Моя донечка (рік і два місяці) дуже боїться їздити в транспорті. Тільки сідаю з нею в маршрутці, машині як моя Ангелінка починає кричати, плакати її всю трусить. В дитини починається істерика. Ні умовляння, ні відволікання іграшками не діє. Я не знаю як справитись з цим страхом (хотіла б літом поїхати з дитиною в село). Може хтось стикався з такою проблемою і може щось порадити.
Відповідь: Дитина боїться їздити в транспорті трохи дивно, бо більшість дітей в громадському транспорті полюбляють їздити, і моя не виключення - якщо в автомобілі постійно репетує, все їй недогода, крісла не любить, без крісла б по стелі ходила... то в маршрутці сидить як заворожена, і навіть якщо їдемо довше, ні звуку від неї не чути - спостерігає або за людьми, які переміщаються по салону або через вікно дивиться. єдина порада Вам на якийсь час зараз перестати їздити, якщо вона так погано реагує, а згодом гуляючи розповідати які гарні автобуси їздять, що всі мріють в них покататись, і ви теж хочете спробувати спочатку сісти на зупинку-дві і спостерігати за дитиною... вона явно чогось боїться. до речі, може бути що вона просто боїться людей, які на неї дивляться(в нас щось подібне було), то в такому разі краще садити її в слінг, личко буде повернене до мами і як тільки всядетесь - відразу поверніть личко в сторону вікна, думаю їй сподобається
Відповідь: Дитина боїться їздити в транспорті Моя Соня як їй було 1,5 роки також боялася їздити в маршрутках і боялася напевно більше саме їхати, закривання-відкривання дверей, аніж людей. Побороли ми це так - спробувала поїздити з нею в тролейбусі на маленькі дистанції, там вона спокійніше реагувала, може через те, що тролейбус на меншій швидкості їздить і більше простору. А потім почали ми боротись з маршрутками. Їздили також спочатку на маленькі відстані, зупинку-дві. Протягом їзди пояснювала, що це двері відкриваються, коли мали зупинятися перед зупинкою, то попереджала, що зараз будемо зупинятися, щоб люди вийшли-зайшли. І так до двох тижнів разом з тролейбусами, і побороли
Відповідь: Дитина боїться їздити в транспорті Наша мала в такому віці боялась роздолбаного транспорту. Коли десь колись вимушено їхали маршруткою - то мала якраз боялась тої тряски, шуму, тарахкотіння. Аналогічна реакція була якщо десь колись їхали наприклад жигулями. Шум, тарахкотіння, авто трясе, мотор гуде, мала була в шоці. Коли ж їхали нашою машиною чи свекра - то їхала з задоволенням, бо не трясе, плавно їде, мотору не чути. Потім цей період переросли і тепер часом мала мене буквально вмовляє покататись на автобусі чи трамваї, бо це дня неї типу атракціону. Ну і вже в простих машинах їде спокійніше, хіба просить її тримати міцно-міцно )))
Відповідь: Дитина боїться їздити в транспорті А Ви не пробували із нею кататися на дитячому транспорті? Наприклад, на машинках у парку або на каруселі з тими ж таки машинками? І дійсно, я згодна, що її може лякати надмір уваги в оточення. Чи в автівці те саме?
Відповідь: Дитина боїться їздити в транспорті Те саме і в авто. Тільки сідаю як вона починає кричати.
Відповідь: Дитина боїться їздити в транспорті Мій синочок кричить і не хоче їхати в машині в маршрутці, бо його укачує, погано йому. Він це пам"ятає, і як бачить, що ми сідаємо в транспорт, то верещить і виривається... Може і у вас такий випадок?
Відповідь: Дитина боїться їздити в транспорті І в мене з малим таке було. В машині ми їздили з народження, а в громадському транстпорті - ні. Перший раз поїхали в трамваї коли малому було 1,3, то це був жах! Плакав, кричав, змушена була виїти з трамваю. Але переросли. Тому треба часу і переймайтесь.
Відповідь: Дитина боїться їздити в транспорті може ви до того часу не їздили з нею в транспорті?... і тому дитина боїться, тоді треба час шоб звикнути. Моя менша дитина боїться їздити в тролейбусі, хоча для старшої то суператракціон, каже що то поїздка першим класом))) Ми автобусами їздимо часто, а тролейбусом дуже рідко, думаю, тому дитина боїться того виду транспорту.
Відповідь: Дитина боїться їздити в транспорті Як нам було 8-9 місяців, то на поїздку в маршрутці Тарасик ніяк не реагував, навіть було йому цікаво, все кругом пробував, всіх зачіпав. Потім ми купили машину і якось не їздили громадським транспортом. Десь в рік і 5 їхали до родичів в центр і чоловік каже, що недалеко, можна переїхатися. Тільки зайшли в маршрутку, а малий в плач. Ми зразу почали показувати, що збоку є баба, дідо, тато і якось помаленько заспокоївся. Назад дорога, то саме. Може ви попробуйте їхати спочатку коли мало народу не в переповнених маршрутках, щоб мала привикла до самого транспорту, а з часом вона перестане реагувати і на людей в ньому
