Я зустрічаюсь з хлопцем чотири роки ( 2 з яких ми навчались у одному навчальному закладі, 1 рік я чекала його з армії). Після його повернення загинув його батько, і про одруження небуло і думки. Через два місяці переспали. Ні, його відношення до мене не змінилось. Ми часто розмовляємо про власну родину... Але у мене якийсь серйозний душевний біль ... Я так хотіла близькості після одруження... Він про це знає, і відчуває провину, від чого мені ще більш боляче! Я незнаю як себе поводити? Чи взагалі його непідпускати до себе, чи можливо я занадто себе картаю без приводу??? Мені 19 років, а Коханому 21.
Відповідь: Я ЗРОБИЛА ПОМИЛКУ?! А просто жити далі і не думати про те, чого ітак не зміниш не пробували?
Відповідь: Я ЗРОБИЛА ПОМИЛКУ?! Якщо ви його любите-любіть і насолоджуйтесь вашими стосунками. Минулого не вернеш тому голову вище і думайте про майбутнє бо так себе і з"їсти можна псуючи своїм настроєм настрій всім хто навколо.
Відповідь: Я ЗРОБИЛА ПОМИЛКУ?! Ви могли б це вважати помилкою, якби в майбутньому у вас не склалось. А наразі ви є один в одного-і це найголовніше. І судячи з того,що ви пишете- у вас гарні стосунки . Якщо плануєте бути разом- хіба потім буде мати значення: до одруження це сталось,чи після?
Відповідь: Я ЗРОБИЛА ПОМИЛКУ?! Можливо ви розчаровані не саме тим, що це зробили до весілля, а вас розчарувала сама близькість, ви б попробували розібратися в собі. Для чого себе так картати, в вас це сталося з коханою людиною, багато дівчат вам би позаздрило.
Відповідь: Я ЗРОБИЛА ПОМИЛКУ?! Що зробили, те зробили, назад все одно уже не вернеш, тому не зациклюйтесь на цьому, тим більше, що любите свого хлопця, живіть майбутнім Насправді думаю, у вас все добре
Відповідь: Я ЗРОБИЛА ПОМИЛКУ?! дивно , що ніхто не звернув уваги на деталі а в них - суть я думав давно такого уже не буває Аплодисменти Вам і порада - не беріть дурного до голови, із таким початком далі все буде добре
Відповідь: Я ЗРОБИЛА ПОМИЛКУ?! Буавє-буває, ми цілий рік ходили і просто за ручки трималися ну крім цьомчиків звичайно
Відповідь: Я ЗРОБИЛА ПОМИЛКУ?! Маринко, нехай зараз мене закидають гнилими помідорами, чи будуть просто мовчки думати "свята знайшлася", але те, що у Вас цей біль душевний - то нормально. Просто люди в нашому теперішньому розбещеному світі зовсім не сприймають, що дошлюбні статеві відносини - то гріх. Тому і Вас підсвідомо мучить сумління. Моя Вам порада. Покайтеся у цьому гріху. Можете перед якимось священнослужителем, можете просто перед кимось, кому довіряєте. Щоби більше не було душевних болей, не вступайте зі своїм хлопцем більше у статеві відносини і поскоріше виходьте за нього заміж. Тоді все це буде приємністю без мук совісті.
Відповідь: Я ЗРОБИЛА ПОМИЛКУ?! Оля, дуже добре порадила. Те що у нього батько помер це не заперечує вам можливості взяти шлюб, лише не можете робити весілля з танцями. Моя тета взяла шлюб через три місяці після смерті мами нареченого. Ви подумайте що вам важливо? Чи ви його кохаєте? Адже ви стільки часу разом. Я розумію, що коли хлопець повертається з армії то у нього великий психологічний шрам на душі, але честь і хвала вашому хлопцеві що він не зачерствів і відчуває відповідальність за свій вчинок так само серйозно як і ви. Поговоріть з ним і сплануйте коли ви зможете одружитись.
