Квартирне питання, чи де ми живемо?

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

ззаду за Арсеном. та то не зовсім озеро, так калюжка, але там все-одно приємно прогулятися.

---------- Додано в 06:18 ---------- Попередній допис був написаний в 06:08 ----------

ну до поверху можна звикнути, то не проблема, я все життя жила не вище 3-го, тому ту висоту спочатку відчувала майже фізично, але нічого - звикла і тепер без проблем. те що поруч будують, те ж не проблема, колись вони його закінчать і грукати перестануть ))) ну і чим більше будинків тим більше інфраструктури.

і раджу вам в першу чергу дивитися не на поверх, а куди виходять вікна, особливо якщо вони всі виходять на одну сторону. Якщо всі на південь, то буде літом дууже гарячо, так само як і на захід. до обіду, ніби нормально, а після хата розкочегарюється, в ночі тяжко спати. найкраще брати на схід - зранку сонечко, після обіду вже нема, хата охолоджується. якщо брати на північ - може бути темно

---------- Додано в 06:20 ---------- Попередній допис був написаний в 06:18 ----------

а і ще краще брати не кутову, буде тепліше зимою. а яке опалення в тих будинках буде центральне чи автономне?

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

KAPUCHINKA, в тому і мінус добудовано будинку, що вже нема сильного вибору квартир, і ціни на те що залишилось вищі, ніж були в час будівництва, хоча вибираєш із залишків (але впевнений, що добудовано, хоча під питанням ще комунікації). сама знаю, що схід краще, але вже буду відштовхуватись від того що є. на рахунок опалення я не пам*ятаю, але здається в двох будинках якось по-різному. на круглій здається сам собі робиш все, але я невпевнена. на величковського пркольно, бо там екодім, але рясне мене взагалі не приваблює. та й взагалі з тою програмою якось лячно, в нашій державі ніяких гарантій нема нідочого... може то краще підзбирати і з часом самому купити, але проблема в тому, що у львові тоді треба буде знімати квартиру довший час і це знову ж таки будуть витрати. не знаю, що то робити і яке рішення буде правильне.

хочу ще раз подякувати усім, хто відгукнувся! обожнюю посиденьки за небайдужість форумлян та й взагалі стільки всього цікавого можна дізнатись))

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

Хто власник квартири по вул. Скрипника від Еко-дому?
Відгукніться, сусіди. Потрібно починати знайомитися, бо скоро здача будинку в експлуатацію.

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

Прочитала в новинах сайту АН "Еко-дім", що будинок на вул. Величковського (Рясне) долучено до програми "Доступне житло".

---------- Додано в 16:08 ---------- Попередній допис був написаний в 15:53 ----------

цими критеріями керувались при виборі квартири в новобудові. мені дуже подобається район і будиночок зокрема. хороше транспортне сполучення, поруч базарчик, ЦУМ, південний.

все життя жила на бандери, де розв*язка трамвай-тролейбус, звикла до того, шуму, зате все поруч, центр-вокзал, базар близько, а тепер... ми живемо в "зеленому" районі, тупикова вулиця і до дороги треба йти 15хв! асфальтною дорогою або 10 хв парком-лісом, де після дощу болото і не пройдеш. мене це так дратує, бо розумію, коли гарна погода пройтись-прогулятись, але ж у нас львівські дощі і зими не теплі. таксисти не дуже люблять їздити до нас на виклики, бо за нами треба заїхати в сам кінець вулиці і назад тудою ж до дороги виїжджати. короче не моє то

ммм, ще Єфремова подобається. колись поміняєм на цей район однозначно

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

Все частіше думаємо про те, щоб переїхати до будинку. Трохи я не побоююсь за безпеку, чесно кажучи. Як ввечері виходити з машини, коли на вулиці пусто і темно?? Як бути одній у великій хаті? Як залишити хату без нагляду на вихідні, якщо треба кудись їхати?

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

Хто живе у Солонці відгукніться. Купила там квартиру в новобудові може знайду сусідів. Цікавить яка там школа і садок?

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

Хтось щось може сказати про "Доступне житло"? Варто, чи ні? Може хтось вже взяв по тій програмі житло в кредит - поділіться відгуками.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Nyashka, як на мене ви все таки мислите доволі категорично і не сприймаєте іншу сторону ситуації (розумію, що то може ваше ІМХО, але ви надто критично його висловлюєте). Ну як можна в нашій державі працюючи на середні зарплати і маючи сумарний сімейний бюджет нехай там у 5-6 тис грн. відкласти на власну квартиру? То що, чекати десятки років, і в 50 купити власну квартиру і лишитися без дітей? Чи з того нещасного сімейного бюджету винаймати квартиру все життя, щомісяця віддаючи мало не половину зароблених грошей чужому дяді і все життя жити по чужих кутках? Бо для багатьох є нереальним варіант відкласти на власну квартиру, водночас ще й винаймаючи квартиру, чи взяти кредит на квартиру при нинішніх відсоткових ставках, невпевненості в завтрашньому дні і мізерних рівнях зарплат.

