Щойно закінчила читати тему з переписами і виникло в мене таке питання до форумівських господинь - а де і як ви вчились готувати? маю на увазі не готові рецепти, а технологію приготування різних страв. звідки черпаєте інформацію? я самостійно готую (точніше вчуся готувати) не так давно і вже зараз відчуваю, що дуже мені бракує теоретичних знань. а це ускладнює процес готування і часто призводить до непередбачуваних результатів. тому завантажила собі з інтернету трохи спеціалізованої літератури і зараз її вивчаю. відтак цікаво мені дізнатися, як інші господині вирішують цю проблему. Окремо хочу спитатися, чому наші господині так активно використовують в себе на кухні деякі продукти в невластивій їм ролі. До прикладу, майонез. Традиційно це холодний соус, але багато хто чомусь натирає майонезом рибу чи мясо перед тим, як відправити їх в духовку. Або перемащує запіканки. Для чого? Є ж купа різних маринадів і сосів, призначених саме для таких цілей? Я вже мовчу про розсипчате різотто, піцу з сирного тіста чи грецький салат з твердим сиром. Кожна з цих страв має свою технологію приготування, то для чого займатися самодіяльністю. Хочете спекти плаский відкритий пиріг з сирного тіста, печіть. Але пощо його піцою називати?
Відповідь: Де ви вчилися готувати в мами на кухні також читала "літературу", і дуже на вміння готувати помогло самостійне проживання з 17 років це називається - творчість (часом народна) а вам що шкода? Чи шкода що не кличуть пробувати ? Я теж часом так щось готую - от мені виглядає, що треба чогось в страву докинути - і я це зроблю, хоч технологія і не дозволяє. А мені смачно
Відповідь: Де ви вчилися готувати та власне , ніхто не проти творчості. але все ж таки - пляцок з сирного тіста, важко назвати піцою. п.с. по темі - в гуртожитку я вчилася готувати. у коліжанки. а найбільше навчалася , коли мешкала сама - дуууже багато читала кулінарних форумів і пробувала усе втілити в малих порціях - на одного.
Відповідь: Де ви вчилися готувати мені не шкода. але тими "шедеврами" інтернет просто рясніє. і коли хочеш знайти якийсь адекватний рецепт страви, доводиться розгрібати завали отаких от "народних творців".
Відповідь: Де ви вчилися готувати Спочатку в мами, а тепер я сама собі хазяйка Вчуся методом проб і помилок. От прочитала новий рецепт - вирішила спробувати приготувати, і вже з приготовленого роблю висновок чи смачно зробила, чи щось не додала, а може навпаки мені б щось замінити на щось інше.... Отак і вчуся А використання - це називається фантазія Для того робиться щоб доповнити страву ще якимось смаком, або щоб вийшла нова страва, вже твій власний рецепт Або готують, бо більше нема з чого
Відповідь: Де ви вчилися готувати як на мене, щоб творити на кухні, потрібні базові знання з куховарства. я розумію, що приємно презентуватися як знавець італійської кухні "от вчора різотто готувала з морепродуктами" (а насправді варений рис з крабовими палками), чи французької, чи японської (ой, не було рисового оцту, то я дала звичайного - суші буля няманяма)... але то ж фігня повна виходить
Відповідь: Де ви вчилися готувати та не переймайтесь, нормальні кулінарні книжки я читала декому легко гггг. Я пляцки піцою не називаю, але як комусь так добре, то прошу дуже. Бо до таких речей дуже спокійно ставлюся. напевне, саме тому я в інтернеті рецепти не шукаю (або дууууже рідко)
Відповідь: Де ви вчилися готувати я ще в 11 років пік перші пиріжки з повидлим коли батьки були на роботі а я ходив до школи в другу зміну.мама коли прийшла довго не могла зрозуміти звідки вони взялися. але не сварила (напевне получилися). ще велика школа була на заробітках бо легше готувати для всіх ніж вкалувати зі всіма. та і просто мені подобається.
Відповідь: Де ви вчилися готувати Вам справді цікаво, чи так просто, щоб покритикувати нас, безграмотних кухарок? А тепер стосовно теми: трохи - з інтернету (шукаю детально розписані рецепти, на які є багато схвальних коментарів, трохи - від інших господинь, а найбільше - від бабусі. Вірите - вона бідна тільки чотири класи за Польщі закінчила, і в житті не чула ні про піцу, ні про різотто, не вивчала теоретичні основи кулінарії, а готувала - пальчики оближеш, все вдавалось. Ніби кожного дня бачила, як вона готує, а повторити виходить далеко не завжди: дається взнаки багаторічний досвід. :confused: Я один час захоплювалася кулінарними журналами (не скажу за всі, але багато з них) - там все таке яскраве, у грамах з мілілітрами розписане, але не виходить, хоч ти плач, а як виходить - дуже рідко щось настільки аж смачне. Якось нема них душі, чи що... Помучилася я з тими "книжками з картинками" і повернулася до потріпаного бабусиного зошита і "народних" рецептів, де все у склянках, ложках і жменях - зовсім інша справа! А взагалі-то, з тих кухарських книг, які мені траплялися, найбільш вдалими були рецепти Дарії Цвек, нещасні на вигляд "Рецепти солодкої господині" (здається, така назва, бо я примудрилася кудись посіяти той безцінний "фоліант"), і з новіших - "Кулінарні секрети сестри Ольги".
