Відкрита велика жилєтка (4)

А чому б просто не позвонити і не розказати свою ситуацію...може і для Вас зі всім добром буде місце у них,відразу так категорично.Це ж Великдень.

хм,думаю чи образитись чи як...

взагалі,то не люблю нічого просити і нічого брати і напрошуватись теж,але інколи "просто треба",а тоді я мала ключі від квартири,але видно люди вважали,що у них мені буде краще ті дні перебути.
От нині позвонила кума і запросила на Великдень,де доречі велика сім*я і на всякі свята збирається неповна родина близько 35 чол.!!! І там близько 10 чол. завжди лишається ночувати,місця не так багато,видно людина хоче мене бачити от і все.

Не обурює,просто написала,щоб знали,що Ви ж не одна така...бо читаю і таке враження,що то вже все,капець.
Я чекала такого,бо спостерігаю давно.
З доброї сторони,а то так...ну ладно.Не розумію чого чекаєте від опису Вашої проблеми тут? Вам стане легше видно. Але ситуація не вирішеться без Вашої участі,хіба чекаєте на добрих форумчанок,які приймуть на свята.Вам уже тут пару писали,давали поради пару місяців тому,а що ж змінилось?
Треба вирішувати щось.
Дякую,уваги тут мені не хочеться,особливо виставляти своє життя на загал і писати тут,як же мені погано...Та більшості паралельно,в кожного ж свої проблеми,реагують по-різному.
Руки не треба опускати!

Дозволю процитувати Вас
-З Вашого боку то звичайний "выпендреж" у поєднанні з безграмотністю завищеною самооцінкою і небажанням визнавати свої помилки. Успіхів Вам у житті!

Хотілось би побажати Вам того самого
А "выпендрежка" радіє,що жива-здороваВсе решта буде,але не зразу. Визнаю,що коментування Вашого допису було помилкою.

 

Дівчата БРЕЙК

той шо в боксі

! Нема чого сваритися і ображати одна одну.

є голова на плечах і є власна думка у кожного. Це дуже добре, в суперечці, власне і знаходиться істина. В кожного є свій життєвий досвід, який дає право погоджуватися чи не погоджуватися з чужою думкою. В кожної є свій характер, меланхолік з холериком мають різні точки зору. І не треба ображати одна одну.
З власного досвіду: мої батьки і чоловік не змогли вжитися разом і я, звикша до "всіх благ", пішла жити на зйомну квартиру до спілки з чоловіковою сестрою з її сином. З дому не взяла нічого, крім деяких речей, щоб було в чому вийти на роботу. Потім до нас ще доєдналася свекруха. Про ту конуру навіть згадувати не хочеться, забула, як страшний сон. Грошей не було зовсім (137$ заощаджень в нас обох

я то завжди буду пам"ятати

) + кредит на машину. Ми тоді взяли ще один кредит, звільнилися обоє з роботи і почали працювати на себе. Ні я, ні чоловік не працювали за освітою, ми взялися, за те, в чому могли вижити. Було дико страшно і важко морально і матеріально. Підтримки не було нізвідки. Всі знайомі і друзі були в шоці від того, що ми творимо. Але була впертість і прагнення до нормального життя. За 10 років ми дійшли до того, що мені зараз можуть сказати, що ти занадто багато маєш. Хоч, нічого надзвичайного я не добилася, прості життєвонеобхідні речі.
Я продовжу свою думку через 10 хв.

Прийшов мужа, треба дати гам.

 

Ми не мали можливості ходити на платні курси і консультації, вишукували в неті безкоштовні варіанти отримання потрібної інформації. Робили помилки, влазили в нові борги, щоб виплатити попередні. Але, вперто гризли зубами і чіплялися за кожну можливість видрапатися. Жерлися між собою, як 2 собаки. І не зверталися до батьків, друзів і знайомих.
Якби ми хоч раз пішли до когось з них і нас би жаліли, ми би точно не мали того, що маємо зараз.
Аналізуючи попередні дописи @Ma Cherie, для себе роблю висновок, що вона пише тут не для жалості чи співчуття. І поради теж сприймає інформативно. Людині потрібно викинути емоцію, яка її гризе, з себе. Їй так стає легше і вона збирається з силами і отримує заряд додаткового досвіду для наступних кроків. Якщо я помиляюся, @Ma Cherie, прошу вибачення.

