Квартирне питання, чи де ми живемо?

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

Правда. якщо сума перевищує 150 тис. грн. І не тільки за нерухомість, за ТЗ, для прикладу, теж.
Що мається на увазі "яка вартість"? Який % банку? Якщо не помиляюся, 1%. Але на таких сумах це великі гроші.

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

Так, саме за відсоток. Думаю, це призведе до більшої корупції з оцінщиками..

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

Ці зміни, що відбуваються з оцінщиками, полягають у суттєвому зменшенні їх кількості. Старі ліцензії нечинні, а нові будуть видаватися в спецпорядку. На сьогоднішній день у Львівській області отримали ліцензії лише 4 суб'єкти, а раніше їх було дуже багато. Самі розумієте, до чого веде монополізація ринку

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

Старі ліцензії оцінювачів чинні до 1 листопада, згідно постанови кабміну.

---------- Додано в 17:39 ---------- Попередній допис був написаний в 17:32 ----------

До корупції не призведе, тому що в новому порядку буде база даних де буде видно яка вартість нерухомості. Між іншим бачила що нові оцінювачі часом завищують вартість, для більшого відрахування в бюджет.

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

Хочу поділитися своїм досвідом пошуку житла – ми шукали житло спочатку для батьків чоловіка, а потім для себе.

Купівля квартири не є простою справою і вимагає чимало зусиль збоку та часу. Кажуть, нібито купити квартиру – це дуже просто. Моя думка: якщо це первинний ринок, то так. Якщо вторинка – запасіться наперед терпінням. Наша історія свідчить, що на пошук двох квартир пішло 2,5 роки та вивчення усього ринку нерухомості Львова.

Ми з чоловіком займалися пошуком квартири для батьків на вторинному ринку понад півтора роки часу. Намагалися шукати і через посередників, і самим. Пошук ускладнював той факт, що нам була потрібна квартира саме у певному районі, у певних будинках (яких було небагато - 8-10) і бажано на невисокому поверсі. Новобудови одразу відпали, так як:

1) у них ціна двокімнатної дорівнювала ціні трьохкімнатної у старому житловому фонді;

2) усі нормальні квартири були вже заселені і продані, залишилися лише або перший, або останні 2 поверхи (8-й і 9-й).

Як на зло, із потрібного нам старого фонду ніхто нічого не продавав; у такій ситуації ніяких маклер тобі не допоможе. Тож ми вирішили діяти самотужки.

Перше, що ми зробили і що нам таки допомогло, це написання оголошення про купівлю. У цьому були свої особливості.

По-перше, оголошення ми не набирали на комп"ютері, а писали вручну - як показує практика, писаним від руки оголошенням люди більше вірять, аніж надрукованим. Це, звичайно, геморойно писати з 20 або 50 оголошень вручну, однак у подальшому це таки дало свій ефект.

По-друге, у оголошення мають бути стандатні вимоги до бажаного житла: уточнення лише звужують коло потенційних продавців мало не вдвічі. Ясна річ, ви маєте свої вимоги до житла (поверх, стан і т.п.), однак у процесі пошуків, якщо при оглядинах житло більш-менш вам підходить, то на деякі нюанси можна і махнути рукою (вищий-нижчий поверх, наприклад). Коли квартира справді впадає вам у око, другорядні речі можна упустити.

Для прикладу, ми писали оголошення такого типу:
"Куплю 3-х кімнатну квартиру у Вашому будинку у будь-якому стані. Без посередників. Терміново. Тел.: 067 000 00 00".

Згодом нам передзвонив один чоловік, який збирався продавати квартиру без посередників. У якийсь момент ми були згодні її купити, вона нам підійшла, однак зупинилися таки на варіанті, про який йтиметься далі.

