останнім часом з*явилось багато нових захоплень. Захотілось зробити все і відразу: зготувати "Цезар", пройти геометрію за 10 клас, написати казку для дітей і намалювати пейзаж, вишити картину стрічками і.... таке далі все абсолютно не нормальне для дорослої людини, ааа забула і навчитися читати ноти ))))) вчителька завжди називала мій зошит з музики "картопляним полем" )) Час біжить, ми кожного дня щось робимо, кудись поспішаємо, виконуємо плани і пишемо звіти. За всім цим гулом часто забуваємо просто зупинитися, поглянути навколо, послухати внутрішній голос. Якось мені було дуже зле , я йшла вулицею, була осінь: тепла, запашна, яскрава. І я думала собі: "Ну чому все так кепсько і гнітюче...?". Думалося, от би хоч якийсь знак, що все буде добре... Під ногами гуркотіли голуби, вони були брудні, заклопотані, я намагалась на них не наступити ))) Під їхнім брудом навіть кольору пір*я не виднілося... Взяв жаль за них. Пригадався образ з Біблії чистого білосніжного голуба... Такого, знаєте, святого і осяйного. І я (що нормально з моєю фантазією =)))) подумала: от би зараз побачити такого голуба чистісінького.... білюсінького, то б і був би той знак. І ви не повірите, бо в таке і сама зараз не вірю, але наступної миті понад моєю гловою пролетів розкішний білий-білюсінький птах він сів прямо поперед мене. Я була настільки шокована, що і досі як згадую цей день - то тіло мурашить )) Я закрила рота і пішла далі. Тепер, коли якась дурниця лізе в голову, я згадую білого птаха. Наша душа прагне їжі, але часом ми забуваємо кинути їй якийсь харч: малесенький світлий огризок добрих вчинків, надій, радості, хороших слів, доброго погляду і розуміння когось інакшого. Одним із способів накормити душу для мене стало мистецтво. Ніколи не тримала в руках пензля )) мій альбом виглядав, мабуть, ще гірше ніж "картопляне поле" =)) Але є щось таке у змішуванні фарб екстазне і захопливе. Найцікавіше - спостерігати, як змішуються кольори і відтінки, як тьма поглинає світло, і як одна малесенька краплиночка білої фарби здатна оживити. А чим ти сьогодні накормив/ла свою душу?
В українській літературі є дуже багато чудових постатей і текстів, які беруть за душу. Ось мій "рейтинг" : "Ти знаєш, що ти людина?" В. Симоненка "Так ніхно не кохав" В. Сосюри "Тільки тобою ..." В. Стус Тільки тобою білий святиться світ, тільки тобою повняться брості віт, запарувала духом твоїм рілля, тільки тобою тішиться немовля, спів калиновий піниться над водою - тільки тобою, тільки тобою! Тільки тобою серце кричить моє. Тільки тобою сили мені стає далі брести хугою світовою, тільки Тобою, тільки Тобою. а які ваші улюблені тексти?
Наш мозок - просто дивовижний, і, насправді, може дуже швидко вчитися, запам*ятовувати, обробляти інформацію. Якби мені хтось раніше сказав, що я зможу вивчити якусь іноземну мову за 2 місяці я б пальцем біля голови покрутила б =) Але це так, зараз я спілкуюся з носіями мови, розумію майже все і завджи маю, що відповісти. Це для мене новий цікавий досвід, яким тепер хочу поділитися. Чому я почала вчити іспанську? - Ця мова гарна і мелодійна. - З дитинства пам*ятаю фільм "Зоро", тому ще одна асоціація - мова пристрасті, емоцій та пригод. - мені подобається іспанська гітара = ) - і пізніше я дізналась, що ця мова дуже поширена в світі. - ще пізніше, що іспанська в кожній з країн Латинської Америки - різна! Досвід і навчання. Все почалося із банальних курсів вивчення іноземних мов. Навчання проводилося в групі з 4 учнів, було загалом цікаво і весело: ми вчилися читати, вивчали слова, основи граматики. Все відбувалося добре, трохи нагадувало школу )) Пам*ятаю , як у школі ми вчили французьку )) наче і читати знаєш, і слова вчиш, і перекладаєш щось; а сказати - "ні бе, ні ме, ні кукуріку". Так у нас в групі відбулося кілька занять, потім, чомусь, група розпалася, я залишилась сама. Почала брати індивідуальні уроки з репетитором. Заняття були цікаві...