Color
Фоновий колір
Фонове зображення
Border Color
Font Type
Font Size
  1. Господь любить подорожувати ! Він приходить до нас в теплих промінчиках сонця, в лагідному подуві вітерця, в щебеті пташок , посмішці дитини ....
    Часом Господь подорожує в трамваї.... Старенька бабця з клітчатою сумкою в руці неквапливо переміщалася по вагоні заглядаючи чи є десь вільне місце . Ті хто сидів не звертали на стареньку уваги. Хтось розмовляв по телефону, гортав стрічку фейсбуку на смартфоні чи слухав музику в навушниках... Маленька дівчинка років 8 одразу підхопилася , пропонуючи бабці присісти.
    - Дай тобі Боже здоровлєчка дитино !!! - бабця вмостилася, поклала коло ніг свою сумку і одразу запропонувала - Сідай мені на коліна ,чо бдеш стояти ?
    В її погляді , в її голосі було стільки ніжності , любові і тепла, стільки мудрості витканої роками... В її погляді був Господь, який любить подорожувати .... часом в трамваї ....
    господь любить подорожувати.jpeg
    khorosha, ARSLANA, SoloGalka та 7 іншим подобається це.
  2. " Смак чудес " - неймовірно файний фільм про те, що означає любити !!!
    Фільм неординарний про чоловіка П"єра з синдромом Аспергера . Для мене фільм показав наскільки в сучасному світі важко зупинитися , щоб просто подивитися на хмарки , вдихати аромат квітів , споглядати красу природи !!! Файне кіно !!!
    Patty, buhgaltersha та PERIWINKLE подобається це.
  3. Это было еще в Ленинграде, в середине 80-х.

    Ехал я в маршрутке на Васильевский.

    На сиденье рядом бушевал ребенок, лет шести. Его мама безучастно смотрела в окно, не реагировала. А он дергал и дергал ее за рукав.

    За окном проплывали деревья, дождик моросил, серо было, ну, Ленинград! Ребенок что-то требовал или что-то утверждал. И тут вдруг она как развернется от окна к нему, как дернет его за руку на себя и как прошипит ему:

    — Что ты хочешь от меня?!
    Он запнулся.

    [​IMG]

    — Что ты хочешь, я тебя спрашиваю?! Да ты вообще знаешь, кто ты такой?! Ты никто! Понял?! Ты никто-о! — она это выдохнула ему в лицо, просто выплеснула.

    Мальчик смотрел на нее, и мне показалось, у него дрожит голова. Или это я дрожал. Почувствовал, как потеет спина.

    Помню первую мысль: — Неужели это она ему говорит?! О ком она думает в этот момент?!

    — Видеть тебя не могу, — прошептала она.

    — Ты же убила его! — сказал я, но никто меня не услышал.

    В маршрутке, как ни в чем не бывало, продолжали дремать люди.

    Я сидел, не шевелясь. А мальчик не плакал. Она отбросила его руку и снова развернулась к окну. Он уже не бушевал, притих, как-то сразу. Смотрел в разорванную спинку сиденья напротив и молчал. А у меня было желание встать и при всех, вот сейчас просто разорвать ее на части!

    Сказать ей: — Это ты б… последняя! Это ты никто! Ты же убила его! Клянусь, я бы сделал это!..

    Мальчик сдерживал меня. Я закрыл глаза, стал глубоко дышать, чтобы успокоиться как-то.

    А когда открыл их, увидел конфету. Молодой парень, похоже, студент, такой светлый, кучерявый, в джинсовом костюме, протягивал конфету мальчику.

    Он еще встряхнул рукой, сказал: — Бери, это тебе.

    Тот взял. И тут же парень протянул ему вторую конфету. Мальчик помедлил и взял вторую. Дальше происходило действие, вспоминая которое, я еле сдерживаю слезы.

