А, то то тільки Тетянки досвід - я свій потім напишу, бо у мене навпаки більше бекенд-девелопер, а часом і фулстак, як Тетянка не мала змоги кодити, бо таки у неї 3 малючка, а у мене 1 , поки що)) До речі, ми разом творили сайт для фірми Тетянки)))
Тема в стилі «згадати все»)) • в студ.роки робила одногрупникам хто що просив за гроші , але то не був «потоковий» заробіток. • промоутер - рекламна дегустація в супермаркеті • авторка статтей - кілька в якийсь журнальчик для молоді, і досить тривало і по темі в фінансовий журнал • перекладачка - усно і всього раз , але такої суми за добу певне більше ніколи не вдавалося заробити • репетитор • основна офіційна робота - банк , в якій в кадрах - зо два роки, все решта - методологія кредитного ризику (=писака у вузькій темі і дуже потрібній). Надіслано із мого iPhone за допомогою Tapatalk
Мій досвід невеличкий: - кілька раз писала роботи одногрупникам - роздавала рекламні листівки - волотерство у проектах міської ради - працювала в колл центрі оператора супутникового телебачення - колл-центр при візовому центрі посольств Європи - після декрету вирішила спробувати себе у швейній справі, трохи пропрацювала швачкою - зрозуміла, що швейна справа - то не моє і пішла працювати до знайомої, допомагати розвивати її бренд дитячого одягу. Тут я була й фотографом й продавцем й бренд менеджером й смм й всім на світі - от зараз працюю менеджером у фірмі, яка виготовляє продукцію для іт-кластеру і це мені подобається якось так Надіслано від мого meizu M8, використовуючи Tapatalk
в мої студентські часи я писала курсові одногрупникам за шоколадки і якось не вважала це роботою) гг)зара все комерціоналізоване)))) мій трудовий стаж- прасувальниця вто. майстер виробничого навчання в бурсі. майстер з пошиття весільних суконь . спеціаліст в пенсійному фонді.офіс-менеджер в транспортній фірмі.менеджер з персоналу.безробітна
Ви просто дуже добра Насправді думаю, що в мене і вас не така вже велика різниця у віці. І тут ніби питали на чім гроші зароблялися, тому я це сюди вписала. Але якось одногрупник , коли приїхав по флешку з роботою, просто привіз мені пляшку вина ... ги... вино так вино ))) до вина він не здогадався взяти ше чогось, а ціну ніяку не обумовлювали наперед, бо то було нестандартне завдання, яке він випросив аби не йти на талон, то я спочатку сама не знала чи потраплю задовільнити викладачку )) Надіслано із мого iPhone за допомогою Tapatalk
я з 78р а ще не написала - паралельно з не швейними роботами шила і ремонтувала одяг) до декрету в 2013
Дівчата, ви круті!!! В мене все набагато простіше), але вже як є). Отже, в далекі студентські роки (в 1998) я почала заробляти кишенькові гроші допомагаючи мамі пекти торти. Ми (мама, я і тітка) робили по 8 тортів через день. То був шалений темп, але аж дуже багато ми не заробляли. Та будучи з досить скромної сім’ї і без батька, ми таки жили на той момент нормально. Я собі купила омріяну шкіряну куртку, яку любила страшенно). Після навчання я потрапила до родича на роботу. І ось тут в мене був цілий спектр обов’язків від прибиральниці до заступника директора). Був свій офіс, і вся робота в ньому закривалась мною. Навіть затвердження вивіски ходила пробивати до головного архітектора Львова). Така собі школа виживання. Кидали під танки). Платили копійки. Потім декрет. У 2008 почалась криза, чоловік залишився без роботи. І я знову взялась за торти). Майже рік наша сім’я з того жила. Працювала до самих пологів). Знову декрет. Мала навіть досвід продавання кавунів на Шуварі))), правда то було лише пару годин, але було й таке. Потім була трейдером на нью-йоркській фондовій біржі))). Але не довго, моя нервова система того не витримувала. Далі я була утриманкою), знову декрет))). І зараз знову намагаюсь вчитись і таки повернутись на біржу.
