Супер варіант! А окремим відпочинком краще не захоплюватись, варіант для спільного відпочинку можна завжди знайти. Або не їхати на довший період, а проводити гарно вихідні разом (віддати дітей бабусям-дідусям на кілька днів).
Я також не уявляю відпочинку чи подорожі без чоловіка, бо Хоча є і такі моменти, що хочу побути сама (на одинці з роздумами), але для цього мені вистачає просто прогулятись самій по місту чи по парку, або коли приїзджаю до мами сходити у ліс (там взагалі стільки життєвої енергії набираюсь). А от для далеких і довших подорожей потребую компанії коханого чоловіка Тому добре розумію почуття @ginseng... та раз вже все сплановано і путівки куплені, то не варто думати про погане і мучити себе, краще зосередитись на позитивних сторонах такого відпочинку, купити купальник (як казали дівчата) і насолоджуватись знаючи що попереду ще буде багато спільних поїздок
якби справа була лише в графіках дітей, то це зараз не є проблемою. Винайняти той же Фемелі Рум з двома кімнатами, замість одного Стандарту. Або, якщо немає сімейного варіанту, то винайняти два номери. Не обов язково навіть поруч.Це в будь-якому випадку вийде дешевше, ніж організовувати дві подорожі. Справа ж не у графіку дітей в реальності. Це- лише виправдання "чому так". Ну а відпочивати разом чи окремо- то вже як у кого заведено.У вашому випадку все-рівно ви вже все вирішили. Раз путівки куплені, значить не гризіться проблемою. Бо то той варіант, коли "якщо вже не можеш змінити ситуацію- зміни своє ставлення до неї"
Ми теж цього року напевно без спільного відпочинку...і хоча нас наразі лише двоє (я та коханий), на жаль фінанси не дозволяють поїхати кудись разом (ну хіба на декілька днів в ближні Карпати), бо ж я мрію про закордони (а раптом мені все-таки вдасться підскладати на свою маленьку мрію ), бо для мене це справжній відпочинок і "ковток свіжого повітря", бо там почуваюсь краще, ніж в Україні. Минулого року теж сама відпочивала, то перші дні насолоджувалася свободою, а на третій-четвертий вже почала моделювати у думках ситуації "а що б ми робили з чоловіком", "а куди б ми пішли тут", "а якби мій коханий був поруч".
Плануєм, що я спочатку їду за кордон сама, а потім ми разом десь в Карпати не знаю, може воно і егоїстично виглядає зі сторони, але і чоловік на тому настоює, бо наразі працюю я в сім'ї сама
@сніжна, коли в дітей різні графіки справа не в розміщенні їх у фемелі-румах, апартаментах і т.д. Справа в тому, що зараз поки вони такі малі, то ми навіть їмо по черзі, особливо якщо кудись виходимо з дому. І якщо молоді мами знають яка то благодать - хоч пару годин релакснути в час обіднього сну, то в мене того нема - вкладаю старше - менше якраз прокидаэться. Тобто, насправді, все можна організувати, але наразі виїзди всім разом для нас це не зовсім відпочинок. Нові враження, класні емоції - так, але після двох днів в Карпатах я валилась з ніг - нова обстановка, не все зручно, маляки перезбуджені... Не знаю чи вдалось описати вдало... Але до того ми завжди їздили разом. Це буде перший відпочинок окремо, мене тому і ковбасить. В даному випадку я стала на горло свому егоїзму на користь відпочинку чоловіка, який зрештою мусить в два рази більше гарувати, щоб ми собі змогли цей відпочинок дозволити. Але я всеодно буду чекати спільних поїздок.
а в нас все чітко. або їздимо разом, або не їде ніхто. Цього року нікуди не летимо, бо невідомо як малий перенесе дорогу/інший клімат і т.д. Мені не принципово, навпаки, в моєму випадку краще вдома, а не далекі дороги. в нас лізуть зубки, плачі, температура, приємного мало. Тому мені реально легше бути з малим вдома, не враховуючи дрібні вилазки на природу/Славськ/Східниця...
