кому это надо... кому это нужно...

Відповідь: кому это надо... кому это нужно...

типу того, це такий мішечок, який кладеться перед молодятами і туди конверти гості кидають, а потім ту торбинку зав'язують і кудись в безпечне місце відносять. Для мене теж загадка для чого заморочуватись над вишиттям цього.Однак майбутня свекруха моя своїй доньці на весілля вишивала і подушечку для обручок і саму торбу на гроші. То певно, щоб грошикам файно лежалось до початку шлюбної ночі)))

 

Відповідь: кому это надо... кому это нужно...

Коли в людини розписка, яка триває 20 хвилин, і на тому по святкуванні, то хочеться щоб тих 20 хв. були максимально урочистими. Одяг продумується до дрібниць, також під силу пошити і подушечку, просто щоб красиво було, і бутоньерку, і букет цілий день вибирати, чи цілу ніч складати. Коли ж весілля триває добу. То на кожну годину свята неможливо продумати всі дрібниці, тоді або є гроші, і в хід ідуть майстри своєї справи, або нема. І тоді є ті дрібниці, на які вистачило часу.

Взагалі, чим більше думаю про ту тему, тим більше розумію, що все вкладається в банальні гроші. Коли батьки оплачують все на весіллі, то навіть немає особливого змісту впиратися, і кричати "гвалт". А коли самі відкладаєте гроші, то звісно і на дрібниці не вистачає, бо вони таки багато вартують, навіть якщо самому робити, і розумієш, що не потрібне воно, лишнє.
Тобто потрібно те все тим, хто має на то гроші, чому б і ні? Для того гроші і є, щоб їх тратити. А для кого великі церемонії є занадто дорогі, то мусить іти на компроміс, щоб і собі вгодити, і батьків не образити..

Якби я мала багато грошей, то я б на свою церемонію в РАЦСІ прийшла в джінсах і футболці, з надписом якимось типу "нарешті я заміж виходжу" і малюночком прикольним, на голову би красивий капелюшок типу циліндра з маленько фатою, а на ноги білісінькі кросівчи, де замість шнурівок білі атласні ленточки би зав'язала. І не було би нікогісінько. А на шлюб ви скликала всю родину, пошила би гарне плаття в національних мотивах, і великий банкетний зал.. Але наразі мусила іти на компроміс, тихо і скромно з батьками... І коли мене запитують, чому в мене не було пишного весілля, я кажу :"Бо шкода грошей". І реально думаю, кому то все треба. А якби ті гроші так не рахувались, то дуже би навіть було треба. Банально, але правдиво, як на мене..

 

Відповідь: кому это надо... кому это нужно...

йой,мрія!!!!!!

і то правда, були б гроші, такого б натворилось.

 

Відповідь: кому это надо... кому это нужно...

Мабуть,найточніша відповідь на головне питання цієї теми
Адже яке б велике не було бажання мати оті всі дрібниці,основне "впирається" в гроші,і тут вже не відіграє головне значення ваше бажання, а те,яку можливість ви маєте,щоб його здійснити...

 

Відповідь: кому это надо... кому это нужно...

мені просто не подобаються ті блюдця, на яких в РАЦСі подають обручки.

ну я б так не сказала. як є бажання і фантазія, то і з звичайного паперу можна зробити шедевр!

 

Відповідь: кому это надо... кому это нужно...

не сперечаюсь,можна,але для цього все рівно потрібно мати хрч якфсь кошти, і тоді відповідно вміти бодай щось робити( в галузі декору тощо).
Проте, ще раз повторюсь: це лише моя особиста думка

 

Відповідь: кому это надо... кому это нужно...

знаєте, я чим більше готуюсь до свого весілля, тим менше ЙОГО хочу. все, що після нього - хочу, а той день хоч ще і далеко - замучив мене. подумати тільки - щоб прикрасити зал мені потрібно заробляти 2 місяці на роботі зранку до вечора.....!!!
а якщо не прикрашати - можна, але ж то не буде гарно. і вже якщо робити те весілля, то хочеться, щоб воно все ж таки "якось виглядало".
моя б воля - я б поїхала на Гаїті і за гроші, які попереду треба потратити відпочивала б там місяці в зо 2!

 

Відповідь: кому это надо... кому это нужно...

А ми зробили весілля яке хотіли, а на ті гроші, що нам подарували, поїхали на Шрі-Ланку

 

Відповідь: кому это надо... кому это нужно...

Мені подобається!!! :

Я виходила заміж в шортах і черевиках на грубій підошві. А за святковим столом нас було всіх п*ятеро. Зате ми купили собі квартиру і ніколи не жили з батьками. І мене ніколи не мучила совість, що наші батьки вгепали тисячі доларів на їдло, половина з якого пропала б, і на решту речей, які не мають нічого спільного з наступним сімейним життям, і які, до речі, абсолютно не впливають на тривалість і благополуччя того сімейного життя. Але це абсолютне ІМХО! Нікому нічого не радила і не раджу, вважаю, кожен має вирішувати сам. Але охоче поділилася своєю версією.

 

Відповідь: кому это надо... кому это нужно...