Професійний досвід почався з того, що я кілька років торгувала канцтоварами на місцевому "шкільному базарі" влітку так заробила собі гроші на сукню для випускного в школі і не тільки В студентські часи працювала промоутером на акціях та дегустаціях в супермаркетах найсмішніше і найдурніше - в костюмі курки якісь яйця рекламувала, а найпам'ятніше - акція від Славутича - бокали за покупку скількох-там літрів пива. В мене, певно, зо 2 ящики тих бокалів за 1,5 міс акції було, досі соромно згадувати як ми їх собі "мутили" Потім було пів року роботи в крутому величезному мультибрендовому магазині одягу на Хрещатику Grand Gallery Там був ідеальний порядок, чіткі та логічні алгоритми роботи і щотижневі обов'язкові досить цікаві курси та лекції. А ще директорка схожа чимось на Меріл Стріп в фільмі "диявол носить Прада" Далі реально найбільше я заробляла працюючи оператором в швидкій мобільній довідці 559 в ті часи, коли інтернету в мобільних ще майже не було ми за 40 сек давали відповідь на будь-яке запитання: від адрес, телефонів, до "хто виграв чемпіонат у 1950 році" і "правила гри в доміно". Це був реально незабутній досвід швидкого і лаконічного реагування в екстремальних умовах а ще я якось навіть Новий рік там зустрічала на роботі Пізніше не таке цікаве: працювала за спеціальністю модельєром взуття, пізніше оператором лазерного станка. Десь поміж тим мала досвід начитування підручника для незрячих дітей (на благодійних засадах) Копірайт, рерайт статей на замовлення Пізніше - визначення кольоротипів та консультації зі стилю. Отак, досить сумбурний і не сильно "презентабельний" перелік вийшов Ну ще можна записати у власні досягнення реанімацію до життя сільської бібліотеки та організацію ремонту місцевого дит.майданчика (за це, правда, теж не платили ). А взагалі, мені вже багато разів казали, що організатор з мене нічо так, але я ще не дуже придумала як то перетворити на "професійний досвід", як як і власну здатність до генерування ідей
може в сільські депутати? маю знайомого депутати лмр, то постійно в фб постить фото сам такої роботи.
Нєє, перша причина - їм зарплата не передбачена, лише "вищим" депутатам, а місцеві от і живуть за рахунок дерибану часто
мій досвід почався не після універу, а під час аспірантури. До слова, я її теж до професійного досвіду рахую чисто через навички спілкування і розбирання в людях, які там набула але то таке, ліричний відступ. Значить в мене було: міська рада Львова, потім викладач в університеті, потім ком'юніті-менеджер+проектний менеджер в міжнародній НГО, потім я в тій же НГО була виконавчим директором, потім запускала власний великий міжнародний проект бізнес-напрямку, потім був знову рік в універі і клялася ж собі в бюджетні сфери ні ногою, але ніц життя мене не вчить. паралельно до того всього я була комерційним автором+копірайтером протягом 5-ти років, бо я люблю щось таке пописати стороннє і виходить в мене то, відверто кажучи, непогано. потім перейшла на те, що закордоном називається, independent researcher і два аналітичні центри. зараз - свій власний науковий "блог" ненавиджу таке формулювання, але поки краще пояснити не можу, спрямування не суто науково, скорше наук-поп, як каже моя свекруха :" я в твоєму блозі розширюю свій світогляд" . плюс я працюю у веб-студії - то геть нове для мене, але я хотіла щось таке мати ще не пов'язане безпосередньо з моєю робочою спеціальністю. короч, завжди в мене все з текстами зв'язано - науковими чи не дуже подивимося, що буде далі. П.С. ще в моєму житті був мережевий маркетинг але недовго - 3 місяці ех, молодість-молодість
У мене список невеликий, оскільки таки люблю свою спеціальність і 90% працюю по ній . Тому усі варіацї були хіба лише галузеві чи дотичні до юриспруденції- cупроводження ЗЕД, митно-брокерські послуги, кадри,HR- очолювала відділ персоналу однієї з компаній. Те, що зовсім нове було в певний період - це контент-менеджемент, копірайт, СЕО. Але і тут часто була співпраця з юридичними конторами. Усе інше - це суто юридична + громадська діяльність, що пов'язана теж з наданням правових послуг.
Цікаво проаналізувати своє життя з професійної точки зору. Продавець в продуктовому магазині (аж один тиждень, заміняла напарницю подружки. Багато з нас в дитинстві мріяли бути продавцями. Ось я і здійснила свою мрію. Працювала по 14 годин 7 днів. Заробила 90 грн. Купила собі спідницю ). Офіціантка в колибі (то була весела робота в чудовому колективі. На роботу йшла, як на свято. Втомлювалась, але такого драйву я більше ніде не мала. Ех, молодість Платили нам по 45 грн за день. Але чайових могло бути в рази більше ). Бармен в тій же колибі (відчувала себе великим цабе . Вперше в житті відкривала там шампанське). Офіціантка в піцерії (це вже не весела історія. Платили там вдвічі більше, ніж в колибі, але вижимали всі соки, ставилися як до рабів ) Оператор комп'ютерного набору в рекламному агентстві (перша нібито серйозна робота, але платили мізер). Лаборант в лабораторії харчового підприємства (перша робота по спеціальності). Заступник головного технолога з питань якості, начальник лабораторії на тому ж харчовому підприємстві (роботу любила, колектив ще більше, обов'язків у мене там було вище голови, а зарплата маленька ) Лаборант хімічного аналізу на нафтопереробному виробництві (вперше в житті гідна зарплата). Хроматографіст (типу лаборанта, але вища категорія ). Декрет Модератор на форумі (перегляд і редакція повідомлень) - то так називалася вакансія, на яку мене затвердили Перша моя робота в інтернеті. Заробітки невеликі, але я зрозуміла, що тільки з дому і хочу працювати
ех, дякую за комплімент, але це не має жодного відношення до моєї роботи. Хіба дуже дотично - тестувати кух. комбайн чи нову духовку, над якою працюю безпосередньо на роботі. Щоправда минулого тижня коліжанка мене підбивала долучитися до її справи і таки почати продавати десерти. Ну і навчання в школі кондитерів мені оплатила робота, за перемогу в конкурсі.
