Чи народжується істина в суперечках?

Знаходячись в умовах вічного дед-лайну все одно мушу написати доки враження свіжі про один приклад полеміки в шанованому товаристві.
Сподвигла на це мене професійна конференція, в якій довелось брати участь нещодавно.

Почалось все з того, що один з виступів в рамках конференції гостро розкритикувала одна особа як неактуальний. Її підхопили решта слухачів - кожен зі своєю думкою. Щоб означити рівень мушу зазначити раритети - всі виступаючі доценти або історичних, або економічних, або філософських, альбо навіть юридичних наук:0)
Зрештою це все виглядало як суперечка в якій кожна названа цифра до якої хтось апелював була "бита" іншою з іншого джерела, або інакше протрактована. На кожен аргумент понятійний був названий якийсь свій авторитетніший автор. Дехто "брав" голосом, його просто треба було перекричати. За якийсь час звелося дотого, що це так ТОМУ ЩО Я ТАК СКАЗАВ.
Учасники, що не втягнулися в цей балаган, ніяк не могли заспокоїти воюючі сторони доки не було запитано - а в кого машина дорожча за такуто суму і будинок за такуто? Хто це своїми знаннями здобув? Коли з"явились люди, що підняли руки все загалом заспокоїлось і подальша полеміка набула тої статечної форми, що і на початку, щоправда з укліном фактично в бік людей, які піднімали руки.
В кулуарах всі говорили про це міряння п..ами, яке в принципі притаманне нашому менталітету. Казали, що подібні непристойності не відбуваються на міжнародному рівні (рівень був СНД), але в нашому суспільстві це - неминуче, бо не доросли до знання правил полеміки. Це полеміка, до якої ми звикли, ми і наші політики, полеміка, яка не породжує істини, яка є заради того, щоб возвеличити себе коханого, хорошого риторика в своїх же випуклих від напруження очах а ще бажано продемонструвати свою силу (в $).
А як часто Ви зустрічаєте суперечки, які нічим путнім не закінчуються? І чи не зникає у Вас від того бажання взагалі сперечатись з такими людьми, відстоювати свою позицію? Чи часто на Вашу думку народжується істина саме в суперечках - професійних, чи просто побутових -емоційних?

 

Відповідь: Чи народжується істина в суперечках?

О, в мене часто вдома полеміка такого роду, в нас з чоловіком, останнім часом особливо, зовсім різний понятійний апарат, при тому він і раніше не любив зі мною сперечатись, бо не вміє тримати емоції в руках докінця, а тепер взагалі не хоче

 

Відповідь: Чи народжується істина в суперечках?

До речі, може хтось знайде не надто величезні правила полеміки? Свої запропонує? Зараз біжу, але завтра до того візьмуся. Нехай на нас (ДП) решта рівняються, ну нє?

 

Відповідь: Чи народжується істина в суперечках?

Залежить, що прийняти під термін "суперечка".
В конфлікті істина народитися не може. Для вдалих пологів потрібна спокійна і довірлива атмосфера.

Умови/правила?
1. Можливість вислухати/вичитати.
2. Можливість викласти думку.
3. Можливість тої думки попасти в тему (зазвичай, розмови переводяться, скажімо, на фасон спідниці, або колір помади).
4. Можливість думати як ТАКа.
5. Бажання думати і спілкуватися, а не перемогти в суперечці.

 

Відповідь: Чи народжується істина в суперечках?

СУПЕРЕЧКА, -и, ж. Широке публічне обговорення якого-небудь спірного питання; дискусія.

Приймаємо?

 

Відповідь: Чи народжується істина в суперечках?

В мене поправки до варіанту левандівки.

1. Бажання вислухати/вичитати.
2. Вміння викласти думку.
3.
4.
5. Бажання дійти згоди, а не перемогти в суперечці.

 

Відповідь: Чи народжується істина в суперечках?

ТАК, але.
Перечити - ІМНО, виступати ПРОТИ.
А для позитиву луччє, щоб ЗА.
Коли збирається команда, щоб виробити спільний продукт (висловивши різні погляди) - одне.
Коли ж збирається декілька команд - конфлікт може зарізати всі намагання.
Питання мети: зробити разом, чи зробити "моє".

І ТАК, і ні.
до п.5.
"Бажання думати і спілкуватися" - дуже часто позиція "а шо тут думать, я все знаю/що тут говорити..." блокує усі намагання.
(я писав про цю складову успіху)
до п.2.
Вміння викласти думку теж може бути заблокованим:

Чому писав "можливість".
Дуже часто люди фізично не можуть чути і думати. Опція недоступна.

Більше того. Розрив може розповсюджуватися у декількох вимірах (x, y, z...)

Наспівуючи:
пусть жираф бил нєправ,
но віновєн нє жираф,
а тот, кто крикнул із вєтвєй...

 

Відповідь: Чи народжується істина в суперечках?

Стопро.

В розв"язанні будь-яких питань суттєвим є, чи дебатуючі ставлять загальні інтереси понад власними, чи навпаки.

Проте невміння викласти думку відрадить від слухання і бажаючих піти назустріч.

 

Відповідь: Чи народжується істина в суперечках?

Я вважаю що "iстина" поняття дуже вiдносне. Навiть якщо двi дискутуючi сторони з попередньо розбiжною думкою прийшли до якогось порозумiння, то це не значить що вже з'явилась iстина. Є ще iншi сторони якi все ж мають протилежнi або й iншi варiанти тої ж "iстини". Як на мене - доказувати комусь iстину, коли вважаєш що правий - немає смислу. Проте не заперечую що є смисл доказувати факти комусь хто їх перекручує, або просто не знає. Тому, коли iстина спирається на факти, то доказувати її одна рiч, а коли iстина абстрактна i спирається на думки та переконання, iдеологiї, то це зовсiм iнший звiр.

