Школа майбутнього/ідеальна школа. Яка вона?

Кожна сім'я хоче, щоб дитина виросла здоровою, розумною, щасливою та успішною. Коли мова зайде про нашу систему освіти, ці речі не вписуються в її програми. Багато батьків не задоволені школою, в кожного своє - хтось програмою, хтось конкретним підручником, хтось вчителем. Пропоную обговорювати все: тривалість уроків, наповненість класів, вік вступу до школи, режим дня школярів, роботу вчителів, домашні завдання, зміст підручників, програми, перелік предметів, устрій школи, її порядки та правила. Все до дрібничок, з описом, чому воно, на Вашу думку, важливе, та що конкретного дасть Вашим дітям. Нехай ця тема стане своєрідною платформою мрій про школу майбутнього.
Давайте трохи помріємо і сконструюємо школу майбутнього для наших дітей та онуків. Мрійте сміливо, мрії здійснюються!

 

Відповідь: Школа майбутнього/ідеальна школа. Яка вона?

Ех, а я думала, що реально будемо говорити про мрії.
Бо моя мрія- це рощення дітей поза системою. А в школу хіба в гості ходити, на екскурсії.

 

Відповідь: Школа майбутнього/ідеальна школа. Яка вона?

Діти - квіти, але ростити їх не потрібно, вони самі виростають. Дітям потрібне хороше живлення для душі та розумі, комфортне середовище, яке допоможе їм самим зробити себе ЛЮДИНОЮ. Про таку школу життя я і хочу щоб ми тут мріяли. Я хочу, щоб ми мріяли про нову СИСТЕМУ життя для наших дітей. Ця система має стати школою життя, яка не закінчується, бо ЛЮДИНА вчиться все життя! Це може мати різний формат і різне наповнення, відпустіть стереотипи, нехай попрацює уява.

 

Відповідь: Школа майбутнього/ідеальна школа. Яка вона?

Ну що ж, давайте почнемо з визначення школа.
Що ж таке школа і для чого вона потрібна?
В часи Античності школа - це місце для відпочинку, куди сходилися люди послухати філософів. В більшості країн світу школи мали прикладний характер - навчали тому, що необхідне для життя. Залежно від часів перелік того, що навчали суттєво змінювався - від боротьби чи стрільби з лука до навчання каліграфічно писати. Впродовж багатьох років школи змінювалися, змінювався зміст, форма та наповнення школи.
В наш час школа стала інструментом соціального впливу на молоде покоління - вона готує майбутніх громадян, законослухняних платників податків, часто, на жаль, зі зруйнованим здоров'ям, психікою, купою комплексів і т.д. Чи добре це, однозначно ні.
Через великі навантаження, відсутність особистісно зверненого навчання, відсутність кваліфікованих кадрів, в школі панує атмосфера злості та ненависті. Тисячі дітей, здібних та талановитих, майбутніх спеціалістів в різних галузях, змушені терпіти систему, яка розрахована на дітей академічного складу розуму (як доказують науковці, таких дітей лише 10 , тобто на дітей, які в майбутньому мають стати науковцями.
А скільки в школі майбутніх кваліфікованих працівників, лікарів, винахідників, спортсменів! Що робити з цими дітьми? Ламати їхній темперамент і задатки? Непосидюча дитина = неслухняна, а може це майбутній футболіст, балакуча = невихована, а можливо, це майбутній менеджер, політик, неуважна = теж, зле, а може це майбутній художник, митець, дизайнер, який літає в хмарах, і йому потрібні ті хмари, а не фізика чи математика? Як бути з такою кількістю темпераментів, нахилів та талантів? Ігнорувати? Готувати й надалі конвеєри з однаково наповненими головами? Що вважає Ви, батьки?
Як вам ідея про те, що школа має стати місцем відпочинку, місцем наповнення дитини, місцем, де дитина з задоволенням буде проводити час з максимальною користю для свого розвитку як фізичного, так і морального. Місцем, куди дитина буде проситися прийти знову і знову, бо в цьому місці їй добре, її розуміють, вона займається улюбленими заняттями, і отримує всесторонню підтримку та допомогу. Місцем, де вчитель-партнер знає, і глибоко розуміє кожну дитину, може спрямувати її природні задатки в потрібне русло, допомогти розвинути їх, підібрати необхідний матеріал та інформацію для поглиблення того, що насправді цікаво дитині, що виходить з її природних інтересів.
Знаю, в більшості з Вас, в уяві буде виринати знак STOP, це не можливо.
Давайте не будемо про це.
Давайте мріяти про місце, яке справді потрібне дітям для повноцінного розвитку, про школу майбутнього!