Ну не всім же бути програмістами, вибачте, просто пам'ятаю з іншої теми, ким ви працюєте і знаю які в тій сфері зп.

А заробляти так, щоб вистачало і на винаймання чи купівлю житла і на дитину, далеко не багатьом під силу (особливо враховуючи те. що після народження дитини жінка як правило деякий час не працює). І справа тут не в нездатності людини заробити більше, а в наших ринкових умовах і бідняцьких зарплатах. Не завжди можна пригнути вище голови. І не треба говорити "пока многие думают, что "в нашей стране то...", "в нашей стране сё...", "это все страна..." и не вспомнят, что страна - это сами люди - ничего не будет." - от що конкретно можу зараз зробити я чи мій чоловік, щоб змінити ту грьобану ситуацію в країні і щоб середня ринкова зарплата скажімо в його галузі становила не 3 тис. грн., а 8-10 тис. грн., ну що? Ну от скажіть?

По темі. Я не бачу нічого "постидного" в тому, що ми живемо з моєю мамою і чекаємо дитинку. Уявіть, і нам не по 20 років, а по 30. І чекали ми 7 років, поки фінансова ситуація якось виправиться, але зрозуміли, що не потягнемо винаймання квартири, а купівля власної нам не світить. То що, ми мали ще 7 років чекати з моря погоди за вашою логікою? І народити в 37, якщо ще вийде? І я не вважаю, що сиджу на шиї в своєї мами. Ми даємо на харчі і на більші витрати, а мама сплачує комунальні. І я не вважаю, що діяла "інфантильно", створюючи сім'ю без власного куточка (мене трохи обурює, коли судять про таке люди, які скоріш за все мають значно більші фінансові можливості і вважають, що можуть судити інших). Звичайно в ідеалі і нам хотілося б жити окремо, але ми не можемо забувати про реальність, окрім того що в нас ще й інша ситуація додається (мама не може жити одна після того як не стало тата).

А ще трохи смішно було читати висловлювання стосовно того, навіщо йти на такі спеціальності як вчитель чи інші малооплачувані роботи. Але ж хтось у суспільстві мусить лікувати людей, вчити наших дітей, продавати в магазинах, прибирати наші вулиці в кінці кінців! Якщо всі будуть мислити так, то через 20-30 років наших внуків просто вже не буде кому вчити.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

invisible, не волнуйтесь. Я уже писала, что мне все равно как кто живет. Каждый живет так, как хочет или не хочет и старается это исправить, но есть какие-то другие причины кроме оправданий "потому что я живу здесь". Видите, ваша мама не может сама жить. Замечательно - вы помогаете друг другу. Высказывать не критично - это как? научите Это говорить "я за жизнь отдельно, но как же замечательно жить вместе с родителями!" ? Я бы не смогла жить - поэтому это моё такое критичное мнение, от возможности жить и с любимым и с родителями как можно старательнее удаляюсь. Кстати, вы не менее категоричны в своём сообщении

как будто на программистах свет-клином сошелся. Я шла туда не от великого желания учится, кстати, а чтобы моч обеспечивать себя. Подружка пошла учится на политолога. Потому что нравилась история. Да, учится ей хотя бы нравилось.

а как меня возмущает, когда я вижу кого-то на Тойота Прадо Но давлю в себе это возмущение и продолжаю дальше двигаться к цели. Хотя, возмущают когда поучают девушки при "папиках". Остальные хоть как-то свои деньги зарабатывали. Хотя...они тоже зарабатывают, наверно.

Все равно будут. Но в чем-то согласна.

И знаете, было бы мне около 30, то рожала бы и живя у родителей на квартире. Думаю, даже раньше спохватилась бы, чем в 30. Нет, не ждала бы у моря погоды. Тк надо было раньше как-то организовывать. Может,я просто прагматична

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

То ви вважаєте просто висловлюванням власної думки і не критикою такі ваші слова як "не можете снимать жильё сами - живите каждый у своих родителей и встречайтесь где-то на стороне в отеле или почасовой квартире. А сидеть на шее у родителей, будучи "взрослыми" - это как-то так не так. А, может, я просто ханжа, тк не представляю не то, чтобы, как тут писали, пройтись в белье по квартире, но заниматься любовью за стенкой от чьих-то родителей." ??
Я мислю логічно, і після таких ваших слів випливає лише те, що якщо людина така нездара і невдаха, що не може заробити на власне житло, то створювати власну сім'ю просто мало не ганебно, Ну так, поки не зароблю достатньо, то маю до 50 років з нареченим погодинно квартиру знімати, супер

Не зійшовся, просто навела як приклад. Я сама працювала в ІТ-компанії, не програмістом, і маю купу друзів-програмістів і можу порівняти. До речі, всі вони вже покупляли квартири в кредит і хороші машини.
А щодо "шла туда не от великого желания учится, кстати, а чтобы моч обеспечивать себя" - то ви пропонуєте забивати всім на власні бажання чи вміння і просто йти вчитися на того, де платять більше грошей?

