканувати. Хіба потім вдома наберу текст
  • Samhayne
    Samhayne 8 Листопад 2016
    А ми вже зачекалися....
  • exmargarytka
    exmargarytka 10 Листопад 2016
    Як цікаво!
  • Kandya
    Kandya 10 Листопад 2016
    не посканувала. швиденько передруковую. Отже, газета "Пост Поступ" вересень, 2016 рік, сторінка 22, автор тексту письменник Юрій Винничук, називається "Горілчана зрада" . Чесно зізнаюсь, сторінку я не подужала, але йдеться про те, де львівська інтелігенція бухала протягом другої половини минулого (20) століття: точки, що там продавалсь, хто там зависав. Батько мого чоловіка -- він поет. Отже цитата:

    Юрій Винничук:

    "Та частина львівської богеми, до якої я належав, рідко перепліталась з членами творчих спілок. Винятками були вечори в Клубі творчої молоді (КМТ), де різні початківці читали свою базгранину, а я, як автор критичних статей, у яких громив графоманів, виступав там критиком...

    ...У Клубі був бар, можна було випити, потанцювати і звабити яку-небуть юну поетесу...

    КТМ-ом керував поет Роман Качурівський . Але не довго. Бо одного разу там читав свої вірші якийсь початківець із Вінниці. Ото він вийшов у центр зали і сказав: "Ізвінітє, я буду па рускі, патаму шта я із Вінніци". А Ромцьо, маючи вже злегка підхмелілий настрій, візьми та й бовкни: "А що -- Вінниця не Україна?"

    Ну, і то був його останній день керівника КТМу"
    Jusi, Nevistka, Clementina та 9 іншим подобається це.
You need to be logged in to comment
Log in