Ву! Віренятко

Published by cjomcjomka in the blog Блог cjomcjomka. Перегляди: 1894

Два дні поспіль тусуюсь в темах про народження вдома. Захотілось прочитати знов і свою розповідь, і газетні статті. Побачила твоє фото. І аж не повірилось. Такий маленький Вірусик! Як давно це було!
Пару тижнів тому ти вперше дозволила мені заплести косички. От і нині ми гарно заплелись, виїхали з дому - і ти перехотіла цю зачіску і вимкнула резиночку, добре, що не з волоссям. А така гарна була зачіска "корзинка" :) я сама не очікувала, що так вмію.
Така велика вже дівчиночка моя. Вже починає говорити. Щоправда, в порівнянні з лексиконом однолітків, твої кілька слів виглядають аж надто лаконічно. Але я не переживаю, на все свій час. Ти ж і народитись не поспішала, і почала їсти дорослу їжу "запізно", от і тепер вичікуєш, коли вже зовсім будеш готова розмовляти.
А ті слова, що їх ти таки погоджуєшся вимовити, - такі солодкі! І голос в тебе ніжний, такий малюсічний, прямо в серці десь лоскоче.
Одне з перших твоїх слів було "гарна". І не дивно, ми з татком і братиками постійно повторювали тобі, що ти - гарна. З часом я з подивом помітила, що півторарічна ляля вже має уявлення про красу: коли ми з тобою складали на місця чисту білизну, ти знаходила в купі одягу "гарні" речі: мереживну білизну, спідниці, рожеве чи з рюшами. Часом я вдягаюсь, а ти дивишся - і так між ділом резюмуєш: "гарна", - і я отримую найдорожчий в світі комплімент.
ти активна, весела, вмієш постояти за себе - аж занадто, бо звикла бавитись і дуріти тільки зі старшими, і не розраховуєш сили. А сил - слава Богу, предостатньо.
Ти пахнеш молочком і чомусь мені весь час - ялиновими гілочками.
Ти примхлива, і я цю якість не буду викорінювати, лише трохи скеровувати в не_руйнівне русло.
Ти - справжня маленька жінка, і я обіцяю цю жіночність берегти і заохочувати до розвитку. Або принаймні - не заважати їй рости і розвиватись з тобою разом.
Вірусик... таткова крихітна перлиночка. Подібна на нього як дві краплі води в його півторарічному віці. Хитрюще, кокетливе, солодке, неймовірне, любиме, дорогоцінне моє Ву. Ву!Віренятко :)
19 Серпень 2015
loveterapy, Chekay, svoybox та 14 іншим подобається це.
  • germiona
    germiona 19 Серпень 2015
    Ах! Як гарно! люблю дуже Вас читати , захоплююсь Вашою жіночністю:girl_in_love:
  • truskaffka
    truskaffka 19 Серпень 2015
    Недавно я думала одну думу - про те, яка буває любов і звідки вона береться. А ще читала трохи всяку всячину.... І от до якої думки дійшла - що найповніша і найдосконаліша любов- любов від переповнення. Це стосується будь-якого виду цього почуття. Наприклад, коли хтось шукає собі кохану половинку від внутрішнього відчуття порожнечі - тоді коли знаходить, то любов виходить жадібною і ненаситною. Тоді цією любов'ю прагнеться заполонити власну порожнечу. Так само з дітками.... оте вічне питання - нащо нам діти :). Часом так хочеться дитинку, бо відчуваєш себе неповною у тому світі без неї, хочеться заповнити внутрішню неповність. А з іншого боку - чи буде тоді та любов такою округлою і гармонійною, чи не переросте у "дорослі" залежності? Мабуть, коли ти сам себе почуваєш самодостатньо і повно - коли твоя внутрішня любов і тепло аж вихлюпується назовні - тоді природньо з'являється маля, яке ти покриваєш своїм почуттям, як теплим коциком...


    Так от..до чого це я смічу в твоєму блозі :). Мені видається, що в тебе, Юля-цьомка, так багато того внутрішнього тепла і любові (до усього, до життя) - що їй ще вихлюпуватися і вихлюпуватися :), і тішити і огортати теплом навколишніх. І цьому ніхто не навчиться...можна намагатись, але дарма. Бо таке відношення і така гармонія приходят лише тоді, коли людина в першу чергу любить себе (ніц спільного з егоїзмом), любить свій день, любить своє життя, ЛЮБИТЬ всім видами любові і є повною.

    І я тобі світло-біло заздрю. Тому що часто відчуваю всередині порожнечу, а не наповненість. І тому боюся, що ніколи не досягну самої себе....а тобі так гарно виходить, так природньо, наша ти дорогенька :). Заздримо і тішимось :).
    svoybox, Vinnikomachka, aknytsU та 2 іншим подобається це.
  • cjomcjomka
    cjomcjomka 19 Серпень 2015
    Це хто-хто всередині відчуває порожнечу??
    :) ой, за півроку тобі не буде часу перечитати цей комент, бо твої Промінчики даватимуть джазу, заповнюючи і переповнюючи твій світ.
    Легко любити, коли все добре.
    Я завжди з повагою і якимось відчуттям недосяжності дивлюсь на людей, яким їхнє щастя далось в рази важче, ніж мені.
    @truskaffka , Олесічко, дякую за компліменти і за розуміння нас :)
    Ascorbinka та truskaffka подобається це.
  • premier
    premier 19 Серпень 2015
    Дуже гарно написано, я з захопленням читала. А ще розкажіть, як то можна скеровувати примхливість донечки в правильному напрямку. Бо моя теж щось занадто примхлива і я не знаю як правильно себе вести ...
  • cjomcjomka
    cjomcjomka 19 Серпень 2015
    років за 18 розповім :) я тільки вчуся, як і Ви. І більшість того, що роблю, - роблю на відчуттях...
  • сніжна
    сніжна 19 Серпень 2015
    ВІрусі повезло ще з тим що у неї аж 2 старших братика. Пригадую, як у нас в дитинстві серед дівчат вважалося круто мати старшого брата. Це ж і захисник, і порадник, а ще- у нього є хлопці-друзі ( ну то вже дівоче-підліткові зітхання :) А у Вірусі аж цілих двоє старших братиків. Тут не бути принцесою аж ніяк не вийде.
    svoybox, Mammy, Akina та 2 іншим подобається це.
You need to be logged in to comment
Log in