Як на Закарпаття жаб ловили і їли. Надія ПетрівЗакарпаття, 16 березня 2007 (RadioSvoboda.Ua) У Закарпатському селі Тур’ї Ремети сьогодні стартував сезон відловлювання та споживання… жаб. Їдять цих земноводних тварин лише в цьому єдиному населеному пункті області. Традицію таку понад два сторіччя тому сюди завезли французи. А ось способи приготування незвичної страви вже українські. Жителів невеличкого села Тур’ї Ремети в Перечинському районі всі в Закарпатті називають жаблярями. Лише тут один раз на рік — коли кілька днів поспіль посвітить тепле весняне сонце — ловлять і їдять жаб. Ловлять їх у старому руслі річки Турички. Рецепти французькі і українські Жителі села навіть заморожують собі делікатесне м’ясо й ласують ним узимку. Спосіб приготування жаб простий і традиційно український: готують цих земноводних як звичайні відбивні котлети. Та є ще один французький спосіб, ним поділилися з українськими друзями французи, що мають бізнес у Закарпатті. Туряреметівець Тарас поділився цим рецептом під час смаження жаб: «Починаємо смажити. Коли жаби трохи побіліють, додаємо спеції, суміш прованських трав, і в кінці приготування добавимо трошки сметани і теплої води, розведеної з мукою – щоб утворився такий соус». За словами Тараса, сезон відловлювання жаб починається з першими весняними теплими днями з кількох причин. По-перше, зараз жаби прокидаються від сплячки, відкладають ікру й виповзають погрітися. А ще жаб їдять зараз тому, що саме в цей час легко відділити шкіру жаби від м’яса. Мешканець села Тарас розповів: «У нас кажуть, що можна тільки до першої грози їсти жаб. Оскільки перша гроза десь у квітні, то саме у квітні настає той момент, коли у жаби вже приростає шкіра до м’яса. Оскільки жаби всю зиму провели у землі, то зараз у них дуже чисте м’ясо й воно дуже легко відділяється. Це одна з причин. Інша – жаби поки ще нічого не їдять. Причому ми абсолютно не завдаємо зараз ніякої екологічної шкоди, бо жаби вже віднерестилися. Ну, а ті жабки, які віддали життя заради нашого гурманства – ну, таке життя». Традиції два століття Жаб’ячі ніжки, посмажені за рецептом відбивної котлети.(© RadioSvoboda.Ua) Традицію споживання жаб у закарпатське село завезли французи на початку 19-го століття, каже кандидат історичних наук Ужгородського національного університету Федір Шандор: «У 1816 році пройшла битва під Ватерлоо. Звичайно, країни-переможці, а це Росія, Прусія, Австрія, Британія, вирішили з Франції забрати цвіт нації – це офіцерів наполеонівської армії, які могли знову створювати бунти і бути причиною конфліктів проти повернення лілій, королівської династії, назад. Отже, французів відселили: Росія – в Сибір, Прусія – в Померанію, а Британія – у Шотландію. Ну, а найбільш таке «забите» місце у Австрійській імперії тоді було Закарпаття і частина Галичини. Так тут французам зробили поселення». Щоб почуватися гурманом Усі, хто їв м’ясо жаби, кажуть, що схоже воно на курятину. Цим делікатесом мешканці села Тур’ї Ремети залюбки пригощають гостей, але завжди наголошують, що займаються відловлюванням жаб не для бізнесу, а заради того, щоб відчути себе гурманами.
Відповідь: Жаби То же мне открытие! Год 1978. Яворовский полигон. Местные жители. Жарёха из жаб и картофана! Самогон! Фантастика!
Відповідь: Жаби Мих, только не спорьте! Пусть будет, как говорят! Просто промолчите! По-товарищески совет даю!
Відповідь: Жаби Полковнику, а я можу образитися, бо вже набридло. Аж так всім заважаю та набридаю? Чи може, так часто редагую???
Відповідь: Жаби Иногда лучше жевать, чем говорить! народная мудрость, Мих! Даже по телевизору в России показывают!
Відповідь: Жаби ну жаби... і що тут такого особливого?.. для нормального українця нічого страшного немає для того, щоб з’їсти жабу...
Відповідь: Жаби Я б сильно здивувався, Лілю, якщо б Ви образилися, бо якщо б тут на форумі був конкурс "хто морально найбільш стійкий", я б Вас поставив на перше місце.