 

Дуже дякую. Особливо за смайлик в кінці.

Визнаєте, проте продовжуєте дискусію. Зауважте, не я почала цитувати особисту переписку і розміщувати тут уривки з Ваших гнівних послань мені. Свого часу Ви зуміли розвинути конфлікт на рівному місці, тепер робите вигляд, ніби я Вас смертельно образила, вказавши на граматичні помилки, але Ви благородно закриваєте на це очі, і навіть даєте мені, такій нехорошій, цінні поради. Де ж логіка?

Я це помітила.

А тут уже спитаю у решти форумлянок: а для чого взагалі була створена ця тема?

Щиро рада за Вас, чесно! І в майбутньому теж хочу, щоб моєю найбільшою проблемою став бойкот будівельного супермаркету і неможливість через це купити будматеріали для ремонту ванної. Гадаю, на цьому наш з Вами діалог варто припинити, щоб не засмічувати тему особистими питаннями.

Саме так...

 

Не варто згадувати тему більше річної давності....Не актуально! Була проблема така,як для Вас зараз "житло". Е. 2 буд.гіпермаркети успішно працюють і повно людей кожен день і купляють-купляють,всі уже забули
Шкода,що так нервують смайли Далі немає сенсу писати явно. Плачтесь і пишіть тоді "без коментарій"

 

дійсно, як крик в курнику нагадує
давайте згадаємо що Великодний тиждень все ж триває, і є важливіші справи
а давати поради все ж невдячна справа - вкотре переконуюсь

 

Про родичів, звичайно, можна посперечатись, але з цією цитатою я згідна.
Десь рік тому, коли у Ma cherie були подібні проблеми з житлом ми якраз продавали квартиру і десь місяць там ніхто не жив, тому я хотіла запропонувати форумлянці в разі потреби той місяць там перекантуватись (звісно, безкоштовно). Але згадала, що саме ця форумлянка колись досить різко зреагувала (в карму) на якийсь мій допис про мою нелюбов до маршруток і тисняви там. І хоч ніякого хамства з її боку не було, просто іронічна критика, на яку тоді я не особливо звернула увагу, бажання пропонувати щось їй і взагалі іти на контакт у мене відпало. Це все пишу до того, що, можливо, варто переглянути свій спосіб спілкування з людьми, менше критикувати і не докопуватись до чиїхось помилок? Бо з дописів на форумі, складається враження, що Ви досить різка і категорична людина і це може відштовхувати людей, які би хотіли спілкуватись з Вами і могли б Вам допомогти.

 

То краще бути, солодкою і облесливою Кожен сприймає інформацію через призму свого ЕГО. Для когось чорне то чорне і він не скаже, що то сіреньке, а хтось може назвати його "рожевим". Треба мати внутрішню силу, щоб відстояти свою думку, а не прогинатися під чужу заради власної ж вигоди. І навряд чи дописи в соц. мережі можуть повністю охарактеризувати людину. Кожен робить висновок в міру своєї "розпущеності".

 

Ну чому одразу облесливою? Можна просто бути більш виваженою і позитивною. Сильний негативізм дуже відчувається у спілкуванні і відштовхує людей.

 

Вкотре стала на ті ж граблі(не в плані чужого, а в плані позитивного прикладу гррр):

Бачу закривання очей- то є якась наша риса чи що.

Вчора світ знову показав, що закривати очі нізя.
А про оце:

це звісно дуже круто жити в таких рожевих окулярах. Та в даний час я би все ж радила їх деколи знімати.
Думка просто геніальна:

Шкода, що чоловіки не читали. Ото б я мала потіху на пів дня.

Все, я пойняв- ДП набирають нових обертів.
Хм, не чекала такого.
Я ото троха дитбудинками цікавитися почала:

Ви серйозно щиро вірите, що всі діти звідти хоч щось та про родичів чули?

