Вчора підняла тему Мрій до Нового 2016 Року, а нині захотілося про це поговорити. Власне про що саме хочу тут поговорить- давно вже задумалась я над таким- життя йде, Мрій, Цілей, Планів ціла купа. Та як обернутися назад.. Дівчата- наскільки багато у вас такого, що раніше так хотілося зробити(купити, створити, відвідати і т.д.)- та тоді це не зробили, а зараз воно вже того кайфу геть не принесе?
Задумалася... І на думку спадає тільки ситуація з глибокого дитинства - я колись дууууже хотіла навчитися грати на фортепіано, однак в батьків не було змоги придбати хоча б вживане (в музшколі сказали, що потрібно вдома щодня грати щонайменше протягом 2-х годин), тому з великим жалем я відмовилася від цієї мрії. Зараз не уявляю, чому тоді так мені цього хотілося. А можливо, якщо намагатися копати глибше, можна простежити причинно-наслідковий зв"язок і моя теперішня прагматичність пов"язана саме з тим, що в потрібний час творча енергія не була реалізована?
у мене все з професією..не можу оприділитися, чи то піаніно купити і податися в музиканти, чи стати бізнес-вумен...в такому плані все..)(мені 25) а так, в цілому, мені хотілося поїхати за кордон жити після універу (наївна, ну)) - я поїхала,попрацювала,не сподобалось - повернулася . щаслива тут. але рада, що спробувала) ... хотілося переїхати до іншого міста - знайшла роботу і переїхала у Львів...але то ще не кінець, я так бачу (чоловік в мене, зауважу,теж легкий на підйом) зараз думаю лише про те, чи варто залишатися на місці, якось розвиватися-працювати в певній сфері... чи з*їздити разок на рік-два за кордон, заробити грошей на квартиру якусь і повернутися...а тоді вже узбагоїться і осісти на місці..бо то або зараз їхати , або вже буде потім справді пізно..хе-хе В цілому,потрібно робити-купувати-дізнаватися те, що хочеться прямо "тут і зараз" по максимуму. Бо зазвичай, якщо відкладеш на потім "коли будуть гроші-більше-часу-куплю потім - пройде криза "..то цього ніколи може і не статися.. хехе
Ото в мене так. І розумію, що це все в моїй голові, а ніяк не виходить поміняти мислення. Бачу, що роки проходять, а найголовніші цілі і бажання так і не справдилися... Розумію, що треба міняти відношення, міняти щось в своїй голові, але напевно не те я міняю, не те... Хто має позитивний досвід зміни себе і відношення до проблем прошу поділитися, може мені таки ще вдасться виконати свої захцянки з минулого...
Я шкодую, що закинула танці в дитинстві дуже шкодую щось зо два місяці походила і все. От так за тим майже все життя і шкодую. А зараз не до того вже А ще шкодую, що коли була в Україні, то не ходила на різні курси (макіяж, манікюр, фото, шиття). А тут таке задоволення дороге та й знову ж не до того заробляти гроші, квартира, діти, машина... Ех... Надіслано із мого iPhone за допомогою Tapatalk
А я шкодую що у школі (батьки не настояли) та й у студентські часи (сама на себе зла) - ніяк не було сил чи то бажання вивчити англійську мову. Було лише бажання її знати. Зараз приходиться наганяти старе, бо професія того вимагає, але те володіння не так легко мені дається, та й зусиль мало прикладаю. Тому люди які знають хоча б одну іноземну мову викликають величезну повагу та захоплення. Ну і шкодую що пішла на технічну спеціальність (так як в школі вчилась у фіз-мат. класі), а не на філологію. Хоча.... Хто його знає як тоді б життя склалось? Можливо, все так і мало бути, і так краще.... Але от що не вивчила англійської, то дуже шкодую за тим часом.