 

Відповідь: Школа майбутнього/ідеальна школа. Яка вона?

Тихо. Невже всім байдуже як і в яких умовах будуть вчитися Ваші діти та внуки?
Школа є одним з ключових елементів соціалізації підростаючого покоління.
Вас влаштовує школа яка є сьогодні?
Ось зміни, які хоче вводити МОН в кілька етапів. В мене є багато зауважень до них.
Цікаво почути думку батьків http://osvita.ua/news/43501/

 

Відповідь: Школа майбутнього/ідеальна школа. Яка вона?

Інформація для роздумів:
http://http://www.youtube.com/watch?v=eYYyZOlpv-o
http://theoryandpractice.ru/posts/2342-intervyu-so-stivenom-kheppelom-konets-obrazovaniya--eto-nachalo-obucheniya

 

Відповідь: Школа майбутнього/ідеальна школа. Яка вона?

Софія тема дуже цікава, особливо відчуваєш усі "прелесті" сучасної школи, коли твоя дитина починає там навчатись. Чи не збираєтесь ви раптом відкрити початкову школу?

 

Відповідь: Школа майбутнього/ідеальна школа. Яка вона?

Так, в мене вже один школяр, а іншого це чекає з наступного року.

Ми не один рік думаємо про відкриття школи, але з кардинально іншим підходом до навчання та іншим цінностями. Це все зараз на етапі дуже активного обговорення, пошуку партнерів, та шляхів реалізації.

 

Відповідь: Школа майбутнього/ідеальна школа. Яка вона?

не забудьмо вказати вік учнів
а взагалі отака школа супер. Все решта - життя навчить )))

 

Відповідь: Школа майбутнього/ідеальна школа. Яка вона?

Читати думати і обговорювати усім, хто має дітей і збирається їх мати, а також усім в кого виросли і скоро будуть внуки! А ще усім, хто дотичний до освіти, має якийсь закордонний досвід і просто зацікавлена особа. Політичну складову готують політики, ми маємо надати цій складовій нового змісту. Ким ми хочемо бачити наших дітей у майбутньому, що вони мають знати і вміти, якою має стати нова школа? Можливо це вузькопрофільні школи-містечка, можливо навпаки широкопрофільні з подальшим розподілом, які дисципліни мають вивчати наші діти в перших-шостих класах? Чи гурткова позакласна робота має бути на території школи чи будемо возити-мотатися по цілому місту з дітьми після школи на музику-танці-карате? Подумайте про це. Це те, осторонь чого ми не можемо стояти. Це ваше доросле домашнє завдання. Засинаючи, уявіть собі нову школу, нові класи, кількість дітей в них, предметів, вчителів, класи, все до найменших дрібниць. Зробимо форумівку - обговоримо! Ми маємо створити візію нової школи, і тоді вона стане реальністю! Настав той час, коли ми не можемо бути в опозиції до системи, бо маємо нарешті шанс вплинути на неї, система йде нам на зустріч! Отже д/з - створюємо в уяві нову школу. Відписуємося тут в темі.

_________________________________________________________________________
Презентація: "Концепції розвитку освіти України на період 2015-2025 років"

Сергій Квіт

Сергій Квіт: міністр освіти та науки України
Павло Полянський

Павло Полянський: заступник міністра освіти і науки України
Інна Совсун

Інна Совсун: перший заступник міністра освіти і науки України
Георгій Касьянов

Георгій Касьянов: директор БФ "Інститут розвитку освіти", керівник СДГ "Освіта"
Учасники презентації

Учасники презентації

6 листопада об 11.00 відбулася презентація "Концепції розвитку освіти України на період 2015-2025 років". (Зала 2)

Організатор: Інститут розвитку освіти.

