Ну ДУЖЕ маленькі діти :)

Published by cjomcjomka in the blog Блог cjomcjomka. Перегляди: 770

Дмитрикові було 5 днів, я дивилась на нього і думала: ото маленький! А в нашого знайомого Романа 3 міс малому - ото величезний...
у 3 місяці Дмитрика я лежала з ним на дивані, він цвірінькав, як крихітне пташеня, випромінював сонячно-молочне тепло і дихав на мене своїм крихітним усміхненим ротиком. Засинав - і ставав легесенький, мов пушинка... Тоді я думала, що до року діти - маленькі. А вже після року...
Дивлюся з вікна, як там чиєсь дрібне маля вчиться ходити. Капітошечка крихітна, в зимовому одязі чисто кругле, а вже от саме іде! Навіть якось не іде, а котиться, і щічки на морозі червонющі, і два зубчика стирчать... ні, все ж один рочок - то ще маленькі діти. А от у два - то вже дорослі. У два вони і говорити починають, і вже стрижку можна зробити дорослішу...
Плаче мій Дмитруся. Так гірко, тримаючись за возик. Хоче на ручки! Беру його, а його "доросле" пострижене волоссячко так пахне бджілкою моєю. Малюсінький ти. Ручками-ніжками обійняв - і схлипує, потроху заспокоюючись і одночасно продовжуючи висловлювати свою образу: ну чого ж, мовляв, не одразу взяла мене на ручки, а аж через 20 секунд? Ні, все-таки, 2 рочки - то ще маленькі діти. Інша справа - 3, 3 з половиною...
Дмитрикові було 3 роки 3 місяці і 2 тижні, коли я лягала в лікарню. Зранку перед тим, як їхати, я гірко плакала над йоо сплячим рожевим личком, цілувала солодкі вушка і посопуючого носика, гладила мякесенькі плечики і коротко пострижене, але ще зовсім не доросле волоссячко... Ні, ні, ні, - з роки - це ще ну ДУЖЕ маленькі діти!

Хм... цікаво, і коли вони перестануть бути маленькими? Адже, як виявилось, і 4 майже з половиною - це дуже маленькі діти. А рочок - так і взагалі крихітні . А менші... а хіба такі бувають? :) я вже і призабула...:girl_in_love:
  • truskaffka
  • Orman
  • Margot
You need to be logged in to comment