    Мальчик не стал есть, он коснулся маминой руки. Она не сразу повернула к нему лицо. Но все-таки повернула. И видно хотела добить его. Но он протягивал ей конфету. Она посмотрела на него, на конфету, я видел, она недоумевает. Тогда он вложил ей конфету в руку. Она, как обожглась, быстро вернула ему.

    — Я не хочу, — сказала.

    Две конфеты лежали у него на ладони. Руку он не опускал.

    — Ешь сам, — сказала она и тихо добавила, — я не хочу… Честное слово.

    Тогда он положил конфету к ней на колени. Никогда не забуду эту паузу. И эту взрослость.

    Передо мной за несколько минут этoт мальчик стал мужчиной, а она из злой, раздраженной стервы стала красивой молодой женщиной. Во всяком случае, это я так почувствовал.

    Она молчала. Долго-долго молчала. Смотрела на него так, словно только увидела. Потом обняла. И он ее обнял. Потом он развернул конфету и дал ей. И пока она не положила ее в рот, сам не ел. Вы представляете такое?! Это был еще одни шок, но уже другой. Я тогда подумал о себе.

    Я подумал: — Вот ты сидишь, такой праведник, ты хотел встать, обвинить, ты хотел ее «разорвать», переделать. И ты бы ничего не добился, кроме скандала и брани. А этот мальчик, посмотри, насколько он мудр, как он велик, этот мальчик, он взял другим. И пронял до самых печенок, до сердца, до слез. — А еще этот молодой парень, который дал ему две конфеты, — подумал я, — он ведь не просто так дал две.

    Я огляделся… В заднем стекле маршрутки увидел этого молодого парня, он уходил вдаль по «моросящей» улице. А мама и сын сидели, склонив головы, друг к другу. Как молодые влюбленные, ей богу! Тут водитель объявил мою остановку. Я, выходя, дотронулся до руки мальчика.

    Я этим сказал ему: «Спасибо». Не думаю, что он понял, но это и не важно.

    Я навсегда запомнил этот урок. Запомнил-то, запомнил, но должны были пройти годы, чтобы я его осознал. Что это и есть настоящее воспитание. О котором не все взрослые знают. Что только примером и воспитывают.

    Не криком, не обвинениями, не битьем, нет. Только пример работает, больше ничто. И мальчик этот показал пример. И ей, и мне. И он изменил нас.

    Где он, этот мальчик?! Где ты, мальчик?! Что с тобой сегодня? Как же ты нам нужен всем, а?! Мы ведь без тебя пропадем.


