Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо? Та дійсно, і таке буває Але ж якщо говорити про трохи більшу дитину, яка може сама додому повертатись зі школи (тим паче, якщо школа в 5 хв. хотьби від дому). А потім собі так же спікійно сама йти на гурток, чи гуляти з друзями. Тут вже ніякого квесту. Я наприклад так виросла. З третього класу сама і додому і на гуртки і гуляти. Мама працювала до 6, баби, діди мене не ростили. Мама напевно таки переживала завжди, бо я мусіла як тільки прийду ( дойду, напишу уроки, погуляю...) зателефонувати. Але я любила той час, коли я сама вдома. До мене приходили однокласниці, ми разом робили уроки, було цікаво ---------- Додано в 20:55 ---------- Попередній допис був написаний в 20:47 ---------- Якщо ви мене маєте на увазі, то помиляєтесь В мене нема чіткої сформованої думки, нажаль. Але в нас з чоловіком ще є купа часу, щоб вирішити чого ми справді хочемо(теж нажаль). І я прискіпливо стараюсь ставитись як до передмістя, так і до життя в місті. Просто життя в місті мені відоме, а в передмісті ні. І якраз дуже цікаво читати аргументи людей, зважувати всі плюси/мінуси. Бо рано чи пізно, я надіюсь, нам доведеться робити вибір і хочеться зробити його вдало саме для своєї сім`ї.
Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо? Ні, я так трошки узагальнила) Який вибір Ви б не зробили, він буде правильним з одного боку і мати свої недо з іншого. Бажаю Вам зробити свій правильний/ідеально-правильний вибір
Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо? В нас між школою і тренуванням 1,5 год. Так як, малий цього року навчається в другу зміну, то коли в нього закінчувалися уроки, вже було темно. А мені страшно, щоб в темноту дитина стояла на зупинці і чекала маршрутку. Та ще й холодно, а маршрутка може приїхати не скоро. Зараз, коли вже світло і тепло, все-одно його самого ввечері не пускаю.
Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо? А оце тримання "в порядку" хіба не є найважчим? це ж щоденна праця і літом і взимку,безкінечна,бо роботи біля будинку не початий край От,наприклад, наші сусіди по дачі- вже 3 роки як збудувались, а жодного разу за минуле літо,коли приїздили я не бачила щоб вони відпочивали.Чоловік все щось доробляв на територіі, а жінка весь час порпалась біля газону, квітів, помідорів...Але це старші люди, які мають дітей,онуків.. вони відпочивають таким чином, їм то приносить задоволення..а от діти їхні приїздили якраз на відпочинок-шашличок посмажити,скупнутись...Я теж так хочу "не доросла " я ще до городньої роботи,до порпання в землі.
Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо? Кать, ми мали будинок в районі нового цуму, я не скажу шо було важко. Для мене це навіть інше ніж в хаті прибирати. Зрештою як наробити грядок і клумб то так... а як просто травичкою і раз в місяць ато і в 1,5 прийде людина і тобі ту траву скосе -більше роботи не було. Після робочого тижня мені і самій було приємно вдягти рукавички, якийсь прилетівший мусор позбирати, десь підмести. Ми певно різні люди. Мені не йдеться щоб прийти додому і нічого не робити, я без фізичної праці чахну, нема розрядки. То подвір"я забирало мізер часу. В мами треба замітати кожен день, бо купа дерев різних і то листя падає , вона має город -полоти.
Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо? звичайно індвідуально, але територія особняків за містом часто в рази більша - доріжки, сад, озерця-басейни, беседки, будинок для гостей... як то кажуть - кого на шо хватило, і там тої роботи є добре.. не тільки інше питання як до того відносяться самі люди, наскільки воно продумано-завершено, а якщо налагоджена система допомоги сторонніх то взагалі круто
Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо? хто хоче той шукає можливості і ресурси хто не хоче тому краще в квартирі. Для мене питання роботи не стоїть взагалі. Не переношу захаращення як такого, капарництва. Але продумати дизайн цілком реально так щоб біля того всього було мінімум зусиль. За містом що басейн в кожного є? А навіть як не прибереться один тиждень то головне шоб не побутовий бруд валявся а як там листочок впаде то дурниця. якщо ще не до кінця продумано, так продумається не за один день все робиться. для мене особняк цінний в межах міста, за містом вже не зручно, мені не розходиться в двірнику і тд.. я і сама приберу , ні кого ні в чому не переконую у всіх свої смаки, вподобання , звички і можливості.
Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо? ну бо знову ж таки - хату до хати не зрівняєш, бо стільки факторів.. часто багато що залежить від навколишньої території (біля лісу-водойм чи стандартно забудований житловий райончик, гори-рівнина і тд..) а басейни чого, роблять, але не на подвірях, а більш привязані до хати (типу на терасі якогось поверху чи взагалі закриті).. в нас клімат не той, не Лос-Анджелес))) аби на подвірях робити а от озерця досить часте явище, просто у Львові і зразу біля то не дуже популярно мені особисто теж то цінно, але власне з погляду - безпроблемно є де залишити авто, велик, коляску.. але пріоритетнішим є всерівно віддаленість від дороги, рівень шуму і зеленість території ..ну бо в кожного свої мрії і бажання) чомусь часто вважають, що мрії у всіх одинакові - декому скажеш, що не хочеш того, що і він, звинувачуватиме тебе в лукавстві і нещирості (то не до вас особисто) насправді чим більше людина розвинута, тим частіше й мрії в неї нестандартні, імхо
Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо? Роботи дуже багато, і це при тому, що немає городу, а тільки квітник, за будинком посіяна травичка, але косити її треба раз в тиждень, бо вигляд не той - не газонний, ту траву потім треба вивозити.Десь 120 кв.м під бруківкою, але раз в 2 тижні її треба замітати, між плитками в бруківці засіюється мох і травичка- це все "виколупується". В літні місяці десь 10 годин в тиждень, щоб підтримувати порядок. Не говорячи за будинок- кожної весни треба чистити водостічні труби від листків, " море" вікон і дверей, постійно щось удосконалюється моїм чоловіком. Пройшло 14 років- треба малювати дерево під дахом, ще 5 років- і на черзі вікна. Мені було спочатку дуже незвично, тим більше я прийшла на " все готове", бо ніколи в житті не наважилася б на такий великий будинок, якби сама будувала. ---------- Додано в 23:28 ---------- Попередній допис був написаний в 23:27 ---------- Зараз ще й будуєм гараж:khomyak:
Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо? для мене ж навпаки: розглядаю заміський будинок якраз через чистіше повітря і екологію. нє, ну ясно що якщо вже жити в місті, то краще вже свій будинок, нехай навіть 80 кв.м площею, ніж квартира. але мені так страшно за покоління наших дітей, з тою всією цивілізацією - коли я була мала, машин було напевно в 10 раз менше на дорогах, до 15 років ніяких компютерів, мобільних, потужних батарейок,а тепер як дивлюсь на дорогу страшно робиться, і мрію що колись, як в Європі, більшість пересяде на велосипеди та електоромобілі, крім того кругом ті мобільні потужні вишки, сателітки, вайфаї ні кожному кроці. не знаю до якого віку зможуть при здоровї дожити наші діти, і що буде з народжуваністю в країні через 15-25 років і т.д. ну і коли дівчата пишуть що ніколи не погодились на заміське життя поки діти ще малі, то для мене навпаки то найперша зручність - дитина спокійно бавиться на подвірї сама, поки я в хаті, чи на тому ж таки подвірї собі роблю що захочу. чоловік дуже наполягає на другій дитині, то я ще давніше, коли не було намірів переїжджати за місто, сказала що наважусь лише за умови власного будинку і власного подвіря, коли мені не потрібно буде для того щоб вийти погуляти з дитиною малюватись, дуже одягатись, коли я поставлю візок на подвірї, старша буде недалеко бавитись, а я з кухні за тим всім спостерігати. і коли ніхто не буде постійно дрелити, на верхній квартирі так гасати, що абажур злітатиме, а сусіди збоку спальні не викрикати пяними трьохповерховими матами в 3 ночі через день. ну і роботи на подвірї я зовсім не боюсь, швидше навпаки - мрію про це так мені вже остогидло то місто за 27 років...
Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо? ну ми всі виросли в ті часи коли не було нічого з вищеперечисленого. я теж не боюсь, люблю таку роботу. От худобу би не тримала, ані курей. а навіть би яку грядочку завела.. це поки до школи дитина не пішла, а потім важко якщо захочете щоб у Львівську школу дитина ходила...добиратись складно. Або якщо щей жінка не водить машину сама то ще складніше. За містом будиночок звичайно добре, навіть дуже...як дача, або щоб там батьки жили. Я не можу жити в селі довго, день два а потім все хочу до людей в рух.
Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо? то 100% про мене. а от мій чоловік навпаки балдіє від сільської романтики, тиша, спокій, така собі самотність і відстороненість. ну але він по роботі за тиждень має передоз спілкування, тому відпочивати бажає на самоті. і по характеру йому то імпонує. а мені як раз бракує того руху.
Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо? А мені навпаки хочеться одягнутися, намалюватися. Не подобається, коли мами виходять на двір з дитиною в халатах. Навіть якщо гуляють на подвірї. Свекруха моя взагалі в нічнушці може ходити цілий день...спить в нічнушці, потім в ній ходить по подвірї і в ній же лягає спати. Я розумію,що вона біля свого дому. Але є діти, які це бачать і можуть сприймати так, що це є правильно. А я своїх дітей вчу, що коли прокинувся зранку, то треба помитися і передягнутися....що є одяг для спання, а є для гуляння...І дитина, коли іде гуляти, то одягається, взувається і завязує хвостики.
Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо? Щось ви аж занадто емоційно відреагували на мій допис) Я ж не кажу, що новобудови це погано, в загальному описала те що знаю. При любому виборі є свої + і -, нажаль нічого ідеального немає, тому варто добре подумати перед тим як хробити такий важливий крок. Ну і трошки пройдуся по вашому допису. Про проводку згідна, вона дійсно стара і не витримує одночасного увімкнення 3 і більше приладів, але якщо мінімально її замінити (навіть поставити потужніші автомати) то проблема не така вже і страшна. Каналізація можливо і стара, але зроблена надійно, за 30р. не було ніяких проблем. А в сучасних новобудовах ви впевнені, що все зроблено якісно і на совість, що нічого ніде не протікає, що всі комплектуючі поставлені надійні, а не дешевий китайський варіант? Будемо робити ремон в ванній з заміною каналізації-труб і всього іншого, то точно знаю, що на вигляд одинакові речі (такі як крани, заглушки, американки, колінка і т.д.), як тільки береш в руки відчуваєш різницю де китай (відносно дешевий) а де дійсно якісна і надійна річ, тому дуже сумніваюся що в нових квартирах використовують кращі матеріали. Аж дуже сильну кривизну стін в панельних будинках не помітила, звичайно що до ідеалу далеко, але щоб настільки халтурно, що було видно неозброєним оком також немає. Планування, як яка квартира, в декого кращі в декого гірші, тут нічого не скажу. Ну і якось дивно купляти нову квартиру і зразу міняти вікна-двері, бо вони поставлені халтурно і найдешевший варіант. Тому, на мою думку, якщо обмежені фінансово то краще пошукати вторинний ринок і зробити порядний ремонт, чим купляти нульову хату і робити той же ремонт, але сама квартира вийде набагато дорожче, чим б/у. Ми живемо в панельному будинку якому вже приблизно 45р., і планування там не дуже, і будинок старий і багато недоліків, але щось люди не хочуть переселятися кудась краще (хоча якщо подивитися вартість деяких машин на нашому подвір'ї в рази перевищує вартість квартири). На рахунок будинку за містом, так це гарно-екологічно чисто і ще багато-багато переваг - но я дитина асфальту і жити навіть в передмісті не змогла б. Ну і роботи там дійсно багато і постійно, тому мій варіант квартира в місті (бажано дворівневу).
Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо? А я любила накинути халат і вийти попити кави. Ми почали втікати до тата в особняк коли старшому було майже рік. Він вставав 7.00 для мене це було зашвидко. Але в особняку мені було легше, він ще годину повзав біля баби та діда які збирались на роботу, потім я пила каву і десь біля 9.00 ми йшли в магазин на закупи. Коли приходила закривала всі входи-виходи і малий бавився на піску, а я готувала їсти. І так кожен день. Малий там живе з задоволенням. До прикладу сьогоднішній день в квартирі: -молодший заснув -старший гонить, сходить з розуму бо хоче то на двір то на машині кататись.....а вийти на вул не можемо бо молодший спить, а потім 14.00 старший лягає Одним словом жах, хочу в особняк!!!!!!! Всі були б щасливі, але мушу чекати бо в тата доробляють кухню(
Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо? в моїх батьків квартира в старому австрійському будинку. пару років тому поміняли всі каналізаційні труби на нові, від і до, щоб ніде нічого не протікало і сусідів не топило. ага, батьки то поміняли, а от сусіди зверху - ні. постійно їх топлять, бо в них немає грошей поміняти труби. постійно стелю підмальовують. от і будь мудрим, хочеш як краще, а інші не думають за то. чоловіка дядько купив квартиру в новобудові, і як всі робили ремонт, то сусід зверху зробив швидше, поставив підігрів підлоги і не перевіривши залив стяжку - почав затоплювати дядька чоловіка. добре, що в того ще не завершальна стадія була. сусід все зривав і переробляв. в нас постало питання, де купувати, то новобудова в рази переважила, бо нове є нове. а в старому треба міняти від і до, а поміняєш собі все, а сусіди ні, бо їм і так підходить і страждаєш потім. хоча проколи можливі будь-де, то факт.
Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо? я не ідеалізую нове будівництво. така наша реальність і слов"янська натура, що 50 років тому, що тепер гонять халтуру і крадуть. ми не міняли, бо вікна і двері досить нормальні, звичайно, не елітні, і першої зими з вікна задувало, але то все регулюється. я не прихильник герметичності, постійно провітрюю хату. але то кожному своє. скільки зараз коштує кв матр на вторинному ринку середньо, я не орієнтуюсь? ми свою брали за 920$/кв м , здається. ремонт в новобудові і в старій хаті не до порівняння - не потребує демонтажу, який теж вартує добрих грошей, і набагато простіший у виконанні, все робиться поетапно і легко. ми свої 45 квадратів за місяць "вилизали". 2 роки живемо, нічого поки не протекло. ---------- Додано в 12:22 ---------- Попередній допис був написаний в 12:09 ---------- ну і ще додам, щоб не так все райдужно було - найбільше, що мене напружує тут - сусіди за стіною, чути їх, як себе. то дійсно є велика проблема, яку ми запізно зауважили, бо вони почали робити ремонт, коли ми вже жили, відповідно, вжити якихось заходів було вже проблематично. цю квартиру здають подобово, тому домовлятись з жильцями є просто нереально. а власник мав то далеко в носі...
Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо? ну от, хіба то не найбільший мінус життя в квартирі - не мати приватного сімейного життя, та ще й постійно слухати чуже? я вже писала, сусіди то теж найбільше що мене дістало за стільки років.
Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо? Ох, як згадаю... ми чули сусідів зі всіх сторін: зверху- здавали квартиру, то постійно мінялись постояльці і то був капець, кожен раз звикаєш, до інших "звукових ефектів". В ванній було чути, як купаються сусіди. Знизу жили дві дівулі, то міліцію викликали серед ночі не раз. Збоку- повна хата народу, двері не закривалися, а загальні в коридорі(металеві), то на ручку ніхто не натискав, а з розгону гепали ними так, що в нас вікна дрижали і так цілісінький день. Але за містом теж є сусіди)) І може всяке бути. Нам в тому плані пощастило( нарешті) -ми не межуємо з жодного боку з ніким, так щоб "через сітку". Але, навіть якщо і є сусіди "двері в двері", то ставиться 2метрова загорожа і чистий спокій.
Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо? Ми купили квартиру на вторинному ринку, бо готові новобудови не були дешевшими, а вкладати в незавершене в період кризи було страшно. Хоча я дуже хотіла в новобудову..... Ще скажу один для нас "мінус" на той час. Ми шукали, скажімо 2-кімнатну квартиру, то на вторинному площі менші - вистачало, а на новобудови з їх величезними площами - ні. Звичайно, класно мати простору хату, але тоді доводилось обирати: або 1 велика кімната, або 2 менші. І навіть я, прихильник новацій, визнаю, що добре мати хоча б одну ізольовану кімнату в квартирі. Open-space типу об"єднання там з кухнею і т.д. добре, коли ще крім того спортзалу є інше приміщення, яке має двері. До речі, я не знала, що в новобудовах теж така погана звукоізоляція... Я завжди думала, що найгірша вона у панельних будинках, краща у "цеглі", а нових будинках вважала, що ще це питання по-новому вирішують. В нас, у цегляній так званій "чешці" теж чути сусідів. Ну не так, щоб критично, але ввечері, коли вже тихіше і якби хтось сварився - то звуки долинають. А найгірше чути в коридорі, коло вхідних дверей. Чоловік мені не дає розказувати всі новини зразу при вході в квартиру (ну так іноді хочеться, "з ходу"), бо "нащо то все сусідам чути"....Надоїдає.