Ой на рахунок танців в мене схожа ситуація.Правда я на них і не ходила,але зараз жалію,чому мама мене не напрягла туди ходити.Зараз от дивлюсь передачу "Танцюють Всі" і мені аж мурашки по шкірі від того,як люди вміють гарно танцювати.От сижду і підпригую на ліжку від задоволення.Хоча сама б думаю змогла б не гірше.Головне треба захотіти,та й вік я думаю не перешкода))Але... --- дописи об"єднано, 20 Вересень 2015 --- Так це все можна втілити в мрію)Це не так вже й важко.Візьміть собі в неті скачайте серіал "Друзі" на англ.мові з субтитрами.Я от зараз дивлюсь.Так класно,все доступно говорять і я майже все розумію.Головне мати хоч якусь базу.І так легко і цікаво буде вчити))
Люблю читати книги по самопізнанню, психології і всяке таке . В школі та ВУЗах дають знання. Але дуже бракує в навчальній програмі якихось курсів по розвитку особистості. Дуже часто діти вступають в конкретний ВУЗ на конкретну спеціальність, не зовсім усвідомлюючи навіщо їм це потрібно. Часто батьки самі вибирають майбутнє дитини. А треба навчити дитину самій робити правильний вибір, прислухатись до себе. Тоді ніколи не буде такого відчуття, що щось не реалізувалось, бо причина така-то і така-то... Як на мене, вік не має значення. Можна навчитись їздити на велосипеді і в 50 років. Можна здобути другу освіту і в 60 років. Якщо дитяча мрія досі Вас муляє - зробіть це вже і не зволікайте. А якщо вона вже не актуальна - то просто забудьте і не морочте собі голову непотрібною ностальгією. Наше життя - це втілення наших думок. Як казав Діпак Чопра "Ви - це Ваше глибинне рушійне бажання. Яке Ваше бажання - така ваша воля. Яка ваша воля - такі Ваші дії. Які Ваші дії - така Ваша доля". Не обов'язково бути супербагатим і знаменитим. Не завжди такі люди щасливі. Хіба не так? Якщо людина впевнена в собі і позитивно та оптимістично налаштована, виконує певну роботу з установкою на успіх, то вона притягує до себе засоби для досягнення своїх цілей. Інколи, дійсно розумієш, що це нереально зробити (наприклад, збудувати будинок, поїхати в Париж на вікенд, стати великою шишкою у великій компанії, купити авто своєї мрії чи сукню за 500 євро, просто оплатити комуналку та будь-що), але свято віриш і дуже цього хочеш і щось для цього робиш. А потім - бац і засоби самі з'являються для реалізації задуманого, знайомишся з потрібними людьми, опиняєшся в тому місці і саме в той час. Гарні книги, котрі скеровують думки в правильне русло, в напрямку щастя, які дають, як то кажуть копняка і які варто прочитати: Мальц "Психокібернетика", Роберт Ентоні "Секрети впевненості в собі", Діпак Чопра "Сім духовних законів успіху"..... Якщо поритись в інтернеті, то можна знайти багато таких книг, вартих уваги. Я зараз читаю Піла Нормана "Нове позитивне мислення". Отже, висновок: хочете зробити це - робіть вже, а неактуально - забудьте і думайте про щось інше, що актуальне зараз. І не зволікайте!!!
@casablanka зараз стільки курсів хороших, що абсолютно не проблема вивчити англійську мову, головне бажання
Знаю, що маю талант до танців, недорозвинутий, хотіла повчитись контемпу, якось заглохло, бо не було часу. Жалкую, що не вивчила досконало англійську, а вчителька в ліцеї дала конкретну базу. Зараз намагаюсь багато читати англійською в ІГ, всіляких йожиків переважно, або сайти по стилістиці. Змінила своє прагнення до багато знати, коли перенаситилась, через свою емпатію, коли стало таке враження, що в пошуку своєї сукні, міряла всі на раз не знімаючи і вони мене почали душити. Довелось онулитись, відректись від усіх ідеологій/уявлень/установок і вчитись дослухатись до себе, що ж саме мені подобається. Недавно креслила колесо життя, розграфлене на сфери і дивилась яка в якому стані зараз, що робиться, бо мені здалось, що я "завмерла". Насправді зовсім ні просто цейт-нот зник, а я так цього прагнула Ще одна штука, яка заважала рухатись - перфекціонізм. Тобто, якщо я чогось не можу зробити досконало, то не роблю зовсім. То гальмує реально. От і трапилась хороша стаття з золотими словами: "У меня есть принцип, которым я руководствуюсь: твое отношение к работе и решения, которые ты принимаешь, важнее, чем твои способности".
Саме через це перестала колись займатись малюванням та вокалом. Також багато юнацьких мрій та бажань не стали реальністю через брак грошей. Зараз переосмислила багато і змінила пріоритети. Перестала відкладати гроші для купівлі квартири. Отримую другу освіту (по спеціальності, яка подобається мені, бо перша- вибір батьків), багато подорожую. Відвідую виставки улюблених художників (колись навіть уявити собі не могла що буду роглядати оригінали цих картин, а не фото і репродукції).
Хтось з відомих казав- Успіх- це 10% таланту і 90% праці. З практики скажу, що це дійсно так. Головне, щоб талант таки був. Якщо що- я вокал відновила собі. Малювання стоїть в черзі на відновку.
Сказала Галя о 19.40. А в 23.00 відкрила свій скетчбук і понеслось. Як же ж добре мати матеріали для творчості мм.