Другий цілком реальний спосіб - це так зване "сарафанне радіо". Одним словом, треба питати знайомих, знайомих знайомих, родичів, їхніх сусідів, колег по роботі, вчителів ваших дітей, вихователів у садку, двірників у вашому подвір"ї, і так далі. Такий нетвокінг спочатку здаватиметься пустою тратою часу на спілкування та знайомства із невідомими, а може й не дуже приємними людьми, які не дуже сприйматимуть те, чого ви від них хочете. Однак ця практика зав"язувати знайомства є дуже прийнятною для нашого суспільства (пам"ятаєте, як за Союзу люди намагалися заводити корисні знайомства на зразок знайомого завідуючого магазину, завкафедри в універистеті, директора автомайстерні) насправді рано чи пізно таки дає свої плоди. Саме таким способом ми й знайшли людину, у якої зараз й купуємо квартиру.

Ще один спосіб формування бази даних потенційного житла - це ретельне відслідковування усіх пропозицій, які подають у "Вашому магазині" чи подібних сайтах. Я, наприклад, моніторила все, що підходило під мої запити у окремі вордівські файли, записувала дату виходу газети чи публікації на сайті, і згодом, коли пропозиція вже не публікувалась у Інтернеті чи газеті, передзвонювала по раніше записаних номерах і дізнавалась все, що мене цікавило. Це теж дає свій ефект: якщо квартира тривалий час у продажі, клієнтів на неї немає, то існує великий шанс, що покупець знизить ціну на кілька тисяч (як правило, ціна падає від 1,5 до 3 тисяч).

Тому, як на мене, купити квартиру без посередників у Львові дуже навіть можна. Потрібна лише витримка, постійний пошук, моніторинг преси та Інтернет-пропозицій та добре налагоджений нетвокінг із широким колом людей.

Друга історія – як ми вибирали квартиру для себе.

У нас були дуже конкретні умови: 1) конкретні вулиці у конкретних 2-х районах; 2) близькість до центру; 3) поверх – 2-3й і не вище (перед тим жили на 5-му із західної сторони – з травня по жовтень ніякий кондиціонер не допомагав від спеки і задухи, постійні соплі у малої і т.п.); 4) будинок має бути розташований не на шумній і людній вулиці; 5) хороша транспортна розв’язка; 6) ціна має коливатися від 1000 у.о. за кв.м. до 1100; 7) квартира має бути без ремонту – нас ремонт не цікавив і платити гроші за дизайнерські смаки чужих людей ми не збиралися.

Скажу наперед, що коли ми починали шукати квартиру, то жили ще на старій, однак у процесі купівлі нової прийшлося продати стару.

Шукали загалом 2 роки, обклеювали оголошеннями два райони, познайомилися із левовою часткою маклерів Львова, провели не одне маркетингове дослідження у місцевих бабульок, обходили усі достойні будинки, вивчили на пам’ять усі можливі планування.

Для себе зробили наступні висновки:

1) купити квартиру, оцінену приблизно 1000 у.о./кв. м. із нашими вимогами – практично нереально. Це або напівпідвал, або 1-й, або останній поверх, як у яких будинках (тобто 4-й і 5-й, якщо це хрущівка, і 9-й, якщо це чешка);

2) Середні поверхи, які нас цікавили, продавалися по 1200 у.о. за кв.м. – це практично ціна квартири у новобудові;

3) Не було елементу везіння, як воно інколи буває. Наприклад, 2 роки тому, коли у нас не було грошей, одні господарі терміново продавали «двійку» у тому будинку, який нам був потрібен, на 3-му поверсі, по 1000 за квадрат і у досить пристойному житловому стані (штукатурка на голову не падала, у квартирі не смерділо і т.п.). Продали моментально.

Походили по новобудовах у нашому районі, прикинули ціни – зрозуміли, що не потягнемо, треба ще позичати пристойну суму, аби купити таке житло, плюс знову ж чинник поверха зіграв свою роль – або 1-й, або 9-й.

Тому цілком логічно, що вибір пав на ще незбудоване житло, тим більше нас не зобов’язував чинник часу. Цікавили компанії, які будували житло тільки із індивідуальним опаленням і які передбачали створення ФФБ (фонду фінансування будівництва).