Хм... заробляти гроші... Років з 8 до 13 часто допомагала на базарі (бабуся, дідусь, мама і я позмінно) - горіхи, картопля, городина, сухофрукти, віники. Інколи батько наловлював повні сітки риби - продавала і її. Весь дохід був спільним і годував всю нашу сім’ю, аж поки батько не отримав майора, мама отримала другу вищу економічну освіту (після музично-педагогічної) та почала заробляти. А після другого курсу - помічник начальнику відділу чогось-там в страховій компанії (ведення бази, документи, суто офісна робота), літо. Суми - пару раз курсові писала по 100грн - кафе: практично все, окрім кухні. Батько поставив кафе на кордоні з РФ і перші два місяці я була *його людиною на місці*, вухами та очима, щоб розуміти як справляється завідуюча з організацією роботи кафе і допомагати їй. До 6 ранку підйом, закупи продуктів, попутками доізд по трасі до кордону, а далі: прибирання, рахування, контроль, чай-каву приготування, розрахунки, зустріч комісій... Касу закривали після 1 ночі. Жила я тоді (ночувала ) в 40 км від місця роботи, як і управляюча. А заробляла 100 грн в день. - офіціантка в нічному клубі. Одна ніч. Я так і не зрозуміла, як я хотіла поєднати навчання на денному стаціонарі і роботу вночі - юрист (документи, декілька міжнародних було, податкова звітність...). Працювала на фірмі, робила окремо документи за винагороду. Суми-Львів - якийсь час поєднувала роботу юриста та мала додатковий дохід в страховій компанії. Суми-Львів - рівно місяць продавала ергономічні крісла. Звільнили. Київ - рівно місяць прибирала в СпортЛайфі. Звільнилась. Львів - бухгалтер (скорше помічник бухгалтера, бо до професіоналізму ще рости, а я зараз і не знаю, чи варто рости в тому напрямку). Львів і далі дистанційно - продавець електроніки. Не професія, але завдяки знайомим, що привозили різне та любе на продаж - продавала он-лайн і заробляла. Періодично щось продаю й надалі - вирощування декоративних рослин та продаж. - виробництво сиру та продаж (півроку, поки були технічні умови. Планую пізніше до цієї справи повернутись ) З цікавого і такого, що запам’яталось, це: 1. Прибирання. Це ще було до офіційного відкриття клубу, тож більшість часу клієнтів я так і не бачила. В цей час я багато що переосмислила (пішла на таку роботу, бо в той час дійшла до висновку, що більше ні на що не здатна ). І з того часу остаточно тримаюсь напряму якоїсь власної справи, а не роботи по найму. А ще завдяки цій роботі вивчила декілька моментів, що дозволяють ефективніше підтримувати порядок та чистоту в домі. 2. Кафе. Попри інтенсивне навантаження, це було класно, ризиковано (і за 4 місяці до весілля ). Як раз в той період я в черговий раз приїхала на побачення до Львова і отримала пропозицію . Часто попутки - це були фури. З різних країн. Фішка була в тому, щоб сісти біля пункту ДАІ при трасі (тоді типу камерами фіксувалось це і водії мали б бути чемними )). Одного разу якийсь серб-далекобійник тицяв мені пакетоване вино - чи то пригощав, чи то розповідав, що він такий вантаж везе... Іноді ходила сама по трасі в напрямку кордону пішки - певний час, поки не знайдеться добрий водій. Ходила в короткій спідниці (от дурість! ). Це був час поверхневого знайомства та спілкування з митниками, прикордонниками, брокерами, контрабандистами, СБшниками, далекобійниками, валютчиками та повіями . І смачнюче капуччіно, гарячий шоколад з апарату кафе, яке можна було робити і пити безлімітно ). Я була під дистанційною протекцією батька (його знайомих на місці), мала дистанційні відносини з майбутнім чоловіком, літо, щось фантастичне та всеохоплююче літало навколо в повітрі. Молодість Одного разу жіночки захвилювались з криком «Кузьмін з Криму іде»! Та побігли дивитись на співака в прикордонній черзі (той що «Королєва красоти» співав). А я - ні. Я насолоджувалась капучіно.
