Віра, Надія, Любов

Вона могла народитись в день народження нашого старшого синочка Дмитрика - 30 вересня. Дмитрик народився у дуже "жіночий" день - іменини Віри, Надії, Любові і Софії. Проте, я знала, що в 39 тижнів мої діти не народжуються, тож цей варіант від самого початку був примарний. І День Народження Дмитрика лишився Днем Народження Дмитрика.
Моє власне 26-річчя виглядало вже більш правдоподібним ОДП, оскільки з нього починався 42 тиждень вагітності. Та і цей день минув, і ще цілих 10 днів минуло після нього.

Надвечір 21 жовтня моя молодша сестричка Яся йшла додому порожньою вуличкою - і думала про нашого тата, якого не стало 4 роки тому, 22 жовтня. Це завжди болісне відчуття: день перед тим він - був, а день потому - ... Вона йшла і думала про те, що з тих пір в житті стільки всього змінилось, але живуть вони з мамою все там же. І щовечора вона повертається з роботи тими ж вуличками, на яких усього 4 роки тому можна було зустріти його.
Так вона думала, коли раптом холод пробігся по її спині. У кількох десятках кроків попереду йшов чоловік у військовому бушлаті - з тих, які зараз закон забороняє носити неслужбовцям. Може, світловолосий, а може - сивуватий... світлий ореол навколо голови. Він йшов до Ясі спиною - і курив, і вітер доносив хвостик тютюнового диму до її носа. І весь той час, що вона бачила його зі спини, вона подумки просила тільки не озиратись. Бо в повсякденні забувається, як сильно ми сумуємо за татом. І серце тягнеться до цього ожившого раптом спогада, щоб просто подивитись - хоч хвильку, хоч здалеку...
Вона плакала ввечері у подушку. Ввечері? Може, вночі... може і по 12 годині ночі, коли на зміну втраті прийшло надбання. Коли плач за тим, хто в цей день пішов зі світу живих, заглушив крик новонародженої лялечки.
Тату, ти б дуже тішився нею. І я знаю, що ти нас всіх бачиш і тішишся зараз.
Ми назвали її Вірою. Бо це клубочок Віри, Надії і Любові, для якого можливо все. Вона дочекалась цього дня невипадково. І, хоч память про тата вічна у наших серцях, відтепер 22 жовтня не буде для нас сумною датою. Дякую, Вірусю!