    Я навсегда запомнил этот урок
    lewandiwkowa, Clementina, shokoladochka та 16 іншим подобається це.
  4. В донечки випускний в садочку .
    - Принцесо , хочеш мама тебе накрутить на бігуді ?
    - А що таке бігуді ?
    - Це такі штуки, які накручують на голову на ніч, а зранку знімають і волосся все в кучерях .
    - Хочу, хочу, давай ...
    А тепер мені треба алярмово пригадати , де востаннє тицьнула свою торбинку з бігудями . До пошуків таки довелося залучити св. Антоніо . Бігуді знайдено , УРААА
    Кожен бігудь на малій голівці розглядався в усіх можливих ракурсах перед дзеркалом. Потім донечка гнала в ліжечко пробувати, чи не буде тиснути голівку під час сну . О вечірній порі для мене це був урок терпеливості , бо накручування зайняло більше години . Окрім ліжечка новий бігудь треба було конче показати таткові і братикові щоразу розказуючи що завтра там будуть кучері .
    - А звідки будуть ? - питає братик
    - Я не знаю звідки вони з"являться, але мама каже що будуть...
    З самого ранку донечка обережно перепробувала всі бігуді на голові, чи бува котрийсь не загубився вночі .
    Процес знімання бігудів і народження кучерів супроводжувався неймовірними емоціями і донечки і синочка і тривав також майже годину. Кожен кучерик конче треба було оглянути з усіх сторін , потім покружляти в танку перед дзеркалом і лише тоді можна було знімати наступний бігудь. Про перші кучері того дня знали всі , хто знає донечку ! З самого ранку новина була детально переказана в телефонному режимі дідусеві і обидвом бабусям . А сусідці , друзям і всім знайомим , які бачили нас дорогою до садочку випала чудесна нагода побачити кучері вживу .
    Неймовірно важливо мамі передати дівчинці, що вона є гарною, що вона принцеса , бо теперішній світ руйнує жіночність , делікатність , ніжність ... Так само важливо дати дитині вдосталь часу, щоб радіти тут і тепер , смакуючи кожну хвилину життя. Коли мама втомлена це не є легко, але з Божою допомогою завше можливо !!!
    бігуді.jpg
    Alstroemeria, Apelsynka, Jusi та 13 іншим подобається це.
  5. Вчора мені наснилося, що я запросила Бога на чай .
    І Господь прийшов в мою розгромлену хатку з непоскладаними звечора забавками , непомитою посудою ...
    Він сидів за столом і ніжно усміхався поки я мила горнятко для нього і для себе .
    - Невже ти думаєш, що для мене важливий випуцуваний до блиску дім ? - запитав він мене
    - Мені встидно Боже, що той єдиний раз , коли Ти прийшов до мене в гості, то застав такий безлад ....
    - Я є з вами щодня, тільки чай п"ю вперше.... Важливо що в твоєму домі живе любов , а все решта не має значення . Я прийшов до вас в убогій стаєнці Вифлеєму, яка була далеко не такою чистою як твій дім .... Але царі витали мене там ... Я показав вам ще тоді, що найважливішою є любов .....!!!!
    чай з Богом.jpg
    ARSLANA, orange girl, zupzya та 13 іншим подобається це.
  6. Неймовірно.... слухаю затамувавши подих....
    Світова класика по-українськи. Так Місячна соната ще не звучала
    Rosetta та SoloGalka подобається це.
  7. Паперовий лист пишеться цілком інакше як електронний ... Я дотепер зберігаю коробку листів зі шкільних та студентських років...Часом дістаю , коли малеча спить і поринаю в чарівний світ спогадів ...
    А ви зберігаєте паперові листи ? укрпошта.png