У заході візьмуть участь: Сергій Квіт - Міністр освіти та науки України; Інна Совсун - перший заступник Міністра освіти і науки України; Павло Полянський - заступник Міністра освіти і науки України; Ліля Гриневич - народний депутат, голова Комітету з питань освіти та науки; Віктор Громовий - директор Центру тестових технологій та моніторингу якості освіти, експерт СДГ; Світлана Калашнікова - директор Інституту вищої освіти АПН України, експерт СДГ «Освіта»; Георгій Касьянов - директор БФ «Інститут розвитку освіти», керівник СДГ «Освіта»; Сергій Клепко - проректор Полтавський інститут післядипломної педагогічної освіти, експерт СДГ «Освіта»; Ігор Лікарчук - директор Українського центру оцінювання якості освіти; Наталія Лімонова - Громадська платформа «Нова Україна»; Оксана Овчарук - ГО «Агенція розвитку освітньої політики», експерт СДГ; Єгор Стадний - експерт Центру дослідження суспільства, експерт СДГ «Освіта»; Галина Усатенко - голова Правління Громадської ради при МОН України; Олег Шаров - проректор Університету економіки і права «Крок», експерт СДГ «Освіта»; Роман Шиян - ректор Львівського інституту післядипломної педагогічної освіти; Наталя Шульга - депутат Київської міської ради, голова постійної комісії Київської міської ради з питань освіти, науки та інноваційної політики; Юрій Шукевич - голова Асоціації керівників шкіл м. Києва, експерт СДГ «Освіта».

Підсумкові матеріали:

Стандарт початкової освіти потребує перегляду - Гриневич

Державний стандарт початкової освіти потребує чимшвидшого і абсолютного перегляду.
На цьому наголосила народний депутат, голова Комітету з питань освіти та науки Лілія Гриневич під час презентації Концепції розвитку освіти України на період 2015-2025 рр. в Укрінформі.
"Стандарт початкової школи, який був запроваджений зовсім недавно, потребує абсолютного перегляду. І це, мабуть, одне з першочергових завдань", - наголосила Лілія Гриневич.
У цьому контексті вона зазначила, що структура, яка пропонується в концепції, це збільшення кількості років навчання в початковій школі до шести, і це пов'язано не тільки зі змістом освіти в початковій школі і з віковими особливостями, а й має "позитивні економічні наслідки".
За її словами, як правило, шестирічна початкова школа характерна для аграрних країн. Україна є аграрною країною. І рано чи пізно третина світових чорноземів, які є в Україні, обов'язково будуть нашою прерогативою на світовому ринку. У цьому зв'язку нам треба зберегти інфраструктуру села. "І дуже важливим питанням, на яке має відповісти Закон про освіту, є доля мережі сільських шкіл. І шестирічна сільська школа може зіграти свою позитивну роль для збереження цієї школи. Тому що ми на етапі 5-6 класу будемо під'єднувати не 7-8 учителів, а одного-двох, і збалансуємо співвідношення вчитель - учень", - уточнила нардеп.
Щодо профільного навчання вона зазначила: сьогодні дискутується питання - дво- чи трирічна профільна старша школа. "Але неуникненно ми мусимо переходити до 12-річної середньої освіти. Проблема в тому - чого ми хочемо навчити наших дітей. Якщо ми ставимо завдання, щоб вони знали хоча б одну європейську мову на рівні В1, а ще краще - якби вони знали ще й другу, щоб вони володіли інформаційними технологіями, абсолютно повноцінно почувалися в європейському просторі, як конкурентоспроможні громадяни, тоді ми їм повинні дати відповідний рівень освіти", - зазначила Гриневич.
Ось тому, зокрема, за її словами, цей стандарт початкової школи треба переглядати - і якнайшвидше, - бо "сьогодні він виховує комплекс неповноцінності в наших дітях і в батьках цих дітей".
Друга ж стратегічна мета, сказала Лілія Гриневич, - змінити структуру школи як з точки зору змісту, так і з точки зору мережі.
Вона підкреслила: "Важливо, що освітня політика зараз є саме державно-громадською політикою і має бути узгоджена з суспільством - тим більше, що освітня реформа, і зокрема в середній освіті, буде болючішою і складнішою, ніж реформа вищої освіти, яка зараз відбувається".
Як додав міністр освіти та науки України Сергій Квіт, зараз у всьому світі - 12-річна школа. І тому в нас не може лишатися 10-річна чи 11-річна школа.
Водночас він підкреслив, що за роки незалежності ми ніколи не мали такий перспективний, системний погляд на те, що треба змінити в освіті.
"І зараз, зокрема цією концепцією, ми намагаємося сформувати цей цілісний погляд. Тому, якщо діти зараз у початковій школі мають 5 уроків на день, це ненормально. Ми повинні це змінити - щоб вони не мали 5 уроків, тому що діти в школі не встигають зацікавитися тим, що вони вивчають. Дітей треба зацікавити - і в цьому наше завдання. Треба змінити підручники, треба зробити багато змін", - зокрема зазначив міністр освіти.