Ма шері- бажаю вам таки знайти те житло.
А нам усім- чим пошвидшого закінчення кризи. І хороших взаємовідносин...

 

от холеєра, вчора всілась на свої окуляри і зламала їх ( чергую окуляри і лінзи). Не знаю чи встигну до свят заїхати в оптику і да здраствуют нові незаплановані витрати.

 

Дякую хоча б за бажання.

Мені цікаво, як би Ви реагували, якби я дозволила собі тоді Вам нахамити. Певно, я була б уже ворогом №1? І якби я реагувала так, як Ви на все, що мені, наприклад, писала в карму і в ПП та ж misis-cosmo або інші форумлянки, то мені, напевно, вже треба було брати якусь палицю і йти бити всіх, хто посмів зробити мені зауваження, а не задумуватись, у чому я була неправа, і шукати якийсь компроміс.

Треба бути мовчазною і пасивною? Чи злопам'ятною, як Ви? І якщо Ви маєте на увазі граматичні помилки, через які свого часу мені влаштувала розбірки misis-cosmo, то, можливо, у такому випадку варто взагалі заборонити на форумі одну із тем?

 

І це типу вас має показати з кращого боку? Ви похвалились яка ви співчуваюча, а насправді показали, що таки запам'ятовуєте погане і допомагати просто так не будете.
Я взагалі щораз більше розчаровуюсь , бо розумію, що часто здається, що знаєш людину, подобаються її дописи, багато в чому згідна, а потім десь так раптом вилізе усьо нутро наружу і стає дуже неприємно. І переконуєшся, що в неті неможливо знати людину. І форум то так відносно, бо можна так вміло робити себе співчуваючою, доброю, милосердною, щоб показатись людям такою, але часто то не від душі йде, а власне на показ. Ось тому я зовсім нормально сприймаю критику в карму, погані кнопки по ділу. Краще бути відвертим і навіть коли не згідний і маєш, що сказати, аніж підмазуватись під вся і все. А правда всерівно вилізе

 

я думаю, що це просто небажання спілкуватися з людиною, котра, не знаючи опонента, може дуже гарно нахамити. Свого часу теж мала невнличкий конфлікт з Ма шері, та й не я одна. То мушу сказати, що форумлянка дуже гарно вміє хамити, так витончено і завуальовано, що варто би в неї повчитись. Дописалась вона до того, що у мене манія величі. Так що не варто нападати на одну і безоглядно захищати іншу.

 

@shparynka, от не хочеться починати сваритися або виправдовуватися, але чому ж тоді Ви не пишете, як самі хамили мені, причому першою? Чи Ваше хамство було не таким гарним, як моє, і відкритим, а не завуальованим?

 

по-перше, не перекручуйте, бо склерозом я не страждаю аж ніяк. По-друге, всі Ваші пп в мене збережені, так що давайте не будемо. І взагалі, я довго стримувалась. щоб не писати тут, ну але не змогла. Все, можете починати , карма і пп в мене відкриті))))

 

Дівчатонька, та досить, не давайте вже стільки нечистому тішитись хоч в ці дні...

 

Дівчата, та на форумі оті карми і пп ,то є ще одне життя. Скільки там різного пройшло. Ну і що? А тим більше, як ви пишете, що то було витончено. Та мене колись одна дама послала на оті три відомі букви в пп, за таку фігню, бо я встала на бік форумлянки , моєї знайомої, хоч я ітак була на її стороні, бо йшлося про собак. І шо? За кілька років вона мені вже писала как ні в чому не бувало і я забула. То є життя

 

Не могла пройти мимо)))) все, я тільки читаю)))

 

Слухайте дівки, чи ви подуріли, шо то за виясняння стосунків!!!!!
Страсний тиждень, а ви тут невідомо шо влаштовуєте. Можете один одному допомогти то допоможіть чи словом чи ділом, як ні то краще інколи промовчати, але ж не вияснийте хто кращий а хто гірший. Чи давайте згадувати хто кому що не так зробив, сказав, поставив ще від часів заснування форуму.