а мы изначально не хотели праздновать, но так как решили венчаться - то соответственно появилось и платье и фотограф... а сейчас это 12 человек гостей и тихий ужин с гостями и аэропорт в 10 вечера...
у меня был первый брак и шикарнейшая свадьба - не могу сказать, что я была в восторге от этого всего(((
и масса мало знакомых людей меня точно не устраивала(
так что к сегодняшнему празднику я подошла с мыслю - что это наш день - мой и моего жениха, а все остальные -= родственники, друзья - если захотят - могут к нам присоединиться...

 

Відповідь: кому это надо... кому это нужно...

Близькі родичі роблять весілля, готуються давно, продумують найменші дрібниці. Почали запрошувати гостей, досить близьку родину, проте вже половина повідомили, що не прийдуть. У всіх різні причини - ремонт, море, нема грошей. Але в молодят неприємний осад:confused:

 

Відповідь: кому это надо... кому это нужно...

ми коли розписувались, не хотіли запрошувати взагалі нікого, хотіли навіть без батьків, тільки з друзями, які були за свідків. Але батьки піднапрягли, мами сльози видусили, і таки батьки були присутні на цій коротенькій церемонії. Більше нікого не запрошували, навіть рідних братів/сестер . То мій брат нормально це сприйняв, без образ. А чогось жінка чоловікового брата до сих пір при нагоді мені фе висказує з цього приводу.
Про те щоб запрошувати двоюрідних родичів, чи там тітку чоловікову із сімьєю взагалі мови не було....

Якщо зберемось вінчатися, то вже точно тільки ми удвох, без родичів

 

Відповідь: кому это надо... кому это нужно...

ну я би так не змогла. дуже вже ми близькі з сестрою.

 

Відповідь: кому это надо... кому это нужно...

Ну справа не в змогла/не змогла, а в тому що ми хотіли просто всіх поставити перед фактом що вже одружились. Бо в інакшому випадку всі почали нам видавати як вони бачать наше весілля, ну і наші погляди і це бачення були дуже відмінні, в результаті пішли образи, що не хочемо як всі, з купою гостей, зі спогадами на все життя.... а ми цього категорично не хотіли, ну і відповідно нічого такого не робили.

 

Відповідь: кому это надо... кому это нужно...

ну я би так не змогла. дуже вже ми близькі з сестрою.

 

Відповідь: кому это надо... кому это нужно...

Глянув на перший допис, який і задав тему... Кому всі ті весільні фінтіклюшки треба? Ну, дуже часто, щоби банально вимахнутися, як наслідок нашого совєцького побуту. Бо є так, що батьки послідні гроші тягнуть на то вісілє, щоби було не просто "як в людей", а ше кручє, шоби про то всі говорили. Інколи навіть в борги залізають. Сам колись одній такій парі гроші позичав після весілля Якщо пара може собі більше дозволити, то таке, будь-які примхи за ваші гроші, але коли тягнуть з батьків останнє, аби лише "всі говорили" - того не розумію.

 

Відповідь: кому это надо... кому это нужно...

Вдруге я би точно не робила весілля. Гроші витратили не тільки мої батьки, я теж кілька тисяч гривень відклала (правда відмовляла собі багато в чому). А тепер думаю: воно того не варте, навіть тисячу гривень. Минулого року я на Краківському на дрібниці лишила 400 гривень, а того року подруга більше тисячі (мішок на гроші, кошик на пелюстки...), хоч гості-селяни і так "ніц не поняли з того вісілє", а вона сценарій складала,потім плакала наступного дня. бо багато пішло не так..... і кому це потрібно???

 

Відповідь: кому это надо... кому это нужно...

Колись писала у цій темі що мабуть не захочу весілля. Пройшло 2 роки, а думка тільки підсилилась
Я поважаю вибір людей, що влаштовують весілля, я сама люблю погуляти на весіллі , але чим більше спостерігаю куди люди викидають гроші...тим більше розумію що це не для мене.
Ну не буде в мене стільки емоцій від одноденного "гульбану" як від захоплюваної подорожі з коханим.

 

Відповідь: кому это надо... кому это нужно...

В мене з того приводу трошки інша думка. Ми вирішили робити весілля, і ось які плюси я в цьому бачу: по перше, з весілля навіть якщо менше вкладеного, але все одно напевно якісь гроші будуть, тобто

ніхто не відмовляється , по друге - якби не на весілля, то не приклали б стільки зусиль щоб гроші зібрати, тобто не відмовляли б собі, як робили це увесь останній рік. Отже, не було б ні весілля, ні подорожі(ну, може подорож і була б, але скромніша). Висновок який: просто підекономили на собі останній рік, що, вважаю, не смертельно. Але зате і вовки ситі, і вівці цілі - бо як і кожна (майже кожна) дівчина, я все одно десь в глибині душі мріяла про весілля. Сподіваюся що не надто плутано висловилася

 

Відповідь: кому это надо... кому это нужно...

Не знаю, просто зараз такі космічні ціни на всі весільні послуги, що і половини не повернеться. В мене двоюрідна сестра захотіла велике гуляння забахати. Тягнула зі своїх і його батьків, потратила купу, назапрошувала якихось родичів типу"седьмая вода на киселе", а потім сиділа чухалась. Навіть хтось у конверт поклав СІМ гривень по одній.