Страхи другої (третьої...) вагітності

По житті я страшна боягузка: першу вагітність переживала весь час, а все від того, шо не знала, шо то таке: пологи, материнство, годування, памперси і тд. А от при другій вагітності в мене просто паніка. Я переживаю за все і весь час. кажу собі шо так не можна, а потім знову думаю про здоров"я, зубки, годування. коліки і так далі.
Може в когось теж таке було, поділіться. А може то просто я така

 

Відповідь: Страхи другої вагітності

напевно таких як ви багато,от я зараз також боюся самих пологів,бо знаю.що то є (так як перші були не з легких),але надіюся,що все буде добре,адже та біль зразу забувається,коли бачиш свого девятимісячного "квартиранта"

 

Відповідь: Страхи другої вагітності

А мені самі пологи не страшні, викликають неприєйні емоції, але страх-паніку ні.
А саме важче для мене з усього, це останні два місяці вагітності. Шалено починаю попралятись і затікати. З сином поправилась на 23кг, а з донечкою на 28кг.
Але всерівно зважилась би і на третє (муж я це чує за голову хватається)

 

Відповідь: Страхи другої вагітності

Я вже двічі мама, але найбільше переживала при другій вагітності за здоров"я дитини, чомусь тільки ця думка не давала спокою. А те що складно і важко прийдеться я і так знала... Всі діти різні, це точно, з першим малим не спала, дитину мучили коліки, втомлювалась страшенно, перебувала в депресії, а донечка спить всю ніч, прокидається тільки поїсти. Можна сказати, що тільки тепер я насолоджуюсь декретом і дивуюсь, як це так щвидко біжить час...

 

Відповідь: Страхи другої вагітності

а в нас навпаки, за голову хватаюся я
Я не боялась перших пологів, бо не знала чого боятись. А других не боялась, бо начиталась ДП, знала як саме мають проходити природні пологи і відтягувала до останнього поїздку в ПБ.
Страшенно хочу багато дітей, але є страх, що не справлятимусь. Чоловік же заспокоює, каже, то з одним тяжко, а після другої дити все легше і легше. Не знаю, поки не наважують...

 

Відповідь: Страхи другої вагітності

Все таки страх - велика сила. От я другої вагітності боюсь як...ну просто дуже боюсь. Першої не боялась хоч все було ну дуже складно з третього місяця чемно відлежувала в лікарнях, настроювалась на природні полого і тд. А склалось все зовсім не так...

дехто знає -хто мене знає, не доносила, оперативне КР на 29 тижні, дитьо 2 міс реанімація-лікарня, і взагалі нас дивом врятували...

Так от найбільше мене лякає те що якщо друга вагітність буде близька по протіканню до першої (що дуже ймовірно), то як мала буде без мене 9 міс., а не дай Боже назавжди? Просто, як не по-дурному це звучить боюсь що мене після КР не розбудять...просто коли тобі кажуть "вам дуже пощастило що ви живі..." В друге наважишся на такий ризик не скоро.
Звичайно що люба вагітність це ризик...і якби сильно я не хотіла другу дитину, все ж таки мій страх зараз сильніший...але то тільки 1 рік і 8 міс. пройшло від того жаху, і зі здоров'ям малої постійно проблеми, через травми в наслідок недоношеності, маю надію що час лікує і з часом ці спогади не будуть так травити душу

 

Відповідь: Страхи другої вагітності

От і я задумалась, чи боюся я другої вагітності. І можу сказати-нє.
Поясню. Враховуючи те, що я маю не здорові нирки, то я боялась що будуть проблеми з тиском під час вагітності. Але ж навпаки) Мої аналізи ставали усе кращі і кращі. Висновок-дітки мене зцілюють)). І обов"язково хочу ще лялю, коли Бог задумає нам її дати. Але чи хотіла би багато? В різних людей різне поняття слово багато. Думаю плануючи наступну вагітність, треба бути впевненим що ти зможеш тій дитині щось дати. І я не про матеріальне, хоча це також має вагу, адже дітей треба не лише народити і отримати допомогу на три роки її виховання, але й допомогти їм вийти в світ. Вагоме значення має увага до дітей. Якщо є змога дарувати свою любов, опіку усім діткам, то є супер, але якщо ні, то сумно... Бо знаю купу випадків, коли народжуючи наступну дитину, увага до старшої є значно менша. Бо здається, старша дасть собі раду. Може те, те зробити сама. Може! Але їй також потрібно проявляти свою опіку, турботу, більше розмовляти хоча б...
А зараз дивлюсь на себе...так, часом буває дуже не легко. Але розумію, що більшого щастя, ніж мені приносить моє маля, мені більше ніхто не і нічого не дає. Тому як буде друге буду дуже тішитись)))

