Говорити - щоб бути почутим

Published by cjomcjomka in the blog Блог cjomcjomka. Перегляди: 1619

Перші праці з ораторського мистецтва належать ще до часів найдавніших розвинутих цивілізацій. Нічого дивного в цьому нема. Вміння говорити - це не кишенькова забавка. Це ціле багатство, цінний інструмент, або навіть і зброя, - залежно, як цим мистецтвом користуватись.
Вміти говорити - для чого це потрібно? Щоб мати вплив на інших? Щоб привертати увагу? Відповідь для кожного своя, і для досягнення кожної окремої мети є різні засоби - ораторські, літературні і мовні. Та однозначно найголовніше, те, чого прагнуть усі, хто володіє мовою - це вміння говорити, щоб бути почутим.
Саме так, вміння бути почутим в хаосі інших розмов. Вміння висловити свою думку. Привернути увагу і дотримати цю увагу до найголовнішого повідомлення промови. В свідомості кожної людини є безліч цінних ідей. Але для того, щоб ці ідеї реалізувати, їх потрібно спочатку озвучити так, щоб їх почули. Інформація в голові оформлюється у мовні засоби - слова. Висловлені чи написані слова потрапляють у певну буферну зону, з якої їх або спрагло заберуть слухачі-читачі, або сказане так і лишиться мертвим вантажем, що припадає пилом. Від чого це залежить? Від випадковості? Так, звісно. Відсотків на 2-3 точно. Решта шансів на успіх формується за чіткими закономірностями.
Часом кажуть, що правила вбивають індивідуальність. Та я маю підстави не погоджуватись. Індивідуальна творчість модельєра є неповторною, місцями - екстравагантною і навіть шокуючою. І ніхто не має права нав'язати йому стиль чи кольори. Та є правила однакові для всіх: капелюха носять на голові, а панчохи - на ногах. Панчохи червоні, сині, намальовані на шкірі чи сплетені з бісеру. Капелюхи з пір'я і дорогоцінного каміння, нереальних форм та розмірів. Тим не менше, епатаж і екстравагантність по-справжньому вражає лише тоді, коли він базується на невидимому каркасі правил. Хай навіть і порушених.
Такі ж закономірності діють і у цільовому мовленні. Суб'єктивне та індивідуальне існує в мозку мовця та адресата мовлення. А "буферна зона" повідомлень є абсолютно об'єктивною, матеріальною і підпорядковується закономірностям. Дотримання закономірностей забезпечує правильне розташування, якщо хочете, речей на полицях. Дуже подібно до того, як викладають товари у супермаркеті. Чи Ви все ще вірите, що робите виключно свій власний вибір? :)
Граматика і орфографія - це не лише харч буквоїдів. Це спосіб розташувати букви у словах, слова в реченнях, а тези у текстах так, щоб їх можливо було прочитати. Індивідуальні структури речень, авторська побудова і художні засоби - це спіднички пишної сукні, які без каркасу ніколи не будуть виглядати належним чином.
Навчившись ораторського мистецтва з нуля або розвинувши своє природне вміння, людина отримує значно більше, ніж коло радісних слухачів. Духовна краса - звісно, ширше поняття, але певну привабливість і навіть якийсь магнетизм хороший оратор отримує однозначно.
Є справді небагато універсальних знань і вмінь, які не знецінюються з часом. Мистецтво говорити так, щоби бути почутим - одне з таких.
Добре, що в наш час доступ до інформації є необмежений і навчитись можна будь-чого, аби лиш бажання! :)
Patty, Miamama, Ascorbinka та 10 іншим подобається це.
  • KrystynaM
  • Jusi
You need to be logged in to comment