Ну ось і тут знову якимось осудом запахло.

Ви мене не зрозуміли. Мені пофіг до того, чи хтось має більші можливості. Але вони не мають права не судити з власної колокольні стиль життя тих, хто їх не має з тої чи іншої причини.

---------- Додано в 16:19 ---------- Попередній допис був написаний в 16:14 ----------

І до речі, тема називається, "чи можливе життя з батьками після одруження", а не "давайте попустимо тих, хто живе з батьками". Розумію, що для вас неприпустимо жити з батьками, як і для багатьох, але прошу висловлюйте власну думку не в такій формі як "не можете снимать жильё сами - живите каждый у своих родителей и встречайтесь где-то на стороне в отеле или почасовой квартире".

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Не я советчик в вашей семье (вопрос-то вообще, наверно, был риторический....). Я бы была категорична в такой ситуации в своей семье: "искать другую работу, работать еще где-то, брать подработку и тд". Если, конечно, не очевидно, что в дальнейшем есть перспектива и надо просто пережить эти времена. Но это я только у себя в семье в своих отношениях. Отношения у всех разные. И высказанное предположение ни в коем случае не относится к вашему вопросу.

---------- Додано в 16:38 ---------- Попередній допис був написаний в 16:29 ----------

я не забила на свое желание жить более-менее самостоятельно. Это было главное желание.
И я более чем уверена, что в теме "нравится ли мне моя работа" не мало людей жаловалось бы. Хотя шли учится не забивая на собственные желания или умения. Жизнь такая - надо немного на перед думать и реально воспринимать.

Я вас не осуждаю, хватит придираться! То что вы логично вывели - да, это моё мнение, молодец, вы правильно все поняли, а что плохого? Да, я считаю что так и должно было бы в МОЕЙ жизни. Но да, не исключено, что в 30 я бы согласилась жить и рожать и у родителей на квартире за неимением средств. Не понимаю что вас так цепляет и что там можно унюхать,если там этого нет. По-моему ваша реакция - это что-то глубже, чем мои сообщения.
Я никого не опускала и никого это не задело кроме Вас.

по теме:
нет, невозможна жизнь. Но жизнь может заставить.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Не тільки. Я також не згідна з Вашою манерою виражати свою думку, попустивши тих кому так не вдається. Треба іноді реальніше дивитись на життя.
І ше:

Щодо країн с

то справа не в економіці чи її проблемах - не від того створюють сім'ї чи народжують.
Не знаю де косо дивляться на вагітних після 30... Коли я говорила про те що "опа - і вже 30", то перш за все мала на увазі що по статистиці після 30 можуть виникнути проблеми (як з можливістю вагітності, так і самою вагітністю чи розвитком дитини).

Не забуваємо жити! Вже, бо потім може і не вийти. І добре як є можливість у власному житлі, але як не має то не варто, як на мене, відмовлятись від радощів життя

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Повністю погоджуюся. Ми зволікали з весіллям кілька років, бо коханий все теж сподівався, що матимемо нарешті змогу жити окремо. І роками були вище згадувані тут зустрічі на квартирах тощо. На жаль, не так склалося як гадалося, а не змінилося фактично нічого, лише просто час затягнувся, а результат той самий - окремо жити так і не вийшло.

---------- Додано в 22:04 ---------- Попередній допис був написаний в 21:52 ----------

Не думаю, просто не всі сидять в декреті і мають час і змогу тут розглагольствувати як я. Та й тих, що живе окремо, на щастя, набагато більше, аніж тих, хто живуть з батьками, а як то кажуть ситий голодного не зрозуміє