    Коли заблокували ВК та Однокласники, але тобі ще є що сказати
    Lionela подобається це.
  8. Ми тренуємо руки, ноги, качаємо прес, але мало хто задумується над вправами для очей. Проте кожен лікар скаже вам, що за здоров’ям очей теж потрібно слідкувати, а отже, треба виконувати спеціальні вправи. Деякі з них поліпшать ваш зір, інші допоможуть розслабитися. 1. Натиски на повіки Для цієї вправи вам потрібно використовувати пальці: покладіть їх на повіки; протягом 2 секунд легенько натисніть, а потім — відпустіть (переконайтеся, що ви не тиснете надто сильно). Повторюйте таку вправу від 5 до 10 разів. Як визначити секунду, ні на що не дивлячись? Дуже просто: промовте подумки, або й уголос, якщо ви самі, слова «сорок п’ять». Старий метод приблизного рахування секунд. Закінчивши вправу, дайте очам час пристосуватися до світла. 2. Рухи очима по колу Коли ви роздратовані, то можете закочувати очі. Але якщо робити цю вправу правильно, то вона принесе користь. Отже, повільно рухайте очима по колу за годинниковою стрілкою, а потім навпаки. Повторіть цю вправу від 5 до 10 разів. 3. Погляд зі сторони в сторону Ми постійно поглядаємо праворуч та ліворуч, але загалом можемо більше повертати голову, не використовуючи очі, як потрібно. Під час цієї вправи ви можете стояти або сидіти. Подивіться праворуч і затримайте погляд на 5‑10 секунд. Потім — гляньте на такий же час ліворуч. Після цього протягом 2 секунд дивіться прямо. Повторіть цю вправу 10 разів. 4. Косоокість Коли люди намагаються показати косоокість, це найчастіше викликає сміх. Така вправа для вас може бути просто витівкою, однак насправді ви поліпшуєте свій зір! Отож, візьміть тонкий предмет, наприклад, олівець, і зосередьте погляд на ньому, тримаючи його на відстані витягнутої руки. Потім наближайте олівець до носа, утримуючи погляд на ньому, і знову відведіть на відстань руки. Повторіть вправу 10 разів. 5. Здивування Пригадайте, як виглядають люди, коли вони здивовані чи шоковані. Виявляється, такий погляд корисний для очей! Тому спробуйте відтворити здивований погляд протягом 5 секунд, звівши очі догори. Розплющуйте їх настільки широко, як тільки можете. Повторіть 10 разів. 6. Зігрівання очей руками Якщо ви буваєте роздратовані, ваші очі напружені або втомлені, тоді спробуйте цю вправу. Розігрійте нижні частини долоні, потерши їх. Заплющіть очі та легенько натисніть долонями на них. Повторіть цю вправу 5 разів протягом 5 секунд. 7. Фокусування на різних речах На сьогодні багато людей працюють за комп’ютерами, тому, мабуть, усім відомо, що від цього очі напружуються. Отож, якщо ви відчуваєте втому, зображення на екрані розпливається, — настав час для вправ. Відірвіть погляд від екрану. Виберіть об’єкти, розташовані від вас на відстані 3 та 10 метрів (головне, щоб вони знаходились один за одним). Витягніть вперед руку із виставленим великим пальцем. Опустіть палець донизу й переведіть погляд від нього на об’єкт, який знаходиться на відстані 3 метрів, а потім на той, що за 10 метрів від вас. Після цього повторіть вправу у зворотному напрямку. Повторіть її від 5 до 10 разів. 8. Заплющені очі Якщо ви проводите за комп’ютером 8 годин, а ще й не висипляєтеся, то ваші очі дуже втомлені і для того, щоб вони відпочили, потрібно просто заплющити їх на кілька хвилин. Така вправа допоможе зменшити навантаження. Вимкніть монітор і сядьте якнайдалі від яскравого світла. Зіпріться на спинку стільця чи покладіть під голову подушку, заплющіть очі. Побудьте в такому стані від 5 до 10 хвилин. Повторюйте вправу двічі на день.
    Джерело: CREDO: Бережімо очі: 8 простих вправ | CREDO
    Kazkivnycja та Patty подобається це.
  9. Зранку синочок прокинувся , захрип , кашляє ...
    Молимося разом з чоловіком , а він притулився до мене і шепоче :
    - Мамо, тату і за мене помоліться, щоб Ісус мене зцілив і я знову був здоровим !!!
    Віра в Бога - це найкраще , що ми можемо подарувати дитині і для цього непотрібно надзусиль, особливих умов чи певного часу ... Віру в Бога діти вже носять в своєму серці з дня їхнього зачаття . Нам батькам залишається тільки допомогти її зберегти . І на власному прикладі показати , що Господь присутній в кожній хвилині життя, що Господь помагає долати труднощі , помагає одужати з хвороби , що ми можемо молитися за інших людей . Такий приклад щоденного життя не дасть розчарування в майбутньому, бо навіть коли дитині буде важко чи складно , то в серці вона віднайде спокій. Серце нагадає, що Господь є з нею і що разом нестрашно навіть в найважчий день !!!
    Ми не вчили своїх дітей молитися , вони самі навчилися, чуючи як мама і тато вголос промовляють Отче Наш чи Богородице Діво .
    Ми брали їх на Літургію з дуже раннього віку - з трьох тижнів їхнього життя. Тепер недільна Літургія є для них невід"ємною частиною життя і вони знають, що Ісус чекає їх в гості кожної неділі і сумує за ними, якщо вони хворіють і не можуть піти . Нам дуже пощастило, що в нашій церкві є дитяча Літургія у зручний для батьків час . Що на ній ніхто не звертає увагу, коли маленькі діти не можуть всидіти на місці , коли вони бавляться машинкою чи лялькою, ходять взад-вперед від мами до дітей і навпаки. Діти вчаться одні від одних, що в церкві не розмовляємо голосно, щоб не заважати іншим молитися . Що в св.Причастю ми приймаємо Ісусика під виглядом хліба і що Ісусик живе в нашому серденьку.
    Часом ми жартуємо з чоловіком, що діти набагато більше навчили нас яким є Бог і набагато більше подарували нам щирої віри , як ми змогли їм показати ....
    молитва сімї.jpg
    ARSLANA, Laperyzka, NiceHouse та 14 іншим подобається це.
  10. 10 травня в моєї колежанки 9 річниця шлюбу і мені пригадалося її весілля.
    Дівчино, а памнітаєш, як я йшла до тебе за дружку ?
    То був файний неповторний чєс, правда ?!
    Я серйозно сі ріхтувала до твого весілля . Взяла на прокат довжелезну вечірню сукню і тиждень сі вчила ходити по хаті аби ся не зашпортати і не впасти писком до землі . Колежанка оздобила мені мереживом і блискітками чорну сумочку, щоб пасувала до сукні . Цілу ніч спала на залізних бігудєх аби кучері добре сі тримали.

