В мене доця в 2 роки також віршики розказувала, говорила багато і чітко, а синочок (2.3 р. на даний час) словниковий запас має набагато менший. Говорить приблизно 20-30 слів і то на свою манеру. *Тятя не є бібі* - означає *тато, машини нема* і т.д., хоча, коли його про щось просиш, все зробить, все розуміє і показує. Мене вже це починає турбувати, тому хочу звернутись до лікаря. Порадьте, будь ласка, хорошого спеціаліста. І ще цікавить таке: у нас двомовна сім*я, тато розмовляє російською, а я - українською. Чи може це також впливати на розвиток мовлення?
А мені навпаки дивно, бо в порівнянні з старшим малим в аналогічному віці, то мала дуже багато говорить (хоча,в розумінні більшості, то, певно, мало, але мені вистарчає). Більшість слів в неї йдуть на позначення якогось поняття, часто в своїй оригінальній формі (ну, наприклад, окуляри у неї це "бляблі"), багато слів власне складаються із перших чи останніх складів, назви тварин мають в основному звукове позначення, тільки деяких називає повністю (лев, бик, киця, пес, кінь), деякі (ті, що мають довгі назви) - то останній склад ("аха" в значенні "черепаха" і "афа"в значенні жирафа, причому відрізнити одне від одного можу хіба я). Пробує словами відтворити назви частин тіла, одягу (колготки - "оті", шкарпетки - "петі", взуття - "тапі", шапка "сяпі"). Я млію хіба від того як вона приходить, і каже "люблю" (то слово в неї дуже гарно виходить і вона його повторює часто ). Віршики ми розповідаємо разом - в плані я починаю рядок, а вона каже останнє слово із рядочка (за умови що вона то слово в принципі може вимовити і воно взагалі входить у її "репертуар". Якщо з малим я переживала, бо говорити почав близько трьох, то тут мені в принципі фіолетово,я просто відмічаю хіба нові етапи у відтворенні слів (спершу один склад, потім два однакових склади у слові, тоді спроба поєднати два різні склади і т.д.). А коли не хоче говорити, то теж просто показує "ууууу". В такому віці заморочуватись рано, дітки різні дуже. Ну і з другою дитиною я краще розумію вислів "як то було файно, коли він не так багато говорив "
Про гв можете наводити наш приклад. Старша досі на гв. Коли ій було десь 2 і 2 чи 4 місяці я питала нашу няню, як вона говорить у порівнянні з іншими дітьми. Няня казала, що вона говорить швидше, довгими реченнями і більше, порівняно з німецькомовними однолітками. До речі, ці однолітки за мою доню на пару місяців старші. І ясно, що на гв вони були до року максимум, бо то для них і так подвиг. Надіслано від мого HTC Desire C, використовуючи Tapatalk
Віруся ніц не говорить ще : маматата, чітке "дай" один раз від неї чула. але так класно все розуміє: стій, сідай, хочеш їсти? (дасть зрозуміти, так/ні), куди треба пісяти і какати, де Дмитрик, - багато всього. Сергій в півтора року говорив словосполучення і короткі речення. Досі на ГВ
хіба на те, що дитинка відтворюватиме слова двома мовами. А рідною все-рівно обирає ту, якою з нею більше часу спілкуються ( ясно, що якщо більше часу з дитиною у спілкуванні проводить україномовна мама, то і дитинка обиратиме відповідну основну мову. Якщо більше часу проводить і спілкується російськомовна- аналогічно. Потім дитина йде в дитячий колектив- і він теж уже має свій вплив. ТОбто- основне середовище спілкування). ( п.с. і у мене і мого брата- двомовні сім ї. З тією різницею, що в одному випадку мама - україномовна, в іншому- російськомовна. На те, коли почали розмовляти діти- двомовність ніяк не вплинула. Хіба в тому, що діти практично одразу розуміють і розмовляють обома мовами.)
нагадалося, у малої яблуко - "а-бля" )) Зараз у 1,4 доця вже починає гарніше повторяти слова, бо раніше то були початкові склади, а тепер вже більше слів, хоча теж перекручених більшість "тяй" -чай, "поп" - стоп, ""сцястя"-щастя міття"-сміття, "тєлє-лєлє" - телевізор. А кличе мене вже в основному "мам", а не "мама". Але ще багато її букво-словосполучень, інколи прям речень, які я ще не розумію (( , тільки орієнтуюсь по ситуації.
О, киньте в мене чимось, бо я пресингу і дивацтва родичів невитримаю( або нахамлю, або мовчатиму як доця) на 1,7 володіємо кількома слова з серії дай, ням, гав, мам ітд. Мені достатньо, але недобрі інет статті кажуть що наш запас мусить бути 200+ слів. Свекруха нещодавно відіслала мене до церкви, щоб я посповідалась, далі МОВЧКИ вернулась додому і хухнула на дитину) ясно, куди я відіслала свекруху, але перл знатний. І стопітсотий раз чути про те, що я в два роки Пушкіна розказувала російською чи як чоловік шикарно розповідав про свій день в 1,5 я просто неможу( Скажіть, може батьки наші зле рахували наш вік? Чи може така сила склерозу вже діє? Дуже втомило мене то все. Малеча активна, розуміюча дитина, але ні в якому разі не буде робити, те що їй нав'язати. То що, відпустити то все і далі насолоджуватися дитиною? Чи таки нахамити родичам?