Nyashka, і ще дозволю собі висловити припущення, що маю трохи більше життєвого досвіду ніж ви, принаймні на кілька років, і досить багато всього пережила (20 років скитання сім'ї військового по крихітних кімнатках і гуртожитках з тарганами, фінансові труднощі та кількаразові скорочення коханого за роки наших зустрічань, раптова смерть батька в досить ранньому віці і тд. і тп.) То життя мене навчило ніколи категорично не казати "та я б ніколи в житті", "та я б нізащо в світі"... Життя таке непередбачуване. В свої 22-24 я теж думала, що житиму точно окремо від батьків, та час розставив свої корективи, і навіть якби ми заробили мільйони, окремо жити б не могли все одно через маму.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Ну я читати добре вмію, в Вашому контексті йшлося про те що люди закордоном, не будують сімї, поки не куплять власного житла, тобто сімї створюються відповідно пізніше,ніхто з батьками не живе - і для нашої молоді це мінус, мол всі страшно за дітьми женуться, замість того шоб попрацювати, напрацювати і т.д. В моєму контектсі- це розглядається з іншої сторони.
І десь Ви писали шо краще не женитися, раз жити немає де, краще зустрічатися по квартирам, так от, в стосунках буває момент, коли їх або переводити на новий рівень, або розходитися, вони себе вичерпали, так от, я ввважаю що краще женитися, не шукати 2, 3 , 5 і 8-го поки на хату назбираєш...Бо 45 тис у.о. при зарплаті 2500, навіть з підробітками все-таки назбирати важко...
Але я звичайно не закликаю женитися і народжувати 5 дітей, коли на хліб грошей немає, звичайно до всього треба підходити з розумом, до кожної конкретної ситуації...Хоча, то все відносно, часто сімї з 5-ма дітьми в одній кімнаті і з бабцями і дідусями за стіною щасливіші ніж інші.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Дууууже сумніваюся, що ті, хто тратять на весілля 20 тис. дол., живуть потім з батьками, хіба що з власної волі.
А ситуації в житті бувають настільки різні, про що я писала вище, що іноді це є єдиний вихід бути разом. Так що... І не всюди батьки тирани, які пхаються в життя молодої сім'ї чи встановлюють свої порядки. Наша сім'я живе за власними порядками в жаті разом з мамою, яка не втручається ні в що. Хоча сама б я ніколи в житті не пішла жити до свекрухи, тож дуже вдячна своєму чоловікові за розуміння.

---------- Додано в 10:49 ---------- Попередній допис був написаний в 10:41 ----------

Ось власне. Одними квадратними метрами щастя сім'ї не виміряєш. Хоча ясне діло, своє житло - це дуже важливо.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

invisible,

странно, что вы не видите того, что я говорю, что жизнь заставила бы - я бы жила (вы в это увидели "запах" укора, хотя я там говорила про себя и только про себя). Но сразу такие поблажки себе не делаю, как и вы, впрочем с мужем, не делали, раз не сразу пошли жить у родителей. Простите, я никого не хотела обижать категоричностью по отношению к себе, которая у меня есть. Но и вы не учите меня сразу расслабляться тем, что "в жизни разное случается, может все быть не так идеально". Вы же сами не так жили до какого-то времени. Но могли бы жить отдельно - вряд ли оставили бы маму сейчас. Потому что это было бы уже бесчеловечно.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Я цілих 10 років жила в кімнаті у військовому гуртожитку разом з батьками, мене туди напевно вже під дулом пістолета не змусили б повернутися. Частково в мене мабуть тому й таке ставлення до зйомних квартир, бо власну квартиру мені пощастило мати лише з 22 років (то справді дуже пощастило, бо отримали по черзі) і для мене завжди просто жахом була перспектива ніколи її так і не мати.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

да и нам насобирать трудно, так что охотно верю, но кто говорил про своё _покупное_ жильё?
если на семью зп 2500 - это печально, тк даже мужа не покормить мясом каждый день. А уж детей и подавно фруктами не побаловать.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Тут вже й справді в мене просто цікавість, а якщо не збирати на власне, то все життя жити в зйомній чи як? От власне цього я ніяк не можу зрозуміти, яка перспектива в нашій державі в молодих сімей, які знімають квартири і не мають змоги купити власної?

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Мои родители пожили только женившись то у одних, то у вторых своих родителей (у папы родители дипломатичные очень и то, сами предложили помочь с устройством дальнейшим, тк начала напрягаться обстановка), а потом сняли комнату в общежитии. Мне тогда было 4 года. И прожили мы тогда там 4 года. Родители рассказывают, что было трудно, но они были в своём углу и нисколько не жалеют, что так сделали. Хотя у маминых родителей дом был и место уж точно хватало бы.

---------- Додано в 11:42 ---------- Попередній допис був написаний в 11:35 ----------

И что плохого в жизни в съемной квартире? Нет, чтоб не подумали - я не понимаю людей, которые снимают квартиру сразу на 5-10 лет, делают в ней ремонт и тд... Я не знаю, наверно тогда надо заключать именно нормальный съем квартиры с налогами и прочим - что бы быть более защищенными. Но знаю, что это на данный момент вполне реальная и для меня перспектива на лет 5. А можно не откладывать деньги и живя с родителями (тк приводили в пример зп в 2500. Тут уж даже живя с родителями не отложишь денег). Простите,а на что тогда надеяться? На квартиру родителей?

Молодим семьям печально, да...а как в других странах обстоят дела? или так только у нас?