я знаю, що всі хто читали мої попередні пости можуть подумати...скільки ти ще будеш нити???...чому ти не підеш від нього?...навіщо мучити себе...А я просто вам відповім, що знову дала шанс людині, що думала що от от стане все краще....а стало тільки гірше...стало так що я не хочу жити, зупиняють тільки двоє моїх прекрасних дівчаток... Можливо ви зараз подумаєте що ...ти дурна, що ти пишеш через якогось мудака таке хочеш...повірте коли ти морально та фізично на нулю тобі здається краще б вмерла тай все... І так...ми пережили багато чого...сварки, війну, безгрошів'я, постійні скандали і бійки, бажання 100 разів розвестись і тут що добило мене геть...що він програв 16 000 тис. доларів...і що?що робити?як жити?де брати?чим він думав?за що воно мені?а якщо він втече?якщо зробить собі щось?....все крутилось в моїй голові... Пів року мого життя це моральне пекло...декрет з двома малими дітьми на руках, грошей не вистачає постійно, сижу на шиї у батьків, а мала б вже сама їм допомагати, він на заробітках, постійні сварки і мова про то як жити далі... А саме ,,смішно,, що я постіно йому говорила йди на роботу...він ,,просрав,, дві державні роботи на які були готові його взяти, він постійно позичав гроші, а говорив мені що заробив бо ніби таксував, це я пізніше взнала що все куплялось додому за позичені гроші.... Зараз він мені противний, я не люблю його.. я не знаю куди себе діти йти до батьків щоб бути їхньою обузою не можу собі позволити...вимагати з нього аліменти немає як бо він ніде офіційно не працює....чесно це все загально написано, якщо написати всю картину то займе пів дня... З дитиною у нас сталось нещастя...і нам навіть не було за що її лікувати.... я вже так не можу....
Привіт мої хороші! У нас така ситуація, викликали лікаря для нашої малечі(11 місяців),вона приписала нам декасан, вказавши тільки скільки хв має отримувати дитину інгаляцію і все, не дозу не скільки днів не вказала і бігом пішла, я навіть не встигла пробігтись по списку того що виписано щоб задати якісь питання!Так от, хто ним робив інгаляцію такий малечі, яку дозу ви використовували та скільки днів? В інтернеті вичитала що розводити один до одного кип'яченою водою, або фіз розчином і все(((... Підскажіть будьласочка)))
В моєї сестри синочку 4 рочки, 2 з яких вони боряться з гайморитом, вже навіть не знають що робити. Це постійне лікування виснажує і дитину і батьків.Їздили на море соплі пропали, повернулись додому знову все те саме... Порадьте хорошого спеціаліста у Львові, бо вже навіть думають що йому поставили не вірний діагноз, можливо у нього алергія. Хто що знає підкажіть, дякую
Як воно вже набридло.Чесно навіть толком не знаю як це описати, щоб ви зрозуміли всю картину.Розумію, у інших людей ще й не такі бувають проблеми, але може просто я стала морально слабка, мені важко. Все через те що я знаю свого чоловіка вже 7 років, 3 з яких ми одружені і повірте мені я вже стільки відплакала що моя нервова система вже на нулю. Я починаю плакати при кожній сварці і не можу зупинитись, він мене не заспокоює, хоча я його просила, говорить якщо заспокою то я буду вважати що він був не правий, бо ж з усіх наших сварок 98% винна я. Коли я була вагітна першою дитиною ми сварились так що у нас дойшло на 7 місяців до теми про розвод, зараз я знову вагітна і знову ж теж саме скандали, сльози, розвод і нова тема якби не діти то розійшлись б вже давно. Я боюсь всього, залишатись з ним, бо вже не знаю які почуття до нього і залишитись сама, бо це сором перед батьками(хоч я знаю що вони мене підтримають) і перед оточуючими (хоч розумію що на них має бути всерівно). Просто я втомилась сваритись, плакати, думати про погане, я хочу стабільності і хоч б трохи спокою... Шкода малечу що вона бачить це все, вона того не заслужила.
Як мені це вже набридло...як я хочу щоб мене розуміли, а не робили з мене клоуна, чи казали що я актриса, розуміли що плачу я не через те що я хочу а бо боляче мені, що я жива людина з почуттями. Мені важко, не знаю як це донести до свого чоловіка. Так хочеться щоб при сварці він мене обняв і сказав що все добре, невже я так багато прошу???Він мене не розуміє і говорить що я фантазую, що передивилась серіалів і що постійно перебільшують, хоча це не так...Я так втомилась, напевно якби не було б малечі я б пішла, бо відчуваю себе пригніченою, мені з тими плачами щоразу важче себе заспокоїти. Коли ми зустрічались я навіть думала про смерть...
Нам мають робити робити операцію на очко, ми ще маленькі (1.5 місяці) і нам дуже страшно, можливо хтось робив в такому маленькому віці операцію, або трошки старші, поділіться досвідом, як дитинка перенесла наркоз і як відходила???Ми дуже переживаєм, але відкладати немає куди....