Відповідь: Я ЗРОБИЛА ПОМИЛКУ?! Маринко, я вас дуже прекрасно розумію.. то дуже нелегко... особливо через те, що то напевно найбільша спокуса... не саме фізична, а в усіх значеннях... бо в стосунках часто пара готова до сексу швидше ніж до одруження і сімї... направду практично всі мої друзі заливаються сміхом, коли я кажу, що то до весілля гріх.. навіть ті, що дотримують певних релігійних догм і кожен наводить свої аргументи... але як казала колись одна монахиня - якщо ви вчинили гріх, то просто покайтесь в ньому... вистраждайте його і головне - не робіть більшого... якщо ви в душі відчуваєте себе міцною парою, то лиш варто з часом зіграти весілля... повірте, набагато краще мати близькі стосунки з своїм майбутнім чоловіком, аніж з чужою людиною... якщо в жінки багато стосунків до шлюбу, то вона ніби розпорошується на них і подальший постійний союз сприймає зовсім інакше... а якщо лише два чи декілька, то вони матимуть значний вплив на її майбутнє...
Відповідь: Я ЗРОБИЛА ПОМИЛКУ?! Цілком згодна з Багірою. Щодо одруження, то постарайтесь, щоб розмови про нього не були навязливими. Щоб то не виглядало зі сторони хлопця, щось типу "ми переспали тепер ти мусиш женитися".
Відповідь: Я ЗРОБИЛА ПОМИЛКУ?! чесно кажучи я не рахую секс до шлюбу гріхом, якшо це не відбувається з малознайомою людиною, десь в під"їзді, по п"яну, коли ніц не соображаєш, ну варіацій на тему може бути багато. Ви довго зустрічались, в вас нормальні стосунки одне з одним, в принципі нічого тут такого немає. Ну правда для мене троха вік замаленький, чесно кажучи в 19 я була від того далека, але зрештою в 19 люди створюють сім"ї і часом навіть дуже міцні так шо. просто я чесно кажучи не можу зрозуміти чого саме Маринка це рахує помилкою. Чи її мучить шо вона взагалі тим зайнялась, чи саме з цією людиною???
Відповідь: Я ЗРОБИЛА ПОМИЛКУ?! Мариночка, можливо вся проблема в тому, що ви самі про це думаєте забагато, і мовчите, а ваш коханий не розуміє що з вами сталося, і його мучить сумління, бо думає, що ви жалієте за те що ви переспали, що ви цього не хотіли. Я думаю, вам треба про це поговорити спочатку з ним і розібратися кого що мучить. Усе у вас буде добре. Головне кохайте і довіряйте одне одному.
Відповідь: Я ЗРОБИЛА ПОМИЛКУ?! Не зовсім зрозуміла запитання Лілю???? хтось рахує його право, хтось не рахує, те ж його право, ні кого не закликаю, але ні кому й не бороню?
Відповідь: Я ЗРОБИЛА ПОМИЛКУ?! Я про те, що пишучи так людині, котра вважає подібний вчинок гріхом, ми ображаємо її релігійні почуття. І те, що я щось не вважаю гріхом, суті справи для тієї іншої людини не міняє. Я розумію, що сучасний світ став з ніг на голову, а про секуляризацію взагалі мовчу... але якщо хтось має такі переконання, то не треба робити з нього за це вар*ята. Мовляв, мені б твої проблеми, бо це зовсім не проблема. До Маринки. Про це варто поговорити із хлопцем, пояснити свою позицію й постановити відновити чистоту стосунків до одруження. Знаю пари, котрі через таке перейшли й винесли з того дуже позитивні плоди. Щиро вам обом бажаю того самого!
Відповідь: Я ЗРОБИЛА ПОМИЛКУ?! то дуже файний спосіб вирішення і не лише цієї проблеми... десь чула, що згрішити - людська річ, прощення гріха - Божа річ, а продовжувати грішити - диявольська річ...
Хочу розповісти про свою помилку(( Я вийшла звміж і зрозуміла, що не за ту людину. Вже 6 років ми одружені, а живемо к чужі люди. Я не помічала цього доти. доки не зустріла людину, яку дуже кохаю.Ми познайомились майже 2 роки тому і весь цей час дружимо, оскільки він каже, що не відчуває до мене того, що я. Чоловік знає про нього і його це дуже дратує, а я в розгубленості, що мені робити дальше Зараз він в Швеції і дзвонить мені по 2 рази на тиждень. Я відчуваю, що він теж мене любить, але чомусь приховує це. З одного боку я його розумію...чоловік, дитина, а з іншого - не можу заспокоїтись, доки не буду щаслива з ним. Щиро надіюсь на це...