Серед компаній, які будували житло у тому районі, який нас цікавив, було три. Одна відразу відпала, оскільки пропонувала житло по 930 у.о. за квадрат із будинковим опаленням, оплата – вся сума відразу, без ФФБ. Друга теж відпала – по 950 у.о. за квадрат, оплата частинами, однак великим сумами (по 10 000 у.о. раз у 2 місяці) ітеж без ФФБ; таке розтермінування нам категорично не підходило, оскільки ми не могли з чоловіком стільки заробити за 2 місяці, щоб покрити внесок. Тому вибрали третю компанію, у якої був найбільший строк розтермінування платежів і найменша ціна. Звісно, ризик був чималий, однак перед тим ми подивилися інші об’єкти цієї фірми, розпитали у знайомих, словом, перед купівлею зважили на усі можливі форс-мажори. Платили помісячно фіксовану суму плюс комісію банку.

Купили ми квартиру рік тому і нам залишилось два платежі. На самому об’єкті буваємо кожні 2 тижні, будинок збудований у червні, були всередині квартири вже 2 рази (нам все дуже сподобалось, роблять добротно), зараз ведуться роботи по утепленню фасаду. Правда, здача буде, за моїми розрахунками, лише через рік, однак ми дуже раді, що фактично за рік зробили таку вдалу інвестицію.

Ми походили по багатьох новобудовах різних компаній по всьому місту – і я скажу вам, що загалом немає різниці, скільки ви платите за квадрат – ніхто вам не дасть гарантії, що забудовник чітко дотримається вимог і термінів здачі. Наприклад, у нас кілька знайомих родин живуть у новобудовах на Вашингтона – у одних після здачі протікав мансандровий дах у дворівневій квартирі (власники навіть судилися 2 роки із забудовником – правда, суд таки виграли), у інших напартачили із балконом. Як на мене, різниця у квартирах може бути лише у марках вікон, дверей і котлів, все решта робиться по одним й тим самим технологіям. Що з того, що у однієї фірми вікна від WDS, а в другої від відчизняного виробника – це ще не значить, що треба купувати квартиру, переплачуючи на квадраті від 100 до 150 у.о.

Думаю, мої поради комусь пригодяться при визначенні із купівлею житла.

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

Цікаво написано, проте не зрозуміло, абсолютно де тепер живе родина, якщо

а "вклались" у новобудову рік тому, і чекати до здачі ще так само, то як мінімум?

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

Так, але я цього і не заперечувала

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

ми свою квартиру купили саме через "Ваш магазин". Причому шукали у визначеному районі . обмеженому кількома вулицями. І цілком випадково натрапили на оголошення, де квартира продавалася власне господарем ( квартира була нова, господар тут ще не жив), а не посередниками; в одному з тих будинків, які нам були потрібні і за доступну для нас ціну. Причому це була всього третя квартира, яку ми дивилися по оголошенню. От якось так тоді пощастило. Хоча, коли ми вже уклали договір купівлі-продажу, виявилося, що у цьому будинку вже інший господар продає квартиру більшої площі практично за ту ж ціну. Ну але вже квартира нами була придбана інша. От буквально якихось два тижні різниці.Це до того, що випадково і по "Вашому магазину" можна купити бажаний варіант і не через посередників.

І трішки в жартівливу тему:

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

До попередніх дописувачів:

Зробили перший внесок у розмірі 50% від вартості квартири під час укладення договору, решту суми виплачували рік. Здача будинку планується у червні наступного року, мій будинок вже завершений, однак його здають у комплексі разом із трьома сусідніми. Комплекс планують завершити наприкінці цього року; перший квартал 2014-го, як мені стало відомо, відводиться на оформлення документів та підключення будинку до комунікацій, введення його в експлуатацію.