Моя історія така...я вже народила, у нас дівчинка, але на самих пологах я помітила на очці у дитини маленьку білу плямку, мені спочатку сказали що воно саме пройде, пройшло пару днів а воно не зникає, при виписці поставили діагноз лейкома (більмо), мені страшно за мою ляля.Дівчата може хто чув щось за таке чи у кого було як з цим боротись???Дуже переживаю, бо ж вона така маленька, а вже якісь проблеми...В інтернеті інформації про новонароджених майже немає, можливо у когось було але воно не так називається, можливо діагноз помилковий, але плямка всетаки нікуди не дівається...
Хто яку купував коляску??? В мене зараз постав вибір колясочки і я вже не знаю що обрати, ціни космічні, важкі, а я ростом 160 вага не велика то мене майже і не видно за колясочкою)))а хочеться щось доступне, не синтетичне, щоб витримало наші ,,українські,, дороги, не важке і саме головне зручне дитинці, що порадите???
Дівчата у мене така проблема що вже голова бобо від тих аналізів.І так, я вагітна на 35 тижні, здала аналіз сечі виявили білка 0,033,а його взагалі немає бути, місяць тому лежала з пієлонфритом і боюсь дуже туди знову потрапити, так як почнуть знову пічкати антибіотиками, за дитинку страшно. Можливо хто підскаже що робити...п'ю морс з клюкви і періодично Канефрон (боюсь пити постійно)!!!
Привіт, у мене виникла така проблема, чи можливо це і не проблема просто я себе накручую, останнім часом раз, або два рази на день моя ляля в животику стала чи то стукати в одному місці ритмічно хвилин з 5 чи то гикати, от мене це турбує чи може вагітна насправді відчувати як дитинка гикає в животику, чи може це міф, чи можливо треба сходити до лікаря чи на узд???У мене зараз 32 тиждень, почалось усе пару тижнів тому...
Розповім свою історію, я вагітна нашою першою ляльою, а чоловік мій в АТО, вже 3 рік пішов як я саменька, живу з батьками, останнім часом ми дуже стали сваритись, так як мені потрібно зараз більше уваги, а її немає, її навіть стало ще менше ніж було до того, хоча я знаю що час у нього є!Зараз став мені говорити що нам потрібно розійтись, що він не хоче чути мій голос, що йому без мене добре, притому не питаючи як я себе почуваю...ніби йому геть всерівно на дитину!За час моєї вагітності я чула від нього що може ще не треба було вагітніти, що коли я завагітніла то його не було, а ще у нас дівчинка, а він хотів хлопчика.Зараз все діло йде до розводу...я не знаю що мені робити, що я йому таке зробила, що він так зі мною...
Привіт усім, дівчатка у кого таке було під час вагітності, все було нормально, а тут погані аналізи тай проблеми з туалетом і бац поставили діагноз пієлонефрит.Страшно дуже за дитинку, бо виписали антибіотики амоксиклав, мій організ то таке аби дитинці не нашкодило. Лікар сказала що гірше дитині буде від того якщо його не лікувати,а антибіотики дії на дитинку ніякої давати не будуть, але ви самі знаєте що вони наговорять все щоб нас вмовити приймати якісь засоби. От і хочу почути від вас, у кого було як лікували, скільки був курс лікування та чи були якісь наслідки???? Буду дуже вдячна!!!
Чи стикались ви пожиттю з такою ситуацією коли ваша свекруха якби хоче онука та постійно про це говорить з нагнітаючою фразою А Я ЗНАЮ ЩО БУДЕ ХЛОПЕЦЬ, після якої тобі здається що коли ти скажеш що буде онучка то вона її не прийме...от у мене така ситуація коли я сказала що у нас з чоловіком буде дівчинка вона відповіла А Я ВСЕРІВНО ЗНАЮ ЩО БУДЕ ХЛОПЕЦЬ, У НАС В РОДІ ВСІ ПЕРШІ ХЛОПЦІ, а потім пройде трохи часу і вона всерівно буде говорити ВІН А НЕ ВОНА....Знаю що потрібно не звертати на це увагу, але як їй культурно пояснити що вона мене цим дратує....
Хотіла б підняти тему психології, почути вашу думку, як ви б поставились до того, що одного дня коли уже все набридло...робота, домашній клопіт та і сама ситуація в нашій країні, котра нагнітається щодня ви побачили оголошення щодо прийому психотерапевта, котрий буде радий почути всі ваші переживання та надати якісні поради, як не гнітити себе та більше радіти життю. Питання стосується більше не лікування, а в змозі комусь ,,вилити душу,, саме цього часом не вистачає багатьом людям, так як і ріднім буває що не хочеться розповідати про свої переживання, щоб вони менше хвилювались за нас. І так, що ви думаєте нарахунок цього всього?Чи звернулись б до такого лікаря?
Привіт! Не знаю що робити...в мене зараз 11 тижнів, маю наміри сходити в консультацію та стати на облік,але мене турбує чи потрібно робити УЗД,так як на 8 тижні мені вже робили,та чи безпечно для малятка якщо скажуть робити знову,а в нас погане УЗД,а от приватне більш сучасне і точне!От сижу і думу гадаю чи йти в консультацію і робити їхнє УЗД,чи йти до приватного,а тоді до них????'