Гриневич пропонує внести проект Закону про освіту в парламент уже на початку 2015 року

На доопрацювання Концепції і, відповідно, проекту Закону про освіту залишилося два місяці, оскільки вже на початку наступного року його можна подати у Верховну Раду.
Таку пропозицію внесла народний депутат, голова Комітету ВР з питань освіти та науки Лілія Гриневич під час презентації Концепції розвитку освіти України на період 2015-2025 рр. в Укрінформі.
"Робота, яка має бути проведена (по доопрацюванню концепції та закону), обмежена в часі. В новий парламент треба внести новий Закон про освіту, який повністю повинен віддзеркалювати узгоджену суспільством концепцію", - підкреслила Лілія Гриневич.
Вона запропонувала на початку 2015 року провести великий форум з питань розвитку освіти, де узгодити концепцію і, відповідно, законопроект, щоб після цього внести його на розгляд парламенту.
"Це пропозиція до Міністерства освіти і науки, до громадськості, до експертів. Але до цього часу залишилося всього два місяці". - зазначила нардеп.
За її словами, сьогодні Комітет з питань освіти та науки працює над розробкою проекту Закону про освіту. І саме Концепція має визначити основні напрямки реформування, які мають бути віддзеркалені в Законі про освіту.
"Є вже багато напрацювань у законі, але на тлі букви закону треба поставити конкретні кроки реформування", - наголосила Лілія Гриневич.

Управлінські підходи в системі освіти потребують нових механізмів - Совсун

У Концепції розвитку освіти України на період 2015-2025 років має бути чіткіше прописано розподіл функцій і повноважень між різними установами та рівнями управління.
Таку думку висловила перший заступник міністра освіти і науки України Інна Совсун під час "круглого столу" в Укрінформі, передає кореспондент агентства.
«Я думаю, що зміни управлінських підходів у системі освіти - це те, над чим можна попрацювати додатково, щоб чітко прописати розподіл функцій і повноважень між різними установами та різними рівнями управління. Звичайно, далеко не всі проблеми виникають через хиби управлінські, але разом з тим, це потребує змін. Вочевидь, ролі різних учасників управлінського процесу мають бути більш чітко прописані, а самі підходи мають бути змінені", - сказала Совсун.
За її словами, управління в освіті має перейти на новий рівень і почати використовувати нові механізми управління.
«Це навчання, обговорення, тренінги. Є дуже багато інших механізмів управління, окрім власне прийняття нових підзаконних актів. Просто прийняття підзаконних актів, які залишаються не виконаними або не зрозумілими для громади, є не ефективним», - додала перший заступник міністра.

Гриневич назвала три пріоритетних виклики для Концепції і Закону про освіту

У Концепції розвитку освіти України на 2015-2025 рр. та Законі про освіту мають бути відображені такі важливі виклики, як Угода про асоціацію з ЄС, можливість соціального ліфту та фактор війни і розколу в країні.
На цьому наголосила народний депутат, голова Комітету ВР з питань освіти та науки Лілія Гриневич під час презентації Концепції в Укрінформі.
"Важливо визначити три пріоритетних виклики, які треба подолати і віддзеркалити в цій концепції. Перший очевидний - Угода про асоціацію з Європейським Союзом, вибір європейського шляху, входження до європейського освітнього і дослідницького простору, на що мають бути спрямовані відповідні напрямки концепції", - підкреслила Гриневич.
Другий виклик, за її словами, той, що нас сьогодні надзвичайно розшароване суспільство і освіта перестала виконувати функцію соціального ліфту. "Дуже важливе завдання, яке потрібно виконати, - щоб освіта стала цим соціальним ліфтом, як у прогресивних, цивілізованих країнах", - зазначила голова Комітету ВР з питань освіти та науки.
За її словами, треба поєднати ліберальну і патерналістську моделі освіти. "Ми маємо знайти свій унікальний шлях, який має поєднати ці два підходи - а саме, що надання освіти є обов'язком держави, і разом з тим забезпечити свободу вибору. Ми маємо підняти питання про формальну, неформальну та інформальну освіту", - наголосила Гриневич.
Вона висловила переконання, що концепція має відображати гнучку систему здобуття освіти, її підвищення та перекваліфікації. Зокрема, ми сьогодні не маємо системи визнання здобутої освіти чи перекваліфікації поза формальною освітою, додала нардеп.
Третій виклик, за її словами, - це виклик війни і розколу в країні, який у концепції поки що себе не знайшов. "Ми живемо в час військової агресії з боку путінського режиму. А з іншого боку, ми маємо внутрішній розкол країни, який інспірований і постійно буде провокуватися з боку зовнішнього агресора. І система освіти повинна на це відповідати - як стратегічно, відповідною системою виховання, так і тактично: як ми сьогодні маємо інтегрувати дітей вимушених переселенців, яким чином система освіти на всіх щаблях має відповідати на ту величезну міграцію, яка відбувається в самій країні", - зазначила Гриневич.
Підсумовуючи думку, вона підкреслила, що наступним кроком має бути перетворення Концепції на дорожню карту з визначенням короткотермінових і довготермінових цілей.