Читаю і просто прозріваю наскільки всі різні. @ginseng не партесь, розслабтесь і відпочиньте. Я не знаю куди ви їдете, але після одного відпочинку я зареклася сама з дитиною кудись їхати. Для мене мусить хоч якась, хоч навіть далеко знайома душа бути. І просто прочитавши, що ви з одною малою дитиною, а чоловік з іншою малою їдете окремо відпочивати - прозріла, але то я до себе приміряла. Не знаю скільки вашим, але в мене чоловік з 5 річрою сказав, що то буда каторга, якщо сам.
@Fast Та чоловік з старшим легко справляэться, він вже пацан - 2,5 рочки і зуби вже всі. А в Туреччині їм буде взагалі без проблем. Я от з піврічною і зубками нічними - то буду щось придумувати, може маму вламаю.
Чому? Я вже 4 роки з дітьми без чоловіка відпочиваю на морі. Чоловік не любить жари і моря, він швидко згоряє і йому нудно, а ми з дітисками любим море, тож їздим без нього. Зараз буду з дітисками летіти на місяць в Португалію, до мами. Але ж є ще багато інших вихідних і ми проводим разом. Правда чоловік без мене з дітисками би точно нікуди не поїхав. --- дописи об"єднано, 15 Травень 2015 --- я їздила з дітьми з 1.5 річного віку сама, але з такою мацьопою точно б боялась. Беріть з собою когось на підстраховку. Я їздила з сестрою і племінником 5 міс, в Одесу.
ви зараз можете змінити ситуацію? Ні. Значить розслабтесь і отримуйте задоволення . Взагалі за багато років нашого спільного життя у нас вже були різні варіанти- до народження дитини відпочивали тільки разом, а після народження спробували по різному- і всі разом, і разом лише вдвох, і окремо. Все залежить від конкретних обставин. Я в тому проблем до псуття собі настрою не бачу. Суть просто в тому, що якщо рішення вже прийнято, то чого дальше самокопатися? Інша справа, якби то все було ще на стадії "вирішення" і можна було щось корегувати.Раз ви так з чоловіком вирішили, значить саме так прийнятно саме для вашої сім ї саме в цей конкретний період.
Однозначно! Та і чоловік б теж, хоч когось б взяв, якщо це реально. А нє - то подбайте за нормальну страхівку і аптечку.
і у нас так само, чоловік не переносить дорогу (будь-куда), на сонце алергія, а ми з малою любимо, тому їздимо або з друзями або самі
Хотіли 8 березня не тому, що це 8 березня, а тому, що вихідний)) поїхати з чоловіком в Карпати на одноденний маршрут - пройтись трохи горами з рюкзачками - і назад)) В студентські роки ми так часто їздили - оце було І це був би мій перший похід після декрету, бо якщо кудись і їздили, то тільки з малечею. Але ж свекруха вирішила попрацювати у день Клари (( от і накрилася омріяна мандрівка на невизначений термін
Захоплююсь чоловіком, який сам їде з дитиною! Тааа сама не люблю відпочивати без коханого, але інколи доводиться. Але це йде на користь. Нехай здається, що відпочинок не настільки емоційно насичений, як був би з ним, та приїжджаю додому і відчуваю, як сильно за ним сумувала і як сильно кохаю. І сваритись вже немає бажання))))
"Наших" туристів з дітьми можна визначити одразу . От саме зараз спостерігаю картину: французькі сім ї з 2-3 дітьми малими дітьми, найменшим з яких по кілька місяців- це тато з мамою ( або узагалі одна мама, причому далеко навіть не 30-річного вже віку); наші сім ї ( маю на увазі- українців та росіян): тато, мама і навіть якщо одна дитина віком до 3-4 років- поруч обов язково має бути одна або і дві бабусі
Ну не знаю. Не факт. До кого тоді ми відносимся? Ми не їздимо з бабами. А відпочиваєм і подорожуєм ми з кількамісячного Ромчикового віку.
