Корисні звички або "два чистих горнятка"

День почався сьогодні, як звично, - розбудила Юліану, збирала-заплітала до школи, потім ще Іринку збирала (сьогодні вправи для очей вранці), коли за чоловіком і моїми дівчатками зачинилися двері, я ще на пів-годинки прилягла. Потім захотілося кави з молоком. Набираючи води в чайник, зупинилася поглядом на двох чистих горнятках, з яких мої дівчатка пили чай. Хоч вони трошки поспішали, але після себе вже за звичкою помили посуд...
За звичкою... ці корисні звички десь від 3-4 років почав дітям прищеплювати мій чоловік, я підтримувала, бо розуміла, що це мудро і важливо для дітей. Зараз вони підростають, і я бачу результат наших старань- вмиватися, мити руки, прибирати після себе, мити посуд, збирати свої іграшки, застеляти ліжко, складати свій одяг, відносити забруднений одяг в прання- це для них нормальні речі, які їм не потрібно нагадувати. Я не знаю, як у інших сім"ях, не хочу себе ні з ким порівнювати, ані хвалити, але коли я дивлюся на своїх діток, я бачу як вони тягнуться до нас, ніби просять "навчіть нас ще чогось!" Вчора ми робили печиво, я розкачувала тісто, тотім ми разом вирізали склянкою кружечки, а Володя корочком від соусу робив дірочки Його сяюче обличчя треба було бачити Ляна витягала готове печиво і складала в миску, потім діти посипали його цукровою пудрою. "Мам, воно таке смачне, найсмачніше з усіх!"- казав мій хлопчик, запиваючи бублик солодким чаєм. А Ляна тим часом складала на полички помиті мною тарілки і банячки. Діти, діти... ну як вас не любити, ви ж такі чуда