Діалог із громадськістю є вкрай важливим при втіленні реформ - Совсун

Перший заступник міністра освіти і науки Інна Совсун переконана, що лише системний діалог з громадськістю може стати запорукою успіху реформ.
Про це вона сказала під час круглого столу: Презентація "Концепції розвитку освіти України на період 2015-2025 років" в Укрінформі, передає кореспондент агентства.
«Діалог з громадськістю щодо того що робити, як робити, як втілювати ті чи інші реформи, є критично важливим. Текст концепції виноситься для обговорення, щоб сформувати певний консенсус навколо ідей, які будуть підтримані всіма. Це важливо зробити і для того, щоб було цілісне розуміння громадськості про те, що відбувається. Це важливо тому, що освітянська громадськість, яка відчуває свою приналежність до розробки цього документу, потім більш охоче втілюватиме ті чи інші ідеї», - сказала Совсун.
Вона додала, що обговорення з громадськістю всіх необхідних змін в освіті дасть змогу полегшити лобіювання законодавчих змін у парламенті.
«Це також важливо, щоб лобіювати ті чи інші зміни на вищому політичному рівні, продемонструвавши, що в освітянської громади є загальне бачення та розуміння того, куди рухати систему. Значно простіше буде пояснювати, чому потрібні ті чи інші видатки на освіту, та, власне, почати розглядати освіту не як видаток, а як основну інвестицію в наше майбутнє», - додала вона.

В Україні необхідно сформувати цілісний погляд на освіту - Квіт

Важливо перестати сприймати освіту як джерело проблем, натомість необхідно формувати у суспільстві цілісний погляд на освіту.
Про це сказав міністр освіти і науки України Сергій Квіт під час "круглого столу" в Укрінформі, який був присвячений обговоренню Концепції розвитку освіти на період 2015-2025 років, передає кореспондент агентства.
«Я дивлюся на завдання Концепції розвитку в освіті в Україні з практичної точки зору. Цей документ продовжує мати політичне значення, тому що ми плануємо спиратися на нього, а потім і на дорожню карту освітніх реформ, як на політичний документ. Однак, на жаль, сьогодні освіта в Україні продовжує сприйматися, як джерело проблем, що освіта потребує з бюджету якихось коштів і їх треба дати, щоб ці люди відчепилися нарешті. Я думаю, що це має бути змінено», - зазначив Квіт.
За його словами, за радянських часів освіта мала певне ідеологічне місце в суспільстві та завдання, які держава могла фінансувати, але за роки незалежності країни так і не було створено нового погляду на завдання освіти.
«На жаль, після 1991 року ми не створили нового погляду на завдання освіти, і наша держава, і наше суспільство досі не дивиться на освіту з надією, що вона дозволить створить підстави для всебічного інноваційного розвитку держави та суспільства. Тому крок за кроком ми це будемо змінювати, ми будемо приймати нові закони», - наголосив урядовець.
Водночас Квіт додав, що Концепція розвитку освіти на період 2015-2025 років якраз і передбачає формування у суспільстві цілісного погляду на освіту.