    А памнітаєш , як ходили від хати до хати просити на вісілє і в кождій хаті мене сі питали :
    - А дружка звідки ? А де ви сі познакомили ? Певно сі вчили разом ?
    Таку кількість багатодітних родин я бачила вперше - по 4-5 пар дитячих очей , які уважно розглядали мене з ніг до голови поки старші розмовляли .

    А памнітаєш як кухарка дала мені терти цвиклі на бураки, бо думала
    шо я твоя сестра ? Потім я ше два дні прала і пуцувала всьо шо могла щоб відмити бурачкові плями, бо то світ такого не видів шоби в дружки руки були поплямлені .

    А памнітаєш , як дружба мав бути нижчий від мене на голову і алярмово шукали єнчого рівного зо мнов ? Я з твоєю Іркою робили квіточки з салфеток і вмирали зо сміху , уявляючи як музики заграют
    голубку і бдут промовлєти :
    - Дружба бере дружку на руки. Ой нє , перепрошуємо , дружка бере дружбу на руки, бо ше впустит дружку...

    А памнітаєш, як за день до шлюбу була шалена гроза з градом і вітром В суботу світило яскраве сонечко , ти йшла до церкви і ні краплинки дощу не впало , хоч всюди по сусідніх селах падав дощ безперестанку . То Господь сповнив твою мрію - погода була файна !!!

