Дуже захотілося поділитися цим чудо відео (воно стареньке, може, багато хто бачив) та все ж! нехай у кожного буде вдома хтось, хто так його чесно затишно і тепло чекає) собачки-котика не маємо, тому час від часу, таким от милашним створіннячком по черзі ми є з чоловіком один для одного) дивітьььсяяя!
Ви бачили новий кліп ОЕ *Життя починається знов*, правда?) якщо ні - подивіться, а тоді приходьте сюди) Поки дощ тарабанить і я тут собі надихаюсь і не маю з ким поговорити, то попишу трохи.. Навіяло спогади мені те відео: Якось жила я в Німеччині (рік по опер), місто було невеличким (десь 80 тис. населення), друзів собі я не знайшла, а час вільний мала ввечері. Ну от і записалася в музичну школу раз на тиждень позайматися з групою (граю на ф-но). І да, музична школа в них не лише для дійтей, як виявилося) Яким же було моє здивування, коли я прийшла на заняття і побачила, що там грають усі кому за 60...або і 70! вони стали моїми друзями)) перші пару місяців я правда погано розуміла про що вони говорять, але то було і не потрібно - ми в ансамблі грали гарну музику!..якісь хіти Бітлз або круті пісні з Привида Опери..або Квін!))) в нас були пречудові вчителі -чоловік з дружиною. ці бабусі і дідусі стали моїми друзями. кормили мене домашніми канапками і ми влаштовували пару концертів для бажаючих - рідних і знайомих) а після занять вони підвозили мене своїми машинами (!) додому і розповідали щось про життя.. Одна бабуля почала вчитися грати на піаніно в 63 роки! коли ми познаймилися, їй було вже 70 - вона досить пристойно грала. казала, що завжди про це мріяла і ніяк руки не доходили...я їй завжди уступала рояль)) як старшій) Тому отак. додаю фото. хочу просто згадати їх і розповісти комусь іще) хочу, щоб у нас було таке місце, куди люди можуть прийти пограти, поспілкуватися, відвести душу...! (але що казати про старших людей, якщо і для молоді такого місця я не знайшла в нас...може погано шукала, не знаю. треба організувати таке діло напевно самому!) дивимося ОЕ..... чогось всплакнула на тому кліпі двічі. я вірю, що в нас так колись буде. легко і світло. гарних всім вихідних..їду додому. в гості до бабусі з дідусем
Останнім часом хочеться здійснювати мрії. Для когось новий рік - з 1-го січня . У мене він - восени завжди..все переосмислюється і змінюється. Цієї осені він найновіший....Чотири роки без відпусток у режимі нон-стоп, різних роботах, хороших грошах...весело і "круто" виглядало, а потім прийшло усвідомлення, що життя десь іде за вікном офісу. хе-хе) і люди справжні теж десь там. і цей весь типу великий бізнес по суті не твій і твоїм не стане ніколи. "что-то пошло не так" Дивно якось так розвернутися і відмовитися від ніби-то успішної (в очах суспільства і родичів) роботи - кар*єри. Але це так круто. Перший раз лише страшно зробити рішучий крок. Виявляється, що я і Львову то не бачила за два роки толком. не знаю його і не відчула. а він же такий гарний! восени особливо. їдеш десь в трамваї, дивишся з вікна... і очі вже не смикаються від нервів. і в голові немає дедлайну. і капіляри не полопані від компу і вічних овертаймів. і якось воно і не так вже зле виявляється на світі жити і хочеться написати щось гарне і обійняти когось..і помити той скрипучий трамвай ! )) Згадати, що любили в дитинстві, що доставляло радість. ким насправді хотілося бути?..що хотілося робити?...спочатку може видатися, що - НІЧОГО і пустота. Але то не так)) треба добре пригадати і відчути. всім натхнення. гарних днів. чистих трамваїв. п.с. Pianoбой якраз грає. "Письмо" - гарна пісня..вживу особливо) Всё, что не вечно - проходит, Всё, что бесценно - ничего не стоит. Всё, что мне нужно - во мне от рожденья, Вот тебе жизнь - получай наслаждение.