Міносвіти та громадськість уперше разом обговорюють Концепцію розвитку освіти на період 2015-2025 років

Представники МОН та громадськість розпочинають у Києві перше спільне обговорення Концепції розвитку освіти України на період 2015-2025 років.
Про це повідомив під час "круглого столу" в Укрінформі Георгій Касьянов - директор БФ "Інститут розвитку освіти", керівник стратегічної дорадчої групи (СДГ) "Освіта" при МОН, яка готувала концепцію і вперше офіційно презентує її сьогодні.
"Мета "круглого столу" - це перше публічне обговорення концепції. Вже попередні дискусії засвідчили, що цю концепцію сприймають як щось нав'язане згори. Проте ця концепція підготовлена громадськими експертами, представниками громадських організацій і запропонована Міністерству освіти і науки. Міністерство її прийняло і пропонує для громадського обговорення. Це перший такий випадок конструктивної співпраці громадськості, експертів з вищим органом державної виконавчої влади", - підкреслив Георгій Касьянов.
За його словами, перші кроки роботи над концепцією зроблено ще в лютому ц.р. І тоді ідея створення дорожньої карти освітньої реформи була політичною - йшлося про те, щоб представити альтернативну візію розвитку освіти в Україні, альтернативну тій, яку на той час здійснювало вище керівництво Міносвіти і держави. Час змінився, і змінилася концепція підходу до реформування освіти.
На прохання Міносвіти у співпраці з Комітетом ВР з питань освіти та науки було розпочато роботу над концепцією розвитку освіти, а потім над дорожньою картою, яка стане наступним кроком.
Касьянов уточнив, що впродовж липня-жовтня ця концепція готувалася. В серпні 2014 року група звернулася до освітянської громадськості, і почалися перші дискусії. Вся ця діяльність фінансується МБФ "Відродження" через проект, згідно з яким створено при різних міністерствах стратегічні дорадчі групи, які мають запропонувати урядові, Президентові програму реформ.
"Ми сподіваємося, що концепція, яка є просто проектом і тільки починає дискусії, стане предметом для конструктивної професійної дискусії", - підкреслив Касьянов.
За посилання можна ще глянути відео http://www.ukrinform.ua/ukr/news/1988757
__________________________________________________________________________

 

Відповідь: Школа майбутнього/ідеальна школа. Яка вона?

Залякані діти, нє не чули, в нас всі вільні!
http://vimeo.com/43804751

 

Відповідь: Школа майбутнього/ідеальна школа. Яка вона?

О, Софіє, як то я не помітила раніше цієї теми. Для мене вона більш ніж актуальна.
Я нещодавно мала нагоду навіть попрацювати педагогом деякий час в одній з таких шкіл вільного типу, що виникла у Львові, а також заглянути в середину певних таких шкіл в Україні.
Так, виявляється, такі "інші" школи вже успішно існують в Україні, серед них у мене найбільшу повагу викликає київська "БеркоШко", що позиціонують себе як домашня школа. Ще була у "Вільній школі Каті Чалої" і "На перехресті" в Одесі.
Та школа, в якій працювала я, на жаль, виявилась надто не організованою і недосконалою структурою з купою мінусів, хоча задум і теорія були дуже надихаючими.
Тож моя мрія про школу теж полягає у цьому:

Але мене ще цікавить як практично це організувати, бо в реальності все не так просто.

 

Відповідь: Школа майбутнього/ідеальна школа. Яка вона?

Не буду дуже детально розбирати, але в кількох словах спробую пояснити. На даний час це школа, яка не має ні належного фінансування, ні приміщення, ні чіткої структури. Все тримається на кількох ентузіастах, які просто щиро люблять дітей і хочуть для них щось робити, але все виникає "на ходу" і це далеко не те, про що заявляє школа батькам, які привели туди своїх дітей.
І ще зовсім суб`єктивно - для мене суттєвий мінус - це відсутність глибинної духовної основи. Життєва філософія засновників, попри всю мою толерантність, для мене виявилась надто чужою. Інакше кажучи - нічого українського там нема. Для своїх дітей бажаю дещо іншого, і власне хотілось би, щоб вони мали ту духовну основу і національне коріння, бо яким способом цифри і букви не вчи, без основи воно все пусте.
Я думаю, що час нам створити таку школу, яка би ростила вільних і думаючих українців, зважаючи на нашу ментальність і все найкраще що має наш народ. Я чогось саме в цьому бачу шлях відбудови країни - покоління людей які вміють творити і думати, а не тільки споживати.

---------- Додано в 17:53 ---------- Попередній допис був написаний в 17:50 ----------

Дуже цікаво було б дізнатись що саме вас насторожує.

 

Відповідь: Школа майбутнього/ідеальна школа. Яка вона?