Ми розпитали у знайомих, які купували квартири на стадії будівництва і зараз живуть у новобудовах - фактично кожен забудовник витрачає на весь процес будівництва і здачі об"єкта приблизно 2 роки; дуже рідко хто із забудовників вкладається у менший термін. Розтермінування залежить від того, на якій стадії будівництва об"єкту ви купили квартиру - якщо на початковій, тоді кількість внесків максимальна, якщо на завершальній - мінімальна. Вартість квартири, як правило, фіксована і прив"язується до курсу долара.

До речі, інша фірма, будинок якої будується за півквартала від нашого, на своєму сайті та в усіх своїх рекламних оголошеннях хвалиться, що до кінця будівництва залишається три чи чотири місяці. Однак це не означає, що його тут же й здадуть - на це піде фактично ті ж 3-4 місяці, що й у мого забудовника (я була у офісі "конкурентів" і детально розпитувала стосовно процедури здачі їхнього об"єкту). От і виходить, що будівництво двох комплексів двох фірм-конкурентів, яке, в принципі, розпочалося однаково (влітку минулого року) однаково й завершать (із різницею у плюс-мінус один два місяці). Це все мулька для покупців - мовляв, ми здаємо будинок раніше, ніж конкуренти, тому у нас і ціна за квадрат вища, ми ж цінуємо ваш час.

Тому ще раз підкреслюю: немає суттєвого значення, у якого забудовника ви берете квартиру - їх роблять підрядники одних й тих фірм, із тих самих матеріалів. Мій свекор і дівер працюють у будівельній галузі, були на багатьох об"єктах багатьох фірм, і стверджують те саме.

Хтось питав, що незрозуміло, де ми живемо. Живемо у бабусі і дідуся, які вже старші і яким потрібна допомога. Плануємо у них жити до здачі нашого будинку.

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

Щоб не створювати нової теми, спитаю тут. Якби була можливість покращити житло, що б ви обрали? В наявності власна однушка. Покращення іде через продаж однушки + доплата.
а) Купити двушку з ремонтом і не паритись. Можливо вистачить на якусь машинку.
б) Купити трьошку без ремонту і потихеньку робити в ній ремонт (Жити в батьків)
в) Купити трьошку з ремонтом і залишитись без заощаджень.
г) Купити такий-сякий будинок на околиці міста і робити ремонт (Жити в батьків)
д) Купити будинок в найближчих селах і купити машину.

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

я за варіант в.
нерухомість - то є нерухомість. і вкладати в неї вигідно. завжди встигнете її продати і навіть на цьому заробити.
ремонти не люблю, тому якщо є можливість з ремонтом, то однозначно за!
щодо заощаджень - на то вони й заощадження, що заощадите знову. їхнє призначення таке, щоб назбирати гарну купку і витратити на щось корисне

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

а я за варіант б)))) В мене така натура, не можу я залишитись без заощаджень, а тим більше, коли впринципі, все тяне тільки молода сім"я, та й ще з дитиною. Тому і обрала цей варіант)

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

Якщо б перед нами знов постало таке питання, все одно вибрала цей варіант, хіба що, якщо планування і ремонт у 3-кімнатній дуже добрий, а не "євро" з стінами у снєжці.

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

цей варіант найкращий: нерухомість там з часом лише дорожчатиме, межі міста розростатимуться

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

я за один з цих варіантів, бо коли є дитинка, то дві кімнати трохи замало.

як на мене варіант не дуже, поки дитина маленька то нормально , а далі? коли будуть старші класи, і до прикладу після уроків вона вже буде добиратися самостійно. А ще врахувати ДН одновласників, якісь гуляння, дискотеки, гуртки, тренування тоді як? постійно возити, забирати.

