Моя найкраща подружка - це мій чоловік. І це кльово, бо більше нікому я не довіряю на 100%. І це стосується не тільки закупів. А щодо закупів - ми разом вибираємо все - одяг мені і йому, речі для дому, матеріали для ремонту і т.п. Виключно його прерогатива - це гуртові закупівлі продуктів, мене на пів-дня лазання по базарам/супермаркетам просто не вистачає. І побутову техніку він вибирає сам, мені пропонує до розгляду 2-3 найбільш підходящі варіанти, все розжовує, і ми вже разом робимо остаточний вибір. До підбирання лаку для нігтів нам ще, канєшно, працювати й працювати ... В приємному чи не дуже? Бо я нічого аж такого крамольного в тому не побачила. Навпаки, респект йому і уважуха, інший би шикав на дружину і шипів "вдома поговоримо", бо ж він мусчіна, а мусчінам не положено про тряпки говорити.
скоріш приємному, бо так бути обізнаному в жіночих речах, то для мене подвиг) мій би спитав- тобі подобається? - берем і всьо, ніяких лишніх розмов опосля) і якщо одягаю щось, що довго не носила, то може спитати коли то я собі новеньке встигла прикупити.
Мій чоловік взагалі не по шмотках, тому йому, собі і дитині купляю особисто або через інтернет. Єдине виключення - взуття, завжди беру його з собою купляти саме взуття, бо він розуміється на якості. Продукти і всяку домашню хімію купляєм разом, але може і сам купити без проблем. В основному купляємо одні й ті ж марки продуктів в одних і тих самих магазинах, тут важко помилитись.
А я мабуть зараз буду нахвалювати свого чоловiка, але повiрте, це проявилось не так давно... Спочатку я за все хвилювалась (пiдiйде чи нi, чи сподобається йому, чи дозволить мене побалувати), i якось вiн вагався менi купити будь-що, а я навмисно при його появi вiдкривала сторiнку в iнтернетi, якби (само так виходить) ну i нарештi до нього дiйшло... Вiн навiть сидiв зi мною i ми разом вибирали, то одяг, то взуття i таке iнше ну i дякувати Богу, по сьогоднiшнiй день. Завтра мабуть покажу гарнюню нижню бiлизну ))) Скажу що для нього, тим паче у нас скоро маленьке свято
Я б такого чоловіка зразу би прихлопнула, як моль...То, що чоловік?, як він краще розбирається в усіх жіночих штучках....о...ні - то є моя домінтна справа - вибирати одяг, взуття, дизайн, пошиття, модель...Він хіба може сказати, що йому подобається, якщо і мені подобається - то берем і вже більше не шукаємо нічого, звісно, що як я буду невпевнена у своєму виборі, то будемо дальше ходити....але розсосолювати всі тонкощі жіночого одягу і підбору до нього взяття, як на мене, то вже перебор для мущини.
Чому б i нi... Мало того, що чоловiк переживає за кохану,та ще й допомогає з покупками-це просто чудово! А я ще чоловiку купую якусь дрiбничку, вiн радується i я не в проiграшi
Ви мені вибачте, але то якось чоловік виглядає в ролі "ручної собачки" - спочатку розважає, а потім за це кісточку отримує....Може я щось в цьому світі і не розумію....але всі хочуть справжнього чоловіка, а отримують те, що самі собі "зліпили"...
ну не "зліпили", а вибрали (ліпили його батьки)А щодо статусу "справжнього чоловіка", то для декого він не визначається у не вмінні і не бажанні підібрати одяг для своєї дружини. Це не означає, що ви щось у цьому світі не розумієте, просто у кожного свої погляди на життя, сімейні стосунки і яким має бути чоловік... для декого нормально коли чоловік підбирає одяг і це аж ніяк його не принижує. Про себе скажу, що мій чоловік не дуже любить цю справу, але при потребі допоможе вибрати і порадить. Хоча я б хотіла більше його ініціативи, бо в більшості випадків при покупці одягу і взуття, всетаки, приходиться брати з собою сестру.
У мене закупи одягу-взуття не обходяться без чоловіка. У нього якась інтегрована "чуйка" що до чого пасує і чи буду я в тому взагалі ходити
приєднуюсь, мені також дуже потрібне його "може бути", бо якщо "ну якщо тобі дуже подобається" то зовсім не пасує
Я би тільки з хлопцем і ходила на закупи, в нього відмінний смак, що до чого личить, і як то все компонувати, набагато кращий, ніж в мене. Але він не хоче, пручається. Більше того, ще вчора виник невеликий інцидент. Він в суботу хоче йти на базар вибирати собі куртку і мені теж треба дещо собі вибрати. Так от він навідріз відказався мене з собою брати, бо він буде спішити, а я буду його відволікати на свої кофти і білизну. Я аж навіть трохи образилась. Але то певно мої таракани. Може це й природньо для чоловіків.
