Цьому дала, цьому дала, а от цьому...

Відповідь: Цьому дала, цьому дала, а от цьому...

Мені нетрудно не дати. Особливо коли бачу, що те, що перед тим давала, не було використане за призначенням, коли людина не вчиться, не хоче бачити очевидного, або ж робить вигляд, що не бачить.

Але коли дам - мучитись не буду.

Мене більше цікавить, що у беручого в душі відбувається.

 

Відповідь: Цьому дала, цьому дала, а от цьому...

не зрозуміла.....

 

Відповідь: Цьому дала, цьому дала, а от цьому...

Я теж мала на увазі певні суми. І так, я думаю перед тим як дати, основний критерій - чи дійсно люди того потребують, а не є шахраями. Але після не цікавлюсь на що пішли ті гроші. Ну бо не знаю всіх нюансів, фактів, та й в душу нікому не залізеш щоб знати всі мотиви, чому людина діє тим чи іншим чином.

 

Відповідь: Цьому дала, цьому дала, а от цьому...

Власне, оскільки суми були не маленькі то зважали, в першу чергу, на довіру до тієї людини, яка або зверталась з проханням (чоловікова співробітниця, священних в церкві) або яка власне потребувала. Ми справді думали перед тим коли пожертвувати. Я згідна з тим, що відповідно відповідальні за ці пожертви, але момент довіри все ж є сильнішим. І не являю, як маю розпитувати куди саме були потрачені наші кошти.
Коли даю то думаю та довіряю не перевіряючи.
Ну і звичайно молитву за потребуючого ставлю дещо вище за грошову пожертву.
Власне у практиці нашої сім"ї пожертви були одноразовими, а молимось за декого й по сьогодні.

 

Відповідь: Цьому дала, цьому дала, а от цьому...

Але було би незле, якби ті ж люди (чоловікова співробітниця, священних в церкві) потім розказали про результат витрачених коштів?

 

Відповідь: Цьому дала, цьому дала, а от цьому...

Згідна.
Про сина чоловікової співробітниці інформація надходила періодично, і дякувати Богу, позитивна.
Священник до теми пожертви не повертався, або я це проґавила.

 

Відповідь: Цьому дала, цьому дала, а от цьому...

звичайно хочеться щоб та пожертва пішла на користь, але навіть якщо й гроші не були використані за призначенням то що з ними судитись за те що добровільно дали, а вони не туди потратили? Я вважаю що кошти котрі не піщли за призначенням ті люди повинні б передати комусь з потребуючих...але то вже як їхня совість "закерує", їм з тим жити.
Тому й варто давати впевнившись, в якійсь мірі, куди даєте. Хоча життя припідносить інколи несподівані сюрпризи, але на 100% не застрахуєшся.

 

Відповідь: Цьому дала, цьому дала, а от цьому...

Багато писала і все стерла...

то дуже тонка межа, і в реанімації, і в онкології...направду, тільки час розставляє всі крапки, опісля легко махати руками, що от не треба було реанімувати (а може то таке випробовування для рідних, такий важкий хрест доглядати роками за лежачим?).

З другої сторони, якщо відмовитися від травматичної операції/ хімії/реанімації, не влізати в борги, не виснажувати сімейний бюджет, нікого ні про що не просити, коли шанси 50% на 50%... що це буде? гординя? надмірна надія на Бога? чи тверезий розум?

 

Ми ж і обговорюємо в цій темі "давання зі сторони", коли шок не тисне на дії, можна "пофілософствувати" (с) :

Даруйте, це буде оффтоп у цій темі.
Позиція приймаючих допомогу і рішення про хворого - окрема розмова.

 

Відповідь: Цьому дала, цьому дала, а от цьому...

а як об"єктивно оцінити "шанси"?

 

Відповідь: Цьому дала, цьому дала, а от цьому...

Ми робили всі пожертви цільові, в осн. хворим діткам незнайомим чи діткам-сиротам, але ніколи не перевіряли чи просили розказати куди пішли гроші.
А от милостиню на вулиці, в поїздах не даю, бо то жебракування скоріш професія, а не реальна потреба в допомозі.
Так виходить, що я замислююсь над спрямуванням тих грошей, хоча перша думка була, що ні.

 

Відповідь: Цьому дала, цьому дала, а от цьому...

У мене прикладів безліч...наприклад син досі віддає кредит, котрий взяв для лікування матері(котра все-таки померла), ще один..батька з донькою виселяють з квартири котру дали під заставу в банку для лікування матері/дружини(котра все ж померла).. Ці люди не просили допомоги і за це розплачуються, але вони дуже хотіли аби їхні ріднесенькі одужали....хочай говорили їм що шансів немає. Думаєте вони б прочитавши форум неперід змінили своє ставлення? Люди доволі молоді були , незнаю як би мова йшла про 80-ти річного дідуся, то може б і не наважувались брати кредит щоб в врешті-решт опинитись на вулиці.

 

Відповідь: Цьому дала, цьому дала, а от цьому...

Я роблю так, як мені каже серце, і допомагаю як можу і чим можу.
І якщо даю, то прорахунків, скільки шансів є, кому гроші потрібніші, в кого родина файніша не роблю взагалі.
В біди один колір, просто відтінки різні.
ІМХО.

 

Відповідь: Цьому дала, цьому дала, а от цьому...

Ніколи над цим не задумувалась про тих хто просить.., і чомі не всі кому потрібно, немаючи належного фінансового забезпечення, просять, а стараються обійтись власними можливостями(продають машину, майно, квартиру..), а дехто наважується попросити. Напевно попросити теж треба мати сміливість, чи то гординя не дозволяє.

 

Відповідь: Цьому дала, цьому дала, а от цьому...

Підтримую повністю.

та й навіть так і проголосувала...