 

Відповідь: Страхи другої вагітності

Бачу не я одна така. Але справа якраз в тому, шо на підсвідомому рівні є якісь страхи. Лялю хочу страшенно, готова родити в будь який час, але якось так постійно страшно і все. Я навіть пояснити толком не можу чого я боюся, але знаю забагато всього, тому і боюся.
П.С а чоловік не дуже допомагає, каже: не переживай, третій раз буде легше. За такі слова хочеться вбити.

 

Відповідь: Страхи другої вагітності

Але ж є тема http://posydenky.lvivport.com/showthread.php?t=72645

 

Відповідь: Страхи другої вагітності

Мій не хапається. Каже хочу вісім зайчиків!!! Каже обсядуть мене навколо і добре мені буде...)) Хоча думаю він не дуже розуміє що означає день мами з купою діток, або коли дітки хворі.

 

Відповідь: Страхи другої вагітності

Я не вважаю, шо теми одинакові: там мова йде про те , як наважитися, а тут тільки про страхи під час вагітності. Вагітніти я не боялася зовсім думала, шо тепер навіть краще буде, бо я вже знаю, розумію чого чекати. Але не так сталося, як гадалося: тепер страшніше, ніж перший раз. І постійно порівнюю, як було тоді, а як тепер. Кожна невідповідність лякає, навіть, якшо на разі набагато легше, ніж перший раз.
Одним словом нічого не допомагає.

 

Відповідь: Страхи другої вагітності

зрозуміло тепер...ну я не вагітна, тому буду цю темку тільки читати.

 

Відповідь: Страхи другої вагітності

Ви просто озвучили мій головний страх. Я теж цього шалено боялась. На 5-му місяці першої вагітності мій животик "переніс" сильний несподіваний удар. Після цього випадку я до останнього дня боролась за збереження вагітності. Почалися безкінечні крапельниці (після 40шт. перестала рахувати), уколи, ліки просто "кінськими" дозами. Часом медсестри відмовлялись колоти чи ставити крапельниці, бо казали, що з такої кількості мене треба буде саму відкачувати, а я готова була на все!!! Це найстрашніший період в моєму житті. Крім того, я лежала у львівському ПБ, куди нікого не пускали. А я немісцева, безпомічна (боялась навіть чашку з чаю сполоснути) навіть вийти до рідних не могла. Чоловік розривався між лікарнями, домом, бізнесом, будівництвом... Запустив сімейний бізнес, який ми самі створили. Прийшлося закрити. Але результат- важкі природні пологи на 42 тижні і найкращий синок в світі. Моя мама казала, що він такий життєрадісний, ніби радіє тому, що просто живе в цьому житті. І те що ми пережили разом з ним в животику, зробило нас найріднішими, на скільки це можливо. Ми з ним ніби і далі пов'язані пуповиною, хоча йому вже 3,5р. Безмежний страх перед другою вагітністю вирішився сам собою, але дуже несподівано- двома полосками. Паніка ускладнилася ще проблемами з здоров'ям, які постановила вирішити до настання вагітності, але просто не встигла. Але Богу дякувати, карапузику в животику вже 7міс. Бізнес повторно відкрили і зараз він годує нашу сі'ю. Я радію кожному дню, що можу бути зі своєю сім'єю і сама справлятися з домашніми обов'язками. Вірте в найкраще. Дітей посилає нам Господь саме тоді, коли це для нас найпотрібніше і найдоречніше. А нам залишається тільки з радістю приймати і виношувати цей БЕЗЦІННИЙ ДАР!!!!

