ОПВ, пташині бої та нумерація вагонів з-під хвоста поїзда

Published by cjomcjomka in the blog Блог cjomcjomka. Перегляди: 2476

Окремо про це ніхто не писав. Але зайдіть в коментарі до кожного посту про вакцинацльну кампанію-2015 - і там у всій красі. Чублять, чублять вакцинуючі "непривитих". А ті спочатку толерантно, а потім не витримують і нічим не краще чублять, чублять вакцинуючих.
В скількох сім'ях є діти від кількох місяців до шкільного віку? В багатьох. А близькі знайомі з дітьми чи рідні племінники є взагалі практично у всіх. Тому хочемо ми чи ні, а ми маємо свою думку щодо того, що відбувається. Маємо? Свою?
Це тільки мені одній здається, що окремий мотив вакцинальної кампанї якраз і полягає в тому, щоб ми вимкнули один з одного чимпобільше волосся? А що. Проблем-то в країні нема, все зашибісь, і тільки двоє бідолашних дітей перетерпіли ускладнення від вакцин-асоційованого поліовірусу. Вакцин-асоційованого. І займатись нам всім абсолютно нема чим, окрім як в найближчі місяці тремтіти над дітьми. Над нещепленими - тому, що вони в зоні ризику захворювання на вакцин-асоційований поліомієліт. І я знаю, як і більшість, що при нормальному стані імунітету моїх дітей їм загалом нічого не загрожує, але повірте: ті десяті долі відсотків повпливають на мій спокій і сон, надовго. Не кажучи вже про карантин. Це ж ультиматум якийсь виходить: нещеплений - сиди на карантині. Класно тим, хто як я - не працює і "сидить" з дітьми. А працюючим що робити? Хто їм дасть лікарняних, хто заплатить їм якісь гроші, щоб пережити той час?
Батьки щеплених і плануючих щепитись теж не в особливо спокійному стані. Хай там як, а ризики вакцинацій завжди обчислюються цілими числами відсотків. А при тих усіх нюансах з заморожуванням, відсутності клінічних досліджень і десь далеко на задньому плані - таки сумнівах - і поготів.
Загалом, мету досягнуто. Розпочніть на вулиці емоційну розмову про щеплення - і хвилин за 5 можна дійти до бійки. А в стані нервового виснаження ми маємо обирати депутатів і мерів, боротись за краще майбутнє держави, намагатись контролювати те відновлення України, яке почалось лише на словах, але яке і надалі залежить лише від нас.
Я не роблю щеплення своїм дітям. Але зараз не про це. А про те хоча б, як змінюють текст інструкції до вакцини, щоб затерти неприпустимість повторного заморожування. Про те, як дозволяють щепити дітей від 2 міс, коли в усіх календарях щеплень таких крихіток навіть інактивованою вакциною не щепили. Про те, що робити дорослим віком 30+, які працюють в дитячих установах і до яких на цілий день прийдуть кількадесят щойнощеплених ОПВ дітей... Як би хотілось, щоб оці пташині бої і з'ясування, кому пересиджувати вдома вакцинацію так і лишились найбільшим злом від цієї кампанії...
А ще пригадалось, як десятки років тому ми з сім'єю подорожували і на вокзалах у рупор читав оголошення, здавалось, один і той самий голос. Майже нічого розчути було неможливо, і тільки ті, хто їздив часто, виокремлювали з того бурмотіння слова. Мені чомусь на одній зі станцій весь час вчувалось, що нумерація вагонів починається "з-під хвоста поїзда". І раз на десятий я подумала, а що як хтось спеціально приколовся і бурмотить саме це? І чекає: помітить хтось чи ні.
А бачили б ви, як валом валили люди в той вагон, в той самий, що перший "з-під хвоста"... Розтопчуючи ноги і сумки менш моторних сусідів.
До чого цей спогад? Та до того, що треба завжди дуже уважно вслухатись у те, що говорять у рупор.
Якось так.
Jane, Britney, Kryhla та 11 іншим подобається це.
  • Mansikat
  • Kandya
  • cjomcjomka
  • Kandya
  • cjomcjomka
  • Ari
  • Sera
  • cjomcjomka
  • сніжна
  • Akina
  • Kassandra
  • samogonohka
  • Ligymunka
  • Kandya
  • buhgaltersha
  • Ari
  • blondledi
  • Ligymunka
  • NataliaFed
You need to be logged in to comment