Вихвалялки (4)

І ми, від сьогодні, а з сьомого ще й на море їдемоНарешті, перша повноцінна відпустка за кілька років

 

Моя коліжаночка сьогодні народила синочка, 3790, 56 см Дуже тішуся за неїШкода лише, що ми далеко один від одного, вона в Польщі(

 

МИ СТУДЕНТИ!!!!
моя розумниця сестричка вступила на державне на журналістику! у Львові і у Києві!!!
урраа!!!
ну і в честь мого дня ангела вона мені спекла ТОРТИК
ура-ура-ура!

 

о і мій племінник теж. Але на економіку у Львові в універ і комерц. академію і в Києві. Залишається у Львові, але ще не придумали батьки де. Але шо тут думати - звичайно в мій рідний і любимий Універ, ше й на ту саму кафедру. Якшо шо, я такий плюшкін, що ще маю конспекти і копії курсових в ящику на балконі на Сихові, то буду допомагати.

 

байдуже, що вибере. Журналістика, що у Львові, що в Києві -- дуже сильна. Але... Але вже після першого курсу, або ще краще під час першого треба шукати роботу і набиратись практики. Не знаю жодного журналіста, який би, не працююЧИ під час навчання, закінчив універ і влаштувався по професіЇ.

 

ну що тут скажеш-"будЄм Іскать"(роботу я маю на увазі)))

 

то знову я
виявляється, що сестра вступила всюди! у всі ВУЗи, куди подавала документи(11 здається)
все ж таки ЗНО, то непогана річ. головне, аби не спаскудили її як часто буває в нашій країні чудес

 

Як давно мене тут не було!!
В січні я лечу до Львова !! Ура

 

АААААА!!! Чекаю!!!!

 

Завтра довгоочікувана поїздка у Карпати... не зовсім так як хотілося, але... дякую і за три відпочинкових дня

 

Ура! Мого батька виписують додому з лікарні. Дякую тобі, Боже, що цей інсульт починає його відпускати. А дома і стіни лікують

 

В мене велика радість і така ж велика печаль. Моя дитина пішла в дитячий садочок. І йому там подобається, він туди ходить з діками гратись. І не плаче, коли я йду, хоча інші діти ридма-ридають. Спершу переживала, що не потрапляємо, а тепер сумую, що деть не зі мною. І що мені робити з тими 3 годинами вільного часу? Хник...

 

Манікюр, педікюр, масаж? просто прогулятись в парку на самоті!

 

я розучилась бути сама... і щось робити для себе.

 

сам час почати привчатись. Мамі теж потрібен час на відпочинок.

 

то тільки на початку так. З незвички. А потім не будете навіть помічати той час, який швидко спливає. Бо знайдеться купа справ. Просто поки ще у вас все планування з розрахунком на те, що дитина постійно з вами. А потім поступово той вільний час почне заміщатися справами

 

Я вже жду-не дождусь тих кілька годин(ми йдемо з вересня), бо вже маю веееличезний список справ
Подумайте добре що Ви давно хотіли зробити і ніяк не вистачало часу?

 

було моєму старшому 3,5 роки (він вже ходив у садок), середній 2,5 (вона в садок ще не ходила), а найменшому півроку і я вже 4 роки як сиділа в декреті жодного дня не працювавши. Така мамамама... Аж тут весілля у нашого друга в Карпатах. двох старших вперше в житті залишили на ніч на двох бабів, а то найменше взяли із собою. Там собі зняли готель. Ми на брамі були, а на шлюб не їхали -- бо то дуже далеко. І от пішов чоловік гуляти із найменшим, двоє старших у Львові із бабами, а мене залишили саму -- вдягатись, макіяж робити.... І тут я даю дупля, що я перше за 4 роки сама. Ну бо при такій кількості дітей всерівно хтось є зі мною, а тут я сама.... Ви би бачити, як я мєталась по тому готелю і тому номеру... Сіла, посиділа, вийшла на рецепшин, із бабами потренділа, до мужа 5 раз передзвонила, як там малюк спить, до бабів 10 раз передзвонила... Прийшов муж, приніс пиво і сказав : пий і не тренди. Я довго пручалась. Це було перше пиво за три грудних вигодовування. Я якось боялась пити алкоголь, годуючи дітей грудьми. Але він вже добре проконсультувався із медиками і вони сказали, що мене за стільки років полюбе треба розслабити. Таблетки -- це зло, автотренінг не др=опомагає, а от алкоголь у невеличких дозах -- саме то. От тільки після того, як я випила пива вперше за багато років я сіла і розслабилась. Хоч на чуть-чуть... А до тго я себе не могла уявити без дітей (бо коли одне йшло в садок, мені інше залишалось)))

 

Привіз мені коханий чоловік з відрядження коробку (10 плиток ) різноманітного і надзвичайно смачного данського шоколаду. Давно вже я такого доброго шоколаду не їла .

 

Дівчата, а я знову буду цьоця. Шойно мені з перепуганими очиськами повіли, шо вони знов вагітні. Ггггг. Дуже термін маленький, сподіваємося, що все буде чудово і буде Павлик-равлик. Аж мені самій коліна трусяться. Дай Боже, щоб все було добре.