В "цій" школі навчання полягає не в певних дисциплінах, а поділено на проекти, кожен з яких триває приблизно місяць. В межах того проекту відбуваються процеси, які охоплюють тему проекту всесторонньо і педагог по суті має йти за дітьми, тобто слідкувати, що їм цікаво і так визначати в якому напрямку рухатись далі, тому підготовка вчителя не передбачена. Але щоб це було ефективно, педагог дійсно має мати колосальний досвід і чуття, бо без цього виникає просто хаос. І ще, за моїми спостереженнями, далеко не кожній дитині підходить такий вільний стиль, я лише переконалась, що процес таки має організовувати педагог.
Загалом розпорядок дня там присутній, і крім процесів діти ще самі вирішують що вони будуть обідати, самі купують продукти, самі готують (з допомогою дорослого) і прибирають після обіду за собою. Мають багато спортивних секцій - басейн, скалелазіння, ролики і т.д., ну і театральну студію. Це все безсумнівні переваги школи.

---------- Додано в 19:15 ---------- Попередній допис був написаний в 19:13 ----------

Я готова робити для цього все, що в моїх силах. І направду я зараз бачу величезний запит на зміни в освіті і така школа є потребою часу. От і ми тут зібрались - ті, хто готові щось робити, тож давайте об`єднувати зусилля .

 

Відповідь: Школа майбутнього/ідеальна школа. Яка вона?

я теж стикнулась з нашою системою освіти і відчула на власній шкурі (мовчу вже за малого) всю її "красу". Довелось обрати приватний заклад і то там не все так гладко - постійно доводиться тісно співпрацювати з педперсоналом. Принаймні я намагаюсь тримати руку на пульсі. Спихнула в школу і не цікавлюсь - точно не мій варіант.

От тільки питання крутиться: ми вчились і ніби нічого так виросли.
Зараз дітей значно інтенсивніше напаковують та пресингують (на мій погляд). Хоча, знову ж таки, ЩО з нас виросло питання неоднозначне. Більшість цікавого я таки здобула поза школою. Мала зацікавлення, хобі, шукала цікавих співрозмовників, компанії...
Ну і якщо ми маємо бажання змінити цю систему для власних дітей, заради них, то з нами значить не все так просто було. Якби нам подобалось, то ми б не хотіли змінювати

 

Відповідь: Школа майбутнього/ідеальна школа. Яка вона?

Переконана, що кожне наступне покоління ніколи не буде таким як попереднє, світ змінюється, прогресує, відповідно і люди нові приходять. А наша школа не змінюється десятиліттями, більш консервативного закладу, ніж загальноосвітня школа напевно годі і шукати, але те, що підходило нам, не факт що підійде нашим дітям.

 

Відповідь: Школа майбутнього/ідеальна школа. Яка вона?

та от я не впевнена, що воно нам підходило
А нашим дітям - тим більше. Бо це вже зовсім інше покоління аніж ми.

 

Відповідь: Школа майбутнього/ідеальна школа. Яка вона?

Мені БершкоШко також подобається. Я знаю досить багато приватних альтернативних шкіл, кожна з них має свої плюи і мінуси. Щоб щось організувати потрібно організуватися ОрганізовуємосЯ? Я шукаю однодумців, і ця тема швидше індикатор зацікавленості людей темою альтернативних шкіл і того, що саме очікують батьки від школи, і як вони її собі бачать. Але, на жаль, тут дуже тихо...

100%. Кожного дня на заняттях у цьому переконуюся. Діти потребують того. Вони хочуть бачити куди ми рухаємося, знати де межі. Дітям потрібен режим, ритм, вони люблять, щоб все було структуровано, чітко і зрозумло, це фізіологічна потреба. Навіть Монтессорі писала, що найвища організація дитячої діяльності рано чи пізно виникає там, де спочатку є повний хаос, бо діти не можуть довго перебувати в хаосі. Монтессорі давла можливість дітям самоорганізуватися завдяки своїм матеріалам, якщо ж нема такої чітко структурованої методики і дидактичних матеріалів, то потрібно вчителю самомоу організовуати дітей. Хоча вільна гра має залишатися вільною грою, там простір для фантазій вільний, і процесом керують діти. Педагог може лише спостерігати, і якщо зуміє піднятися до рівня дітей, поргати з ними на рівних

Як кльово що ви знайшлися, і побачили тему. В мене менший має йти в школу з вересня. Мені це актуально як ніколи, бо є старший, і ми добре знаємо що таке школа...
Виносимо подальше обговорення на каву?