але все одно щось не те, прогрес відчувався слабо. Згодом - мене взяла нудьга, і у моєму навчанні сталася перерва (8 місяців абсолютно нічого нового не вчила, не читала). Хіба, час від часу слухала музику. Було відчуття, наче і вчив щось, а результату немає. Прорив і зміни на краще =) Зміни на краще відбулися, коли я почала шукати можливості спілкування із носіями мови. Цю ідею мені підкинула колега по роботі, яка сама - викладач англійської. Я познайомилась із чудовою людиною із далекої Венесуели, яка згодом стала мені другом та рідною душею. Найперше, це була переписка, було надзвичайно важко зліпити тих нещасних 5 слів, які ти знаєш, у речення, що розкриє тебе як особистість))) особливо, коли ці слова: стіл, будинок, робити, вчитися, собака ахахах і подібні. Спершу було дуууже незручно, доводилось шукати кожне слово в словнику, на ходу вчити відмінювання нових слів. Я робила багато помилок. І, до того ж, могла писати лише в теперішньому часі. Ми почали спілкуватися кожного дня, потім - почали говорити по Skype. Оскільки Карлос не був викладачем за фахом) =) то за один урок він вирішив навчити мене: теперішній час, минулий, минулий складний, майбутній ну і на завершення - умовний спосіб. Моя голова кипіла )) і я не бачила різниці (спершу) між усіма цими словами, але я запам*ятала і зрозуміла специфіку кожної із цих граматичних категорій. На наступний день я могла не розуміти значення слова, але точно знала, що то є отой СТРАШНИЙ умовний спосіб. Було смішно і весело =) Ще один плюс - ти чуєш живе мовлення. Це цікавіше, ніж просто читати текст. Після того як я зрозуміла, як хоч трохи функціонує граматика, я намагалась вчити нове дієслово і відразу пробувати відмінювати його у всіх особах і часах. Звісно, я робила багатенько помилок, але мій співрозмовник мене розумів і виправляв. Через два місяці таких тортур мій мозок здався ))) І я помітила чудову тенденцію: чим більше я вчу, тим легше запам*ятовується будь-яка нова інформація. Мабуть, це пов*язано із природою нашого мозку. Зараз я відповідаю повними реченнями у всіх найбільш вживаних часах. Мої відповіді складні. Зараз я можу навіть жартувати іспанською - і люди сміються, отже - щось таки працює. І найголовніше - це мені подобається =) Так, і я пишу слово "вивчила" у лапках, адже - немає меж досконалості. Якби я починала зараз з нуля вчити якусь мову, то керувалася б такими правилами: 1. Знайти за "що" ти полюбиш цю мову. Це найперша мотивація. Адже, якщо тобі не подобатиметься цей процес, - то швидко знудишся і бажання вчитися відпаде. 2. Вчити щось кожного дня. І без різниці, що це буде: нове дієслово, тренування вимови, прийменники чи артиклі. 3. Знайди друга-мовного партнера. Зараз існує сила-силенна сайтів для пошуку. Є платні та безкоштовні. На безкоштовних - ви просто обмінюєтесь мовами. Ви вчите когось української або російської, а вас - іноземної. Мені, імпонують наступні (принаймні там у мене був позитивний досвід спілкування і більшість людей адекватні): https://www.italki.com/i/CacHcC (можна займатися платно із професійними викладачами або безкоштовно знайти друга-мовного партнера). Мені подобається цей сайт, бо тут завжди багато людей. Изучай английский, русский и другие языки бесплатно | busuu (частково безкоштовний) Найти репетитора английского языка и других предметов на дому и по скайпу (сайт із професійними репетиторами, мови, ЗНО і таке інше). 4. Не боятися говорити. Немає значення, якщо ти робиш помилки. Ти -вчишся P.S. Фото із книги "Революція в навчанні" Гордона Драйдена і Джанетт Вос. (може, комусь буде цікаво). Дякую за Ваш час! Бажаю натхнення розкішного настрою і добрих людей!