 

Відповідь: Страхи другої вагітності

Ця тема якраз і для мене. Страхів починає назбируватись і я бачу, що це вже проблема. Деякі з них вдається подолати лише валер"янкою, а деякі молитвою. Розумію, що мабуть занадто прислухаюсь до того де колить чи заболить, чи мордую себе здогадками чому нило тут, а зараз там. І це ж лише початок.
З Ганнусею у мене всю вагітність був гіпертонус, нестабільний тиск та низький гемоглобін і мені усі лікарські застереження були байдужими. На той час студентка, та невиправний холерик за характером, я мала купу справ, зустрічей та просто походеньок. Бігала містом, наче електровіник.
Зараз усе кардинально інакше. Час зробив своє, мало пам"ятаю деталей першої вагітності. То ж прислухаюсь до всього занадто прискіпливо. Знову ставлять гіпертонус. Але зараз, хай весь світ зачекає, я старатимусь максимально лежати, а гуляти помаленько та лише в парку. Благо на роботі тепер штиль та й ходжу (їжджу таксівкою) лише на 1,5 год. офіційно.

 

Відповідь: Страхи другої вагітності

Сподіваємося, шо за якийсь час і ви тут будете дописувати, але не про страхи, які відчуваєте, а про те, шо їх просто немає.

---------- Додано в 08:14 ---------- Попередній допис був написаний в 08:09 ----------

Так, так, це справді проблема. Перший раз я ходила,просто літала + переїзди, екзамени, гори і пт. А зараз страшно буває навідь від того, шо нічого не болить. Коли аналізи не добрі, страшно, але коли добрі, то теж не віриться і переживаю далі. Сподіваюся, шо з часом пройде, але коли? Напевне вже після родів. Але тоді почнуться інші страхи.

 

Відповідь: Страхи другої вагітності

знаєте, то називається - сама собі придумала і сама собі вилічу
а нашо вам аналізи? нашо вам думати? які страхи?
страшно, коли ..... коли.... навіть не знаю коли
ну чого отими дописами самій собі нагнітати якісь міфічні ужаси??
депресивний психоз починається на ДП
чи то такий вид садо-мазо?
всьо нормально, всьо добре - нє, так не може бути
і потім лікар обов*язково вам знайде якусь болячку

то вже індивідуальною. часто, коли дурга вагітність спланована і лікована, збережена - то другу дитину відсувають

всьо з голови - думайте трохи в позивному напрямку

 

Відповідь: Страхи другої вагітності

А в нас сталось все навпаки Ми так з чоловіком переживали, щоб Яринка не мала ревності до молодшої сестрички, що стали приділяти їй значно більше уваги

 

Відповідь: Страхи другої вагітності

Знаєте, якби все було так просто, напевне я б і не починала тут писати. Можливо у вас такого не було і ви не розумієте, а можливо є хтось, хто переживав таке і може поділитися своїм.
До того ж це все якось підсвідомо і скільки я б себе не заспокоювала, якийсь незрозумілий стан.

Тішуся, шо є такі безстрашні.

---------- Додано в 10:18 ---------- Попередній допис був написаний в 10:15 ----------

Казала коліжанка, шо в неї молодший потребував менше уваги, ніж старший, тому займалися ним більше, а молодшого тільки годували, міняли і клали спати. Правда поки він трохи не підріс.

 

Відповідь: Страхи другої вагітності

Як на мене, то це не садо-мазо, а бажання підтримати і допомогти тим, хто з своїми страхами ще не справився. Часом, не вистачає просто фраз "відкиньте все". Не всі вміють абстрагуватися від минулого, проблем, страхів... Люди до психологів звертаються, гроші за це платять. Ніхто їх в садо-мазо не звинувачує. Часом, вистачає просто виговоритися або почитати, що хтось з такими проблемами справився, що перша проблемна вагітність- не вирок і не діагноз, що друга буде така ж. Якщо ця темка допоможе хоча б одній форумляночці позбавитись страхів та наважитися на дитя, то буде о-го-го який успіх і результат.

 

Відповідь: Страхи другої вагітності

а шо складного? ви самі пишете -

шо з того ТАКЕ страшне? коліки? зубки? годування

поки шо тільки нагнітання страху, я ж пишу - відкиньте все. головне - настрой
ніхто не каже, шо за секунду ви позбудитесь страхів, але якшо вже мама

то най

сходить до психолога. полегшає
знаєте - затяжне сюсі-пусі деколи більше шкідливе, ніж *ушат холодной воды*
але ліпше не буду писати, бо зараз знов скажуть, шо на ДП співчуваючих нема, тільки шуліки і ворони