 

Відповідь: Чи народжується істина в суперечках?

Все вірно з вищенаведеного. Ньюанс з вмінням викладати свою думку... Нерідко цьому вчаться і до таких людей, якщо ми вміємо вести дискусію, просто потрібно мати терпіння (зрештою і той хто вчиться не мав би наполягати на тому, щоб всі прислухались, а більше працювати над собою).
В нас є ще Правила форуму, які фактично і є правилами дискусії. Можливо просто є зміст робити їх розгорнутішими?
Знайшла правила під якими готова підписатися - уявіть собі це шкільна програма психології. ІМХО, більшість форумних суперечок можна було б уникнути якби всі звертались до цього джерела.

 

Відповідь: Чи народжується істина в суперечках?

Не люблю дискутувати з категоричними людьми. Тобто коли опонент бачить тільки в одному напрямку, і той напрямок має високі і міцні мури з гострими краями. Крок вправо-вліво не допускається. Була в мене тут одна дискусія-суперечка, в якій я трохи не стрималася і до цих пір мені за це незручно. Я тоді навіть хотіла піти з форуму і ніколи більше сюди не заходити. Але потім подумала, що то по-дитячому. Я зробила деякі висновки і допис за дописом пішла далі.

 

Відповідь: Чи народжується істина в суперечках?

В принципі, можна муло б погодитись з усіма попередніми дописами.
Але багато залежить від мети суперечки, а вона може бути різною.
Якщо суперечка проходить в якійсь робочій групі, команді і метою її є знайти одне рішення, тоді обовязковим є пункт про бажання дійти згоди (бо такою є її мета).
Якщо ж це дискусія на зразок форуму чи навіть конференції (залежить якої), тоді метою переважно є виявити варіанти рішень цієї чи іншої проблеми (висловити і обгрунтувати різні думки з певного питання).
Чи народжується істина в суперечках? Поняття істини відносне (Koza-Dereza права), мабуть, для кожного вона народжується або ні - індивідуально.
Навіть якщо учасники дискусії дійшли згоди, навряд чи це можна назвати істиною. Правила ведення дискусії потрібні, але здебільшого все залежить від людини. Якщо вона навіть не реагує на зауваження інших, то правила не врятують, а якщо готова вчитись вести дискусію, і робить це, то вони можуть бути дуже помічними.

 

Відповідь: Чи народжується істина в суперечках?

Непогана пісня в тему (я ТАК думаю ) :
http://www.youtube.com/watch?v=k-7r84hUIcM

 

Відповідь: Чи народжується істина в суперечках?

А я взагалі стараюсь не вступати в суперечки, бо якщо ти "переможеш" в суперечці, то наживеш собі славу скандальної особи, а якщо "переможе" опонент, то ти відчуватимеш себе дурнем в очах присутніх.

 

Відповідь: Чи народжується істина в суперечках?

а в мене ще одна деталь: вміти визнати, що впроцесі суперечки, дискусії тощо моя думка змінилась, оскільки хтось допоміг мені ту чи іншу ситуацію побачити під іншим кутом, з іншої сторони.... по-моєму того люди взагалі не вміють. або майже не вміють, тобто часто "не визнають, що змінили думку"

 

Відповідь: Чи народжується істина в суперечках?

Підписуюся під цими словами Мої висновки: дискутувати корисно і необхідно, якщо чуєш за собою правду, якщо твоя думка доповнить думку іншого (переконає - ще краще, але несуттєво).
Проблема форумів, як на мене, у лінійності тексту, бо навіть такі милі смайлики НІКОЛИ НЕ ЗАМІНЯТЬ ІНТОНАЦІЙНОСТІ-ЕМОЦІЙНОСТІ нашого ЖИВОГО мовлення - ми читаємо під свій настрій, а той, хто писав, міг закласти зовсім іншу інтонацію... Тому, мабуть, так багато тут "дискусій до втрати пульсу"

 

Відповідь: Чи народжується істина в суперечках?

Погоджуюся. Жива розмова, то є жива розмова.

Істина або є, або її немає. Суперечка її ніяк не народить. Напевно кожному з нас відомі випадки, колилюдина за допомогою свого красномовства перемагала в суперечці, але при цьому не доводила істини (деякі судові процеси).
Є одна, абсолютна істина, а інші похідні.
Бувають різні точки зору на певну справу і всі вони правильні. Вхід в супермаркеті один, а виходів (касових апаратів) декілька і всі вони правильні. Головне навчитися розпізнавати правильні точки зору і погоджуватися з ними, навіть, якщо вони відрізняються від нашої.

 

Відповідь: Чи народжується істина в суперечках?

Істину, як правило, шукаємо у розмовах-суперечках з чоловіком. І інколи, а можливо і досить часто, вона все ж таки народжується. Ми любимо собі подискутувати на різні теми, бо досить часто кожен має свою точку зору і, як любить повторювати мій чоловік, тільки дурень ніколи не змінює своєї точки зору

тобто кожна людина має право на помилку, і сьогодні її бачення є правильним, а наступного разу хтось інший правий

 

Відповідь: Чи народжується істина в суперечках?

А плюсом є те, що один одного не перебивають

Важливим є вислухати співрозмовника до кінця, і не лише вислухати, а й спробувати зрозуміти чому він думає саме так. Ну і звичайно

 

Відповідь: Чи народжується істина в суперечках?

для мене часто істина народжується не так в суперечці, як в процесі пояснення... коли намагаюся сама пояснити чи сама відповісти на своє ж питання, часто все само собою тоді стає зрозумілим і відпадає потреба сперечатися ))))