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

тут чимало нюансів, в яких розібратись можете лише ви самі, у всіх варіантах є свої плюси і мінуси

а)+одразу переїжджаєте, або майже одразу, машина - це корисна річ
-ремонт - то таке діло, ви ж не знаєте якими матеріалами він зроблений і чи не посипеться через місяць-два, а машина - подумайте наскільки вона вам потрібна, як часто ви нею будете користуватись, скільки витрачатимете на її утримання і ремонт, бо купити машину просто аби була - викинуті гроші, які не повернуться, навіть якщо її потім продасте - автомобіль падає в ціні одразу після виїзду з автосалону. І дві кімнати - нормально для невеликої сім'ї з 3 людей, а якщо у вас у планах більше діток і є можливість придбати більшу нерухомість - я б обрала більшу, бо хто зна наскільки зміняться ціни на нерухомість через кілька років, можливо збільшити жилплощу буде дорожче, плюс переїзд

б)+більша площа, ремонт зробите на свій смак і контролюватимете якість ремонту
-довше чекати переїзду, ремонт - то тяжка штука, навіть якщо наймете майстрів- все процес треба контролювати, довозити матеріали, слідкувати за якістю робіт. І фінансово теж тяжко - розроблений бригадою кошторис ремонту можна сміливо множити на 2. Ремонт своїми силами - дешевше в плані роботи, але часозатратно, не говорю вже про фізичні і моральні сили
жити з батьками - для когось мінус, для когось плюс, залежить від ваших стосунків.

в)+більша площа, швидкий переїзд
-знову ж таки, ремонт - то таке діло, відносне, і раптом що - фінансової можливості переробити певний час не буде. Крім того в більшу квартиру потрібно більше меблів, часто просто хочеться чогось нового, тому треба зважити і на такі можливі витрати

г) +власний будинок - це своя територія, сусіди над головою, збоку, знизу не скачуть, якесь своє подвір'я, більше простору і більше можливостей по благоустрою
-власний буинок - це зовсім не те що квартира, це потрібно самому слідкувати за справністю всіх систем, комунікацій, цілісності даху, постійно займатись благоутроєм - садити квіти, відгрібати сніг, фарбувати огорожу, ремонтувати хвіртку і т.д. Це більша відповідальність і більше домашньої роботи. Подумайте чи ви до цього готові і цього хочете. А ще сам ремонт. А ще жити з батьками.

д) +всі плюси з попереднього варіанту плюс свіжіше повітря, можливість мати свій город, господарку, або купувати домашні овочі-молоко-яйця в сусідів
-всі мінуси попереднього варіанту плюс особливість стосунків з сусідами в селі - всі про всіх все знають, або хочуть знати, або думають що знають. Добирання на роботу, в школу, на гуртки, до друзів - якщо в селі є хороше сполучення - не проблема, якщо ходить автобус кілька разів на день - проблема, бо однією машиною всюди водночас не поїдеш, хтось має одні плани, хтось інші. Запросити до себе друзів теж проблематично, бо велику компанію однією машиною не завезеш, приїхати автобусом можна, але тоді навряд варто розраховувати на часті відвідини друзів. Для любителів частих посиденьок це суттєвий мінус. Взагалі життя за містом дуже відрізняється від життя в місті, це зовсім інший стиль життя і варто добре подумати чи ви готові змінити своє життя настільки кардинально.

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

Я за варіант в.

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

Я за варіант г свій будинок це завжди плюс (живу в однушці і про будинок мрію)! Своє подвіря, шашлички, простір для дитини і при цьому в місті де нерухомість зажди буде в ціні. А ще з часом можна добудувати будинок з своїм смаком... А квіточки біля будинку, бесідка ...м-мм Я за г)!!!!!!!! обома руками

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

Дякую всім! Важкий вибір. Немає грошей - біда, а є - теж біда, бо думаєш, як їх вкласти і не пролетіти. Бо другого покращення житла ми не потягнемо, на трохи б/у машинку, ми, може і наскладаємо... колись...
Двушка була б нормальним варіантом, якби я не хотіла другу дитинку через пару-тройку років...

от і я думаю "мммммм", а якщо поруч не буде діток однолітків, з ким буде бавитись малюк? А хто за ним дивитись буде, як нам у відпустку захочеться?
А квартира, я як подивлюсь ТВ - то тут, то там будинки валяться - страшно стає.