    А памнітаєш як твої учні всі чекали під церквою і були вражені , яка ти красива ? Лиш один хлопчик наважився промовити :
    - Оксана Василівна, ви нині такі , ну такі , такі як в кіно з телевізора .
    І він казав правду, бо ти була гарнішою за Джулію Робертс !!!
    А памнітаєш, як файно співалося і танцювалося цілу ніч і які були добрезні пляцки ?
    Нині Стьопа і Ти прекрасне подружжя, яке зберегло любов і в якому ростуть чудові діти Михайлик і Софійка .
    Я пампнітаю , а ти ?
    дружка.jpg
    Smokey eyes, Online, Khaleesi та 13 іншим подобається це.
  11. Я була білою вороною і берегла свою чистоту до дня шлюбу і дякую Богові, що завдяки молитві та вихованню батьків мені це вдалося !!!
    Файне відео , рекомендую для перегляду !!!
    Біла ворона » Рух Світло-Життя Домашня Церква - сайт для християнських родин
    crissola, Patty, Merry та ще 1-му подобається це.
  12. Синочок не любить мити голову ....
    -Йдемо митися і після купання одразу дивимося мультики - намагаюся переключити увагу на мультики
    - Все , я вирішив . :girl_cool:Мамо, сьогодні я буду глухий, тому я не зможу тебе почути, що треба йти митися :girl_haha:
    закриті вуха.jpg
    cjomcjomka та Patty подобається це.
  13. Так як я і коханий чоловік до одруження назбирали непогану бібліотеку, яка не влазить в книжкову шафку, то в кутку в два ряди і вісім поверхів стоять коробки з книжками ....
    Діти знають , що там нема книжок з малюнками , а без малюнків книжки для них не мають інтересу ...
    Напевно через холодні вихідні і від того , що кожний см хати вже досліджений синочок потягнувся до верхньої коробки з книжками
    Я закричала зі страху, бо боялася що зараз всі ті 8 поверхів полетять на нього ...
    Синочок спокійно оглянувся і промовив до мене :
    - Я хочу тільки подивитися , я поставлю на місце
    - Не МОЖНА - репетую я
    Синочок сів на ліжко розплакався , а тоді порозтирав рукою сльози по личку
    - Я сильно на тебе образився і мені дуже смутно, бо ти кричала на мене .....
    - Синочку, я кричала , бо твоє вушко НЕ ЧУЛО, що НЕ МОЖНА тягнути коробку .... В коробках книжки і вони важкі ... Мама боялася , що вони впадуть на твою ногу і треба буде їхати до лікаря.... Мама переживала за тебе , розумієш ???
    - Ні, не розумію, бо ти кричала - насупленим поглядом дивиться на мене найдорожчий син на світі ....
    - А як мамі було тебе зупинити ?
    - Але ж ти могла просто сказати - Синочку, будь ласка, відійди від коробки і я б одразу почув . ЧОМУ ТИ НЕ СКАЗАЛА, БУДЬ ЛАСКА..... ???
    - Синочку, мамі дуже встидно, що вона кричала, ти вибачиш мене ?
    - Ну добре, але другий раз кажи БУДЬ ЛАСКА і я одразу почую , ОБІЦЯЄШ ???
    Коханий чоловік навчив дітей чарівних слів ДЯКУЮ, БУДЬ ЛАСКА з дуже маленького віку і вони настільки до них звикли , що це для них дуже природньо.... Я нечасто кричу на дітей, в більшості випадків, коли вони дуже небезпечно бавляться і я боюся, що можуть травмуватися, бо не мають страху висоти ....
    будь ласка.jpg
    Thebestnata, syxivska, Lathorien та 5 іншим подобається це.
  14. о.Тихон Кульбака Духовно-психологічна порадня
    Уявіть, що ви летите на повітряній кулі. В кошику тільки ви і багаж. Раптом щось пішло не так, ви почали стрімко втрачати висоту. Ви загинете менше ніж через десять хвилин, якщо не придумаєте, що робити.

    Єдине рішення в даній ситуації - скинути ваші речі, хоча б, половину. Або речі, або ви. Ви дивіться на них і вагаєтеся кілька секунд. Але в підсумку наважуєтеся і починаєте кидати те, що збирали все своє життя. Куля стає набагато легше, ви перестаєте втрачати висоту. Викидаєте ще - і куля рухається вгору.
    Це відбувається кожен день з усіма нами при менш драматичних обставинах. Ми прив'язуємося до речей і думок, які збирали багато років, і просто не помічаємо, як вони висять на нас вантажем, заважаючи рухатися вперед.

    [​IMG]1. прихильності
    Згідно з східної філософії, прихильність - це одна з причин страждання. Ми маємо звичку прив'язуватися до всього, що було в нашому житті, в тому числі і до того, що сильно нас утримує на місці: до непотрібних речей, обридлих місць, безглуздих дій, поганих людей. Задайте собі питання: ви прив'язані до чого-небудь з цього? Скидайте!

    [​IMG]2. провина
    У провини немає абсолютно ніякої функції. Що зміниться від того, що ви відчуваєте провину? Нічого. Вона просто тримає вас в стані горя і самобичування.