З попереднього запису пройшло дуже багацько часу, я писала міні-план на найближче майбутнє: Пункт 1 - знайти нові стосунки та захоплення. Хтось це називає "вийти із зони комфорту". (Виявляється, я якось сюди попала). Пункт 2 - кардинально зайнятися здоров*ям. Пункт 3 - не брати в голову дурних людей і ситуацій з ними пов*язаних. Пункт 4 - поїхати на море. Пункт 4. Поїхати на море. Кажу відразу - на морі була ))) Море, сонце, кусючі бедрики, довга мандрівка в плацкарті, нестерпна спрага і найсмачніша (надіюсь, не надто хімікатна) кукурудза в Затоці. Аааааа, ну так, і, найголовніше - подруга. Надзвичайно спокійний та хороший відпочинок, найкраще було вставати зранку і о 7 годині барахкатись на хвилях ще безлюдного пляжу. Пункт 3. Найкардинальніший =) просто одного дня звільнилася з роботи. От взяла і звільнилася. Виїхала з міста в якому жила останні 8 років. Робота має подобатись і додавати енергії - ось головний критерій. Вирішила працювати через інтернет і жити в селі, поки не накрутить щось змінювати знову. Пункт 2. Кардинально зайнятися здоров*ям. Цей пункт можна назвати "СЮРПРИЗ" Деколи доля робить дивні повороти... А може то і не доля, правда, то, може, людина із її способом життя, везінням і генетикою? На початку весни у мене з*явилась одна проблема зі здоров*ям, що мене дуже здивувало. Лякарі ) сказали - та то у вас защемлення нерва! Але защемлення не проходило, мені ставало гірше, втратилась чутливість правої частии тулуба аж до грудей... Це просто нестерпне відчуття, коли твоє тіло реагує болем на дотики холодним або гарячим предметом, і нога нерівномірно то гаряча, то холодна. Що я тільки не спробувала: масажі, голковколювання, костоправ. Потім - лежання в лікарні 15 діб і набір препаратів як для інсультників, від міксу уколів мій мозок закипів,а координація порушилась. Потрібно було чекати томограф ще 15 днів, бо ж черга.... Непритомніла в маршрутках і їздила з катетором у венах. Після того боялась їздити =)) і чекала пусту маршрутку, щоб сісти. Тепер я не поступаюсь місцем і часом доводиться слухати: "ото молодьож пішла". І тут відчуваєш на собі повністю млин нашої медицини. Томограф робила в обласній лікарні, бо там потужніший. Обійшовся в 2000 гривень "благодійного внеску". Теж мені знайшли благодійника... Потім результат: твій скан мозку з білими цятками-позначеннями місць "уражених розсіяним склерозом". Лікар, який сидів за комп*ютером нічого не пояснював, сказав: "Вам лікуючий лікар все розкаже". "Ну і хрін з тобою.." - подумала. Додому допливла спокійно, наїлась полуниць і лягла спати. На другий день поїхала в школу на зустріч випускників, на щастя чи на горе )) не я одна була непитуща. Всі питають: "Ну що там росказуй?". Я посміхалась ... =) Більше писати не буду ))) бо шось геть дурна тема виходить. Висновок один: ЦІНУЙТЕ ТЕ ЩО МАЄТЕ. І дуже радійте, що почуваєте себе добре, що ваші друзі і рідні - здорові. А, так, звільнення було після цього і море теж)) P.S Хлопець, з яким я зустрічалась - покинув мене. Пункт 1. Знайти нові стосунки та захоплення. І накінець більш світла історія Яка почалась із вивчення іспанської мови. Не знаю, чому вирішила її вчити, може, тому, що вона мені завжди видавалась гарною. А може, так мало бути. Одна моя подруга і колега по роботі вивчала мову з носієм із Венесуели. Одного дня сказала : "Слухай, мій друг - такий хороший хлопець, такий сім*янин буде...". Так я познайомилась з Карлосом =) Я "вивчила" іспанську за 2 місяці )) Когось насторожує такий розвиток подій, когось - ні. Я це називаю чудом: знайти іншу, близьку по духу людину на іншому кінці світу. Ну так, як же інакше, якщо любов - то треба перелетіти Атлантику. А з нових захоплень - вчуся малювати аквареллю і дуже люблю свою кішку, яка скоро народжуватиме малят. Була "котячою мамою", тепер буду "котячою бабусею". Висновок: план виконала ! ))) А які плани і результати у Вас?
про любов говорить все, нам лишається - слухати. Є одне прекрасне відчуття - коли ти посміхаєшся просто так. Байдуже, як пройшов день, хто щось сказав чи змовчав; ти просто гориш зсередини невичерпною енергією, наповнюєш кожен міліметр навкруги себе. День був хороший. Так гарно, як заходиш додому... ніде так не буває гарно. P.S У Луцьку не було дощу а для цієї весни - це вже щось означає. Яким був Твій день ???
чотири дні назад відняло праву сторону тіла. Пішла по "лякарях" (дивне слово вийшло - опечатка, а так до речі. залишаю). Защемлення нерва... і то у 25. Значить - пора щось змінювати, бо надлишковий накип у моєму житті остаточно мене зжер. Пункт 1 - знайти нові стосунки та захоплення. Хтось це називає "вийти із зони комфорту". (Виявляється, я якось сюди попала). Пункт 2 - кардинально зайнятися здоров*ям. Пункт 3 - не брати в голову дурних людей і ситуацій з ними пов*язаних. Пункт 4 - поїхати на море. Здається чотирьох пунктів достатньо для старту;