Відповідь: Де ви вчилися готувати уявлення про "базовість" теж дуже різні бувають, хтось вміє зварити гречку і засмажити яєшню, і вже ніби "база", бо з голоду не вмре ... це та ж хвороба про яку ви раніше писали - "пляцок", "варений рис" звучить якось не по модньому, а "піца", "різотто" і "суші" - це ж високий клас, от люди і тішать своє самолюбство.
Відповідь: Де ви вчилися готувати я не переймаюся. а які саме книжки Ви читали? може порекомендуєте щось?
Відповідь: Де ви вчилися готувати Цікаво, як формувались базові знання з кулінарії, мабуть, з такої "фігні", методом спроб і помилок. Я у мами лінілась переймати досвід, легше мені вчитись, коли я сама на кухні ніхто під руку не дивиться, як я якусь "фігню бадяжу". Не вийшло - в унітаз. Вийшло - презентація страви. Черпаю рецепти з інтернету, особливо подобається, коли до рецепту є багато коментарів з описом нюансів плити, продуктів, технології.
Відповідь: Де ви вчилися готувати Ну як суші були смачні, то чого фігня?.. Та й суші бувають різні - не один рецепт на світі існує:0 Як мені неподобається отакий-то рис, я хочу інший, то що це вже не називатиметься суші? Я розумію, що є певні "норми", але кожен має право називати те що він приготував так як хоче. Так - в інтернеті багато "мусору" - рецептів, які й важко назвати рецептами, але й книжки такі самі бувають ( на собі перевірила, зробила як у книжці, а вийшло...). Краще мати і користуватися вже перевіреними рецептами
Відповідь: Де ви вчилися готувати то так би й казали, то треба пошукати, бо зараз вже рідко по книжці готую. З того, що пам"ятаю - "100 страв української кухні", Дарії Цвек 2 книжки - одна кондитерська, інша з різними рецептами, ще маю книжку угорської кухні. До суші не пхаюся, бо я не любітєль такого
Відповідь: Де ви вчилися готувати Я вже писала на форумі звідки пішла в мене зацікавленість кухнею, нові рецепти і технології вивчала по мірі надходження, знайду щось цікаве і поки не докопаюся до суті не відчеплюся, буду готувати і два-три рази доки в мене не вийде те що я задумала. Самі навички приходять з часом, і з часом приходить розуміння що і де класти і що краще не робити. Багато чого я на інтуїтивному рівні робила, нові рецепти стараюся шукати у людей які готують їх повсякденно, італійські у італійців або наших спів громадян які довго живуть в Італії, так само і французька чи іспанська кухня. В неті є купа людей які мають такі самі інтереси в кулінарії що і я, люблю читати ЖЖ, люди надзвичайно цікаво описують не тільки страви а і історію того чи іншого рецепту, своє життя в новій країні, звичаї. А питання автентичності того чи іншого рецепту я би не піднімала, стільки списів поламано на поважних кулінарних форумах - справа невдячна і даремна, скільки би ви не писала що і як правильно, люди будуть готувати так як хочуть. З другою сторони є в моєму арсеналі один рецепти які я ніколи не буду змінювати, при тому що я знаю 100 і один рецепт маринаду для курки я приблизно раз в рік печу круку натерту майонезом з часником, іменну таку курку мені інколи хочеться, і міняти на інший маринад я не буду, тому що то буде не то, з іншим маринадом в мене вийде інша курка з іншою скоринкою і іншим смаком. Не треба бути категоричною тим більше в питаннях кулінарії - якщо господиня захоче приготувати автентичний рецепт - вона найде спосіб і можливість його приготувати. А щодо назв - ну хіба ви чи я зможемо заставити людей називати псевдо піццу -пирогом? А навіщо? Показати що ви знаєте правильно а хтось не? Дурниці. Можна щось підказати, але не більше. Все вище написане моя власна думка.
Відповідь: Де ви вчилися готувати і перше, і друге )) та, я теж помітила, скоріше за все, рецептура неточна. а з моєї практики - як коли. А от "Кулінарні секрети сестри Ольги" вже набагато краще. пекла по її рецепту яблучний крухий пляцок - дуже добрий вдався. ---------- Додано в 12:59 ---------- Попередній допис був написаний в 12:57 ---------- базові знання вони тому й базові, що вже хтось це випробував, а ми можемо користуватися його досвідом. крім того, важливо знати і "хімію" процесу приготування їжі.
Відповідь: Де ви вчилися готувати найкращі рецепти, які мені траплялися - з радянських книжок для дівчаток - дуже докладні і все виходило з першого разу (при тому що рецепти зовсім не прості).
Відповідь: Де ви вчилися готувати ні, то вже не буде називатися сушами. так само як варена ковбаса не може називатися дрогобицькою. бо дрогобицька - це ковбаса, виготовлена за певною рецептурою. рис для суші відрізняється від рису для різотто, а рис для різотто - від рису для плову...
Відповідь: Де ви вчилися готувати Скоріш за все продукти різні, рецепт розрахований на місцеві продукти, а вони інші ніж у нас от на це і треба робити поправку, мука може мати більшу чи меншу кількість клітковини, яйце стандартне у нас одне у них інше, а це вже буде потребувати збільшення муки, дріжджі, жир, молочка вся інша, та навіть мірки інші склянка може бути і 180мл і 200 і 250. А більшість рецептів в наших журналах перекладені з іноземних от і не виходіть у нас ті страви як у журналах.