Я ось незнаю чим відрізняються дітки теперішні від старіших), але я ось родилась 4 кг, на ГВ вроді 5міс, і маю відеодоказ де в 1.2 розказую віршик, а в 3 роки співаю напамять всі пісні Скрябіна, Білик і Пугачової)), виступаю на базарі в Угорщині), віршиків багато знала типу "муха-цокотуха", вчила англійську, і дуже гарно бавилась і розуміла діток які говорять на невідомих, мені тоді), мовах
маю приклад)) старша. до двох років декілька слів. після двох (орієнтовно в 2,2, в 2,3) заговорила реченнями. причому правильно побудованими) всьому свій час. до слова віршів досі не любить) максимум пісеньки)
А моя доця поки тільки має маленький словарний запас, зате розуміє все що я їй говорю, типу "принеси татову футболку", "іди погодуй ляльок і ведмедиків", "йди поцьомай бабу", і т.д
Моя цьоця видала якось: "Ти в пів року сиділа отут в перинах і казала "Ігор, сьо ти хоцєсь"" Питаю, що може то мені півтора було, чи 2.5. Та нє, точно пів року. Амнезія помножена на незнання етапів розвитку дитини Взагалі 1,7 то зовсім не вік для говорення. Моя старша в рік і 8 почала говорити словосполученнями, в рік і 10 реченнями, і я вважаю, що то дуже рано. Щодо родичів розумію, мої діставали, чого дитина не ходить. Молодша пішла буквально тиждень тому і то дуже несміливо.
В мене аналогічно)) Свекруха не перестає розповідати як її син в рік розповідав напам"ять ...... Євгенія Онєгіна! На повному серйозі. Я бачу, що це дуже розповсюджене явище)))
Моя теж розказує що в півтора так чітко казав, що його звати "Юрррра" і що йому "півторррра роки". І щиро дивується, чого ж то наш малий не говорить так само. Я навіть не відповідаю вже нічого, просто мовчу. Стосовно цікавих слів, то чомусь пташку він називав дуже довго "фляфля" Говорить лише окремі слова, в педіатра на це нічого не кажуть, значить то нормально. А свекруха у нас лише по скайпу, тому не так напряжно )
Донька в півтора вже могла свої основні потреби, бажання висловити найпростішими реченнями, якісь кольори знала ( але все було в неї синє). А меншому зараз рік і 7, то каже лише окремі слова і то дуже мало тих слів ( мама, тато, дай, баба і ще декілька), а словосполучення одне на всі випадки - "то туда" і пальчиком показує, що саме і куда. Не переживаю, що трохи німець, але було б вже мені легше з ним, якби більше говорив.
навіть моя доста балакуча дитина стільки не має. в майже 2 почав пробувати говорити словосполученнями - хвалюся - ти кикиня - себто я, мама, красива..ну, мужчина) про віршики - ви не увляєте, як дитину на то дресирували, хоч слово не гарне, але це з розряду сто раз скажи - і буде. я так брата виговорювала, і до садочку готувала - бо там треба було, щоб дитина могла вже щось сказати. можу тому раніше всі так і робили - горщик в 6 міс, кашки в 3 міс, говорити в рік
ну, моїй мамі всього 57... а ми в неї і "ніколи не хворіли", і після року ніхто ніколи не впісювався... тримайтесь. Мене теж з Дмитриком родичі трохи діставали... але на все свій час, ніц не поробиш
Дівчата, будьте серйозні (як казав мій вітчим). Всі люди різні! пам"ятайте,це стосується всього. І впісювались,і хворіли.Моя старша дочка не говорила до 2,5,ставили ЗРР, зато тепер -мамадарагая...Добре,що онук ще мовчить,бо їх двох я не витримаю,а вдома ще одна така сама + тато (от осинки не родятся апельсинки)
Ну, добре що Ви мали голову на плечах, і не сильно мабуть переживали.. Зате тепер мабуть свою дочку заспокоюєте і не надоїдаєте, чому внук ще не говорить.. Правда?
Можливо у когось було щось похоже як внас .Нам вже 3.5 а говоримо до 10- ти слів ,на то є свої причини ( були судоми , затримка психомоторного розвитку) розуміє все ,що хоче покаже .Мені сказали ,що добре було б перевірити ротову порожнину там може бути проблема ,до якого спеціаліста звернутися , щоб розумівся що там впливає на мовлення?
І ми в цю тему.( До осені синочок говорив дуже мало, лише декілька слів знав, хоча прекрасно все розумів і міг показати що він хоче. З середини жовтня ходимо в садочок, в групі вже майже всі дітки говорять так, що вихователі можуть їх зрозуміти, а ми і досі чітко не говоримо. Синочок зараз говорить набагато більше, але майже всі слова скорочує або перекручує. Про те, щоб повторити за мною, то навіть мови і бути не може...хіба, як йому якесь слово сподобається. З того, що говорить: мама, баба, татя ( тато), діді (дідо і Діма), птята ( пташка), камкам ( трактор), кам ( кран), сів, дьо ( йди, йдем, йду), Во ва ( Вова), Ся ( Зоряна), Няня (Настя), Юся ( Юля), Сят ( Остап), тічи ( втічи), дай, нє, дзєнь (добрий день), чя ( до побачення), гарних снів ( ся сів) і ще безліч таких слів. Назви звірів та транспорту говорить виключно звуками ( мяв, гав, бррр, чух-чух), лише на велосипед каже "сяд". На себе каже Ся, а коли кажу, що ти Давид, то каже "нє, Ся". Говорить і короткими реченнями, але зі своїх слів, наприклад: "Мама, татя во" ( Мама, тато на роботі), "Птатя чє ням? "(пташка з"їсть печиво?) , "Мама ,туця ха?" (мама, циця спить?) і так говорить всі речення. Раніше синочок не любив читати\слухати книжечки, але тепер вже читаємо, ліпимо з пластиліну, малюємо, пазли складаємо, співаємо + заняття в садочку. Бачу, що прогрес є, але ніхто крім мене його не розуміє, навіть тато не завжди його розуміє.( Чи варто ще чекати ,чи може проконсультуватися в логопеда?