    [​IMG]3. негативне мислення
    Песимістичний настрій і негативні думки спрямовують усі наші дії на цю хвилю. Це досить небезпечний шлях. Думки впливають на світ навколо нас. Досить лише подумати.

    [​IMG]4. самокритика
    Найчастіше це найболючіше місце. Спочатку ми критикуємо себе з найкращих намірів, щоб змінитися і стати краще, але часом ми переходимо всі межі, і критика звертається проти нас, роблячи нас тільки гірше. Критикуйте не себе, а свої негативні слова та дії. Відпустіть її і будьте добрим і ніжним до себе.

    [​IMG]5. Потреба в схваленні
    Ми часто думаємо, чи будуть наші дії схвалені публікою? Це не дає розкритися нашим бажанням повною мірою. Не слухайте інших, слухайте себе.

    [​IMG]6. тривожні думки
    Вони народжуються від нашого страху і невпевненості з приводу майбутнього. Думка, що може статися щось неприємне, є лише надуманою ідеєю, яку ми створили самі. Запитайте себе: «У цього є реальні докази?» Якщо ні, то і мучити себе не потрібно.

    [​IMG]7. своїх колишніх
    Любовний крах пережити нелегко, і часто депресія після нього триває досить довго. Ваше серце замкнено, ваш мозок думає тільки про одне. Насправді ви страждаєте не від втрати, а від думки про втрату.

    [​IMG]8. погані спогади
    Погані спогади змушують вас знову і знову переживати ті сумні моменти і неприємні історії, що з вами траплялися. Тримайте їх там, де їх місце, - в минулому.

    [​IMG]9. непотрібні речі
    Найчастіше ми накопичуємо всілякий мотлох, який захаращує нашу кімнату або лежить в коморі, - а раптом знадобиться. Позбавтеся від нього.

    [​IMG]10. Ідентифікацію себе з професією
    Це один із наслідків сучасного ділового життя: як тільки ми вибираємо професію, ми вживаємося в неї з повною віддачею. Але потрібно пам'ятати, що це всього лише роль.

    [​IMG]11. час
    Час - одна з головних причин емоційної напруги. Ми поневолені поняттям часу навіть в моменти відпочинку. Ця думка захоплює нашу справжню свободу і наш простір. Потрібно пам'ятати, що дійсний не сам час, а наше сприйняття часу.
    повітряна куля.jpg
    Zhdana, ylicha, Alstroemeria та 4 іншим подобається це.
  15. Вчора не спалося, але писалося....

    Довіряти Богові - це йти вперед 9 місяців
    Щодня вслухаючись, як б"ється серце дитини в моєму лоні .
    Йти вперед, навіть в дні жахливої нудоти та сонливості,
    Пам"ятаючи , що життя дитини є найважливішим і найціннішим
    дарунком Бога .....
    вагітність.jpg
    Alexina, Ripka, Kazkivnycja та 9 іншим подобається це.
  16. Старенькій пані років 70 роблять завивку на сусідньому кріслі в перукарні .
    Дзвонить телефон , пані чемно перепрошує перукарку і починає розмову:
    - О, п.Петро дуже рада вас чути і ще більше чекаю в гості з вашою новою книгою. Подаруєте? Ого для мене це несподіванка!Каву вип"ю з радістю ... - щебече в трубку молоденьким голосом ведучої .
    По завершенню розмови по-змовницьки підморгує мені та перукарці в зеркало :
    - Ті всі письменники думають, що я молоденька дівчина , бо Бог і на старості дарував дзвінкий голос. Бачили б ви їхні очі, коли приходять з обіцяною книжкою . А мені що, бібліотека має всі новинки та ще й безкоштовно. Каву я вмію добру заварювати і кавальчик доброго пляцка до кави мені не шкода .
    Дівчата вони і в 70 дівчата , фліртують , регочуть до сліз і вміють радіти життю та пильнувати себе ....
    королева.jpg
    Vinnikomachka, Akina, khorosha та 7 іншим подобається це.